Рішення

від 16.04.2015 по справі 910/4654/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2015Справа №910/4654/15-г За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Техно Імпорт"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРБУДТЕХ"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Приватспецтех"

про стягнення 21 446,20 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Ратушний М.А.(дов. від 12.02.2015)

Від відповідача Степанець О.І.(директор)

Від третьої особи не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Техно Імпорт" звернулося до господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРБУДТЕХ" третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Приватспецтех" про стягнення 21 446,20 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.03.2015 порушено провадження у справі № 910/4654/15-г та призначено до розгляду на 19.03.2015.

Представники сторін в судове засідання 19.03.2015 не з'явився, витребувані судом докази не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи відкладено на 02.04.2015.

Представник відповідача в судове засідання 02.04.2015 не з'явився, витребувані судом докази не подав, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.

В судове засідання 02.04.2015 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 16.04.2015.

Представник позивача з'явився в судове засідання 16.04.2015, надав пояснення по суті справи позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 16.04.2015 також з'явився, подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, оскільки, на його думку, до нього ще не перейшов обов'язок оплачувати заявлену позивачем до стягнення заборгованість.

Представник третьої особи в судове засідання 16.04.2015 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Місцезнаходження третьої особи за адресою: 22400, Вінницька обл., Калинівський район, м. Калинівка, вул. Промислова, буд. 2-А, на яку було відправлено ухвали суду, адреса підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Проте ухвала суду не була отримана відповідачем та повернулась до суду з наступної причини: "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що третя особа повідомлена про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання третя особа була належним чином повідомлена, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2014 між ТОВ «Альфа Техно Імпорт» (далі позивач, постачальник) та ТОВ "ПРИВАТСПЕЦТЕХ" (далі третя особа, покупець) було укладено договір поставки № 6-2014 (далі - договір).

Згідно з п.1.1 договору покупець купує, а постачальник поставляє запасні частини до гірської, землерийної та іншої спеціальної техніки, іменовані надалі Товар, на умовах склад постачальника (м. Житомир вул. Вітрука 9В) або склад покупця згідно з додатками - специфікаціями до цього договору, які являються його невід'ємною частиною.

На виконання умов даного Договору постачальник (ТОВ «Альфа Техно Імпорт») поставив у власність покупцю (ТОВ «Приватспецтех») товар, а саме:

28.03.2014 згідно рахунку №68 від 25.03.2014 на суму 8006,20грн (перевізником ТОВ «Нова Пошта», номер експрес-накладної 59998008700124) запасні частини у кількості 8 (вісім) штук;

11.04.2014 згідно рахунку №85 від 10.04.2014 на суму 13440,00грн. (перевізником ТОВ «Нова Пошта», номер експрес-накладної 59998009026397) запасні частини у кількості 5 (п'ять) штук, тим самим виконавши всі зобов'язання за даним Договором.

Відповідно до умов договору(п. 2.1.) покупець повинен оплатити товар в день передачі товару. В зв'язку з тим, що товар було отримано ТОВ «Приватспецтех» відповідно 28.03.2014 та 11.04.2014 термін оплати товару закінчився.

Проте, ТОВ «Приватспецтех» в обумовлені договором строки товар не оплатило.

На адресу ТОВ «Приватспецтех» позивачем було направлено претензію № 138 від 07.10.2014 з вимогою сплатити суму заборгованості по поставці товарів. У відповідь на претензію ТОВ «Приватспецтех» направив листа 10/10 від 10.10.2014, яким визнав суму боргу перед позивачем в розмірі 21446, 20 грн. з ПДВ, непогашення заборгованості пояснював тяжким матеріальним становищем підприємства та гарантував оплату даної заборгованості до 14.11.2014. Проте, як свідчать матеріали справи, заборгованість в зазначену дату не погасив.

24.11.2014 ТОВ «ПРИВАТСПЕЦТЕХ» (далі - первісний боржник) з однієї сторони та ТОВ «ДОРБУДТЕХ» (далі - новий боржник) з другої сторони, а також ТОВ «АЛЬФА ТЕХНО ІМПОРТ», (далі - кредитор) уклали договір про переведення боргу № 16-П за яким первісний боржник, за безумовною згодою кредитора, здійснює переведення свого боргу на нового боржника по договору поставки № 6-2014 від 25.03.2014, укладеним між первісним боржником та кредитором, а новий боржник після набрання чинності цим договором зобов'язується виконати, зобов'язання, які було передано по договору поставки № 6-2014 від 25.03.2014 на користь кредитора (п.2 Договору).

Пунктом 10 договору про переведення боргу № 16-П сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, або до його розірвання у порядку визначеному чинним законодавством України. Станом на 12.02.2015 зобов'язання новим боржником перед кредитором не виконано, заборгованість в сумі 21 446,20 (двадцять одна тисяча чотириста сорок шість гривень 20 копійок) не погашена.

За договором про переведення боргу № 16-П кредитор одержав право вимагати від нового боржника належного виконання зобов'язань по договору поставки № 6-2014 від 25.03.2014, укладеним між первісним боржником та кредитором, лише в сумі 21 446,20 (двадцять одна тисяча чотириста сорок шість гривень 20 копійок). Кредитор не має право вимагати від первісного боржника та нового боржника відшкодування інфляційних збитків та будь-яких інших штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України в даному зобов'язанні було замінено кредитора, шляхом укладення договору про відступлення права вимоги.

На підставі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, враховуючи, що договір про переведення заборгованості ТОВ «ПРИВАТСПЕЦТЕХ», яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням ним договору поставки № 6-2014 від 25.03.2014, укладений у письмовій формі, згоду на укладання якого, надано кредитором - позивачем у справі, то обов'язок сплати боргу з вартості поставленого товару згідно договору про переведення боргу від 24.11.2014 був покладений на товариство з обмеженою відповідальністю "ДОРБУДТЕХ", тобто проведено заміну боржника.

Доводи відповідача про те, що третьою особою не було передано документи, що засвідчують обсяг прав та повноважень до нового боржника, не спростовують факту наявності заборгованості.

Таким чином, основний борг відповідача складає 21 446,20 грн.

Отже, судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

В силу частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Спірні правовідносини, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням договору поставки та поставкою продукції неналежної якості, до їх врегулювання застосовуються положення ст. 265, 268, 269 ГК України, ст. 678 - 681 ЦК України.

Відповідно до ст.688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти позовних вимог про стягнення основного боргу.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 21 446,20 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Техно Імпорт" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРБУДТЕХ" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 20-А, кв. 172, код ЄДРПОУ 39066336) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Техно Імпорт" (10025, м. Житомир, вул. Вітрука, 9В, оф. 307, код ЄДРПОУ 33442207) основний борг в сумі 21 446 (двадцять одна тисяча чотириста сорок шість) грн. 20 коп. та судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення -22.04.2015