Рішення

від 14.04.2015 по справі 910/3718/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2015Справа №910/3718/15-г

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомЗаступника прокурора міста Києва доКиївської міської ради провизнання незаконним та скасування рішення третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Обслуговуючий кооператив «Едем Форест» Представники: від позивача:Скляр Д.Ю. - посвідчення № 029382 від 01.10.2014 від відповідача: Тхорик С.М. - представник за довіреністю № 25-КР-623 від 06.03.2015 від третьої особи:Кулік Н.В. - представник за довіреністю від 16.03.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.02.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Заступника прокурора міста Києва з вимогами до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 10.12.2014 № 619/619 «Про передачу обслуговуючому кооперативу «Едем Форест» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель і споруд дачного будівництва членів кооперативу в 11-му кварталі броварського лісництва у Деснянському районі м. Києва».

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що рішення Київської міської ради від 10.12.2014 № 619/619 «Про передачу обслуговуючому кооперативу «Едем Форест» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель і споруд дачного будівництва членів кооперативу в 11-му кварталі броварського лісництва у Деснянському районі м. Києва» прийнято з порушенням норм статей 120, 134 Земельного кодексу України, що тягне наслідком його недійсність.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2015 порушено провадження у справі № 910/3718/15-г, розгляд справи призначений на 17.03.2015.

17.03.2015 до відділу діловодства Господарського суду від прокуратури міста Києва надійшла довідка.

17.03.2015 до відділу діловодства Господарського суду від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 залучено до участі у справі Обслуговуючий кооператив «Едем Форест» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи відкладено на 14.04.2015.

14.04.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача надійшли письмові пояснення.

У судове засідання 14.04.2015 з'явились представники сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та надали пояснення по суті справи.

У судовому засіданні 14.04.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Згідно з пунктом 4 статті 6 Закону України «Про прокуратуру» органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Частиною 3 статті 20 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до частини 3 статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, зокрема, звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями) (частина 5 стаття 36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Наведене також узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» від 23.03.2012 № 7.

У відповідності до статті 13 Конституції України земля її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шлейфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно із статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У силу норм статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до абзацу 1 пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з нормами Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" повноваження власника землі щодо володіння, користування та розпорядження землями комунальної власності здійснює відповідний орган місцевого самоврядування.

Згідно статті 12 Земельного Кодексу України розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Частина 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Рішенням Київської міської ради від 10.12.2014 № 619/619 «Про передачу обслуговуючому кооперативу «Едем Форест» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель і споруд дачного будівництва членів кооперативу в 11-му кварталі броварського лісництва у Деснянському районі м. Києва» відповідно до статей 93, 120, 123, 124 Земельного кодексу України, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", статей 30, 33 Закону України "Про оренду землі" та розглянувши технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), Обслуговуючому кооперативу "Едем Форест", за умови виконання пункту 2 цього рішення, передано в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 8,4670 га (кадастровий номер 8000000000:62:355:0001) для експлуатації та обслуговування будівель і споруд та дачного будівництва членів кооперативу в 11-му кварталі Броварського лісництва у Деснянському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, у зв'язку з переходом права власності на майно (свідоцтво про право власності від 25.10.2012 N 923-В) (категорія земель - землі рекреаційного призначення, заява ДЦ від 03.10.2013 N 01006-000104410-014, справа А-20507); визнано таким, що втратило чинність, рішення Київської міської ради від 01.12.2011 N 800/7036 "Про передачу земельної ділянки приватному підприємству "Спортивно-оздоровчий клуб "Фаворит" для будівництва, реконструкції, експлуатації та обслуговування дитячого оздоровчого комплексу "Космос" в 11-му кварталі Броварського лісництва у Деснянському районі м. Києва"; розірвано договір оренди земельної ділянки від 12.04.2012 N 62-6-00595 за згодою сторін (лист-згода приватного підприємства "Спортивно-оздоровчий клуб "Фаворит" від 14.11.2012) з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки між Київською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "Едем Форест".

Оцінюючи подані прокурором докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокурора не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Положеннями частини 1 статті 123 Земельного кодексу визначено що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Відповідно до частини 2 статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 4 статті 123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.

Так, порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві регулюється, зокрема, рішенням Київської міської ради № 63/9120 від 28.02.2013 "Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві" (далі - Порядок)

Судом встановлено, що у 2013 році на замовлення третьої особи було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Обслуговуючому кооперативу «Едем Форест» для експлуатації та обслуговування будівель і споруд, та дачного будівництва членів кооперативу в 11-му кварталі броварського лісництва у Деснянському районі м. Києва..

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною 2 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Частиною 3 статті 124 Земельного кодексу України встановлено, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Рішенням Київської міської ради від 01.12.2011 № 800/7036 «Про передачу земельної ділянки приватному підприємству «Спортивно-оздоровчий клуб «Фаворит» для будівництва, реконструкції, експлуатації та обслуговування дитячого оздоровчого комплексу "Космос" в 11-му кварталі Броварського лісництва у Деснянському районі м. Києва» , Відповідно до статей 93, 120, 124, 134 Земельного кодексу України та розглянувши технічну документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, приватному підприємству "Спортивно-оздоровчий клуб "Фаворит", за умови виконання пункту 2 цього рішення, Київська міська рада передала у довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 8,47 га для будівництва, реконструкції, експлуатації та обслуговування дитячого оздоровчого комплексу "Космос" в 11-му кварталі Броварського лісництва у Деснянському районі м. Києва за рахунок земель, оформлених відповідно до пункту 3 рішення Київської міської ради від 28.11.2002 N 112/272 "Про оформлення права користування земельними ділянками", право користування якими посвідчено державним актом на право постійного користування землею від 03.06.2003 N 62-4-00029 (листи-згоди від 21.05.2008 N РІ-01/214 та від 31.07.2008 N РУ01/320), у зв'язку з переходом права власності на об'єкт нерухомого майна (договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 21.12.2007 N 2593413, акт приймання-передачі від 11.01.2008 N 380).

Пунктами "а", "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, між іншим, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється в разі, між іншим, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частини 1, 3 статті 31 Закону України "Про оренду землі").

Приватне підприємство «Спортивно-оздоровчий клуб «Фаворит» звернулось до Київської міської ради із заявою від 14.11.2012, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою І.І. 15.11.2012 та зареєстрованою в реєстрі за № 4526, про відмову від права користування на земельну ділянку площею 8,47 га, що розташована за адресою: 11 квартал Броварського лісництва у Деснянському районі міста Києва на користь Обслуговуючого кооперативу «Едем Форест та його членів, у зв'язку з передачею Приватним підприємством «Спортивно-оздоровчий клуб «Фаворит» в якості пайового внеску до пайового фонду Обслуговуючого кооперативу «Едем Форест» нерухомого майна (будівель, споруд), що знаходяться на орендованій земельній ділянці.

Рішенням Київської міської ради від 10.12.2014 № 619/619 «Про передачу обслуговуючому кооперативу «Едем Форест» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель і споруд дачного будівництва членів кооперативу в 11-му кварталі броварського лісництва у Деснянському районі м. Києва» визнано таким, що втратило чинність, рішення Київської міської ради від 01.12.2011 N 800/7036 "Про передачу земельної ділянки приватному підприємству "Спортивно-оздоровчий клуб "Фаворит" для будівництва, реконструкції, експлуатації та обслуговування дитячого оздоровчого комплексу "Космос" в 11-му кварталі Броварського лісництва у Деснянському районі м. Києва"; розірвано договір оренди земельної ділянки від 12.04.2012 N 62-6-00595 за згодою сторін (лист-згода приватного підприємства "Спортивно-оздоровчий клуб "Фаворит" від 14.11.2012) з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки між Київською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "Едем Форест".

Згідно з частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною першої статті 377 Цивільного кодексу України також передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.

Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав № 36071731 від 31.10.2012 Обслуговуючий кооператив «Едем Форест» є власником нежитлових будівель загальною площею 7719,90 кв.м., в тому числі: головний корпус (літ.М) пл. 3110,10 кв.м., спальний корпус № 3 (літ. П) пл. 665,90 кв.м., спальний корпус № 4 (літ. Р) пл. 666,10 кв.м., спальний корпус № 5 (літ. С) пл. 667,80 кв.м., басейн (літ. Т) пл. 865,20 кв.м, котельня (літ. У) пл. 291,80 кв.м., насосна станція (літ. Ф) 96,00 кв.м., гаражі (літ. Х) пл. 296,20 кв.м., їдальня (літ. Ц) пл. 627,70 кв.м., прохідна (літ. Ш) пл. 433,10 кв.м., що розташовані в 11-му кварталі Броварського лісництва у Деснянському районі м. Києва.

Вищевстановлене спростовує твердження прокурора про необхідність проведення земельних торгів, відповідно до приписів статті 134-135 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Згідно з Українським класифікатором цільового використання землі, земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення (земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації) до яких відносяться землі для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту, для індивідуального дачного будівництва, для колективного дачного будівництва, для цілей підрозділів 07.01 - 07.04 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду .

З огляду на вищевикладене, твердження позивача щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, переданої в довгострокову оренду, на підставі рішення Київської міської ради 10.12.2014 № 619/619, визнаються судом необґрунтованими.

Отже, судом встановлено, що рішення Київської міської ради від 10.12.2014 № 619/619 приймалось відповідно до статей 93, 120, 123, 124 Земельного кодексу, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", статей 30, 33 Закону України "Про оренду землі" та на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)).

Згідно з пунктом 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Вказаним рішенням 10.12.2014 № 619/619 Київська міська рада передала Обслуговуючому кооперативу "Едем Форест", в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 8,4670 га (кадастровий номер 8000000000:62:355:0001) для експлуатації та обслуговування будівель і споруд та дачного будівництва членів кооперативу в 11-му кварталі Броварського лісництва у Деснянському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, у зв'язку з переходом права власності на майно (свідоцтво про право власності від 25.10.2012 N 923-В) (категорія земель - землі рекреаційного призначення, заява ДЦ від 03.10.2013 N 01006-000104410-014, справа А-20507);

Рішення прийняте Київською міською радою, прийняте в межах компетенції встановленої Законом України «Про місцеве самоврядування» та Земельним кодексом та не суперечить вимогам чинного законодавства України, які регулюють земельні відносин.

Прокурор під час розгляду справи не доведено порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави або будь-якої іншої особи, у зв'язку з прийняттям відповідачем оспорюваного рішення, як і не надано доказів на підтвердження порушення вимог чинного на момент його прийняття законодавства.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що прокурором як позивачем не доведено порушення відповідачем інтересів або спричинення шкоди державі.Крім того, судом встановлено, що прокурором не зазначено, в чому полягає шкода, завдана державі в зв'язку з правом користування земельною ділянкою.

З огляду на зазначене, вимоги Заступника прокурора міста Києва про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 10.12.2014 № 619/619 «Про передачу обслуговуючому кооперативу «Едем Форест» земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель і споруд дачного будівництва членів кооперативу в 11-му кварталі броварського лісництва у Деснянському районі м. Києва» є безпідставними, необґрунтованими, недоведеними та такими, що спростовуються матеріалами справи, а відтак суд відмовляє в їх задоволенні.

Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 4.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" стосовно того, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові стягує судовий збір з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор.

Відтак, оскільки в силу норм пункту 11 частини 1 статті 1 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, а позивачем у справі є сам прокурор, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір не відшкодовується та не стягується в Державний бюджет України.

Керуючись ст. 43, ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 22.04.2015

Суддя Н.Б. Плотницька