Рішення

від 21.04.2015 по справі 906/231/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" квітня 2015 р. Справа № 906/231/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

при секретарі: Поливко М.С.

за участю представників сторін:

- від позивача: не прибув

- від відповідача: не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (м. Львів)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земле-Зберігаючі системи" (Житомирська обл., Володарсько-Волинський район, смт. Іршанськ)

про стягнення 24573,54 грн.

Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" (м. Львів) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земле-Зберігаючі системи" (смт. Іршанськ, Володарсько - волинський район) про стягнення заборгованості в сумі 24573,54 грн. за Договором овердрафту №116/09/2013 від 25.09.2013

Ухвалою суду від 24.02.2015 господарський суд прийняв позовну заяву, порушив провадження у справі, призначив засідання суду; зобов'язав сторони надати необхідні документи.

Ухвалою від 12.03.2015 р. господарський суд відклав розгляд справи, у зв'язку з неявкою відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 12.03.2015 р. позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

27.03.2015 до суду повернулася копія ухвали господарського суду від 12.03.2015, направлена відповідачу на адресу: вул. Гулія, 11-А, смт. Іршанськ), з відміткою поштового відділення: "За закінченням терміну зберігання" (а. с. 74-76).

На адресу господарського суду від позивача надійшли такі документи:

- 14.04.2015 - клопотання від 09.04.2015 р. №04-09 про розгляд справи за відсутності представника (а. с. 77 - 79);

- 20.04.2015 - пояснення, щодо виконання (невиконання) зобов"язань за договором про надання овердрафту від 25.09.2013; в якості додатків додано розрахунок руху коштів відповідача по сплаченим відсоткам з 23.10.2013 по 02.04.2015 та розрахунок нарахованих відсотків за період з 26.09.2013 р. по 24.09.2014 (а. с. 80 - 83).

З метою підтвердження відомостей щодо відповідача, судом було здійснено електронний запит, за даними Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, отриманим від 25.02.2015 за №36105068 стосовно відповідача, де підтвердилось місцезнаходження юридичної особи: вул. Гулія, 11-А, смт. Іршанськ, Володарсько-Волинський район, Житомирська область (а. с. 61).

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011 року №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

За вказаного, враховуючи наявні у справі документи, суд вважає, що відсутність представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, згідно із ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши надані до справи документи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між ПАТ "Кредобанк" (позивач/банк) та ТОВ "Земле -Зберігаючі системи" (відповідач/позичальник) Договору про надання овердрафту № 116/09/2013 від 25.09.2013 (далі - Договір), позивач надав відповідачу кредит в сумі 20000,00 грн. в обмін на його зобов'язання по поверненню кредиту, сплаті процентів та комісії за користування ним в обумовлені даним договором терміни (а. с. 7-12).

Відповідно до п.1 Договору, банк зобов'язався надати позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Відповідно до пп.2.2 Договору, річна процента ставка встановлюється у розмірі 25% річних.

Згідно з пп.2.3. пп.2.3.3 Договору, за управління кредитом (овердрафтом) встановлена комісія у 0,05 % від суми платежів здійснених за рахунок овердрафту протягом одного операційного дня, яка нараховується щоденно при закритті операційного дня і сплачується при поступленні коштів на поточний рахунок позичальника, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який вона нарахована.

Підпунктом 2.5.2 договору сторони погодили, що позичальник зобов"язаний забезпечувати щомісячні надходження коштів на поточний рахунок, на якому встановлено ліміт заборгованості по овердрафту на рівні не менше 20000,00 гривень.

Дата остаточного повернення овердрафту - "24" вересня 2014 р. (пп.2.4 договору).

На виконання умов договору овердрафту, позивачем надано відповідачу кредитні кошти. Станом на 20.01.2015 відповідачем не повернуто суму боргу, яка складає 19984,94 грн., що підтверджується банківською випискою про рух коштів по рахунку (а. с. 16 - 33).

Згідно з меморіальним ордером від 26.09.2014 грошові кошти в сумі 19984,94 грн. були винесені на прострочку (а.с. 34).

Відповідно до пп.4.1 Договору, позичальник зобов'язався повернути банку овердрафт у повному обсязі в порядку та в терміни, передбачені цим договором та/або додатками до нього.

Підпунктом 2.6 договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за Договором встановлена пеня у розмірі 0,03% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Відповідно до пп.10.1 Договору, договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань.

Згідно з пп.4.10 Договору, у разі невиконання позичальником умов одного з кредитних договорів, які вже укладені або будуть укладені в подальшому між позичальником та банком, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту/кредитів, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, а також повернення заборгованості в повному обсязі за іншими укладеними з банком кредитними договорами, про що письмово повідомляє позичальника, а в разі невиконання вимоги банку щодо дострокового повернення заборгованості, банк має право звернути стягнення на предмет забезпечення, що передбачений договорами забезпечення.

Відповідно до пп.4.7 Договору, банк, у випадках, передбачених п.2.10 цього Договору, вправі вимагати дострокового повернення овердрафту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника.

Позичальник зобов'язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п.4.7) достроково повернути овердрафт, проценти, комісії та інші, належні до сплати платежі за цим договором (пп.4.8 договору).

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначив, що відповідачем порушено договірні зобов'язання в частині погашення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлена на адресу відповідача письмова вимога від 09.10.2014 №2014/10/09-2 про сплату існуючої заборгованості у строк до 30 жовтня 2014 р., яку відповідач отримав особисто, про що свідчить копія витягу з "Укрпошти" (а.с13-15). Проте вказана вимога станом на день подання позову відповідачем задоволена не була.

Станом на момент вирішення спору в матеріалах справи відсутні докази врегулювання спору.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору про надання овердрафту №116/09/2013 від 25.09.2013, суд приходить до висновку, що даний договір містить елементи кредитного договору.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за прострочення сплати кредитних коштів обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, та підлягають задоволенню на суму 19984,9 грн.

Що стосується заявленої позивачем заборгованості по відсоткам за користування кредитом, що згідно з розрахунку останнього становлять відповідно 2638,01 грн, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

Так, ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки.

Згідно з пп.2.2 Договору, річна процента ставка встановлюється у розмірі 25% річних.

Відповідно до пп.2.2.2 Договору, в разі невиконання вимог, передбачених у п.2.5.2 цього договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на рівні 2% (два процентних пункти) вище діючої, починаючи з 1-го числа наступного місяця після аналізованого періоду на наступний період.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно, 360 днів у році), за ставкою, вказаною у п.2.2 цього Договору з урахуванням строку користування овердрафтом, з моменту надання овердрафту:

- до терміну, вказаного у п. 2.4 Договору (п. 3.2.1 договору);

- до дати звернення банку із заявою до суду із вимогою про дострокове повернення овердрафту та сплати процентів, комісій та інших належних до сплати за цим договором платежів (пп.3.2.2 договору).

Відповідно до виписки про рух коштів по рахунку з 25.09.2013 р. по 21.10.2014 р. відповідач здійснював часткову оплату нарахованих відсотків в період з 23.10.2013 р. по 02.04.2014 р., сума яких становить 1722,72 грн. (а.с.82-83). Відповідно сума заборгованості за відсотками становить (4360,73 грн. - 1722,22 грн.) 2638,01 грн., перевіривши наведений розрахунок суд дійшов висновку що він є правомірними та такими, що підлягає задоволенню.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені по простроченій основній сумі кредиту в сумі 1723,14 грн та пені по прострочений відсотках господарський суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до пп.2.6 Договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором встановлена пеня у розмірі 0,03% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Відповідно до розрахунку позивача (а.с. 81) було взято для розрахунку пені подвійну облікову ставку НБУ, проте договором встановлена пеня у розмірі 0,03%.

З огляду на вищевикладене, перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок пені по простроченій основній сумі кредиту у розмірі 1723,14 грн. за період з 26.09.2014 року по 19.01.2015 року, суд прийшов до висновку про її стягнення в розмірі 695,48 грн.

Стосовно стягненню пені по простроченим відсоткам в сумі 227,45 грн. суд відмовляє за безпідставністю, оскільки Договором дане стягнення не передбачено.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, тощо).

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 23318,43 грн., з яких: 19984,94 грн - основна сума боргу; 2638,01 грн. - прострочені відсотки, 695,48 грн. - пеня по простроченій основній сумі кредиту.

В позові в частині стягнення 1255,11 грн. слід відмовити

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Земле - Зберігаючі системи" (12110, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, смт. Іршанськ, вул. Гулія, б. 11-А, код ЄДРПОУ 36105068) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862):

-19984,94 грн. - основна сума боргу;

-2638,01 грн. - прострочені відсотки;

- 695,48 грн. - пеня по простроченій основній сумі кредиту;

-1733,68 грн. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.04.2015

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - до справи

2,3 - сторонам