Ухвала

від 17.04.2015 по справі 910/3587/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"17" квітня 2015 р. Справа №910/3587/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Пантелієнка В.О.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Господарського суду міста Києва від 16.03.2015

у справі № 910/3587/15-г (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінтерм"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 у справі № 910/3587/15-г визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехінтерм", відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії боржника Демчана Олександра Івановича.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Інспекція) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 та припинити провадження у справі № 910/3587/15-г.

Обґрунтовуючи подану скаргу, апелянт посилається на той факт, що Інспекція не мала можливості провести визначену в законодавстві документальну позапланову перевірку з настанням відповідних юридичних наслідків для боржника у зв'язку з ненаданням документів для проведення перевірки, що на думку скаржника, порушує права Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, як органу державної податкової служби. Крім того, в підтвердження права на апеляційне оскарження постанови місцевого господарського суду Інспекція посилається на наявність у боржника податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 492,26 грн.

Дослідивши апеляційну скаргу Інспекції та додані до неї документи, колегія судів вважає, що у її прийнятті належить відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до апеляційного господарського суду зі скаргою на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, а також ухвали у випадках визначених статтею 106 цього кодексу мають сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Тобто, згідно зазначених положень, в разі оскарження рішення (постанови, ухвали) особою, яка не брала участі у справі, останній необхідно довести, що в оскаржуваному рішенні (постанові, ухвалі) господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Разом з тим, згідно приписів частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство сторонами у справі про банкрутство є боржник (банкрут) та конкурсні кредитора (представник комітету кредиторів), які також є учасниками провадження по справі про банкрутство, а кредитором є особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами грошові вимоги до боржника. Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної так юридичної) грошових вимог до боржника, а припинення статусу кредитора пов'язано з погашенням (припиненням) таких грошових вимог.

Стаття 1 Закону про банкрутство також визначає, що кредиторами боржника є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Однак, і зазначені особи набувають статусу кредиторів по справі в разі наявності у встановленому порядку підтверджених грошових вимог до боржника.

При цьому, колегія судів зазначає, що правовий статус органів справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), як кредиторів неплатоспроможних боржників визначається і статтею 210 Господарського кодексу України, яка також не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2015 ухвалою Господарського суду міста Києва заяву боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінтерм" про порушення провадження у справі про його банкрутство прийнято до провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 порушено провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, визначені положеннями ч. 3 зазначеної статті, які передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст. 95 Закону про банкрутство), особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Постановою Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 у справі № 910/3587/15-г визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехінтерм" та відкрито ліквідаційну процедуру.

Повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було офіційно оприлюднено 20.03.2015 за № 15924.

Втім, Інспекція, посилаючись у апеляційній скарзі на наявність у боржника податкового боргу, не вчинила дії щодо заявлення своїх вимог в порядку передбаченому Законом про банкрутство - протягом 30-ти денного строку з дня визнання боржника банкрутом. Вказана бездіяльність Інспекції в майбутньому може позбавити її статусу конкурсного кредитора підприємства-банкрута та свідчить про неналежне виконання функцій, покладених Державою на органи Державної фіскальної служби України.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься повідомлення про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінтерм" із заявою про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, що свідчить про обізнаність Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо початку процедури припинення платника податків за ініціативою власника.

Крім того, листом № 29714/10/26-54-11-01-50 від 29.12.14 Інспекція надала ліквідатору боржника інформацію про банківські рахунки платника податків.

В матеріалах справи не міститься доказів звернення Інспекції до суду з заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехінтерм", як і додано до апеляційної скарги відповідних доказів на підтвердження кредиторських вимог до боржника.

За таких обставин, колегія суддів відзначає, що Інспекція не є стороною у справі про банкрутство боржника в розумінні приписів Закону про банкрутство.

Разом з тим, не містять матеріали справи і докази на підтвердження вчинення Інспекцією будь-яких дій на проведення податкової перевірки згідно приписів Податкового кодексу України з моменту публікації повідомлення про ліквідацію боржника, після порушення провадження у справі про банкрутство і до визнання боржника банкрутом, враховуючи, що в апеляційні скарзі Інспекція лише цитує положення Податкового кодексу України та посилається на обов'язковість проведення перевірки, не визначаючи при цьому причини не проведення податкової перевірки ні під час ліквідаційної процедури боржника, ні під час процедури банкрутства.

До апеляційної скарги не подано будь-яких доказів порушення оскаржуваною постановою Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 у справі № 910/3587/15-г прав та охоронюваних законом інтересів органів фіскальної служби, зокрема, Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, враховуючи бездіяльність останньої щодо заявлення своїх кредиторських вимог до боржника в порядку передбаченому Законом про банкрутство.

Таким чином, скаржником не доведено належними та беззаперечними доказами, що у оскаржуваній постанові суду вирішено питання щодо прав та обов'язків Інспекції, у зв'язку з чим, останнє не має права апеляційного оскарження зазначеної постанови згідно приписів статті 91 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що у прийнятті апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 91 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві в прийнятті апеляційної скарги на постанову Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 у справі № 910/3587/15-г.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

В.О. Пантелієнко