cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" квітня 2015 р. Справа № 911/768/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м. Київ
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Амвросіївський», Донецька обл., м. Амвросіївка
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромаркетинг», Київська обл., м. Бровари
про стягнення 723562,80 грн.
Суддя Наріжний С.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Лелюхін Д.О. - довіреність б/№ від 02.01.2015 р.;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Амвросіївський» (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромаркетинг» (далі - відповідач 2) про стягнення 723562,80 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем 1 умов: договору поставки № АП-15-0296 від 29.11.2013 р., договору поставки № АП-15-0297 від 29.11.2013 р. та договору поставки № АП-15-0038 від 19.03.2014 р. з додатковими договорами до них щодо оплати отриманого товару та невиконання Відповідачем 2 умов договору поруки № ПР-16-0038 від 16.07.2014 р., в зв'язку з чим Позивач просить суд стягнути солідарно з Відповідачів 1, 2 - 723562,80 грн. заборгованості, з якої: 537374,74 грн. основного боргу, 41223,28 грн. відсотків річних, 29504,08 грн. пені та 115460,70 грн. штрафу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.02.2015 р. порушено провадження у справі № 911/768/15 та призначено її до розгляду на 23.03.2014 р. Ухвалою суду від 23.03.2015 р. розгляд справи відкладено на 20.04.2015 р.
На підставі листа УДППЗ «Укрпошта» від 24.12.2014 р. № 50-06/1230 у зв'язку з тимчасовим призупиненням приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. Амвросіївського району, відправлення процесуальних документів судом на адресу Відповідача 1 не здійснювалось.
При цьому суд відзначає, що відповідно до п. 6 Інформаційного листа ВГСУ від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», вказані вище ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також повідомлення про розгляд даної справи було опубліковане на офіційному веб-сайті господарського суду Київської області ( www.ko.arbitr.gov.ua/sud5012 ) в розділі «Новини та події суду», отже судом було вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення Відповідача 1 про час та місце судового засідання.
20.04.2015 р. через відділ діловодства суду надійшов лист Позивача б/№, б/дати (вх. № 8865/15) з доданими повідомленнями кур'єрських служб щодо нездійснення доставки до м. Амвросіївка.
20.04.2015 р. у судове засідання з'явився представник Позивача, який позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі. Представники Відповідача 1 та Відповідача 2 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, відзиву на позов не надали.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.
У судовому засіданні 20.04.2015 р. після виходу з нарадчої кімнати судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд, -
ВСТАНОВИВ:
29.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (продавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Амвросіївський» (покупець, відповідач 1 у справі) було укладено договір поставки № АП-15-0296 (надалі також: Договір 1), відповідно до умов якого (п. 1.1., 1.2. Договору 1) продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин, перелік яких зазначений в пункті 1.1., вартість яких на дату укладення договору становить 532289,21 грн. Вартість товару в період дії договору може змінюватись в порядку, передбаченому п. 2.2. договору, при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до договору.
Згідно з п. 2.1. Договору 1, покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначену в п. 1.2. договору, в наступні строки: не пізніше 10.04.2014 р. - 159686,76 грн., не пізніше 01.12.2014 р. - 372602,45 грн.
В силу п. 2.6. Договору, оплата вартості товару, що залишилася, здійснюється не пізніше кінцевого строку, визначеного у п. 2.1. договору.
Згідно з п. 3.4. Договору, одержання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем у день поставки товару. Одночасно з передачею товару продавець зобов'язаний передати покупцеві наступні документи: рахунок на оплату товару; податкову накладну згідно норм Податкового кодексу України; видаткову (відвантажувальну) накладну; товарно-транспортну накладну, якщо поставка товару здійснюється на умовах СРТ (п. 4.3. Договору).
Відповідно до п. 4.4. Договору, покупець зобов'язаний передати продавцеві довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей для одержання товару. Підписання покупцем видаткової накладної підтверджує отримання останнім всіх передбачених п. 4.3. договору документів (п. 4.5. Договору).
