Рішення

від 09.04.2015 по справі 910/6283/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2015Справа №910/6283/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "База матеріально-технічного

забезпечення агро-промислового комплексу";

до Приватного підприємства "Виробничо-торговельна компанія "Юніверсал";

про стягнення 300 180,05 грн

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Негода А. А., представник, довіреність № б/н від 12.03.2015 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 247 50,00 грн. основного боргу, 44 454,52 грн. пені, 8 225,53 грн. трьох відсотків річних, а також 8 225,53 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2015 року порушено провадження у справі № 910/6283/15-г, розгляд справи призначено на 09.04.2015 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 08.04.2015 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просить суд зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача 102 500,00 грн. основного боргу, 44 454,52 грн. пені та 8 225,53 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем основної заборгованості.

Дослідивши вказану заяву, судом було прийнято її до розгляду.

Відповідно до п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду від 20.10.2006 № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

У судовому засіданні 09.04.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось на адресу суду і підтверджує факт отримання ухвали господарського суду представником відповідача.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю " База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу " (продавець) та Приватним підприємством "Виробничо-торговельна компанія "Юніверсал" (покупець) 03.01.2014 р. було укладено договір купівлі-продажу продукції (далі-договір), відповідно до умов якого продавець по заявкам покупця зобов'язується здійснити поставку борошна пшеничного, житнього та висівок (надалі - товар) в асортименті та кількості згідно товарних накладних, передати його у власність покупця, який зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату.

Відповідно до п. 3.1. договору, покупець зобов'язується здійснити повний розрахунок за поставлений товар протягом 14 банківських днів з моменту поставки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 601 490,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату поставленого йому товару здійснив частково в сумі 1 353 990,00 грн., внаслідок чого за ним утворилася заборгованість у розмірі 247 500,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Позивачем умови договору поставки виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З матеріалів слідує, що відповідачем товар у розмірі 1 601 490,00 грн. був повністю отриманий, що підтверджують видаткові накладні, які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками двох сторін.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 08.04.2015 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просить суд зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача 102 500,00 грн. основного боргу за договором поставки. Обгрунтовуючи свою заяву позивач зазначає про часткове погашення відповідачем основної заборгованості в розмірі 145 000, 00 грн., на підтвердження чого позивачем надано банківську випису зі свого рахунку.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 102 500,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідач доводи позивача не спростував, жодних заперечень суду не надав.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів оплати товару у повному обсязі по договору станом на день розгляду справи відповідачем до суду не представлено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором купівлі-продажу продукції № 7 від 03.01.2014 р. в розмірі 102 500,00 грн.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 44 454,52 грн. пені та 8 225,53 трьох процентів річних.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами пункту 4.2.2. договору сторони передбачили, що у випадку прострочення терміну розрахунку за поставлений товар, відповідач має сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені, який доданий до позовної заяви, господарський суд вважає його обґрунтованим, у зв'язку з чим вимоги про стягнення пені підлягає задоволенню в сумі 44 454,52 грн.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних, що складають 8 225,53 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу", підлягають задоволенню повністю, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи те, що судом була прийнята заява позивача про зменшення позовних вимог до 155 180,05 грн., сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 2 900,40 грн. підлягає поверненню відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-торговельна компанія "Юніверсал" (інд. 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 5, код ЄДРПОУ 23740952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу" (інд. 04053, місто Київ, вул. Кудрявська, 23-А, код ЄДРПОУ 19485589) 102 500 (сто дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 44 454 (сорок чотири тисячі чотириста п'ятдесят чотири) грн. 52 коп. пені, 8 225 (вісім тисяч двісті двадцять п'ять) грн. 53 коп. трьох процентів річних та 3 103 (три тисячі сто три) грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "База матеріально-технічного забезпечення агро-промислового комплексу" (інд. 04053, місто Київ, вул. Кудрявська, 23-А, код ЄДРПОУ 19485589) 2 900 (дві тисячі дев'ятсот) грн. 40 коп. надмірно сплаченого судового збору. Видати наказ.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 14.04.2015 р.