Рішення

від 16.04.2015 по справі 910/4681/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2015Справа №910/4681/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Толкінг Хедз»

про стягнення 72 900, 00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Велігура М.Г.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Толкінг Хедз» (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 72 900, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про створення і використання об'єкта інтелектуальної власності № 23525 від 30.08.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2015 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.03.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд вважати вимогу про повернення коштів, направлену відповідачу, як вимогу у тому числі про розірвання договору.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, у судове засідання своїх представників не направив, заявлені позовні вимоги не заперечив.

Так, частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 42.

Ухвали господарського суду міста Києва від 02.03.2015 р. та від 19.03.2015 р. судом направлено на зазначену у витязі адресу відповідача, при цьому до суду повернулися конверти з ухвалами суду з відмітками «інші причини, що не дали змоги виконати», «адресат вибув».

Так, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час проведення судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.04.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Толкінг Хедз» укладено договір про створення і використання об'єкта інтелектуальної власності № 23525, умовами якого передбачено, що позивач доручає та зобов'язується прийняти і оплатити, а відповідач зобов'язується створити та передати позивачу пілотний випуск та права на пілотний випуск на строк та територію, відповідно до умов встановлених даним договором.

Пілотний випуск - пробний (перший) випуск аудіовізуального твору під робочою назвою «Анекдоти».

Відповідно до п. 2.1. договору, відповідач зобов'язаний, зокрема забезпечити виготовлення пілотного випуску та передати позивачу пілотний випуск, технічні вимоги щодо виготовлення, формату запису відео файлу та носіїв, що будуть використовуватися відповідачем для запису та надання пілотного випуску позивачу, визначені у додатку № 2 до договору; передати пілотний випуск та права та пілотний випуск відповідно до календарного постановочного плану, який сторони погодили у додатку № 1 до договору, шляхом підписання акту прийому-передачі пілотного випуску та прав.

Згідно п. 2.2. договору, позивач зобов'язаний, зокрема в порядку та в строки, встановлені даним договором, здійснити розрахунки з відповідачем.

Умовами п. 5.1. договору визначено, що вартість створення пілотного випуску та передачу прав на нього складає 121 500, 00 грн., крім того ПДВ 20 % - 24 300, 00 грн., разом 145 800, 00 грн.

Перші 50 % від загальної суми винагороди, що визначені у п. 5.1. договору, а саме 72 900, 00 грн., позивач сплачує протягом 3-х банківських днів з моменту підписання даного договору.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що інші 50 % від загальної суми винагороди, що визначені у п. 5.1 договору, позивач сплачує протягом 5 (п'яти) банківських днів, з моменту підписання акту прийому-передачі прав на пілотний випуск.

Відповідно до п. 5.4. договору, винагорода відповідача, сплачується позивачем, шляхом перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок відповідача.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 25.11.2013 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов'язань (п. 6.1. договору).

30.08.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Толкінг Хедз» укладено додаток № 1 до договору про створення і використання об'єкта інтелектуальної власності № 23525 від 30.08.2013 р., відповідно до умов якого сторони погодили календарно постановочний план, зокрема здача пілотного випуску та передача прав - до 20.11.2013 р.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору про створення і використання об'єкта інтелектуальної власності № 23525 від 30.08.2013 р. було перераховано відповідачеві 72 900, 00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 3351 від 24.10.2013 р.

Проте відповідач свої зобов'язання щодо створення та передачі позивачу прав на пілотний випуск аудіовізуального твору під робочою назвою «Анекдоти» не виконав, сплачених позивачем грошовий коштів у розмірі 50 % попередньої оплати не повернув.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не надано оплачених послуг, договір розірвано, а тому відповідач зобов'язаний повернути перераховані йому кошти у розмірі 72 900, 00 грн., що відповідач в свою чергу не зробив.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору про створення і використання об'єкта інтелектуальної власності № 23525 від 30.08.2013 р, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором про надання послуг.

Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов договору перерахував відповідачеві 72 900, 00 грн. згідно умов договору, в якості попередньої оплати для отримання послуг, що підтверджується платіжним дорученням.

Судом встановлено, що відповідач оплачених позивачем послуг не надав, доказів зворотного суду не надав.

Так, 05.06.2014 р. позивачем на адресу відповідача направлялась вимога від 04.06.2014 р. № 954, в якій позивач зазначає, що станом на 06.06.2015 р. відповідач не виконав перед позивачем визначені договором зобов'язання, без повідомленням причин такого грубого порушення умов договору, тому позивач, у відповідності до п. 7.5 договору, вимагає повернути протягом 7 (семи) днів з моменту отримання вимоги сплачені 24.10.2013 р. кошти у розмірі 72 900, 00 грн. у повному обсязі, яка отримана відповідачем 10.06.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (наявна в матеріалах справи).

Так, відповідно до п. 7.5. договору, у разі дострокового розірвання договору позивачем у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків, останній відшкодовує позивачу сплачені кошти прямо пропорційно невиконаним або неналежно виконаним зобов'язанням, завдані збитки та упущену вигоду.

За статтею 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Право замовника відмовитися від подальшого виконання договору передбачено також ч. 3 ст. 612 ЦК України, згідно якої, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання та вимагати відшкодування збитків.

З огляду на зазначені норми Цивільного кодексу України, суд вважає вимогу позивача про повернення коштів, як втрату інтересу для подальшого виконання договору.

Статтею 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був повернути попередньо сплачені кошти у розмірі 72 900, 00 грн. протягом семи днів з моменту отримання вимоги від 04.06.2014 р. № 954, тобто до 18.06.2014 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини у невиконанні зобов'язання щодо повернення позивачеві перерахованих коштів. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 72 900, 00 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Толкінг Хедз» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 42, ідентифікаційний код - 37471619), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 11, ідентифікаційний код - 14323764) 72 900 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот) грн. 00 коп. - заборгованості та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 20.04.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.