Рішення

від 14.04.2015 по справі 910/7122/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2015Справа №910/7122/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «На привозі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логодім»

про стягнення 8 508,90 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Сакалюк Д.В. - по дов. № 1 від 10.03.2015

від відповідача не з'явився

Суть спору :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «На привозі» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Логодім» 8 508,90 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання останнім зобов'язань згідно договору купівлі-продажу 3 41 від 14.04.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2015 порушено провадження у справі № 910/7122/15-г та призначено її до розгляду на 14.04.2015.

Позивач в судовому засіданні 14.04.2015 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 14.04.2015 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 26.03.2015 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду від 10.03.2015 та від 17.03.2015 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу : м. Київ, Б.Грінченка, 7, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 23.03.2015 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 26.03.2015, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 30.03.2015, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.04.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «На привозі» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Логодім» (покупець) було укладено договір поставки № 41 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується на умовах, передбачених цим договором, продавати і передавати у власність покупцю, а покупець зобов'язується приймати й оплачувати товари в асортименті, іменовані надалі - товар.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату отриманого товару не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 8 508,90 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно з п. 7.1. договору строк його дії встановлено до 31.12.2014.

Згідно зі ст. 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до п. 1.1. договору повне найменування товару, його опис і характеристика, кількість товару, ціна одиниці товару, вартість партії в цілому і ін. параметри товару містяться накладених і рахунках-фактурах та специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 3.6. договору товар вважається проданий і прийнятим покупцем у кількості, зазначеній в накладеній, і з показниками якості зазначеними в сертифікаті відповідності та/або якісному посвідченні, з моменту підписання представником покупця накладених на поставлений товар.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 8 508,90 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

№ 204 від 04.04.2014 на суму 976,50 грн.,

№ 253 від 23.04.2014 на суму 1 003,20 грн.,

№ 254 від 23.04.2015 на суму 1 525,80 грн.,

№ 293 від 13.05.2015 на суму 2 371,20 грн.,

№ 372 від 03.06.2014 на суму 2 632,20 грн.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.2. договору визначено, що товар, який поставляється покупцю підлягає оплаті в термін не пізніше 5 (п'яти) робочих днів після підписання накладеної на товар.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, як свідчать матеріали справи відповідач не виконав зобов'язання по сплаті отриманого товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої не оспорені відповідачем та становить 8 508,90 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8 508,90 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «На привозі» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Логодім» (м. Київ, вул. Б.Грінченка, 7, код ЄДРПОУ 32983147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «На привозі» (м. Київ, пр. Перемоги, 68/1, офіс 62, код ЄДРПОУ 32671204) 8 508 (вісім тисяч п'ятсот вісім) грн. 90 коп. основного боргу, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 20.04.2015.

СуддяВ.В.Сівакова