Пунктом 7.1. Договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2015 р., а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за договором.
В подальшому між Позивачем та Відповідачем 1 було укладено низку додаткових договорів до Договору 1, зокрема:
- додатковим договором від 29.11.2013 р. № АП-15-0296ДС1 до Договору 1 сторони доповнили договір поставки додатковим засобом захисту рослин на суму 77865,00 грн. Відповідач 1 зобов'язався прийняти товар та оплатити його до 10.08.2014 р. в сумі 23359,50 грн., та до 01.12.2014 р. в сумі 54505,50 грн.
- додатковим договором від 13.12.2013 р. № АП-15-0296ДС2 до Договору 1 сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захисту рослин на суму 67337,10 грн. Відповідач 1 зобов'язався прийняти товар та оплатити його до 20.03.2014 р. в сумі 20201,13 грн., та до 01.12.2014 р. в сумі 47135,97 грн.
- додатковим договором від 13.12.2013 р. № АП-15-0296ДС3 до Договору 1 сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захисту рослин на суму 36073,30 грн. Відповідач 1 зобов'язався прийняти товар та оплатити його до 25.04.2014 р. в сумі 10821,99 грн., та до 01.12.2014 р. в сумі 25251,31 грн.
- додатковим договором від 20.12.2013 р. № АП-15-0296ДС4 до Договору 1 сторони доповнили договір поставки додатковим засобом захисту рослин на суму 48001,30 грн. Відповідач 1 зобов'язався прийняти товар та оплатити його до 10.04.2014 р. в сумі 14400,39 грн., та до 01.12.2014 р. в сумі 33600,91 грн.
- додатковим договором від 20.12.2013 р. № АП-15-0296ДС5 до Договору 1 сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захисту рослин на суму 8149,80 грн. Відповідач 1 зобов'язався прийняти товар та оплатити його до 20.03.2014 р. в сумі 2444,94 грн., та до 01.12.2014 року в сумі 5704,86 грн.
29.11.2013 р. між Позивачем та Відповідачем 1 було укладено договір поставки № АП-15-0297 (надалі також: Договір 2), відповідно до умов якого (п. 1.1., 1.2. Договору 2) продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин, згідно переліку зазначеного в пункті 1.1., вартість яких на дату укладення договору становить 38395,00 грн.
Згідно з п. 2.1. Договору 2, покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначену в п. 1.2. договору, в наступні строки: не пізніше 10.04.2014 р. - 11518,50 грн., не пізніше 01.12.2014 р. - 26876,50 грн.
Решта умов Договору 2 тотожні умовам Договору 1.
Додатковим договором від 20.12.2013 р. № АП-15-0297ДС1 до Договору 2 сторони доповнили договір поставки додатковим засобом захисту рослин на суму 3109,90 грн. Відповідач 1 зобов'язався прийняти товар та оплатити його до 10.04.2014 р. в сумі 932,97 грн., та до 01.12.2014 р. в сумі 2176,93 грн.
19.03.2014 р. між Позивачем та Відповідачем 1 було укладено договір поставки № АП-15-0038 (надалі також: Договір 3), відповідно до умов якого (п. 1.1., 1.2. Договору 3) продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин, згідно переліку зазначеного в пункті 1.1., вартість яких на дату укладення договору становить 21234,49 грн.
Згідно з п. 2.1. Договору 3, покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначену в п. 1.2. договору, в наступні строки: не пізніше 25.03.2014 р. - 6370,35 грн., не пізніше 01.12.2014 р. - 14864,14 грн.
Решта умов Договору 3 тотожні умовам Договору 1.
- додатковим договором від 17.04.2014 р. № АП-15-0038ДС1 до Договору 3 сторони доповнили договір поставки додатковим засобом захисту рослин на суму 15553,75 грн. Відповідач 1 зобов'язався прийняти товар та оплатити його до 20.04.2014 р. в сумі 7776,88 грн., та до 01.12.2014 року в сумі 7776,87 грн.
