Рішення

від 16.03.2015 по справі 910/1544/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2015Справа №910/1544/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"

до Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління № 813"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Віадукт"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Самокиша В.Ю. - за довіреністю від 23.12.2014р.

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились.

В судовому засіданні 16 березня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

27 січня 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (позивач) надійшла позовна заява про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління № 813" (відповідач) 12 863 399, 31 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що заборгованість відповідача встановлена ухвалою господарського суду від 27.10.2014 року у справі № 910/11244/14 і не потребує доказування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/1544/15-г. Розгляд справи призначено на 16.03.2015р.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (надалі - лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віадукт" (далі - лізингоодержувач) (разом - сторони) було укладено договір фінансового лізингу № L2350-04/08 (далі - Договір або Договір фінансового лізингу, належним чином завірена копія договору в справі), відповідно до п. 1.1 якого, лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниць, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Позивач стверджує, що заборгованість відповідача в розмірі 12 863 399,31 грн. встановлена ухвалою господарського суду від 27.10.2014 року у справі № 910/11244/14 і не потребує доказування.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом, 07.04.2008р. між сторонами було укладено договір фінансового лізингу № L2350-04/08, відповідно до п. 1.1 якого, лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниць, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

На виконання умов договору, лізингодавець придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння лізингоодержувачу, що підтверджується актом приймання-передачі від 27 червня 2008 року (копія акту в справі).

27.08.2009 року сторони уклали Угоду про внесення змін до договору фінансового лізингу № L2350-04/08 від 07 квітня 2008 року, у зв'язку з наявністю у лізингоодержувача простроченої заборгованості за Договором у розмірі 5 008 602,47 грн. та враховуючи, що лізингоодержувачем було виявлено бажання здійснити реструктуризацію цієї заборгованості, сторони дійшли згоди внести зміни до договору.

Отже, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віадукт" було укладений договір фінансового лізингу № LС2350-04/08 від 07 квітня 2008р. у новій редакції, за умов передбачених вказаною вище Угодою.

Пунктом 8.1 договору у новій редакції сторони погодили, що цей договір є новою редакцією договору № L2350-04/08 від 07 квітня 2008р., а тому з дня підписання цього договору сторонами договірні відносини сторін за договором L2350-04/08 від 07 квітня 2008р., продовжують свою дію, а договір застосовується у новій редакції і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором.

Відповідно до п. 1.5 Договору у новій редакції, строк лізингу складається з періодів лізингу у кількості 43 місяців, починаючи з першого періоду лізингу, визначеного за правилами цього договору та додатків до нього.

Пунктом 2.1 Договору, встановлено, що вартість предмета лізингу на момент підписання цього договору становить 23 464 109,58 грн. з ПДВ і підлягає остаточному визначенню після передачі предмета лізингу лізингоодержувачу та здійснення всіх розрахунків за договором купівлі-продажу.

Згідно з п. 4.1 Договору в новій редакції, лізингоодержувач за цим договором сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу та поточні лізингові платежі.

Відповідно до п. 4.3 Договору, лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує лізингодавцю авансові поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця.

Згідно з п. 4.6. Договору, оплата всіх платежів здійснюється в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця.

Всі додаткові послуги, визначені в Загальних умовах, а також ті, які не визначені цим Договором та необхідність яких може виникнути у лізингоодержувача, оплачуються лізингоодержувачем окремо за тарифами лізингодавця, розміщеному на офіційному сайті лізингодавця (п. 4.8 Договору).

Згідно з п. 5.3 Загальних умов (додаток № 4 до договору в новій редакції), лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4. цих Загальних умов, на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2013р. у справі № 910/1361/13, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014р., встановлено не виконання ТОВ "Віадукт" зобов'язань за договором фінансового лізингу № L2350-04/08 від 07 квітня 2008р. та стягнуто заборгованість у розмірі 23 102 560,88 грн.

Відповідно до п. 6.1.2 Договору, лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати Договір фінансового лізингу та/або вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку, у випадках коли лізингоодержувач, зокрема, не сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Вказаний пункт договору кореспондується з нормами чинного законодавства, зокрема, згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингодавець має право відмовитись від договору лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

29.10.2012р. листом за вих. № 1879-10/2012 позивач повідомив ТОВ "Віадукт" про односторонню відмову від виконання Договору фінансового лізингу, у зв'язку з наявністю у лізингоодержувача заборгованості за Договором.

07.11.2012р. позивач надіслав третій особі телеграму № 105047, в якій повторно повідомив про односторонню відмову від договору фінансового лізингу.

