Рішення

від 16.04.2015 по справі 910/7207/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2015Справа №910/7207/15-г

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вікант»

до товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційна компанія «Київ житло - інвест»

про стягнення 982 082,79 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача – не з'явився;                               

від відповідача - не з'явився.

встановив :

24.03.2015 позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вікант» звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою № 536 від 23.03.2015 до товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційна компанія «Київ житло - інвест» про стягнення заборгованості у розмірі 982 082,79 грн., з яких 872 364,50 грн. основного боргу, 63 482,97 грн. – пені та 46 235,32 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару відповідно до умов договору № 10/12 від 10.12.2014.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.03.2015 порушено провадження у справі № 910/7207/15-г та призначено до розгляду на 16.04.2015.

Представник позивача в судове засідання 16.04.2015 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення № 0103033329818.

Представник відповідача в судове засідання 16.04.2015 також не прибув, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про відкладення у зв'язку з його необґрунтованістю, оскільки згідно п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Витребувані господарським судом матеріали відповідач під час судового розгляду справи не надав, тому суд з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

10.12.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вікант» (далі – позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційна компанія «Київ житло - інвест» (далі - відповідач, покупець) укладено договір № 10/12, відповідно до умов п.1.1 постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця металопродукцію (далі – товар), а покупець зобов'язується своєчасно прийняти товар і здійснити його оплату на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що передається за цим договором, зазначається у рахунках-фактурах постачальника згідно щомісячних специфікацій, що є додатками до цього договору та визначаються у видаткових накладних.

Пунктом 3.5 договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі або у рахунках-фактурах, з розстрочкою платежу на 30 календарних днів з моменту поставки постачальником кожної партії товару, але не пізніше.

Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.6 договору).

Згідно п. 4.2 договору покупець зобов'язаний здійснити оплату в строки й порядку, передбачені цим договором.

За умовами п. 6.3 договору у разі порушення строків оплати за товар та строків приймання товару, указаних в пунктах 3.5, 3.6 цього договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, а в частині взаєморозрахунків – до повного розрахунку між стоонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, він автоматично продовжується на наступний календарний рік (п. 9.1 договору).

Відповідно до щомісячної специфікації на місяць грудень 2014 року від 11.12.2014 (додаток № 1 до договору) сторони домовились про поставку наступного товару: арматура № 28; кл. А-ІІІ (А400); ст. 25Г2С; 12м у кількості 78,900 т. загальною сумою без ПДВ – 641 062,50 грн.; катанка 10 мм; кл. А240С; в бунтах до 2,1 т в кількості 9 250,00 т, загальною сумою без ПДВ – 64 750,00 грн.; круг 16 мм; кл. А240С; 9м у кількості 2,500 т, загальною сумою без ПДВ – 22 083,33 грн. та смуга г/к 40х4 мм; ст. 3пс; 5-6 м у кількості 0,865 т., загальною сумою без ПДВ – 7 208,34 грн., а всього загальною вартістю з ПДВ - 882 125,00 грн.

Позивач на виконання умов договору поставив товар, прийнятий уповноваженим за довіреністю № 6 від 16.12.2014 представником відповідача на загальну суму 872 364,50 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 37293 від 10.12.2014 на суму 872 364,50 грн., видатковими накладними № 30953 від 17.12.2014 на суму 216 954,50 грн., № 30943 від 17.12.2014 на суму 212 452,50 грн., № 31138 від 18.12.2014 на суму 50 227,50 грн., № 31450 від 24.12.2014 на суму 196560,00 грн. та № 31451 від 24.12.2014 на суму 196 170,00 грн., підписаними та скріпленими печатками підприємств, а також товарно-транспортними накладними № 00010168 від 17.12.2014, № 00010170 від 17.12.2014, № 00010255 від 18.12.2014, № 00010372 від 24.12.2014 та № 00010373 від 24.12.2014.

Натомість, відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості отриманого товару не виконує, відповідні грошові кошти не сплачує.

Матеріали справи містять претензію від 20.02.2015, підписану директором ТОВ «Торговий дім «Вікант» та направлену відповідачу про необхідність сплати суму основного боргу в розмірі 872 364,50 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не сплатив.

Сума заборгованості за поставлений товар у розмірі 872 364,50 грн. заявлена до стягнення за позовом.

Крім того, за прострочення оплати за кожною з вказаних накладних позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 63 482,97 грн. та інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 46 235,32 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань з оплати одержаного за договором поставки № 10/12 від 10.12.2014 товару.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, а відповідачем не спростовано факт поставки обумовленого договором товару за видатковими накладними № 30953 від 17.12.2014 на суму 216 954,50 грн., № 30943 від 17.12.2014 на суму 212 452,50 грн., № 31138 від 18.12.2014 на суму 50 227,50 грн., № 31450 від 24.12.2014 на суму 196560,00 грн. та № 31451 від 24.12.2014 на суму 196 170,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверженно, що основна заборгованість відповідача за поставлений товар складає 872 364,50 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З положень ст. 625 Цивільного кодексу України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати за кожною з вказаних накладних позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 63 482,97 грн. та інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 46 235,32 грн.

Перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування інфляційних втрат у розмірі 46 235,32 грн. суд задовольняє дані позовні вимоги в повному обсязі.

Втім, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині частково, за розрахунком суду, у розмірі 62 813,80 грн., оскільки позивачем у наданому розрахунку не вірно визначено початок періоду нарахування пені.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційна компанія «Київ житло - інвест» (03113, м. Київ, вул. Івана Шевцова, буд. 1, код 32531950) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вікант» (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 34/2, оф. 5, код 31568293) суму основної заборгованості в розмірі 872 364 (вісімсот сімдесят дві тисячі триста шістдесят чотири) грн. 50 коп., пеню у розмірі 62 813 (шістдесят дві тисячі вісімсот тринадцять) грн. 80 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 46 235 (сорок шість тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 32 коп. та судовий збір в сумі 19 628 (дев'ятнадцять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 27 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 16.04.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 21.04.2015.

Суддя В.О. Демидов