Рішення

від 21.04.2015 по справі 924/267/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" квітня 2015 р.Справа № 924/267/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Олійник Ю.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамаюн" м. Київ

до Комунального закладу "Центр організайно-господарського забезпечення закладів освіти" Хмельницької облради м. Хмельницький

про стягнення 227146,10 грн., у т.ч. 197000,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 16375,29 грн. пені, 1570,60 грн. 3% річних від простроченої суми, 12200,21 грн. втрат від інфляції

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Хмельницька обласна рада м.Хмельницький

Представники сторін:

Від позивача – не приймав участі,

Від відповідача – не приймав участі

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача 90000,00 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки від 25.06.13, посилаючись на те, що згідно з умовами договору відповідачу поставлено товар на загальну суму 388000,00грн. зі строком оплати до 27.11.14, однак відповідач свої зобов'язання виконав лише частково, перерахувавши позивачу 97000,00грн. та 97000,00грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість. Позовні вимоги обгрунтовуються з посиланням на ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України.

У судовому засіданні 11.03.15 судом прийнято згідно з ст.22 ГПК України заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, а саме, стягнення з відповідача 227146,10 грн., у т.ч. 197000,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 16375,29 грн. пені, 1570,60 грн. 3% річних від простроченої суми, 12 200, 21 грн. втрат від інфляції. При цьому позивач посилається на те, що основна заборгованість відповідача складає 197000,00 грн., а п. 3 договору між сторонами передбачена пеня . Крім того, у зв'язку з прострочкою грошових зобов'язань позивачем застосовано норми ст. 625 ЦК УКраїни і нараховано 3% річних від простроченої суми та втрати від інфляції. У телеграмі від 23.03.2015р. позивач просить розглянути справу за відсутності представника позивача.

Ухвала суду від 6.04.2015р. на адресу позивача , поштою повернена за закінченням строку зберігання.

Телеграммою від 20.04.2015р. позивач просить розглянути справу за наявними доказами без участі представника позивача, на задоволені позову наполягає.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що згідно договору від 25.06.13 та додаткової угоди від 01.07.13 позивачем поставлено товарів (столів учнівських) на суму 388000,00грн., з яких опласено 197000,00грн. Решта суми у розмірі 197000,00грн. не погашена по причині відсутності фінансування.

Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи (повідомлення про вручення 8.04.2015р.), для участі у судовому засіданні не з'явився. Тому спір вирішується за наявними доказами.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Хмельницька обласна рада м.Хмельницький представника для участі у судовому засіданні не направила.

Розглядом матеріалів справи встановлено :

25.06.13 між сторонами укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти, за умовами якого позивач як учасник зобов'язується у 2013 році поставити замовнику товари, визначені у специфікації, а відповідач як замовник – прийняти та оплатити такі товари, а саме, меблі конторські/офісні та меблі для підприємства торгівлі (стіл учнівський (парта) код ДК 016-2010: 31.01.1 (п.п.1.1, 1.2).

Згідно з п.3.1 договору сума, що визначена договором становить 853600,00грн. з ПДВ, яка згідно з п.3.2 договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Згідно з п. 5.1 договору строк поставки – липень-серпень 2013р., а згідно з п. 4.1 договору розрахунок проводиться шляхом оплати замовником після пред'явлення учасником підписаної сторонами накладної або акту приймання-передачі товару. Згідно з п. 4.2 договору строк оплати товару, що поставляється за цим договором становить 7 робочих днів з моменту підписання накладної або акта приймання-передачі.

Згідно з п. 10.1 договору цей договір діє з дати підписання і до 31.12.13, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

У специфікації, яка є додатком №1 до договору від 25.06.13, визначено найменування товару – парта учнівська у кількості 2200 шт. за ціною 388,00грн. на суму 853600,00грн.

Згідно з додатковою угодою №1 від 01.07.13 сторонами узгоджено поставку товару у кількості 1804 одиниці. Сума договору складає 699952,00грн. відповідно до специфікації до додаткової угоди від 01.07.13 товаром, що поставляється, є стіл учнівський у кількості 1804 одиниці за ціною 388,00грн. вартістю 699952,00грн.

Згідно з додатковою угодою №2 від 25.12.13 внесено зміни до п. 10.1 договору від 25.06.13 щодо терміну дії договору, а саме, договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.14, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків. Також внесено зміни до п. 3.1 договору, відповідно до яких сума у договорі на 2013 рік становить 116400,00грн., сума договору на 2014 рік становить 583552,00грн.

Згідно з додатковою угодою №3 від 18.11.14 внесено зміни до п. 10.1 договору та визначено, що договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.14, але у будь-чкому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Крім того, змінено банківські реквізити відповідача та викладено у новій редакції спефифікацію до договору. Згідно специфікації до додаткової угоди постачається за договором стіл учнівський у кількості 1504 одиниці за ціною 388,00грн. за одиницю на загальну суму 583552,00грн.

На виконання договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 388000,00грн., що підтверджується видатковими накладними №Г-000329 від 18.11.14 на суму 194000,00грн. (прийнято по довіреності від 17.11.14) , №3Г-000329/2 від 18.11.14, на суму 97000,00грн. (прийнято по довіреності від 17.11.14), №Г-000329/3 від 15.12.14 на суму 97000,00грн. (прийнято по довіреності від 15.12.14)

Відповідачем здійснено часткову оплату одержанного товару на суму 97000,00грн., та 94000,00грн. 28.11.14 згідно платіжних доручень №254 та №255, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 197000,00грн.

Позивачем надіслано відповідачу претензію від 19.01.15 на суму 197000,00грн., яку вручено останньому 28.01.15 згідно поштового повідомлення.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані

3% річних у розмірі 1570,60грн. за період з 28.11.14 по 04.03.15, інфляційні у розмірі 12200,21грн. за період з 01.12.14 по 31.01.15 та пеня у розмірі 16375,29грн. за період з 28.11.14 по 04.03.15.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд приймає до уваги таке:

Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ч. 1. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти від 25.06.13, який згідно з п. 10.1 діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання договору позивачем з простроченням термінів поставки товару, визначених п. 5.1 договору, здійснено поставку товарів на суму 388000,00грн. згідно видаткових накладних №Г-000329 від 18.11.14 на суму 194000,00грн., 3Г-000329/2 від 18.11.14, на суму 97000,00грн., №Г-000329/3 від 15.12.14 на суму 97000,00грн.

Відповідачем здійснено оплату одержаного товару в сумі 191000,00грн. (28.11.2014р.- 94000,00 грн. та 97000,00 грн.), у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 197000,00грн.

При цьому відповідачем допущено прострочення оплати вартості товару, оскільки згідно з п. 4.2 договору строк оплати товару, що поставляється за цим договором становить 7 робочих днів з моменту підписання накладної або акта приймання-передачі. У відзиві на позов відповідачем пояснено, що 197000,00грн. заборгованості не погашена по причині відсутності фінансування, чим фактично також підтверджено розмір заборгованості.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 197000,00грн. правомірні та обгрунтовані. Відповідно, позов у цій частині підлягає задоволенню.

2. Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1570,60грн. за період з 28.11.14 по 04.03.15, інфляційні у розмірі 12200,21грн. за період з 01.12.14 по 31.01.15.

Судом приймається до уваги, що індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. Така ж правова позиція зазначена у п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Судом враховується, що позивачем невірно визначений період прострочення виконання грошового зобов'язання, а саме, не враховано, що датою початку періоду прострочення оплати вартості товару за накладними від 18.11.14 є 28.11.14, а датою початку періоду прострочення оплати вартості товару за накладною від 15.12.14 – 25.12.14. Тому правомірними є нарахування інфляційних на суму заборгованості 100000,00грн. за грудень 2014р.- січень 2015р., а на суму заборгованості 97000,00грн. - лише за січень 2015р. У зв'язку з цим в частині стягнення інфляційних огрунтованими визнаються позовні вимоги на суму 9200,00грн. Відповідно, позов в цій частпині підлягає задоволенню, а в решті – відмові.