Згідно з п. 10.3.2. Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до Договору в новій редакції) передбачено, що у разі дострокового припинення договору, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавцю наступні платежі:

1) комісію лізингодавця за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 0,8 % від суми непогашеної вартості предмету лізингу, визначеної за правилами ч. 5 п.п. 10.3.2. цих Загальних умов;

2) нараховані за договором штрафні санкції (штраф, пеня);

3) суми, які відшкодовують витрати лізингодавця та не були сплачені лізингоодержувачем;

4) заборгованість по поточних лізингових платежах та нарахованих штрафних санкціях;

5) суму непогашеної вартості предмета лізингу, зазначену в графіку для лізингового періоду, в якому має місце дострокове припинення Договору, та змінену за визначеними в п. 3 Графіку правилами.

Отже, після одностороннього розірвання договору фінансового лізингу, у зв'язку із порушенням лізингоодержувачем його умов, на нього покладається обов'язок сплати сум, визначених за умовами договору, зокрема, п.п. 10.3.2. Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору в новій редакції).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нарахована третій особі загальна сума заборгованості в розмірі 12 863 399,31 грн., а саме:

- заборгованість по виставленим рахункам на сплату лізингових платежів у розмірі 20 754 289,31 грн. за мінусом 13 447 000,64 грн. вартості повернутого предмету лізингу;

- відшкодування частини вартості предмету лізингу з урахуванням курсової різниці 4 969 424,54 грн.;

- 0,8% штрафу за дострокове розірвання договору 47 706,47 грн.;

- заборгованість по виставленим рахункам на дату розірвання на сплату додаткових витрат на суму 63 345,29 грн.;

- додаткові витрати на суму 413 620,89 грн. понесені після розірвання Договору;

- судовий збір у розмірі 62 013,45 грн.

При цьому, 11.06.2014р. ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 910/11244/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадукт".

На підставі ст.ст. 1, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позивач в межах справи № 910/11244/14 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою з вимогами до третьої особи на загальну суму 19 598 718,21 грн., за вісьма договорами фінансового лізингу, зокрема, і за договором фінансового лізингу № LС2350-04/08 від 27.08.2009 року.

Відповідно до абзацу 6 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

27.10.2014 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/11244/14 затверджено реєстр вимог кредиторів третьої особи, кредиторські вимоги позивача до ТОВ "Віадукт" включені до реєстру вимог кредиторів у повному обсязі, на суму 12 863 399,31 грн.

Відтак, факт існування заборгованості третьої особи в сумі 12 863 399,31 грн., підстави та порядок її нарахування підтверджені ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 у справі № 910/11244/14 та не потребують додаткового доказування.

Крім того, з метою забезпечення виконання лізингоодержувачем умов договору лізингу, 12.04.2010 між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» (лізингодавець) та ПАТ "Будівельне управління № 813" (поручитель) було укладено Договір поруки (надалі - Договір поруки, копія якого долучена до матеріалів справи), відповідно до п. 1.2. якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед лізингодавцем відповідати по зобов'язанням лізингоодержувача, які виникають за Договором лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах договорів лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договорами лізингу, а також виконати інші умови договорів лізингу в повному обсязі.

У випадку невиконання лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань за договором лізингу, поручитель несе солідарну відповідальність перед лізингодавцем у тому ж обсязі, що і лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за договорами лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки (п. 2.1. Договору поруки).

Згідно з п. 2.4. Договору поруки, у випадку невиконання лізингоодержувачем боргових зобов'язань перед лізингодавцем за договором лізингу, лізингодавець мас право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині.

Відповідно до п. 3.1. Договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань по договору лізингу, поручитель і лізингоодержувач несуть солідарну відповідальність перед лізингодавцем на всю суму заборгованості, у відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою про виконання зобов'язань за договором за вих. № 1261-09/14 від 08.09.2014р. Проте, відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, суд дійшов висновку, що права позивача є порушеними відповідачем, як поручителем за договором поруки від 12.04.2010 року, який несе відповідальність солідарною з боржником (третьою особою) в межах обсягів відповідальності за договором поруки, зокрема щодо зобов'язань лізингоодержувача, які виникли за договором фінансового лізингу № LС2350-04/08 від 27.08.2009 року, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплати лізингових та всіх інших платежів на умовах договору лізингу, неустойки (пені, штрафів) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором лізингу, а також виконання інших умов договору лізингу в повному обсязі.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 73 080,00 грн., відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ №813" (ідентифікаційний код 01383865, адреса: 02660, м. Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1, офіс 302), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙФФАЙЗЕН ЛІЗИНГ АВАЛЬ" (ідентифікаційний код 34480657, адреса: 04073, м. Київ, проспект Московський, будинок 9, корпус 5, офіс 101, п/р 26008439273 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти в сумі: 12 863 399,31 грн. (дванадцять мільйонів вісімсот шістдесят три тисячі триста дев'яносто дев'ять гривень 31 копійка) заборгованості та 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень) судового збору. Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити відповідачу та третій особі по справі № 910/1544/15-г.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту рішення 14.04.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало