Рішення

від 16.04.2015 по справі 916/670/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2015 р.Справа № 916/670/15-г

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Князєвої К.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Корнишина Н.Л. за довіреністю № 435 від 13.08.2014р.

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю „Фінкомтраст" про стягнення 21 330,26 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк „Укргазбанк" (далі по тексту - ПАТ АБ „Укргазбанк") звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Фінкомтраст" (далі по тексту - ТОВ „Фінкомтраст") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 21 330,26 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 11 750,00 грн., збитків від інфляції в сумі 2 741,30 грн., трьох відсотків річних в сумі 803,16 грн., пені в сумі 160,80 грн. та штрафу в сумі 5 875,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за договором про відкриття рахунку в цінних паперах № 695/06 від 29.11.2006р. зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості наданих позивачем послуг із відкриття та ведення рахунку у цінних паперах.

Представник відповідача в судове засідання по даній справі не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовими відправленнями суду, які були надіслані за адресою місцезнаходження ТОВ „Фінкомтраст" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 65125, м. Одеса, вул. Канатна, 4, був повернутий суду у зв'язку із неможливістю вручення адресату. З огляду на викладене, відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи господарським судом. Оскільки ТОВ „Фінкомтраст" не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

29.11.2006р. між ТОВ „Фінкомтраст" (Депонент) та відкритим акціонерним товариством акціонерним банком „Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ „Укргазбанк" відповідно до нової редакції статуту останнього, зареєстрованої 02.06.2014р. за № 10731050083000210, (Зберігач) було укладено договір про відкриття рахунку в цінних паперах № 695/06, у відповідності до розділу 1 „Предмет договору", п. 2.1 якого Депонент доручає, а Зберігач зобов'язується надавати Депоненту послуги відносно відкриття та ведення рахунку в цінних паперах (далі по тексту - ЦП), зберігання належних Депоненту ЦП, проведення операцій по даному рахунку, отримання прибутку по ЦП на викладених нижче умовах згідно Положення про депозитарну діяльність, затвердженого ДКЦПФР від 26.05.1998р. за № 61, внутрішньому положенню Зберігача ЦП та інших документах Зберігача, чинному законодавству України та на підставі розпоряджень Депонента. Зберігач зобов'язався: відкрити Депоненту рахунок у ЦП протягом трьох робочих днів, після подання Депонентом належним чином оформлених документів згідно з вимогами Зберігача та чинного законодавства України; здійснювати зберігання та облік ЦП Депонента, що зберігаються у Зберігача, здійснювати ведення рахунку в ЦП шляхом виконання операцій згідно та в строки, обумовлені внутрішніми документами Зберігача, якщо порядок виконання операцій не суперечить чинному законодавству України.

Як свідчить витяг із тарифів за послуги Зберігача цінних паперів, який є додатком до договору № 695/06 від 29.11.2006р., за зберігання цінних паперів встановлено наступні тарифи: якщо номінальна вартість цінних паперів у портфелі складає: а) до 1 млн. грн. (включно) - 50 грн.; 1-10 млн. грн. (включно) - 100 грн.; більше 10 млн. грн. - 150 грн. За зарахування/переказ цінних паперів між Депонентами Зберігача встановлено тариф в сумі 0,05% від номінальної вартості пакету ЦП, не менше 30 грн. та не більше 200 грн. за операцію.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про депозитарну систему України" від 06 липня 2012 року N 5178-VI депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр), депонентів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України. Депонент - власник цінних паперів, співвласники цінних паперів, нотаріус, на депозит якого внесено цінні папери, яким рахунок у цінних паперах відкривається депозитарною установою на підставі відповідного договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, а також депозитарна установа, яка відкриває собі рахунок у цінних паперах на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи. Національний банк України може бути депонентом у випадках, передбачених цим Законом;

Згідно зі ст. 5 названого Закону рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства. Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи, а саме виписка по рахунку № 357935723536, складені позивачем акти-рахунки від 17.02.2012р., від 01.02.2012р., від 01.03.2012р., від 01.04.2012р., від 01.05.2012р., від 01.06.2012р., від 01.07.2012р., від 01.08.2012р., від 01.09.2012р., від 01.10.2012р., від 01.11.2012р., від 01.12.2012р., від 02.01.2013р., від 01.02.2013р., від 01.03.2013р., від 01.04.2013р., від 01.05.2013р., від 01.06.2013р., від 01.07.2013р., від 01.08.2013р., від 01.09.2013р., від 01.10.2013р., від 01.11.2013р., від 01.12.2013р., від 01.01.2014р., від 01.02.2014р., від 01.03.2014р., від 01.04.2014р., від 01.05.2013р., від 01.06.2014р., від 01.07.2014р., від 01.08.2014р., від 01.09.2014р., від 01.10.2014р., від 01.11.2014р., від 01.12.2014р., протягом періоду з 01.06.2009р. по 31.12.2014р. позивачем були надані послуги із зарахування/переказу цінних паперів між депонентами зберігачів, а також зі зберігання цінних паперів на загальну суму 11 750 грн.

В свою чергу, положеннями п.п. 2.3, 3 договору про відкриття рахунку в цінних паперах № 695/06 від 29.11.2006р. передбачено, що Депонент зобов'язаний сплачувати послуги Зберігача у відповідності з тарифами, умовами та строками, передбаченими даним договором. Депонент сплачує послуги Зберігача згідно з даним договором та у відповідності з затвердженими тарифами Зберігача (додаток № 1 до договору), котрі є невід'ємною частиною даного договору та не суперечать вимогам, встановленим ДКЦПФР згідно з Антимонопольним комітетом України. Оплата послуг Зберігача включає в себе абонентську плату та вартість послуг в залежності від виконаних дій та/або операцій, згідно з тарифами Зберігача. Види, кількість та загальна вартість послуг, наданих Депоненту згідно з даним договором, в т.ч. проведених за відповідний період належним чином відображаються в акті прийому-здачі наданих послуг за певний період, котрий підписують сторони. Плата за послуги надані Зберігачем вноситься Депонентом щомісячно до 15 числа наступного за тим місяцем, в якому надавались послуги згідно акту прийому-передачі наданих послуг. В окремих випадках акт прийому-передачі наданих послуг може надаватись в строки за домовленістю сторін. Згідно з п. 2.2 абзацом 4 даного договору, тарифи за депозитарне обслуговування можуть змінюватись, про що Зберігач зобов'язаний письмово сповістити Депонента не пізніше як за десять робочих днів до моменту вступу в силу нових тарифів. У випадку, якщо сторони не дійдуть спільної згоди щодо нових тарифів, Депонент має право розірвати договір в порядку, зазначеному в п. 7 даного договору.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак, ТОВ „Фінкомтраст" в порушення прийнятих на себе за договором № 695/06 від 29.11.2006р. грошових зобов'язань не здійснило оплати вартості послуг, наданих позивачу протягом спірного періоду, в результаті чого за відповідачем рахується прострочена заборгованість перед ПАТ АБ „Укргазбанк" в загальній сумі 11 750,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано відповідачу до сплати три відсотки річних в сумі 803,16 грн. за порушення останнім власних грошових зобов'язань у спірних правовідносинах. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення із ТОВ „Фінкомтраст" трьох відсотків річних в сумі 803,16 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, з посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано ТОВ „Фінкомтраст" до сплати збитки від інфляції в сумі 2 741,30 грн. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних витрат, господарський суд визнає його правильним та обґрунтованим, у зв'язку з чим, позовні вимоги ПАТ АБ „Укргазбанк" про стягнення із відповідача збитків від інфляції в сумі 2 741,30 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6 договору № 695/06 від 29.11.2006р. передбачено, що у випадку затримки сплати вартості наданих послуг Зберігача Депонент сплачує Зберігачу пеню в розмірі 0,5% від загальної суми (за кожен день прострочення), що підлягає до сплати. Якщо платіж за надані Депоненту депозитарні послуги прострочено більш ніж на тридцять днів то така дія Депонента вважається відмовою від виконання умов даного договору та зобов'язує Депонента сплатити штраф в розмірі 50% від суми заборгованості Депонента, визначеної на день фактичної сплати.

З посиланням на п. 6 договору № 695/06 від 29.11.2006р. позивачем було нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 160,80 грн. та штраф в сумі 5 875,00 грн. за порушення останнім власних грошових зобов'язань. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок даних штрафних санкцій, заявлених до стягнення, господарський суд доходить висновку про їх правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення із ТОВ „Фінкомтраст" на користь ПАТ АБ „Укргазбанк" штрафу в сумі 5 875,00 грн. та пені в сумі 160,80 грн. підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Фінкомтраст" перед ПАТ АБ „Укргазбанк" в загальній сумі 21 330,26 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 11 750,00 грн., збитків від інфляції в сумі 5 875,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 803,16 грн., пені в сумі 160,80 грн. та штрафу в сумі 5 875,00 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих даний висновок суду, відповідачем надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі шляхом присудження до стягнення із ТОВ „Фінкомтраст" на користь ПАТ АБ „Укргазбанк" суми основного боргу в розмірі 11 750,00 грн., збитків від інфляції в сумі 5 875,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 803,16 грн., пені в сумі 160,80 грн. та штрафу в сумі 5 875,00 грн. ст.ст. 1, 5 Закону України „Про депозитарну систему України" від 06 липня 2012 року N 5178-VI, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 1 Закону України „Про депозитарну систему України" від 06 липня 2012 року N 5178-VI.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 5 Закону України „Про депозитарну систему України" від 06 липня 2012 року N 5178-VI, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 1 Закону України „Про депозитарну систему України" від 06 липня 2012 року N 5178-VI, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Фінкомтраст" /65125, м. Одеса, вул. Канатна, 4, код ЄДРПОУ 34663771/ на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Укргазбанк" /03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280/ суму основного боргу в розмірі 11 750 грн. 00 коп. /одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп./, збитки від інфляції в сумі 5 875 грн. 00 коп. /п'ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять грн. 00 коп./, три відсотки річних в сумі 803 грн. 16 коп. /вісімсот три грн. 16 коп./, пеню в сумі 160 грн. 80 коп. /сто шістдесят грн. 80 коп./, штраф в сумі 5 875 грн. 00 коп. /п'ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять грн. 00 коп./, судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп. /одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 21 квітня 2015 р.

Суддя С.П. Желєзна