- додатковим договором від 24.04.2014 р. № АП-15-0038ДС2 до Договору 3 сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захисту рослин на суму 1437,60 грн.
- додатковим договором від 24.04.2014 р. № АП-15-0038ДС3 до Договору 3 сторони доповнили договір поставки додатковими засобами захисту рослин на суму 4032,00 грн. Відповідач 1 зобов'язався прийняти товар та оплатити його до 25.04.2014 р. в сумі 1209,60 грн., та до 01.12.2014 р. в сумі 2822,40 грн.
На виконання умов Договорів 1, 2, 3 з додатковими договорами Позивачем було поставлено, а Відповідачем 1 прийнято товар на загальну суму 772738,25 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних видаткових накладних, підписаних представниками сторін та скріпленими печатками підприємств.
Для отримання товару Відповідачем 1 видано довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких також додано Позивачем до позовної заяви.
Відповідно до умов Договорів 1, 2, 3 з додатковими договорами, загальну вартість поставленого Позивачем товару Відповідач 1 зобов'язувався оплатити до 01.12.2014 р.
16.07.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євромаркетинг» (відповідач 2, поручитель) було укладено договір поруки № ПР-16-0038 (договір поруки), відповідно до умов якого Відповідач 2 поручився перед Позивачем за виконання обов'язків Відповідача 1 за Договорами 1, 2, 3 з додатковими договорами до них в повному обсязі (п. 1.1., 2.1. Договору поруки).
Відповідно до п. 1.2., 1.3. Договору поруки, у разі порушення боржником (Відповідач 1) основного договору та/або зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, курсові втрати, витрат кредитора тощо.
Відповідач 1 в порушення п. 2.1., 2.6. Договорів 1, 2, 3 з додатковими договорами до них розрахувався за отриманий товар частково та з порушенням встановлених договорами строків на загальну суму 235363,51 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку Позивача, в зв'язку з чим за Відповідачем 1 утворилася заборгованість у сумі 537374,74 грн.
За таких обставин, Позивачем було виставлено Відповідачу 2 вимогу від 20.01.2015 р. про сплату заборгованості, яка була отримана ним 21.01.2015 р., що підтверджується підписом директора Відповідача 2. Проте, вказані вимоги були залишені Відповідачем 2 без задоволення.
З огляду на вищевикладене, Позивач просить суд стягнути солідарно з Відповідача 1 та Відповідача 2 заборгованість за договором поставки № АП-15-0296 від 29.11.2013 р., договором поставки № АП-15-0297 від 29.11.2013 р. та договором поставки № АП-15-0038 від 19.03.2014 р. з додатковими договорами до них у сумі 537374,74 грн.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, з огляду на неналежне виконання Відповідачем 1 своїх зобов'язань за Договорами 1, 2, 3 та додатковими договорами до них в частині оплати поставленого товару, а також направлення Позивачем Відповідачу 2 вимоги про виконання ним взятих на себе грошових зобов'язань за договором поруки, у Відповідача 1, як покупця та Відповідача 2, як поручителя, виник солідарний обов'язок щодо сплати заборгованості за поставлений товар.
Враховуючи те, що заборгованість Відповідача 1 перед Позивачем у сумі 537374,74 грн. за товар на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога Позивача про стягнення солідарно з Відповідачів 1, 2 заборгованості у сумі 537374,74 грн. підлягає задоволенню.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення солідарно з Відповідачів 1, 2 пені у сумі 29504,08 грн.
Згідно з статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 5.2. Договорів 1, 2, 3 встановлено, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 5.3. Договорів 1, 2, 3, сторони дійшли згоди щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 5 договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконано.
Таким чином, сторони скористалися наданим їм ч. 6 ст. 232 ГК України правом збільшити період нарахування пені, оскільки у п. 5.3. Договорів 1, 2 встановили, що нарахування штрафних санкцій (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконано.
Так, Позивач просить суд стягнути солідарно з Відповідачів 1, 2 - 29504,08 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості Відповідача 1 за Договорами 1, 2, 3 за загальний період з 02.12.2014 р. по 09.02.2015 р.
