Рішення

від 15.04.2015 по справі 910/27287/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2015Справа №910/27287/14

За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А»

До 1. Шевченківської районної у місті Києві ради

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей Сяйво»

3. Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Трігліф»

2. Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»

3. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дубенко (Ємець) Карина Євгенівна

Про визнання недійсним договору купівлі - продажу

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін :

від позивача Карпєєва О.А. - представник за довіреністю;

від відповідача-1 Івашова Г.Л. - представник за довіреністю;

від відповідача-2 Павличенко С.С. - представник за довіреністю;

від відповідача-3 не з'явився;

від третьої особи-1 не з'явився

від третьої особи -2 Лупич А.В. - представник за довіреністю;

від третьої особи-3 не з'явився.

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.04.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним договору купівлі - продажу нежилих приміщень від 27.11.2007, укладений між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради, як продавцем, та ТОВ «Прометей-Сяйво»,як покупцем, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ємець Кариною Євгенівною за реєстровим № 1890.

Позов мотивований тим, що предметом оспорюваного договору купівлі - продажу є приміщення підвалу багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 31 (літера А), тобто підсобне (допоміжне) приміщення, яке згідно вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» є об'єктом спільної власності власників квартир зазначеного будинку, а отже, не могло бути відчужено за наведеним правочином, який є недійсним в силу приписів ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України. Крім того, постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.04.2013 по справі № 2610/14681/2012 визнано протиправними та скасовані рішення Шевченківської районної у м.Києві ради від 21.06.2007 року № 251 «Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району м.Києва», із змінами внесеними пунктом 2.7.1 рішення Шевченківської районної у м.Києві ради від 30.08.2007 року № 274 «Про внесення змін до деяких рішень Шевченківської районної у м.Києві ради з питань приватизації об'єктів комунальної власності», в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності Шевченківського району м.Києва, що підлягають приватизації шляхом викупу, нежитлового приміщення по вул. Пушкінській, 31 (літ. А) в м.Києві площею 225,6 кв.м. на користь ТОВ «Прометей - Сяйво», а також визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління комунальної власності м.Києва від 24.10.2007 року № 1348-В «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна», а саме нежилих приміщень по вул. Пушкінській, 31 (літ. А) в м.Києві, з №1 по №13 (групи приміщень № 47), площею 225,6 кв.м. за замовленням Шевченківської районної у м.Києві ради.

Ухвалою суду від 08.12.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 22.12.2014 року.

У судовому засіданні 22.12.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача-2 у даному судовому засіданні заявив усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Представник відповідача-1 у даному засіданні подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Судом з власної ініціативи залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю Трігліф" (місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 43/16 літ "А", нежиле приміщення групи нежилих приміщень 55, код ЄДРПОУ 33235526) та Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (місцезнаходження: 83001, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Університетська, буд. 2А, код ЄДРПОУ 14282829).

У зв'язку із залученням до участі у справі третьої особи, суд частково задовольнив клопотання представника відповідача-2 та відклав розгляд справи на 12.01.2015 року.

У судовому засіданні 12.01.2015 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представники відповідачів та третьої особи в судове засідання 12.01.2015 року не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Представники відповідачів та третьої особи-2 в судове засідання 12.01.2015 року не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Судом з власної ініціативи залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ємець Карину Євгенівну (01034, м. Київ, вул. Прорізна, 3, кв. 36).

У зв'язку з залученням до участі у справі третьої особи, суд відклав розгляд справи на 26.01.2015 року.

У судовому засіданні 26.01.2015 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представники позивача та відповідачів у судовому засіданні 26.01.2015 року надали усні пояснення по справі.

Представник третіх осіб в судове засідання 26.01.2015 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Крім того, представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів, яке судом розглянуто та задоволено.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників третіх осіб, а також невиконанням представниками учасників судового процесу вимог ухвали суду, суд відклав розгляд справи на 16.02.2015 року.