Щодо стягнення 3% річних, то з мотивів невірного визначення позивачем періоду прострочення сплати вартості товару, зазначених вище, правомірними є нарахування 3% річних за період з 28.11.14 по 24.12.14 на суму заборгованості 100000,00грн. та з 25.12.14 по 04.03.15 на суму заборгованості 97000,00грн.

Відповідно правомірно нарахованими є 3% річних у розмірі 1355,34грн. Тому позовні вимоги в цій частині визнаються обгрунтованими та підлягають задоволенню, в решті – відмові.

3. Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем нараховані пеня у розмірі 16375,29грн. за період з 28.11.14 по 04.03.15. Судом приймається до уваги, що позивачем не враховані передбачені п. 4.2 договору строки оплати вартості товару, у зв'язку з чим невірно визначений період прострочення виконання грошового зообов'язання. Тому з мотивів неправильного визначення дати початку періоду просрочення, правомірно нарахованою є пеня за період з 28.11.14 по 04.03.15 на суму заборгованості у розмірі 100000,00грн. та з 25.12.14 по 04.03.15 на суму заборгованості 97000,00грн. на суму 14366,19грн. У решті нарахованої пені позовні вимоги необгрунтовані і у їх задоволенні належить відмовити.

Крім того, при стягненні пені судом також враховується, що згідно з ч.3 ст.551 ЦК України за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, зменшується, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Відповідно, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічна за змістом і норма ст.233 ГК України, згідно якої у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

На підставі вищезазначеного та враховуючи, що відповідач посилається на відсутність фінансування , на те, що розмір заявленої до стягнення пені є неспіврозмірно великим до розміру стягуваної заборгованості відповідача, зважаючи також на заявлені позивачем вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, суд вважає за необхідне зменшити розмір стягуваної з відповідача пені на 50%, тобто, до 7183,10грн. Така ж правова позиція зазначена Вищим господарським судом України у постанові від 14.08.2012р. по справі № 15/5025/229/12 та у постанові від 11.02.2013 по справі № 11/5025/581/12.

4. У зв'язку з частковим задоволенням позову згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати по справі (судовий збір) покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому в частині стягнення пені у визначеному судом розмірі судовий збір покладається на відповідача повністю без урахування зменшення пені. Аналогічна позиція викладена у п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Гамаюн" м. Київ до Комунального закладу "Центр організайно-господарського забезпечення закладів освіти" Хмельницької облради м. Хмельницький про стягнення 227146,10 грн., у т.ч. 197000,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 16375,29 грн. пені, 1570,60 грн. 3% річних від простроченої суми, 12200,21 грн. втрат від інфляції задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу "Центр організаційно-господарського забезпечення закладів освіти" Хмельницької облради м. Хмельницький (майдан Незалежності, 1, код 37864415) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамаюн" м. Київ (вул. Леніна, 42-д, код 31610879) 197000,00грн. (сто дев'яносто сім тисяч гривень 00 коп.) боргу, 9200,00грн. (дев'ять тисяч двісті гривень 00 коп.) інфляційних, 1355,34грн. (одна тисяча триста п'ятдесят п'ять гривень 34 коп.) 3% річних, 7183,10грн. (сім тисяч сто вісімдесят три гривні 10 коп.) пені та 4438,43грн. (чотири тисячі чотириста тридцять вісім гривень 43 коп.) відшкодування сплаченого судового збору. Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Суддя                                                                      Ю.П. Олійник

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2-3 - позивачу ( 04136, м. Київ, вул. Північно - Сирецька, 3 та м. Київ, вул. Леніна, 42-д) пр.

4 - відповідачу ( 29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1) пр.