Рішення

від 17.04.2015 по справі 910/6708/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2015Справа №910/6708/15-г

За позовомПриватного підприємства «Карла Маркса-2» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Новітні аграрні технології» простягнення 3 410 533,95 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Ткач В.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Карла Маркса-2» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітні аграрні технології» про стягнення 3 147 120,00 грн. - основного боргу та 263 413,95 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання, щодо поставки товару та не повернув перераховану позивачем передоплату за товар в розмірі 3 147 120,00 грн.

Ухвалою від 23.03.2015 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.04.2015 року.

17.04.2015 року представник позивача через канцелярію суду подав додаткові документи по справі, а в судовому засіданні надав усні пояснення відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 17.04.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.04.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2012 року між Приватним підприємством «Карла Маркса-2» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тормаш» (найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Новітні аграрні технології» (постачальник, відповідач) був укладений договір про постачання товару №46/10/11-МД, відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві товар, згідно договору, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Найменування, асортимент, кількість товару, вид упаковки, ціна зазначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п.2.1, п.4.1).

Відповідно до п.п.3.2, 3.4 договору постачальник передає товар протягом 30 днів, від дати надання транспортної інструкції покупцем в письмовій (електронній) формі, за умови, якщо не була надана відмова в строки, передбачені п. 3.5 договору.

Згідно п. 3.5 договору якщо постачальник протягом 7 робочих днів з моменту отримання транспортної інструкції покупця не надав останньому відмову в прийнятті такої транспортної інструкції до виконання, вважається, що транспортна інструкція покупця узгоджена сторонами і постачальник прийняв її до виконання.

Специфікацією №1 від 15.03.2012 року сторони погодили найменування, кількість, ціну та вартість товару.

Відповідно до п. 1 специфікації покупець зобов'язується здійснити передоплату в розмірі 100% від загальної вартості товару (3 147 120,00 грн.) на протязі 3 банківських днів з моменту укладання цієї специфікації або згідно виставлених рахунків-фактур, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 4 специфікації поставка товару продавцем покупцеві відбувається згідно з транспортною інструкцією та з моменту 100% передоплати за товар: перших двох вагонів в строк з 7 до 14 днів, при чому не більше двох вагонів за 7 днів, при чому не більше двох вагонів в день.

Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2012 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п.9.1).

На виконання умов договору на постачання товару №46/10/11-МД від 13.02.2012 року, позивач здійснив передоплату товару в розмірі 3 147 120,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 558 від 15.03.2012 року на суму 1 900 000,00 грн. та №566 від 16.03.2012 року на суму 1 247 120,00 грн.

Проте, як зазначав позивач, відповідач не здійснив поставку товару.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3 147 120,00 грн. - передоплати за непоставлений відповідачем товар.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи в суді відповідач оплачений позивачем товар, останньому не поставив, сплачені позивачем кошти не повернув, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 147 120,00 грн.

Оскільки позивач здійснив попередню оплату товару на суму 3 147 120,00 грн., а відповідач не поставив позивачу товар, повернення попередньої оплати не здійснив, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, яка встановлює право вимагати повернення суми попередньої оплати, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, відповідач зобов'язаний повернути позивачу 3 147 120,00 грн. суму неповернутої попередньої оплати, а тому позовні вимоги в частині стягнення передоплати в розмірі підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач на підставі статті 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 263 413,95 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відзначає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних 3 % річних відповідно до вимог ст. 625 ЦК України не підлягають задоволенню, оскільки ці санкції застосовується виключно до грошових зобов'язань, в той час, як стягнення з постачальника суми передоплати за товар, не вважається грошовим зобов'язанням в розумінні ст. 625 ЦК України. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року у справі №3-30гс13).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітні аграрні технології» (місцезнаходження : 02160, м. Київ, Харківське шосе, буд. 8-А, оф. 2, код ЄДРПОУ 37396647) на користь Приватного підприємства «Карла Маркса-2» (місцезнаходження: 41543, Сумська обл., Путивльський р-н, с. Мінакове, вул. Садова, буд. 63/3, код ЄДРПОУ 34264605) 3 147 120 (три мільйони сто сорок сім тисяч сто двадцять) грн. 00 коп. - заборгованості, 62 942 (шістдесят дві тисячі дев'ятсот сорок дві) грн. 40 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

22.04.2015 року