Рішення

від 21.04.2015 по справі 920/363/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.04.2015 Справа № 920/363/15

за позовом : Державного підприємства "Свеське лісове господарство", смт. Свеса

Ямпільського району Сумської області;

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Північ Торг", м. Суми;

про стягнення 175 172 грн. 71 коп.,

СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.

За участю представників сторін:

від позивача: Дидишко О.М. (довіреність б/н від 08.09.2014 р.);

Примак Н.В. (довіреність б/н від 08.09.2014 р.);

від відповідача: не прибув;

при секретарі судового засідання Куриленко О.В.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 175 172 грн. 71 коп. заборгованості за поставлену продукцію, відповідно до договору купівлі-продажу лісопродукції № 61 П від 02.06.2014 року, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представники позивача в судовому засіданні повністю підтримують заявлені ними позовні вимоги.

В судове засідання представником позивача були надані копії гарантійного листа відповідача № 62 від 10.10.2014 р щодо погашення заборгованості перед позивачем, а також претензія від 26.11.2014 р. № 1564. Дані документи судом були оглянуті та приєднані до матеріалів справи.

Відповідач в дане судове засідання не прибув, письмового відзиву на позовну заяву не подав, правом подати заперечення проти вимог позивача або докази сплати суми заборгованості відповідач не скористався, повноважного представника в судове засідання не направив, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

З метою дотримання прав сторін щодо викладення своєї позиції у письмовому вигляді щодо позовних вимог, судом було відкладено розгляд справи з 27.01.2015 р. на 17.02.2015 р. Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку та встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, суд вважає, що сторонам створені всі належні умови та є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 02.06.2014 р. був укладений договір купівлі-продажу лісопродукції № 61, за умовами п. 1.1 якого, позивач зобов'язується продати відповідачу товар, згідно з таблицею. Товар у кількості 500 м 3 на суму 175300 грн. Без ПДВ.

Позивач в позовній заяві зазначає, що п. 3.7 Договору, поставка лісопродукції здійснюється на умовах франко-склад Продавця.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що лісопродукція вважається зданою і прийнятою за якістю - у відповідності з нормами відповідних ГОСТ, ТУ, інших умов, згідно законодавства України; за кількістю - у відповідності з товарно-транспортними накладними підписом уповноваженої особи та печаткою Продавця (позивача) або за специфікацією та залізничною накладною, яка супроводжує вантаж.

Обґрунтувуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що на виконання умов договору ним було здійснено передачу відповідачу лісопродукції в загальній кількості 708,169 м куб., загальною вартістю 239 570 грн. 34 коп., що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії накладних знаходяться в матеріалах справи.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що платіж (попередня оплата 100%) здійснюється шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок Продавця (позивача) або готівкою, дозволяється відстрочка платежу по факту отримання на протязі 3-х банківських днів.

З матеріалів справи вбачається, що товарно-транспортними накладними підтверджується факт прийняття відповідачем від позивача лісопродукції і як наслідок, обов'язок відповідача оплатити цю продукцію, тобто розрахунку з позивачем, гранічний строк якого залежить від дати поставки відповідної партії товару.

Позивач зазначає, що гранічний строк оплати поставленого товару за останньою партією (ТТН № 860337 від 29.08.2014 р.) становить 04.09.2014 р.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1-2 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Відповідно до положень чинного законодавства, а саме: ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З наведеною нормою кореспондується і ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, згідно із якою господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки продавець (постачальник), відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий та неоплачений товар станом на дату подання позову складає 175 172 грн. 71 коп.

Відповідачем не подано аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 175 172 грн. 71 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 610 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, також якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що відповідач порушив умови договірних зобов'язань, з нього на користь позивача підлягають стягненню 3 503 грн. 45 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 526-527, 610 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Північ Торг" (40004, м. Суми, пр.-т Курський, буд. 18А, код 38136683) на користь Державного підприємства "Свеське лісове господарство" (41226, Сумська область, смт. Свеса, вул. Дачна, 24, код 00992929) 175 172 грн. 71 коп. основного боргу, 3 503 грн. 45 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.04.2015 р.

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА