Рішення

від 14.04.2015 по справі 911/884/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"14" квітня 2015 р. Справа № 911/884/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція груп-1», м. Київ до Державного підприємства «Завод порошкової металургії», м. Бровари про стягнення 106313,90 грн. за участю представників:

позивача:Оксамитний М.М. - дов. від 04.03.2015р. № 05/15 відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція груп-1» (далі - позивач) до Державного підприємства «Завод порошкової металургії» (далі - відповідач) про стягнення 106313,90 грн., з яких 95753,22 грн. основний борг, 4040,07 грн. інфляційні втрати, 555,63 грн. 3% річних та 5964,98 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з охорони від 02.01.2014р. № А-04/13/ФО щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги з охорони у визначений договором строк.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг з охорони від 02.01.2014р. № А-04/13/ФО (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач - замовник передає, а позивач - виконавець приймає під охорону об'єкт замовника за адресою: Київська обл., м. Бровари, Промвузол, далі по тексту - об'єкт (надалі - послуги охорони) (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуг охорони визначається сторонами у додатку № 2 до договору, який є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 3.2 договору оплата за надані послуги охорони здійснюється замовником щомісячно, в термін не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, а по закінченні строку дії договору - в останній робочий день поточного місяця.

Факт надання послуг охорони у звітному місяці підтверджується, зокрема, шляхом підписання сторонами акту виконаних робіт (наданих послуг), надалі - акт (п. 3.3 договору).

Цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з дня його підписання сторонами. Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, договір вважається продовженим (пролонгованим) на той самий термін і на тих же умовах (п. 6.1 договору).

Додатком № 2 до договору сторони погодили вартість послуг, відповідно до п. 1 якого загальна вартість послуг охорони виконавця за повний календарний місяць становить 69300 грн., в тому числі ПДВ (з розрахунку ціни послуг охорони одного посту - 9900 грн. з ПДВ).

Додатковою угодою від 12.12.2014р. № 1 про розірвання договору про надання послуг з охорони № А-04/13/ФО сторони, в зв'язку з проведенням процедури державних закупівель згідно ЗУ «Про здійснення державних закупівель», ст. 651, 652, 653, 654 Цивільного кодексу України та відповідно до пп. 1.1, 6.2 договору про надання послуг з охорони об'єкту замовника за адресою:Київська обл., м. Бровари, Промвузол, за взаємною згодою, домовились, договір № А-04/13/ФО вважати розірваним з 08 год. 00 хв., 28 грудня 2014р.

Під час дії договору позивач на виконання умов договору надав відповідачу у листопаді - грудні 2014р. охоронні послуги на загальну суму 130403,22 грн., що підтверджується актами надання послуг: від 28.11.2014р. № 123 на суму 69300 грн., від 28.12.2014р. № 134 на суму 61103,22 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками товариств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

В порушення своїх договірних зобов'язань відповідач за надані охоронні послуги не розрахувався в повному обсязі, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі заявленої до стягнення суми - 95753,22 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартість наданих охоронних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги охорони, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 95753,22 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 95753,22 грн. заборгованості за надані послуги охорони.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги охорони, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати простроченої суми за загальний період прострочення з 11.12.2014р. по 04.03.2015р. складають 4040,07 грн., 3% річних з простроченої суми за загальний період прострочення з 11.12.2014р. по 04.03.2015р. складають 555,63 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині є доведеною та обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, на підставі п. 4.2.1 договору позивач просить стягнути з відповідача за порушення строку оплати наданих послуг охорони, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який вона нараховується, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати, яка за розрахунком позивача з простроченої суми за загальний період прострочки з 11.12.2014р. по 04.03.2015р. складає 5964,98 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 95753,22 грн. основного боргу, 4040,07 грн. інфляційних втрат, 555,63 грн. 3% річних та 5964,98 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Завод порошкової металургії» (07400, Київська обл., м. Бровари, Промвузол, ідентифікаційний код 00186192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція груп-1» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А, ідентифікаційний код 36274018) 95753 (дев'яносто п'ять тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 22 коп. основного боргу, 4040 (чотири тисячі сорок) грн. 07 коп. інфляційних втрат, 555 (п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 63 коп. 3% річних, 5964 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 98 коп. пені, 2126 (дві тисячі сто двадцять шість) грн. 28 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 20.04.2015р.