Рішення

від 15.04.2015 по справі 910/2755/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2015Справа №910/2755/15-г Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі:

1. Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація);

2. Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торус - Плюс»

про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 115 790 грн. 44 коп., розірвання договору та зобов'язання повернути майно

Представники:

від Прокуратури: Степаненко К.Ю. (представник за посвідченням);

від Позивача - 1: Кожарко О.О. (представник за Довіреністю);

від Позивача - 2: Боженко Д.Є. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: Овчаренко Л.Г. (представник за Довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Заступник прокурора Шевченківського району м. Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (надалі також - «Позивач - 1») та Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва (надалі також - «Позивач - 2») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торус - Плюс» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 115 790 грн. 44 коп., розірвання договору та зобов'язання повернути майно.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 16.05.2013 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (Орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Торус - Плюс» (Орендар) та Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва (Підприємство) було укладено Договір оренди №1146 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 14.03.2013 р. №144 передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, узвіз Герцена, 6, корпус 2 (адміністративний), поверх 2-й, для розміщення офісу. Як зазначає Прокурор, заборгованість Відповідача за надані Позивачем - 2 послуги, оренди нежитлового приміщення, індексації послуг за період грудень 2013 р. - березень 2014 р. становить 32 586 грн. 09 коп. 10.04.2014 року між Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торус - Плюс» (Замовник) було укладено Договір про реструктуризацію заборгованості по орендній платі згідно договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до умов якого Підприємство надав Орендарю розстрочку у погашенні заборгованості по орендній платі згідно договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.05.2013 р. №1146, що утворилась станом на 01.04.2014 р. на суму 32 286 грн. 09 коп. на період з 10.04.2014 р. до 10.07.2014 р., а Замовник зобов'язався погашати дану заборгованість згідно з умовами, визначеними даним Договором. Проте Відповідачем також були порушені умови Договору про реструктуризацію, оскільки у встановлені терміни останній не здійснив оплату суми боргу. Також, заборгованість за Договором оренди №1146 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.05.2013 року за період квітень 2014 р. - листопад 2014 р. становить 72 562 грн. 56 коп. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Торус - Плюс» становить 97 052 грн. 85 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Прокурор просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торус - Плюс» інфляційні у розмірі 8 825 грн. 49 коп., 3% річних у розмірі 1 493 грн. 09 коп., пеню в розмірі 8 419 грн. 01 коп., а також розірвати Договір №1146 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.05.2013 року та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Торус - Плюс» за актом приймання - передавання повернути Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення загальною площею 62,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, узвіз Герцена, 6, корпус 2 (адміністративний), поверх 2-й.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.02.2015 р. порушено провадження у справі № 910/2755/15-г, судове засідання призначено на 26.02.2015 р.

25.02.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача-2 надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 12.02.2015 року.

26.02.2015 року судове засідання не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 року, у зв'язку із виходом судді Чинчин О.В. з лікарняного, з метою недопущення порушення процесуальних прав сторін на участь у судовому засіданні, повного та всебічного з'ясування обставин справи - розгляд справи призначено на 12.03.2015 року.

12.03.2015 року в судове засідання з'явився представник прокуратури, представник позивача 2. Представник позивача 1, представник відповідача в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача:

- надати докази на підтвердження сплати заборгованості за Договором №1146 про переджачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.05.2013 року;

- надати письмові пояснення щодо погодження розірвання Договору №1146 про переджачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.05.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2015 року відкладено розгляд справи на 26.03.2015 року, у зв'язку з неявкою представника позивача 1, представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

26.03.2015 року в судове засідання з'явився представник прокуратури, представник позивача 1. Представник позивача 2, представник відповідача в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, представник відповідача вимоги ухвали суду не виконав.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Прокуратуру:

1) надати письмові пояснення з посиланням на належні докази щодо розрахунку пені за Договором реструктуризації від 10.04.2014 року, з урахуванням того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торус - Плюс" зобов'язався погашати борг рівними частками у розмірі 4 413,35 грн., а розрахунок пені за здійснений із суми 10 862,03 грн;

2) надати письмові пояснення з посиланням на належні докази щодо нарахування 3% річних за прострочення оплати орендної плати за січень 2014 року - березень 2014 року, тобто у період надання розстрочки за Договором реструктуризації, за загальний період з 21.02.2014 року по 31.01.2015 року;

3) надати докази на підтвердження здійснення часткової оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Торус - Плюс" на суму в розмірі 8 095,80 грн;

4) надати розрахунок інфляційних за окремими договорами (Договір реструктуризації від 10.04.2014 року та Договір оренди від 16.06.2014 року) з урахуванням того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Торус - Плюс" було частково сплачено борг у червні 2014 року.

В судовому засіданні представник прокуратури подав клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.

Суд відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представника прокуратури, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2015 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів, відкладено розгляд справи на 15.04.2015 року, у зв'язку з неявкою представника позивача 2, представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі, клопотанням про продовження строків розгляду справи.

15.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача - 2 надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 26.03.2015 р., які долучені до матеріалів справи.

15.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача - 2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії договору про реструктуризацію від 10.04.2014 р., яке Судом розглянуто та задоволено.

15.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи листа Укрпошти, яке Судом розглянуто та задоволено.

В судовому засіданні 15 квітня 2015 року Прокурор, представник Позивача - 1 та представник Позивача - 2 надали усні пояснення по суті спору, якими підтримали позовні вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті позову, якими визнав факт наявності заборгованості по орендній платі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 15 квітня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

16.05.2013 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (Орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Торус - Плюс» (Орендар) та Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва (Підприємство) було укладено Договір №1 про внесення змін до договору оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва від 01.02.2010 року, за умовами якого з метою приведення договору у відповідність до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Сторони дійшли згоди викласти договір в новій редакції та присвоїти йому новий номер, відповідно до реєстру договорів оренди.

16.05.2013 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (Орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Торус - Плюс» (Орендар) та Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва (Підприємство) було укладено Договір оренди №1146 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 14.03.2013 р. №144 передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, узвіз Герцена, 6, корпус 2 (адміністративний), поверх 2-й, для розміщення офісу.

Відповідно до п.1.2 Договору цей Договір визначає взаємовідносини Сторін щодо строкового, платного користування Орендарем об'єктом оренди.

Згідно з п.2.1 Договору об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 62,0 кв.м., поверх 2й, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що за користування об»єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п.22 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 року №34/6250, та на дату підписання Договору згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, за перший місяць оренди становить без ПДВ: 108 грн. 06 коп. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 6 700 грн. 00 коп.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці. (п.3.2 Договору)

У п.3.4 Договору визначено, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірі та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою.

Відповідно до п.3.5 Договору орендна плата сплачується Орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача) Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва, починаючи з дати підписання акту приймання - передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акту приймання - передачі при поверненні об»єкта оренди Орендодавцеві.

Згідно з п.3.6 Договору орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

У п.9.1 Договору встановлено, що цей Договір є укладеним з моменту підписання його Сторонами і діє з 16.05.2013 р. до 14.05.2016 р.

Крім того, 10.04.2014 року між Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торус - Плюс» (Замовник) було укладено Договір про реструктуризацію заборгованості по орендній платі згідно договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до умов якого Підприємство надав Орендарю розстрочку у погашенні заборгованості по орендній платі згідно договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.05.2013 р. №1146, що утворилась станом на 01.04.2014 р. на суму 32 286 грн. 09 коп. на період з 10.04.2014 р. до 10.07.2014 р., а Замовник зобов'язався погашати дану заборгованість згідно з умовами, визначеними даним Договором.

Згідно з п.1.2 Договору поточні платежі за договором сплачуються у встановлені цим договором строки.

Відповідно до п.3 Договору у разі несвоєчасного внесення Замовником плати за цим Договором нараховується пеня в розмірі однієї облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше ніж 100 відсотків загальної суми боргу.

У п.4.1 Договору визначено, що даний Договір набирає чинності з 10.04.2014 р. і діє до 10.07.2014 р.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Прокурор зазначає, що заборгованість Відповідача за надані Позивачем - 2 послуги, оренди нежитлового приміщення, індексації послуг за період грудень 2013 р. - березень 2014 р. становить 32 586 грн. 09 коп. 10.04.2014 року між Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва та Відповідачем був укладений Договір про реструктуризацію заборгованості по орендній платі згідно договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду. Проте Відповідачем також були порушені умови Договору про реструктуризацію, оскільки у встановлені терміни останній не здійснив оплату суми боргу. Також, заборгованість за Договором оренди №1146 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.05.2013 року за період квітень 2014 р. - листопад 2014 р. становить 72 562 грн. 56 коп. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Торус - Плюс» становить 97 052 грн. 85 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Прокурор просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торус - Плюс» інфляційні у розмірі 8 825 грн. 49 коп., 3% річних у розмірі 1 493 грн. 09 коп., пеню в розмірі 8 419 грн. 01 коп., а також розірвати Договір №1146 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.05.2013 року та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Торус - Плюс» за актом приймання - передавання повернути Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення загальною площею 62,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, узвіз Герцена, 6, корпус 2 (адміністративний), поверх 2-й.

Позивачем - 2 неодноразово (13.03.2014 р. за вих. №385, 30.10.2014 р. за вих. №1821) були направлені на адресу Відповідача вимоги про сплату заборгованості, які залишені Відповідачем без виконання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору оренди №1146 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.05.2013 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди №1146 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.05.2013 року Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) передав, а Орендар прийняв в орендне користування приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, узвіз Герцена, 6, корпус 2 (адміністративний), поверх 2, що підтверджується Актом приймання - передачі нерухомого майна від 16.05.2013 року.

Крім того, на виконання умов Договору оренди №1146 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.05.2013 року Позивачем - 2 були надані послуги з оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, узвіз Герцена, 6, корпус 2 (адміністративний) у період з січня 2014 р. по листопад 2014 р., а Відповідач в свою чергу прийняв надані послуги, що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Суд зазначає, що факт наявності заборгованості Відповідача на суму 97 052 грн. 85 коп. підтверджується матеріалами справи, а саме: Договором про реструктуризацію заборгованості по орендній платі згідно договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.04.2014 року, укладеним між Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торус - Плюс», детальним розрахунком заборгованості за період з грудня 2013 р. по січень 2015 р., Актом звірки взаємних розрахунків станом на 08.12.2014 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості перед Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва на суму 97 052 грн. 85 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату по орендній платі в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 97 052 грн. 85 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Прокурор також просив стягнути з Відповідача 3% річних за загальний період прострочки з 21.02.2014 р. по 31.01.2015 р. у розмірі 1 493 грн. 09 коп. та інфляційні за загальний період травень 2014 р. - січень 2015 р. у розмірі 8 825 грн. 49 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем оплати по орендній платі за загальний період прострочки з 21.02.2014 р. по 31.01.2015 р. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому розмірі та до стягнення з Відповідача підлягає 3% річних у розмірі 1 493 грн. 09 коп., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання за загальний період з 21.02.2014 р. по 31.01.2015 р.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов»язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)

Листом Верховного Суду України від 03.04.97 р. № 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, вважає, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача інфляційних за загальний період травень 2014 р. - січень 2015 р. у розмірі 8 825 грн. 49 коп. підлягають задоволенню у заявленому Прокурором розмірі, оскільки відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог.

Також Прокурор просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 11.05.2014 р. по 31.01.2015 р. у розмірі 8 419 грн. 01 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов»язань» №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 6.2 Договору оренди №1146 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.05.2013 року передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до п.3 Договору про реструктуризацію заборгованості по орендній платі згідно договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10.04.2014 року у разі несвоєчасного внесення Замовником плати за цим Договором нараховується пеня в розмірі однієї облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше ніж 100 відсотків загальної суми боргу.

За таких підстав, Суд дійшов висновку, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Прокурором розмірі, оскільки відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог, та до стягнення з Відповідача підлягає пеня у розмірі 8 825 грн. 49 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 11.05.2014 року по 31.01.2015 року.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торус - Плюс» на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва підлягає стягненню заборгованість у розмірі 97 052 грн. 85 коп., інфляційні в розмірі 8 825 грн. 49 коп., 3% річних в розмірі 1 493 грн. 09 коп. та пеня в розмірі 8 419 грн. 01 коп.

Прокурор, в обґрунтування вимоги про розірвання договору, посилається на порушення Відповідачем умов договору щодо своєчасної сплати орендної плати за Договором оренди №1146 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.05.2013 року.

Відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору

Відповідно до статі 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина третя статті 653 Цивільного кодексу України, частина четверта статті 188 Господарського кодексу України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі №6-75цс13.

Таким чином, чинне законодавство визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути доведений належними та допустимими доказами факт невиконання стороною зобов'язань за договором.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Оскільки орендоване майно є комунальним, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Згідно положень даного закону орендна плата віднесена до істотних умов договору оренди, а обов'язок з її сплати є основним обов'язком орендаря. В силу ж ч. 3 статті 26 вказаного Закону, підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п.6.7 Договору при невиконанні або порушенні однією із Сторін умов цього Договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, Договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із Сторін за рішенням суду.

Орендна плата згідно зі ст. 284 Господарського кодексу України та ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є істотною умовою договору оренди.

Згідно з п. 4.2 Договору Орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Як встановлено вище Судом, матеріали справи містять докази порушення Відповідачем договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної оплати орендної плати за період січень 2014 року - листопад 2014 року.

Стаття 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»також визначає істотною умовою договору оренди як страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

Отже, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавця (наймодавцю).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 5021/966/2011 від 08.05.2012 року.

Оскільки договором передбачена можливість його дострокового розірвання внаслідок невиконання Сторонами своїх зобов'язань, в тому числі у зв»язку з порушенням строків здійснення орендної плати, а також з урахуванням того, що несплата орендних платежів є істотним порушенням договору оренди, позовні вимоги про розірвання Договору оренди №1146 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.05.2013 року визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому Суд зазначає, що недотримання Позивачами вимог положень ст. 188 Господарського кодексу України, яка передбачає обов'язок попереднього направлення іншій стороні договору пропозиції про його розірвання, не може бути підставою для відмови у позові про розірвання договору, оскільки згідно рішення Конституційного Суду України № 15-пр/2002 від 09.07.2002 року направлення такої пропозиції є правом, а не обов'язком особи, яка добровільного його використовує виходячи з власних інтересів, та не позбавляє позивача права на звернення за захистом своїх порушених прав до суду з позовом про розірвання договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 року по справі № 3-74гс11.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 7.6 Договору передбачено, що у разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні Орендар зобов»язаний за актом приймання - передачі повернути об»єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об»єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених Орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об»єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі, строкове, платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Суд зазначає, що з розірванням договору оренди Відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки інших доказів щодо підтвердження права користування спірними приміщеннями не має, то вимога про зобов'язання повернути орендоване майно підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача та підлягають стягненню в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торус - Плюс» (04050, м.Київ, ПРОВУЛОК ГЕРЦЕНА, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 32671890) на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва (01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПИРОГОВА, будинок 4/26, Ідентифікаційний код юридичної особи 31753249) заборгованість у розмірі 97 052 (дев'яносто сім тисяч п'ятдесят дві) грн. 85 (вісімдесят п'ять) коп., 3% річних у розмірі 1 493 (одна тисяча чотириста дев'яносто три) грн. 09 (дев'ять) коп., інфляційні у розмірі 8 825 (вісім тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн. 49 (сорок дев'ять) коп., пеню у розмірі 8 419 (вісім тисяч чотириста дев'ятнадцять) грн. 01 (одну) коп.

3. Розірвати Договір оренди №1146 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 16.05.2013 року, укладений між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 10, Ідентифікаційний код юридичної особи 19020407), Товариством з обмеженою відповідальністю «Торус - Плюс» (04050, м.Київ, ПРОВУЛОК ГЕРЦЕНА, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 32671890) та Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва (01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПИРОГОВА, будинок 4/26, Ідентифікаційний код юридичної особи 31753249).

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Торус - Плюс» (04050, м.Київ, ПРОВУЛОК ГЕРЦЕНА, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 32671890) повернути Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва (01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПИРОГОВА, будинок 4/26, Ідентифікаційний код юридичної особи 31753249) за актом приймання - передачі нежиле приміщення загальною площею 62,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, узвіз Герцена, 6, корпус 2 (адміністративний), поверх 2-й.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торус - Плюс» (04050, м.Київ, ПРОВУЛОК ГЕРЦЕНА, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 32671890) в доход Державного бюджету України 4 751 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят одну) грн. 81 (вісімдесят одну) коп.

6. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 17 квітня 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин