Рішення

від 17.04.2015 по справі 922/773/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2015 р.Справа № 922/773/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання Нафтогазова техніка", с. Липці, Харківська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська ливарна компанія", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Демура І.Б.,дов.№ б/н від 27.02.2015р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання Нафтогазова техніка" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська ливарна компанія", в якій просить суд стягнути з відповідача попередньо оплачені грошові кошти за договором №1ХЛК/ЛО-2012 від 26.06.2012року у розмірі 17 100,0грн., 3% річних в сумі 754,74грн., інфляційних нарахувань в сумі 4 337,27грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач здійснив передплату за роботи з виготовлення модельного оснащення і лінійних заготовок відповідачу в загальному розмірі 78 854,0грн., що підтверджує банківськими виписками від 05.06.2014року, від 06.06.2013року, від 07.06.2013року, від 27.06.2013року, від 02.07.2013року, про те відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару здійснив не в повному обсязі , а саме не поставив товар на суму 17 100,0грн., вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з відповідним позовом .

Ухвалою господарського суду від 09.02.2015року порушено провадження у справі№922/773/15, розгляд справи призначено на 03.03.2015року.

Ухвалою господарського суду від 03.03.3016року , у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача , розгляд справи відкладено до 26.03.2015року.

Ухвалою господарського суду від 26.03.2015року, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів до 21.04.2015року та у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача , розгляд справи відкладено до 16.04.2015року.

16.04.2015 від року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання Нафтогазова техніка", надійшли письмові пояснення (вх.№15202) в яких просив суд стягнути з відповідача різницю між сплаченою сумою та дійсною вартістю отриманого товару за Договором №1ХЛК/Л0-2012 р. 26 червня 2012 року в розмірі 17 100,0грн., 754,74 грн. 3% річних, 4 337 ,27грн. - інфляційних.

Суд розглянувши у судовому засіданні 17.04.2015р. письмові пояснення позивача, розцінив вищевказані пояснення , як зміну предмету позовних вимог, та ухвалою від 17.04.2015року повернув зміну предмета без розгляду, оскільки 26.03.2015року судом вже почато розгляд справи по суті .

В судовому засіданні 16.04.2015року оголошено перерву до 17.04.2015року, з метою надання сторонами доказів в підтвердження заявлених вимог та заперечень.

Представник позивача в судовому засіданні 17.04.2015 року підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі .

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзиві на позовну заяву не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву, при цьому суд виходив за наступного.

26.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання Нафтогазова техніка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківська ливарна компанія" укладено договір на виконання робіт №1ХЛК/ЛО-2012.

Згідно п.1.1. договору сторонами передбачено, що виконавець зобов'язується виконати роботи по виготовленню модельної оснащення і лінійних заготовок, перелік яких визначається Специфікаціями, які є невід'ємною частиною даного договору і здати результати цих робіт, замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплати їх.

Розділом другим договору , сторонами визначено ціну та строки виконання робіт, зокрема, п. п. 2.1., .2.2 договору сторонами передбачено, що строки виконання робіт визначаються специфікацією і починають відрахунок з моменту отримання виконавцем передоплати в розмірі 50% і з урахуванням своєчасного надання замовником необхідного комплекту вихідних даних або модельної оснастки необхідних для виконання робіт, вказаної у специфікації на об'єм робіт.

Орієнтована вартість договору складає 2 000 000,0грн.

Розділом четвертим договору сторонами визначено порядок розрахунків по договору, зокрема , п.4.1.,.4.2. договору сторонами передбачено, що замовник на протязі семи днів з моменту виставлення виконавцем рахунку зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця авансовий платіж на виконання робіт. Розмір авансового платежу складає 50 % від вартості робіт. У випадку порушення замовником строку, вказаного в п.4.1. договору , не більше 10 днів підписують додаткову угоду про зміну , або замовник направляє виконавцю по факсу або електронній пошті повідомлення про згоду зміни вартості робіт. Виконавець приступає до виконання робіт після отримання всієї суми авансу в розмірі 50% від вартості робіт.

Розділом п'ятим договору сторонами передбачено, порядок сдачі- прийомки робіт, зокрема, п.5.1.,п.5.2. договору сдача - прийомка виконаних робіт здійснюється сторонами у відповідності з вимогами креслення і оформлюється актом сдачі- прийомки робіт. Виконавець зобов'язаний у строк не більше 10 днів після отримання повідомлення прийняти виконані роботи, підписати і передати виконавцю документи (акт сдачі- прийомки робіт).

Строк дії договору сторонами визначено в п.7.1. договору , а саме сторонами передбачено, що цей договір діє з моменту його підписання до 31.12.2013року.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на виконання умов договору здійснив передплату за роботи з виготовлення модельного оснащення і лінійних заготовок відповідачу в загальному розмірі 78 854,0грн., що підтверджується банківськими виписками від 05.06.2014року, від 06.06.2013року, від 07.06.2013року, від 27.06.2013року, від 02.07.2013року, про те відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару здійснив не в повному обсязі, відповідачем було відлито та відвантажено позивачу модельне оснащення на загальну суму 61 754,0грн., що підтверджується видатковими накладними №10 від 27.06.2013року, №12 від 19.07.2013року, №13 від 09.08.2013року, №14 від 13.08.2013року, №15 від 29.08.2013року, не поставленим залишився товар на суму 17 100,0грн., вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з відповідним позовом .

27 червня 2014року позивач направив відповідачу вимогу щодо відвантаження позивачу дві станіни (модельне оснащення) або перерахування сплаченої суми 17 100,0грн. грошових коштів, однак відповідач вказану вимогу залишив без задоволення.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Пункт 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Умовами договору №1ХЛК/ЛО-2012 від 26.06.2012 передбачено попередню 50% оплату, яка здійснена замовником (позивачем) у відповідні строки та у відповідних розмірах, докази чого наявні у матеріалах справи.

Стаття 629 ЦК України, яка кореспондується із ст.526 ЦК України, визначає обов'язковість виконання сторонами договору, тобто всі умови договору з моменту його укладення, який встановлено ст.640 ЦК України, стають однаково обов'язковими для виконання сторонами. Будучи пов'язані взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятися від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Спираючись на вищевикладені норми чинного законодавства, детально та повно дослідивши наявні у матеріалах справи документи, у суду достатньо підстав стверджувати, що роботи, передбачені договором не виконані в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

При цьому суд зазначає, що вибір способу захисту своїх прав та порушених інтересів є правом позивача. Відповідно до рішення Конституційного суду України від 9 липня 2002 року по справі № 1-2/2002, положення частини другої статті 124 Конституції України передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (частина п'ята статті 55 Конституції України). Тобто кожна особа, має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі - судовий захист.

Обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

У свою чергу, у відповідності з положеннями ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Враховуючи, що попередня оплата проведена, а роботи не виконані в повному обсязі, відповідно до положень ч. 1 ст. 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його

У межах даного господарського спору, оскільки замовником здійснено попередню оплату у розмірі 78 854,0грн., а роботи, передбачені договором, не в повному обсязі виконані, строк дії договору скінчився, тому у відповідача, який порушив строки виконання договірних зобов'язань, наявний обов'язок повернення суми грошових коштів розміром 17 100,0грн., з огляду на що вимога про стягнення попередньої оплати підлягає задоволенню у повному обсязі.

Водночас нарахування позивачем інфляційних втрат в сумі 4 337,27грн. та 3% річних в розмірі 754,74грн. на підставі частини другої статті 625 ЦК України є безпідставним, оскільки стягнення з відповідача суми попередньої оплати, перерахованої за договором на виконання робіт, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України.

За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену частиною третьою статті 693 ЦК України, коли на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, визначену розділом шість Договору.

Вказаної правової позиції дотримується й Верховний Суд України в постанові від 15.10.13р. у справі № 5011-42/13539-2012.

За умовами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, стягненню з відповідача підлягають 17 100,0грн. передплати за непоставлений товар. В решті позову слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судовий збір покладається на першого відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська ливарна компанія" (61046, м. Харків, вул. Багратіона, буд.6, код 38158169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково- виробниче об'єднання нафтогазова техніка" (61106, Харківська область, м.Харків, вул. Індустріальна, буд.17, код 37764125) - 17 100,0 грн. попередньої оплати, витрати по сплаті судового збору 1 407,79грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити .

Повне рішення складено 21.04.2015 р.

Суддя О.О. Присяжнюк