Постанова

від 20.04.2015 по справі 914/4064/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2015 р. Справа № 914/4064/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Б.Д. Плотніцький

- Г.М. Гнатюк

Розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Галицька паливна компанія Бізнес»

на рішення господарського суду Львівської області від 20.01.2015р.

у справі № 914/4064/14

за позовом: заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі:

позивача 1: Міністерства інфраструктури України

позивача 2: ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»

до 1: ЗАТ «Акціонерна компанія «Альфа»

до 2: ФОП ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ТзОВ «Галицька паливна компанія Бізнес»

про: визнання недійсним договору

З участю представників :

від прокуратури - не з'явився.

від позивача 1 - не з'явився.

від позивача 2 - Ільків В.В. - представник (довіреність №3791 від 29.12.2014р.)

від відповідача 1,2 - не з'явилися.

від третьої особи - Степанюк Н.Л. - представник (довіреність №б/н від 17.04.2015р.)

Тащій С.М. - представник (довіреність №б/н від 02.03.2015р.)

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.01.2015р., суддя Манюк П.Т., позовні вимоги було задоволено повністю. Визнано недійсним договір від 07.04.2009 р. купівлі-продажу нежитлових будівель: операторської (літ. Б-1), загальною площею 18,7 кв.м., насосної (літ. В-1), загальною площею 5,4 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, що укладений між Закритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Альфа" (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 50, код ЄДРПОУ 22379678) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Бурило В.В. Стягнуто з ЗАТ "Акціонерна компанія "Альфа" в дохід Державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору.

З даним рішенням не погодилась третя особа - ТзОВ «Галицька паливна компанія Бізнес» і оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки не відповідають обставинам справи.

13.03.2015р. апелянтом було подано додаткові пояснення до апеляційної скарги в яких він просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 було зобов'язано відповідачів - ЗАТ «Акціонерна компанія «Альфа» та ФОП ОСОБА_2 подати до апеляційного суду письмові пояснення з приводу апеляційної скарги.

Вимог вказаної ухвали апеляційного суду відповідачі не виконали.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 було повторно зобов'язано відповідачів - ЗАТ «Акціонерна компанія «Альфа» та ФОП ОСОБА_2 подати до апеляційного суду письмові пояснення з приводу апеляційної скарги.

Вимог вказаної ухвали апеляційного суду відповідачі також не виконали.

Розгляд справи відкладався.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень Львівського апеляційного господарського суду за 31.03.2015р.

20.04.2015р. представником ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» було подано клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вказане клопотання було задоволено апеляційним судом.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2015р. у складі колегії суддів відбулася заміна судді Кравчук Н.М. у зв'язку з відпусткою суддею Гнатюк Г.М.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 20.01.2015р. у справі №914/4064/14 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.1999р. між Львівським державним локомотиворемонтним заводом, правонаступником якого є ПрАТ "Львівський локомотиворемонтний завод" та ЗАТ "Альфа" було укладено договір про сумісну діяльність, відповідно до умов якого сторони домовилися сумісно діяти для досягнення мети щодо будівництва та експлуатації автозаправного комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору частки сторін за даним договором складають: ЗАТ "АК "Альфа" - 95%, Львівський державний локомотиворемонтний завод - 5%, крім того, гроші та майнові внески сторін, а також, майно, створене або придбане сторонами в результаті сумісної діяльності, складає їх спільну часткову власність.

На частині земельної ділянки на АДРЕСА_2 збудовано операторську (літ. Б-1), загальною площею 18, 7 кв.м. та насосну (літ. В-1), загальною площею 5, 4 кв.м.

Рішенням Господарського суду Львівської області 30.05.2008 р. у справі № 2/28, яке було залишене в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2008 р., за ЗАТ "АК "Альфа" було визнано право власності на спірні приміщення. Однак постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2008 р. рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2008 р. та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2008 р. були скасовані, а справа направлена на новий розгляд.

07.04.2009 р. між ЗАТ "АК "Альфа" та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір купівлі - продажу нежитлових будівель, а саме: операторську (літ. Б-1), загальною площею 18, 7 кв.м. та насосну (літ. В-1), загальною площею 5, 4 кв.м.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 02.06.2010р., яке залишене в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 р. у справі № 11/19 (2/28), в позові ЗАТ "АК "Альфа" про визнання права власності на автозаправочну станцію відмовлено повністю.

Заступник прокурора Львівської області звернувся в господарський суд в інтересах держави в особі позивача-1: Міністерства інфраструктури України, позивача-2: Приватного акціонерного товариства "Львівський локомотиворемонтний завод" з позовом до відповідача-1: Закритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Альфа", відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ТзОВ "Галицька паливна компанія Бізнес" про визнання недійсним договору від 07.04.2009р. купівлі-продажу нежитлових будівель: операторської (літ. Б-1), загальною площею 18, 7 кв.м., насосної (літ. В-1), загальною площею 5, 4 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Як визначено в ч. 1 ст. 317 ЦК України право розпоряджатися майном, належить власнику даного майна.

Як слідує з матеріалів справи, на день укладення спірного договору (07.04.2009 р.), ЗАТ "АК "Альфа" не було власником автозаправочної станції, а відтак у нього не було правових підстав для відчуження вказаного майна шляхом укладення спірного правочину.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2008 р. було скасовано рішення суду, на підставі якого визнано право власності за ЗАТ "АК "Альфа" на автозаправочну станцію, тому у даного товариства не було необхідного обсягу цивільної дієздатності на час укладення спірного договору купівлі-продажу, відтак і правових підстав розпоряджатися спірними приміщеннями. Отже, спірний договір було укладено з порушенням вимог ст..203 ЦК України.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції апелянтом - ТзОВ «Галицька паливна компанія Бізнес» було зроблено заяву про те, що позивачем - ПрАТ "Львівський локомотиворемонтний завод" пропущено строк позовної давності, оскільки йому ще у вересні 2010 р., під час розгляду Львівським апеляційним господарським судом справи № 11/19 (2/28), було відомо про наявність спірного договору.

Відповідно до ч. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

Виходячи з викладеного місцевим господарським судом було зроблено вірний висновок про те, що заява представника третьої особи - ТзОВ "Галицька паливна компанія Бізнес" про пропуск прокурором та позивачем позовної давності не може бути задоволена.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про те, що на час укладення оспорюваного договору ЗАТ "АК "Альфа" було належним власником майна, тобто підтверджували правомірність укладення ЗАТ "АК "Альфа" та ФОП ОСОБА_2 договору купівлі-продажу нежитлових будівель: операторської (літ. Б-1), загальною площею 18, 7 кв.м., насосної (літ. В-1), загальною площею 5, 4 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, то суд прийшов до правомірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги обґрунтовані належним чином, а тому підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 20.01.2015р. по справі №914/4064/14 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 20.01.2015 року у справі №914/4064/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Галицька паливна компанія Бізнес» - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Б.Д. Плотніцький

Г.М. Гнатюк

«Повний текст постанови виготовлено 22.04.2015р.»