Постанова

від 21.04.2015 по справі 910/28296/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р. Справа№ 910/28296/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко О.В.

секретар Бурдейна Н.В.

за участю представників:

від позивача: Пшеничний С.І. (представник за довіреністю)

від відповідача: Ушакевич М.П. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Бардо"

на рішення господарського суду міста Києва

від 16.02.2015р.

у справі №910/28296/14 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Бардо"

про стягнення 40 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Бардо" про стягнення заборгованості у розмірі 40000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за виконані роботи та виготовлену продукцію за договором підряду №01190111 від 19.01.2011 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.02.2015р. у справі №910/28296/14 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Бардо" на користь Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" 40000 грн. - боргу та 1827 грн. 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Бардо" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2015р. у справі №910/28296/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник звертається з заявою про застосування строку позовної давності, зазначаючи, що позивач мав право звернутися до суду з вимогою про захист свого права на оплату за поставлений товар до 25.11.2014 р. (тоді як позивач звернувся з позовною заявою 17.12.2014 р.), посилаючись на те, що постачання журналу "Zефир №12" здійснювалось на підставі замовлення №77435 від 17.11.2011 р., що вбачається з наявних в матеріалах справи накладних №4000/80245563 та №4000/80245566 від 17.12.2011 р. З огляду на те, що за умовами договору підряду на виготовлення поліграфічної продукції №01190111 від 19.01.2011 р. за товар повинна бути здійснена 100% передоплата, проте не пізніше 6 банківських днів з моменту підписання специфікації, на думку скаржника, відповідач повинен був оплатити вартість робіт по виготовленню журналу "Zефир №12" не пізніше 25.11.2011 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Бардо" на рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2015р. у справі №910/28296/14 до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 21.04.2015 р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2015р. у справі №910/28296/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2015р. у справі №910/28296/14 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

19.01.2011 року між Закритим акціонерним товариством "Бліц-Інформ" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ"), як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Бардо", як замовником, було укладено договір підряду №01190111, за умовами якого виконавець зобов'язується виконати роботи по виготовленню поліграфічної продукції (продукція), у відповідності до специфікації на виготовлення продукції (додаток до даного договору), яка є невід'ємною частиною даного договору та наданим замовником електронним оригіналом - макетом продукції (у форматі PDF Composite), а замовник зобов'язується оплатити та прийняти продукцію у відповідності до умов даного договору (п.1.1. договору).

Пунктом 2.3. договору встановлено, що платежі по даному договору здійснюються замовником до початку відвантаження продукції у вигляді 100% передоплати від вартості продукції, вказаної у відповідній специфікації, але не пізніше 6 банківських днів з моменту підписання сторонами специфікації. Оплата здійснюється у національній валюті України. Вартість продукції та еквівалент грошового зобов'язання замовника у іноземній валюті сторони передбачають у специфікації згідно офіційного комерційного курсу на міжбанківській валютній біржі (якщо такий курс не нижчий за офіційний курс НБУ, а у випадку, якщо курс НБУ вищий комерційного курсу міжбанківської валютної біржі, сторони приймають курс НБУ на дату, що передує даті підписання специфікації. Сторони домовились приймати офіційним курсом курс, що опублікований на сайті українського фінансового сервера http:/ufs.com.ua (валютний міжбанк), якщо такий не нижче офіційного курсу НБУ. У випадку відсутності офіційно-опублікованого курсу на сайті УФС за попередній день, сторони приймають останній курс, офіційно зафіксований і опублікований на сайті УФС, на дату підписання специфікації. У випадку, якщо від дати підписання специфікації до дати оплати продукції відсоткове збільшення курсу валюти грошового еквівалента зобов'язання замовника зміниться більше ніж на 2%, то різниця, яка виникла у вартостях через зміну курсу валюти еквівалента, враховується в наступних поставках, шляхом збільшення вартості продукції.

Згідно з п. 4.2. договору, здача-приймання готової продукції здійснюється протягом 5-ти календарних днів з моменту направлення замовнику повідомлення на складі виконавця за адресою: м. Київ, вул. Мурманська, 7 та можлива за умови виконання пункту 2.3. договору та наявності у представника замовника довіреності на приймання продукції.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що разом з відвантаженою продукцією замовнику надається наступна документація: видаткова накладна - 1 екз.; податкова накладна - 1 екз.; оригінал рахунку-фактури - 1 екз.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем передано відповідачу поліграфічну продукцію, а саме: 10000 примірників журналу "Zефир №12" на загальну суму 107416,22 грн., що підтверджується накладними №4000/80245563 від 17.12.2011 р. на суму 10741,62 грн. та №4000/80245566 від 17.12.2011 р. на суму 96674,60 грн., довіреністю №000060 від 15.12.2011 р. на отримання цінностей.

Для оплати продукції відповідачу було надано рахунки-фактури №4000/90360023 від 17.12.2011 р. на суму 10741,62 грн., №4000/90360027 від 19.12.2011 р. на суму 96674,60 грн.

Колегією суддів встановлено, що відповідач за виконані роботи та за отриману продукцію розрахувався частково, а саме: відповідачем здійснено наступні платежі - 20.04.2012 р. перераховано 7416,22 грн., 25.04.2012 р. - 5000 грн., 28.04.2012 р. - 5000 грн., 15.05.2012 р. - 5000 грн., 21.05.2012 р. - 5000 грн., 31.05.2012 р. - 5000 грн., 27.06.2012 р. - 10000 грн., 17.07.2012 р. - 5000 грн., 26.07.2012 р. - 5000 грн., 29.04.2013 р. - 15000 грн., а всього на загальну суму 67416,22 грн. (що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок по рахунку позивача), в результаті чого виникла заборгованість, яка на момент звернення з позовом до суду становить 40000,00 грн.

Позивачем було направлено відповідачу вимоги №138/3 від 28.11.2014 року та №139/3 від 28.11.2014 року про сплату заборгованості в розмірі 40000,00 грн. за договором підряду № 01190111 від 19.01.2011 року. Проте вказані вимоги залишені відповідачем без виконання.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату отриманої продукції в повному обсязі не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 40000 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Умови договору №01190111 від 19.01.2011 р. свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Як встановлено вище, пунктом 2.3. договору передбачено, що платежі по даному договору здійснюються замовником до початку відвантаження продукції у вигляді 100% передоплати від вартості продукції, вказаної у відповідній специфікації, але не пізніше 6 банківських днів з моменту підписання сторонами специфікації.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що виготовлену позивачем продукцію було передано відповідачу без передоплати вартості продукції, сторонами не надано суду специфікацій на виготовлення продукції. Разом з тим поліграфічна продукція, а саме: 10000 примірників журналу "Zефир №12" на загальну суму 107416,22 грн., була передана позивачем та прийнята відповідачем за накладними №4000/80245563 від 17.12.2011 р. на суму 10741,62 грн. та №4000/80245566 від 17.12.2011 р. на суму 96674,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем було направлено відповідачу вимоги №138/3 від 28.11.2014 року та №139/3 від 28.11.2014 року про сплату заборгованості в розмірі 40000,00 грн. за договором підряду №01190111 від 19.01.2011 року, відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, строк даної вимоги (з урахуванням звичайного поштового обігу у місті Києві) почав відлік з 01.12.2014 р. та сплинув 08.12.2014 р.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо настання строку виконання зобов'язання по сплаті заборгованості за виконані позивачем роботи спростовуються вищевикладеними обставинами справи.

Щодо заявленої в апеляційній скарзі відповідачем заяви про застосування строку позовної давності, колегія суддів зазначає, що вона не підлягає розгляду, оскільки позовна давність, відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України, застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення, що виключає звернення відповідача з відповідною заявою в суді апеляційної інстанції при оскарженні рішення суду.

З огляду на викладене, враховуючи те, що станом на час розгляду справи факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 40000 грн. належним чином доведений, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем у розмірі, заявленому до стягнення, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 40000 грн. за договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім "Бардо" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 16.02.2015р. у справі №910/28296/14 - без змін.

2. Матеріали справи №910/28296/14 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Тищенко