Представник відповідача-2 13.02.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про залучення до участі у справі у якості іншого відповідача Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (місцезнаходження: 01030, м. Київ, бул. Шевченка, 26/4, код ЄДРПОУ 21532540), а в судовому засіданні 16.02.2015 року підтримав дане клопотання.

Присутні учасники судового процесу у даному судовому засіданні надали усні пояснення щодо клопотання про залучення іншого відповідача, відповідно до яких представник позивача проти задоволення клопотання заперечував, представники відповідача-1 та третьої особи-2 проти задоволення клопотання не заперечували.

Ухвалою суду від 16.02.2015 року задоволено клопотання відповідача-2 та залучено до участі у справі іншого відповідача Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (місцезнаходження: 01030, м. Київ, бул. Шевченка, 26/4, код ЄДРПОУ 21532540).

Представники третіх осіб-1, 3 в судове засідання 16.02.2015 року не з'явились, про причини неявки суд повідомили, про дату та час розгляд справи були повідомлені належним чином.

У зв'язку із залученням до участі у справі іншого відповідача, а також неявкою в судове засідання представників третіх осіб-1,3, суд відклав розгляд справи на 16.03.2015 року.

Представник третьої особи-2 13.03.2015 року через канцелярію суду подав заяву про застосування строку позовної давності, яка буде розглянута судом при прийнятті рішення у справі.

03.03.2015 року через канцелярію суду третя особа-3 подала документи на виконання вимоги ухвали суду від 16.02.2015 року, а в судовому засіданні 16.03.2015 року представник третьої особи-3 надав для огляду суду оригінал спірного договору.

У судовому засіданні 16.03.2015 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача-2 в судове засідання 16.03.2015 року не з'явився, проте через канцелярію суду подав клопотання, у якому просить суд відкласти розгляд справи та витребувати докази, а саме: договір купівлі-продажу нежитлових приміщень за адресою: вул. Пушкінська, 31-А у м. Києві, укладений між відповідачем-3 та відповідачем-2.

Присутні у даному судовому засіданні учасники судового процесу надали усні пояснення щодо клопотання представника відповідача-2, відповідно до яких представники позивача, відповідача-1 та третьої особи-2 залишили вирішення клопотання представника відповідача-2 на розсуд суду, а представник третьої особи-3 проти задоволення клопотання представника відповідача-2 заперечував.

Суд, розглянувши клопотання про витребування доказів, не знаходить підстав для його задоволення, зважаючи на те, що третьою особою-3 03.03.2015 року надано копію зазначеного у клопотанні договору, а оригінал даного договору оглянуто судом у судовому засіданні 16.03.2015 року.

Представники відповідача-3 та третьої особи-1 у судове засідання 16.03.2015 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача-3 та третьої особи-1, суд задовольнив клопотання представника відповідача-2 про відкладення розгляду справи та відклав розгляд справи на 30.03.2015 року.

У судовому засіданні 30.03.2015 року представник позивача подав письмові пояснення по справі, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідачів-1,2 у даному судовому засіданні надали усні пояснення по справі.

Представник третьої особи-2 у судовому 30.03.2015 року надав усні пояснення, відповідно до яких підтримав раніше подану заяву про застосування строку позовної давності.

Представники відповідача-3 та третьої особи-1,3 в судове засідання 30.03.2015 року не з'явились, про причини неявки судне повідомили, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 30.03.2015 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 15.04.2015 року.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 15.04.2015 проти заявленого позову заперечував, наголошуючи на відсутності правових підстав для його задоволення. У письмовому відзиві на позов відповідач-1 наголошував на тому, що приміщення підвалу багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 31 (літера А), яке було відчужено за оспорюваним правочином, згідно рішення Київської міської ради від 27.12.2001 № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва» перебувало у власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва в особі Шевченківської районної у місті Києві ради. В свою чергу, Шевченківська районна у місті Києві рада рішенням № 251 від 21.06.2007 «Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району м.Києва» включила відповідне приміщення до переліку об'єктів, які підлягали приватизації шляхом викупу ТОВ «Прометей-Сяйво», що повністю узгоджувалось з приписами Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про приватизацію державного майна».

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 15.04.2015 проти заявленого позову заперечував, посилаючись на те, що обумовлені законом підстави для визнання недійсним договору купівлі - продажу від 27.11.2007 - відсутні.

Представник третьої особи -2 - ПуАТ «Перший український міжнародний банк» - в судовому засіданні 15.04.2015 надав пояснення по суті спору, в яких наголошував, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності щодо звернення з відповідним позовом до суду, який повинен відраховуватися з дати, наступною за датою державної реєстрації позивача, тобто з 10.09.2008, і який станом на момент звернення позивача з відповідним позовом - сплив. Також, третьою особою-2 через канцелярію Господарського суду міста Києва було подано заяву про застосування до вимог позивача строку позовної давності, що згідно частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у позові.

Відповідач-3, третя особа-1 та третя особа-3 в судове засідання 15.04.2014 представників не направили, причин неявки представників суд не повідомили. Про проведення судового засідання повідомлені належним чином за адресами свого місцезнаходження.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача-1, третьої особи-1, третьої особи-3 не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2007 між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради, як продавцем, та відповідачем - 2 - ТОВ «Прометей-Сяйво», як покупцем, укладено договір купівлі - продажу нежилих приміщень (далі - договір купівлі - продажу від 27.11.2007, оспорюваний правочин), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ємець К.Є. за реєстровим № 1890, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи, а оригінал оглянуто судом в судовому засіданні.

Згідно п. 1.1 та п. 1.2 договору купівлі - продажу від 27.11.2007, продавець зобов'язався передати у власність, а покупець - прийняти нежилі приміщення (далі - об'єкт продажу) з № 1 по № 13 (групи приміщень № 47) загальною площею 225,60 кв.м., які знаходяться за адресою: м.Київ, вул. Пушкінська, 31 (літера А) і зобов'язується сплатити за нього грошову суму, визначену договором, та пройти державну реєстрацію права власності на приміщення.

Пунктом 1.3 договору купівлі - продажу від 27.11.2007 визначено, що об'єкт продажу належить на праві комунальної власності Територіальній громаді Шевченківського району м.Києва на підставі свідоцтва про право власності на нежиле приміщення, виданого Територіальній громаді Шевченківського району м.Києва Головним управлінням комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.10.2007, серія САВ № 553817, на підставі наказу Головного управління комунальної власності м.Києва від 24.10.2007 № 1348-В, зареєстрованого в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 31.10.2007, про що записано в реєстровій книзі №д.27п-2 за реєстровим № 2182-П.

Згідно з п. 1.7 договору купівлі - продажу від 27.11.2007, об'єкт продажу продано за 1 572 702,00 грн., в т.ч ПДВ 262 117,00 грн.

В свою чергу, позивачем до матеріалів позову надано постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 11.04.2013 по справі № 2610/14681/2012, якою задоволено позов прокурора Шевченківського району м.Києва в інтересах Зинець Л.А. до Департаменту комунальної власності м.Києва, Шевченківської районної у м.Києві ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей-Сяйво», Товариство з обмеженою відповідальністю «Тригліф», Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А», а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення Шевченківської районної у м.Києві ради від 21.06.2007 року № 251 «Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району м.Києва», із змінами внесеними пунктом 2.7.1 рішення Шевченківської районної у м.Києві ради від 30.08.2007 року № 274 «Про внесення змін до деяких рішень Шевченківської районної у м.Києві ради з питань приватизації об'єктів комунальної власності», в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності Шевченківського району м.Києва, що підлягають приватизації шляхом викупу, нежитлового приміщення по вул. Пушкінській, 31 (літ. А) в м.Києві площею 225,6 кв.м. на користь ТОВ «Прометей - Сяйво»;

- визнано протиправним на скасовано наказ Головного управління комунальної власності м.Києва від 24.10.2007 року № 1348-В «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна», а саме нежилих приміщень по вул. Пушкінській, 31 (літ. А) в м.Києві, з №1 по №13 (групи приміщень № 47), площею 225,6 кв.м. за замовленням Шевченківської районної у м.Києві ради.

Постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 11.04.2013 по справі № 2610/14681/2012 мотивована зокрема тим, що судом під час розгляду справи було встановлено, що підвальні приміщення по вул. Пушкінській, 31 (літ. А), з №1 по №13 (групи приміщень № 47), загальною площею 225,6 кв.м., що були передані у власність Шевченківській районній у м.Києві раді, а в подальшому приватизовані шляхом викупу ТОВ «Прометей - Сяйво» є допоміжними приміщеннями житлового будинку, в якому вони знаходяться. В свою чергу, Головним управлінням комунальної власності міста Києва, яке на даний час перейменоване в Департамент комунальної власності м.Києва, а також Шевченківською районною у м.Києві радою неправомірно були прийняті рішення стосовно передачі у власність та відчуження підвальних приміщень по вул. Пушкінській, 31 (літ. А) в м.Києві, з №1 по №13 (групи приміщень № 47), загальною площею 225,6 кв.м., без згоди на це власників квартир у цьому будинку, в тому числі позивачки, оскільки вони є співвласниками цих приміщень, так-як ці приміщення відносяться до допоміжних приміщень будинку.

Крім того, судом під час вирішення спору у справі № 2610/14681/2012 було враховано і висновок експертного будівельно-технічного дослідження № 12-10/278-12 від 29.10.2012, складеного Державним підприємством «Київська обласна багатопрофільна лабораторія Науково-дослідного експертно - криміналістичного центру» (судовий експерт Малік В.П.), копія якого була надана третьою особою-2 до матеріалів справи № 910/27287/14, і яким зокрема за результатами дослідження встановлено, що підвальні приміщення (1-48) за адресою: м.Київ, вул.. Пушкінська, 31-А, є нежитловими і за наявними у даних приміщеннях загально будинковими інженерними мережами холодного та гарячого водопостачання, каналізації та центрального опалення, розміщеними вузлами керування, водомірним вузлом, приладами контролю, які забезпечують санітарно - гігієнічні умови і безпечну експлуатацію квартир, а також за наявними приміщеннями для задоволення побутових потреб мешканців будинку, підвальні приміщення є допоміжними приміщеннями даного будинку.

Постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 11.04.2013 по справі № 2610/14681/2012 містить відмітку про те, що вона набрала законної сили 08.04.2014.

У рішенні від 25.07.2002 по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Частиною третьою статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Станом на момент вирішення спору в справі № 910/27287/14, суду не надано доказів скасування постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 11.04.2013 по справі № 2610/14681/2012 в апеляційному або касаційному порядку, а тому встановлені в ній обставини в силу приписів частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доказуванню при розгляді даної справи, зокрема обставини скасування розпорядчих документів, які стали підставою для відчуження за оспорюваним правочином Територіальною громадою Шевченківського району м.Києва на користь ТОВ «Прометей-Сяйво» підвального приміщення по вул. Пушкінській, 31 (літ. А) в м.Києві, з №1 по №13 (групи приміщень № 47), загальною площею 225,6 кв.м., внаслідок його належності до допоміжних приміщень будинку і перебування таких у спільній сумісній власності усіх мешканців наведеного будинку.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, здійсненого за електронним запитом суду від 27.03.2015 за № 20341856, державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А» проведено 09.09.2008.

Статтею 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 визначено значення зокрема наступних термінів:

- об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна;

- неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку;

- загальне майно - частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об'єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо);

- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення);

- технічне обладнання багатоквартирного будинку - інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання, елеваторних вузлів, а також елементи благоустрою території).

Статтею 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як організація для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. В одному житловому комплексі може бути створене тільки одне об'єднання. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є юридичною особою, яка створюється відповідно до закону, має печатку із своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахункові рахунки в установах банку. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання. Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.

Статтею 19 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна.

Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню.

Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку.

Власники приміщень володіють, користуються і у встановлених цим Законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються спільним майном.

При відчуженні приміщення в жилому будинку право на частку неподільного майна підлягає відчуженню разом з приміщенням без виділення частки в натурі.

Об'єкти права спільної власності на майно можуть бути передані в користування фізичній або юридичній особі або групі осіб у разі, якщо це не пов'язано з порушенням прав і інтересів інших співвласників неподільного та загального майна, які охороняються законом.

Положенням про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, яке затверджено наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства України №56 від 15.09.1992 р., встановлено, що приміщення, через які прокладені комунікації, є допоміжними приміщеннями жилих будинків.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до п.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

В свою чергу, згідно рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 1-2/2004 у справі конституційним зверненням Ярового Сергія Івановича та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1,10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладові, горища, колясочні та інш.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинках. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Набуте громадянами право на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним (стаття 41 Конституції України), забезпечується державою і захищається судом (стаття 55 Конституції України). Згідно зі статтею 19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" спільне майно власників квартир складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у їх спільній сумісній власності і не підлягає відчуженню, загальне майно - у спільній частковій власності. Відповідно до цього Закону співвласники допоміжних приміщень мають право розпоряджатися ними в межах, встановлених зазначеним Законом та цивільним законодавством. Таким чином, питання щодо згоди власників квартир - співвласників допоміжних приміщень багатоквартирного будинку - на надбудову поверхів, улаштування мансард і т. ін. з використанням при цьому конструктивних елементів будинку, як і на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо), має вирішуватися відповідно до законів про власність та інших законів України, передусім Цивільного кодексу України.

Згідно додатку 1 КДП-204/12 Україна 193-91 «Положення про систему технічного обслуговування, ремонту, та реконструкції жилих будівель в містах і селищах України», затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №135 від 31.12.1991 р. і який втратив чинність із введенням в дію «Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території», затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №76 від 25.08.2005 р., зареєстрованих в МЮ України 25.08.2005 р. за №927/11207, допоміжними приміщеннями є приміщення жилого будинку, призначені для забезпечення експлуатації будинку чи побутового і культурного обслуговування населення за місцем проживання. До допоміжних приміщень жилого будинку відносяться сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочині, кладові, сміттєкамери, піонерські кімнати та інші аналогічні приміщення.

Стаття 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5,6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Вимогами статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.04.2013 по справі № 2610/14681/2012 встановлено обставини, які в силу приписів частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доказуванню при розгляді даної справи, зокрема обставини визнання протиправними та скасування розпорядчих документів (наказу Головного управління комунальної власності м.Києва від 24.10.2007 № 1348-В та рішення Шевченківської районної у м.Києві ради від 21.06.2007 року № 251 «Про приватизацію об'єктів комунальної власності Шевченківського району м.Києва», із змінами внесеними пунктом 2.7.1 рішення Шевченківської районної у м. Києві ради від 30.08.2007 року № 274 «Про внесення змін до деяких рішень Шевченківської районної у м. Києві ради з питань приватизації об'єктів комунальної власності», в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності Шевченківського району м.Києва, що підлягають приватизації шляхом викупу, нежитлового приміщення по вул. Пушкінській, 31 (літ. А) в м.Києві площею 225,6 кв.м. на користь ТОВ «Прометей - Сяйво»), які стали підставою для відчуження за оспорюваним правочином Територіальною громадою Шевченківського району м.Києва на користь ТОВ «Прометей-Сяйво» підвального приміщення по вул. Пушкінській, 31 (літ. А) в м.Києві, з №1 по №13 (групи приміщень № 47), загальною площею 225,6 кв.м., внаслідок його належності до допоміжних приміщень будинку і перебування таких у спільній сумісній власності усіх мешканців наведеного будинку згідно п.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 19 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 1-2/2004.

З огляду на викладене, укладений між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради, як продавцем, та відповідачем - 2 - ТОВ «Прометей-Сяйво», як покупцем, договір купівлі - продажу нежилих приміщень від 27.11.2007 при його укладенні суперечив вимогам закону, зокрема п.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 19 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та рішенню Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 1-2/2004, оскільки за наведеним договором було відчужено підвальне приміщення по вул. Пушкінській, 31 (літ. А) в м.Києві, з №1 по №13 (групи приміщень № 47), загальною площею 225,6 кв.м., яке належало до допоміжних приміщень будинку по вул. Пушкінській, 31 (літ. А) в м.Києві і перебувало у спільній сумісній власності усіх мешканців наведеного будинку, а тому не підлягало відчуженню за наведеним правочином як власність територіально громади.

В свою чергу, суд враховує і те, що оспорюваний правочин порушує права мешканців будинку Пушкінській, 31 (літ. А) в м.Києві, оскільки внаслідок укладення відповідного правочину відчужено спільне майно співвласників багатоквартирного будинку, і інтереси яких представляє Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А», яке створено саме для здійснення діяльності по реалізації і захисту прав власників приміщень, що узгоджується зі статтею 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки договір купівлі продажу від 27.11.2007 на момент його укладення суперечив вимогам закону, зокрема п.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 19 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та рішенню Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 1-2/2004, порушував і порушує права та охоронювані законом інтереси співвласників багатоквартирного будинку по вул. Пушкінській, 31 (літ. А) в м.Києві, інтереси яких представляє Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А», оспорюваний правочин підлягає визнанню недійсним в силу приписів ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що заявлений Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А» позов про визнання недійсним договору купівлі - продажу нежилих приміщень від 27.11.2007, укладений між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради, як продавцем, та ТОВ «Прометей-Сяйво»,як покупцем, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ємець Кариною Євгенівною за реєстровим № 1890 - є законним, обгрунтованим, доведений належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Щодо заяви третьої особи-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, про застосування до вимог позивача строку позовної давності згідно частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України - суд зазначає наступне.

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4).

Пунктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29 травня 2013 року N 10 роз'яснено, що частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 Цивільного кодексу України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

З огляду на викладене, суд, керуючись частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про відсутність можливості для застосування позовної давності за заявою третьої особи-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, що узгоджується і з приписами п. 2.1 вищенаведеної постанови Пленуму Вищого господарського суду від 29 травня 2013 року N 10.

З огляду на те, що оспорюваний договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 27.11.2007 був укладений між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради та ТОВ «Прометей-Сяйво», то суд приходить до висновку про відмову в позові в частині вимог до Шевченківської районної у місті Києві ради (зазначена правова позиція викладена в абзаці 3 п. 4.4 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача-2 та відповідача-3 порівну.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А» - задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір купівлі - продажу нежилих приміщень від 27.11.2007, укладений між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради код (код ЄДРПОУ 21532540, місцезнаходження: 01030 м.Київ, бул. Шевченка, 26/4), як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прометей-Сяйво» (код ЄДРПОУ 24364422; місцезнаходження: 01004 м.Київ, пров. Музейний,2-а), як покупцем, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ємець Кариною Євгенівною за реєстровим № 1890.

3. В частині позовних вимог до Шевченківської районної у місті Києві ради відмовити.

4. Стягнути з Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м.Києві ради код (код ЄДРПОУ 21532540, місцезнаходження: 01030 м.Київ, бул. Шевченка, 26/4) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А» (код ЄДРПОУ 36175465; місцезнаходження: 01004 м.Київ, вул.. Пушкінська, 31-А) судовий збір в сумі 406 (чотириста шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Сяйво» (код ЄДРПОУ 24364422; місцезнаходження: 01004 м.Київ, пров. Музейний,2-а) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пушкінська 31-А» (код ЄДРПОУ 36175465; місцезнаходження: 01004 м.Київ, вул.. Пушкінська, 31-А) судовий збір в сумі 406 (чотириста шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

дата підписання рішення - 20.04.2015.

Суддя О.М.Спичак