Враховуючи те, що наданий Позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення солідарно з Відповідачів 1, 2 - 29504,08 грн. пені.
Також Позивач просить суд стягнути солідарно з Відповідачів 1, 2 штраф у розмірі 15% від ціни Договору, що становить 115460,70 грн.
Пунктом 5.4. Договорів 1, 2, 3 встановлено, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 договору, більше ніж на 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору.
Згідно з п. 1.5. Договорів 1, 2, 3, ціна договору визначається як сума поставленого товару на умовах цього договору та додаткових угод до нього.
Судом встановлено невірність розрахунку штрафу, наданого Позивачем, зокрема наступним чином.
Загальна вартість поставленого Позивачем товару за Договором 1 становить 691850,71 грн., що складає ціну договору, отже 15% від вказаної суми складає 103777,61 грн., проте згідно розрахунку Позивача, останній просить суд задовольнити суму 103777,60 грн. штрафу за Договором 1, яка є меншою.
Крім цього загальна вартість поставленого Позивачем товару за Договором 2 становить 41504,90 грн., що складає ціну договору, отже 15% від вказаної суми складає 6225,74 грн., проте згідно розрахунку Позивача, останній просить суд задовольнити суму 6225,73 грн. штрафу за Договором 2, яка є меншою.
Також загальна вартість поставленого Позивачем товару за Договором 3 становить 39382,64 грн., що складає ціну договору, отже 15% від вказаної суми складає 5907,40 грн., проте згідно розрахунку Позивача, останній просить суд задовольнити суму 5457,37 грн. штрафу за Договором 3, яка є меншою.
Отже загальна сума штрафу згідно п. 5.4. Договорів 1, 2, 3 складає 115910,75 грн., однак Позивач просить суд стягнути 115460,70 грн. штрафу та враховуючи що суд при прийнятті рішення не може виходити за межі позовних вимог, позовна вимога про стягнення солідарно з Відповідачів 1, 2 штрафу 15% від ціни Договорів 1, 2, 3 підлягає задоволенню у сумі 115460,70 грн.
Крім того, Позивач просить суд стягнути солідарно з Відповідачів 1, 2 відсотки річних у сумі 41223,28 грн.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 5.5. Договорів 1, 2, 3, сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.
Отже, сторонами в п. 5.5. Договорів 1, 2, 3 встановлено інший розмір процентів річних, а саме 40% річних та 96% річних, що підлягають стягненню з Відповідача 1 на користь Позивача у разі прострочення ним оплати отриманого товару.
Згідно наданого розрахунку, Позивач просить суд стягнути солідарно з Відповідачів 1, 2 - 40% річних у сумі 41223,28 грн., що нараховані за загальний період з 02.12.2014 р. по 09.02.2015 р. (70 днів) на загальну заборгованість Відповідача 1 за Договорами 1, 2, 3.
Оскільки наданий Позивачем розрахунок відсотків річних є вірним, то позовні вимоги про стягнення солідарно з Відповідачів 1, 2 відсотків річних у сумі 41223,28 грн. підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідачів 1, 2 солідарно.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Амвросіївський» (87304, Донецька обл., м. Амвросіївка, пров. Зелений, 18; код ЄДРПОУ 33843742) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромаркетинг» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290; код ЄДРПОУ 35646846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, пр-т. Возз'єднання, 15; код ЄДРПОУ 30262667) 537374 (п'ятсот тридцять сім тисяч триста сімдесят чотири) грн. 74 коп. основного боргу, 41223 (сорок одну тисячу двісті двадцять три) грн. 28 коп. відсотків річних, 29504 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот чотири) грн. 08 коп. пені, 115460 (сто п'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят) грн. 70 коп. штрафу та 14471 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят одну) грн. 26 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата виготовлення та підписання рішення 23.04.2015 р.
Суддя С.Ю. Наріжний
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 20.04.2015 |
Оприлюднено | 29.04.2015 |
Номер документу | 43744418 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Наріжний С.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні