Рішення

від 16.04.2015 по справі 910/4725/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2015Справа №910/4725/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Главред-Медіа»

про стягнення 40 318 354, 03 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Пушкарьова К.В.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Главред-Медіа» (далі -відповідач) про стягнення з відповідача 40 318 354, 03 грн., у тому числі: 16 186 199, 55 грн. - заборгованість за кредитом, 15 199 656, 36 грн. - заборгованість за відсотками з користування кредитом, 43 520, 13 грн. - заборгованість по сплаті винагороди за користування кредитом, 8 888 977, 99 грн. - заборгованість по сплаті пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення банківського кредиту та відсотків за користування останнім, який було надано позивачем відповідно до кредитного договору № 4Г11095И від 14.03.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2015 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.03.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, проте був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.04.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.03.2011 р. між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Главред-Медіа» укладено кредитний договір № 4Г11095И, умовами якого передбачено, що позивач при наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати відповідачу кредит у відповідності з п. А.1, з лімітом та на цілі, зазначені в п. А.2 не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов'язання відповідача повернути кредит, сплатити відсотки, винагороду, в обумовлені даним договором строки. Якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативним актам Національного банку України, регулюючим кредитні правовідносини.

Вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія ( п. А. 1 договору).

Ліміт даного кредитного договору складає 18 504 000, 00 грн., на наступні цілі підприємства - фінансування поточної діяльності підприємства (п. А. 2 договору).

Згідно п. А. 3 договору, термін повернення кредиту - 12 березня 2013 р.

Відповідно до ст. ст. 212, 651 Цивільного кодексу України, при порушенні відповідачем якого-небудь із зобов'язань, передбачених даним договором та непогашення всієї заборгованості по даному договору протягом 90 днів з моменту порушення зобов'язань, позивач на свій розсуд, починаючи з 91 дня порушення зобов'язань має право змінити умови договору, встановивши інший строк повернення кредиту. При цьому, позивач направляє відповідачу письмове повідомлення із зазначенням дати строку повернення кредиту. При неповернені заборгованості по даному договору в строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою.

Згідно п. А.7 договору, за користування кредитом відповідач сплачує позивачу відсотки (п. А.6) виходячи з процентної ставки у розмірі 12 % річних.

При порушенні відповідачем зобов'язань з повернення кредиту, відповідач сплачує позивачу відсотки (п. А.6) виходячи з процентної ставки у розмірі 48 % річних (п. А. 8 договору).

Пунктом А. 10 договору передбачено, що відповідач сплачує позивачу винагороду за відкриття позичального рахунку у розмірі 500, 00 грн. в день укладення договору.

Умовами п. 5.4. договору визначено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 5.1., 5.2., 5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане відповідачем.

Згідно п. 5.7. договору, строки позовної давності по вимогах щодо стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (п. 6.1. договору).

Так, між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Главред-Медіа» укладено додаткові угоди від 27.05.2011 р., від 20.09.2012 р., від 05.10.2012 р. та від 07.02.2013 р. до кредитного договору № 4Г11095И від 14.03.2011 р.

Відповідно до додаткової угоди від 05.10.2012 р. до кредитного договору № 4Г11095И від 14.03.2011 р., сторони вирішили викласти умови договору в наступній редакції:

А.1. вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія.

А.2. ліміт даного кредитного договору складає 18 504 000, 00 грн., на наступні цілі підприємства - фінансування поточної діяльності підприємства.

А.3. термін повернення кредиту - 12 березня 2013 р.

А.8. при порушенні відповідачем зобов'язань з погашення/повернення кредиту, відповідач сплачує позивачу відсотки за користування кредитом з фіксованою ставкою у розмірі 48 % річних від суми непогашеної заборгованості.

А.9. відповідач сплачує позивачу винагороду за відкриття позичального рахунку у розмірі 500, 00 грн. в день укладення кредитного договору.

Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (п. 6.1. договору).

Позивачем зобов'язання за вищезазначеним договором виконано у повному обсязі, зокрема надано відповідачу кредитний ліміт у розмірі 18 504 000, 00 грн.

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач свої зобов'язання по погашенню кредиту у повному обсязі не виконав, грошові кошти згідно умов договору не сплатив.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих банківських послуг, зокрема погашення заборгованості у розмірі 40 318 354, 03 грн., яка складається з: 16 186 199, 55 грн. - заборгованість за кредитом, 15 199 656, 36 грн. - заборгованість за відсотками з користування кредитом, 43 520, 13 грн. - заборгованість по сплаті винагороди за користування кредитом, 8 888 977, 99 грн. - заборгованість по сплаті пені.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами кредитного договору № 4Г11095И від 14.03.2011 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є кредитним договором.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів, у зв'язку із чим, за останнім виникла заборгованість за кредитом в розмірі 16 186 199, 55 грн., яка підлягає стягненню.

Разом з тим, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови кредитного договору № 4Г11095И від 14.03.2011 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 40 318 354, 03 грн., яка складається з: 16 186 199, 55 грн. - заборгованості за кредитом, 15 199 656, 36 грн. - заборгованості за відсотками з користування кредитом, 43 520, 13 грн. - заборгованості по сплаті винагороди за користування кредитом, 8 888 977, 99 грн. - заборгованості по сплаті пені.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Главред-Медіа» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 28, ідентифікаційний код - 34413423), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код - 14360570) 16 186 199 (шістнадцять мільйонів сто вісімдесят шість тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 55 коп. - заборгованості за кредитом, 15 199 656 (п'ятнадцять мільйонів сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 36 коп. - заборгованості за відсотками з користуванням кредитом, 43 520 (сорок три тисячі п'ятсот двадцять) грн. 13 коп. - заборгованості по сплаті винагороди за користуванням кредитом, 8 888 977 (вісім мільйонів вісімсот вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 99 коп. - заборгованості по сплаті пені та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 20.04.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.