Рішення

від 21.04.2015 по справі 910/1031/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2015Справа №910/1031/15-г

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Пак"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Бізнес Груп"

про: стягнення 61 750,00 грн

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Степанченко А.В. - пред.по дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Пак" до товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Бізнес Груп" про стягнення 61 750,00 грн за договором поставки № 39 від 25.08.2013.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки № 39 від 25.08.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2015 року порушено провадження у справі №910/1031/15-г.

В судових засіданнях позивачем заявлялось клопотання про направлення запиту до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України в місті Києві стосовно надання інформації щодо включення товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт Бізнес Груп" податкових накладних № 10 від 04.07.2014, № 31 від 14.07.2014, № 13 від 07.07.2014, № 16 від 08.07.2014 товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер Пак" до свого податкового кредиту, які були задоволені судом.

Судом направлені запити до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України в місті Києві.

В судовому засіданні 21.04.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.08.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «полімер Пак» (продавець) та товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Бізнес Груп» (покупець) укладено договір поставки №39 від 25.08.2013 року (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору продавець виробляє і продає, а покупець покупає товар (плівка поліетиленова СТРЕТЧ).

Згідно з п.2.1. Договору ціна за одиницю товару затверджується продавцем та узгоджується з покупцем.

Відповідно до п.2.2. Договору ціна, кількість та параметри товару, згідно заявки покупця, вказуються у рахунку-фактури та відвантажувальній накладній.

Згідно з п.3.3. Договору відвантажувальна накладна є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.5.1. Договору покупець здійснює 100 % оплату за кожну партію товару на розрахунковий рахунок продавця на протязі 10 робочих днів з дати відвантаження.

Звертаючись з позовом до суду, позивач вказує, що ним було відвантажено відповідачу товар на суму 54 515,24 грн., однак відповідачем відвантажений товар оплачено не було, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем рахується заборгованість за поставлений товар в розмірі 54 515,24 грн.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підтвердження відвантаження товару позивач долучив копії видаткових накладних №290 від 04.07.2014 року, №293 від 07.07.2014 року, №295 від 08.07.2014 року, №305 від 14.07.2014р.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оскільки у розумінні бухгалтерського обліку видаткова накладна є одним із видів первинних документів, видаткові накладні, надані позивачем, мають відповідати вимогам, передбаченим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме містити обов'язкові реквізити.

Відповідно до п.2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.0.95р. №88 документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що надані позивачем копії видаткових накладних №290 від 04.07.2014 року, №293 від 07.07.2014 року, №295 від 08.07.2014 року, №305 від 14.07.2014р. не містять обов'язкових реквізитів первинних документів, а саме даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені відповідача щодо отримання товару. Видаткові накладні, також, не містять печатки відповідача.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Долучені до матеріалів справи видаткові накладні містять посилання на довіреності №14 від 04.07.2014 року, в той же час суду копії таких довіреностей не надано.

Як встановлено судом вище, між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №39 від 25.08.2013 року, в той час, як в долучених позивачем до матеріалів справи міститься посилання на договір поставки №49 від 18.10.2012 року.

Таким чином, надані позивачем видаткові накладні не містять змісту та обсягу проведення господарської операції саме за договором поставки №39 від 25.08.2013 року та не можуть бути доказами на підтвердження поставки товару за договором №39 від 25.08.2013 року.

Також, доказів того, що відповідачем у відповідності до п.2.2. Договору надана заявка на одержання продукції суду не надано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, судом неодноразово направлялися запити до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України в місті Києві стосовно надання інформації щодо включення товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт Бізнес Груп" податкових накладних № 10 від 04.07.2014, № 31 від 14.07.2014, № 13 від 07.07.2014, № 16 від 08.07.2014 товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер Пак" до свого податкового кредиту, які були задоволені судом.

Відповіді на запити суду Державною податковою інспекцією у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби України в місті Києві надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем належними доказами не доведено факт передачі відповідачу товару на суму 54 515,24 грн за Договором поставки №39 від 25.08.2013 року згідно видаткових накладних №290 від 04.07.2014 року, №293 від 07.07.2014 року, №295 від 08.07.2014 року, №305 від 14.07.2014р., в зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення суми боргу в розмірі 54 515,24 грн задоволенню не підлягають.

Оскільки вимоги про стягнення пені є похідними від основної вимоги, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7 234,85 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено: 23.04.15 р.

Суддя Шкурдова Л.М.