Ухвала

від 23.04.2015 по справі 200/22393/14-ц

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №200/2393/15-ц

Провадження №8/200/14/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2015 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Єлісєєвої Т.Ю.

при секретарі Кузьминій С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську заяву про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом компанії «Hagworth Management Limited» до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_1, третя особа - Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, за участю прокурора прокуратури Дніпропетровської області, про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, звернення стягнення на предмет іпотеки, припинення права власності, витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна та зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до компанії «Hagworth Management Limited», Дніпропетровської міської ради про визнання договору іпотеки недійсним,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 11 грудня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в січні 2015 року при розгляді судової справи адміністративним судом у Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції були отримані докази, які встановлюють істотні для справи обставини, а саме, при укладанні іпотечного договору №30.840.06.1. від 07.03.2006 р. не було зареєстроване обтяження на предмет іпотеки, що істотно впливає на раніше прийняте рішення (пріоритет задоволення вимог тощо); предмет іпотеки - незавершене будівництвом приміщення, не був зареєстрований в державному реєстрі речових прав як об'єкт нерухомості, що свідчить про недійсність іпотечного договору та підтверджує попередню обставину про відсутність реєстрації обтяження. Зазначені обставини не були та не могли бути відомі заявнику, так як він не був учасником договірних відносин за іпотечним договором. Договір був посвідчений нотаріально, тому вважати наявність порушення чинного законодавства при його укладенні не було підстав. Враховуючі наявність нововиявлених обставин, які відповідають вимогам п.1.ч.2 ст.361 Цивільного кодексу України, а строки подання заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами у розумінні статті 362 Цивільного кодексу України не сплили, ОСОБА_1 просить відкрити провадження за нововиявленими обставинами, по результатам якого скасувати рішення суду від 11.12.2013 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги компанії «Hagworth Management Limited» до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_1, третя особа - Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, за участю прокурора прокуратури Дніпропетровської області, про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, звернення стягнення на предмет іпотеки, припинення права власності, витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна залишити без задоволення, а зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Компанії «Hagworth Management Limited», Дніпропетровської міської ради про визнання договору іпотеки недійсним задовольнити.

Представник заявника у судовому засіданні вимоги, викладені у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та у зустрічному позові, підтримала в повному обсязі та посилавшись на обставини, викладені у відповідних заявах, просила скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення, яким зустрічний позов задовольнити, а позов компанії «Hagworth Management Limited» залишити без задоволення.

Представник компанії «Hagworth Management Limited» у судовому засіданні просив залишити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без задоволення та пояснив, що заявник посилається лише на обставини, що стосуються іпотечного договору, його невідповідності чинному законодавству та невідповідності законодавству предмету іпотеки. Однак дане питання було предметом розгляду судів всіх інстанцій і підтверджено відповідність діючому законодавству як договір іпотеки так і предмет іпотеки, а також збереження цього статусу після завершення будівництва нерухомого майна, тому нововиявлені обставини відсутні, що б давало заявнику право звертатись з вказаною заявою до суду.

Інші, особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили.

Заслухавши осіб, які приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

05 січня 2006 року забудовник ЗАТ «Акта» та ОСОБА_2 укладають договір №2303/А/100-к дольової участі у будівництві житлової будівлі многофункціонального призначення, розташованої за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Глинки, 2.

07 березня 2006 року між ЗАТ «Агробанк», правонаступником якого є ПАТ «Банк Восток» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання кредитної лінії №30.840.06 цільовим призначенням якого було придбання нерухомості (надалі-кредитний договір). У відповідності до зазначеного договору банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 580 000,00 доларів США з оплатою 16% річних, строком повернення по 06 березня 2026 року.

Одночасно з укладенням кредитного договору з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором, між ЗАТ «Агробанк» (правонаступник - ПАТ «Банк Восток») та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № 30.840.06.1 від 07 березня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстраційним №649, предметом якого є майнові права, а саме: незакінчене будівництвом приміщення (квартира) в блоці А, будівельний номер 2303, проектною площею 334,5 метрів квадратних, розташоване на 23 поверсі будівлі (в осях 24з - 9з); незакінчене будівництвом приміщення (квартира) в блоці А, будівельний номер 1808, загальною проектною площею 103,5 метрів квадратних, розташоване на 18 поверсі (в осях 24з - 9з), яке будується за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, 2 (надалі - договір іпотеки або іпотечний договір).

10 березня 2006 року предмет іпотеки - майнові права на незакінчене будівництвом приміщення, був обтяжений забороною як рухоме майно, у зв'язку з чим відповідний запис був внесений до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

При укладенні іпотечного договору реєстрація обтяження заборони до державного реєстру обтяжень нерухомого майна здійснена не була , а сам предмет іпотеки як нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав не реєструвався, що підтверджується наданими в якості нововиявлених обставин документами.

За правилами ст.361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи.

За змістом роз'яснень, викладених у п.п. 3, 4, 5, 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також, обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч.2 ст. 361 ЦПК).

Суд вважає, що наявність в матеріалах справи доказів, які підтверджують наявність нововиявленої обставини, а саме - інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна має розцінюватись судом як нововиявлена обставина для перегляду рішення суду від 11 грудня 2013 року згідно ст. 361 ЦПК України , оскільки вона є істотною, тобто такою, що могла вплинути на висновки суду при ухвалені судового рішення.

За таких обставин суд приймає рішення про скасування рішення Бабушкінського районного суду від 11 грудня 2013 року по справі за позовом позовом компанії «Hagworth Management Limited» до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_1, третя особа - Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, за участю прокурора прокуратури Дніпропетровської області, про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, звернення стягнення на предмет іпотеки, припинення права власності, витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна та зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до компанії «Hagworth Management Limited», Дніпропетровської міської ради про визнання договору іпотеки недійсним , у зв'язку із нововиявленими обставинами.

Після закінчення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію, рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №2094 від 10 липня 2008 року за ОСОБА_2 було оформлено право приватної власності, з видачею свідоцтв на об'єкти нерухомого майна третьої черги громадських будівель багатофункціонального призначення - житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями літ.В-25, В 1 -1, В 11 -1, в-1 за адресою: вул.Глинки, 2 квартири №№124, 153, 160, 161, 162, 163, 164, 165, 166, 167, 168, 169.

У зв'язку з отриманням права власності на квартири, 07 серпня 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» (правонаступник всіх прав та зобов'язань ЗАТ «Агробанк») було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №30.840.06 від 07.03.2006 року, у відповідності до якої сторони дійшли згоди змінити п.4.11. кредитного договору та викласти його в наступній редакції: «п.4.11. в строк до 01 грудня 2008 року зареєструвати право власності в реєстрі прав власності на нерухоме майно та укласти додаткову угоду до договору іпотеки, предметом якого є квартири №163,164, які розташовані у житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями, які знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Глинки,2».

Проте, у порушення умов іпотечного договору та зазначених вище домовленостей, жодних додаткових угод до іпотечного договору, в тому числі щодо заміни предмету іпотеки з майнових прав на нерухоме майно укладено не було, реєстрація обтяжень нерухомого майна - квартири №163 по вул.Глинки у м.Дніпропетровську, не проводилась.

12 вересня 2008 року ОСОБА_2 укладає із ОСОБА_1 договір купівлі-продажу ВКТ №634131, реєстраційний номер 3257, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, предметом якого була зазначена вище квартира №163 по вул.Глинки у буд.2 у м.Дніпропетровську. При укладенні цього договору купівлі-продажу квартира №163 по вул.Глинки у буд.2 у м.Дніпропетровську у реєстрі заборон не значилась, що і дозволило безперешкодно здійснити зазначений правочин. Умови договору купівлі-продажу сторонами виконані: квартира передана у власність покупцю, продавець отримав грошові кошти.

26 вересня 2011 року між ПАТ «Банк Восток» та ТОВ «ОСОБА_5 Фінанс» був укладений договір про відступлення права вимоги №7, згідно з яким ПАТ «Банк Восток» відступив ТОВ «ОСОБА_5 Фінанс» право вимоги за кредитним договорами, у тому числі й за договором про надання кредитної лінії №30.840.06 від 07 березня 2006 року, боржником за яким був ОСОБА_2

Також 12 грудня 2011 року між ПАТ «Банк Восток» та ТОВ «ОСОБА_5 Фінанс» було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором №30.840.06.1 від 07 березня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7

В той же день, під час відступлення права вимоги за вищевказаним іпотечним договором відбулась реєстрація у Державному реєстрі іпотек заборони відчуження майнових прав на незакінчене будівництвом приміщення. Об'єктом обтяження досі були зазначені майнові права на незакінчене будівництвом приміщення, хоча на цей час вже було створено та зареєстровано нерухоме майно - квартира, яка у липні 2008 року введена в експлуатацію, а у вересні 2008 року продана ОСОБА_1, який учасником зазначених договірних відносин з фінансовою установою не був.

01 жовтня 2012 року між ТОВ «ОСОБА_5 Фінанс» та компанією «Hagworth Management Limited» був укладений договір №1/01-10 відступлення права вимоги, за умовами якого ТОВ «ОСОБА_5 Фінанс» в повному обсязі передало компанії «Hagworth Management Limited» право вимоги за договором про надання кредитної лінії №30.840.06 від 07 березня 2006 року.

Також 05 жовтня 2012 року між ТОВ «ОСОБА_5 Фінанс» та компанією «Hagworth Management Limited» було укладено договір про відступлення права за іпотечним договором №330.840.06.1 від 07 березня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий номер 2308. Під час державної реєстрації зазначеного вище договору про відступлення прав за іпотечним договором, нотаріусом самостійно змінено предмет іпотечного договору, без внесення відповідних змін до самого договору, а саме, предметом іпотеки визначено квартири №163,164.

ОСОБА_2 свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів за кредитним договором не виконав і у нього перед кредитором станом на 26.09.2011 року утворилась заборгованість у розмірі 3 123 945 гривень 42 копійки.

20 жовтня 2012 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ №478712, виданим 22 жовтня 2012 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №1271.

19 квітня 2013 року ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_11 було подано заяви про відмову від прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2, які були приєднані до спадкової справи 22 квітня 2013 року.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 11 листопада 2013 року, було визнано відумерлою спадщину ОСОБА_2, померлого 20.10.2012 року, яка складається з усіх прав та обов'язків, які належали спадкодавцеві на момент смерті, а також визнано відумерлим певне майно: 50% у статутному капіталі ПП «Класіко», код ЄДРПОУ 20838952, місцезнаходження м.Дніпропетровськ, вул.Б.Хмельницького, буд.10; 40% у статутному капіталі ТОВ фірма «Автодрайв Лтд» ЄДРПОУ 23375240, місцезнаходження АДРЕСА_1; частка у статутному капіталі ПП «Науково-виробниче підприємство «Укрпакпен» ЄДРПОУ 32953311, місцезнаходження АДРЕСА_2; транспортний засіб «Мерседес-Бенс 110DKA», 1999 року випуску, державний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, колір-білий, причіп «ПА», 2002 року випуску, державний номер НОМЕР_3, колір-сірий, причіп «ПАЗ 86331», 1988 року випуску, номерній знак НОМЕР_4, колір-сірий та передано зазначено майно в комунальну власність територіальної громади м.Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради.

Зазначені вище відносини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про іпотеку», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882.

Аналізуючи викладені вище обставини справи та діюче на час виникнення спірних правовідносин законодавство, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» (в редакції зі змінами та доповненнями від 22 грудня 2005 року N 3273-IV, яка діяла на час виникнення правовідносин) іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Зазначена ст.1 Закону України «Про іпотеку» (в редакції зі змінами та доповненнями від 22 грудня 2005 року N 3273-IV, яка діяла на час виникнення правовідносин) також містить визначення терміну нерухоме майно (нерухомість) як земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Стаття 5 Закону України «Про іпотеку» (в редакції зі змінами та доповненнями від 22 грудня 2005 року N 3273-IV, яка діяла на час виникнення правовідносин) також визначає предмет іпотеки як нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Ця же стаття у частині другій визначає, що предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.

Таким чином, враховуючі викладені норми законодавства, суд зазначає, що предметом іпотечного договору може бути тільки нерухоме майно, навіть в якості незавершеного будівництва. Право власності на таке майно повинно бути зареєстровано у реєстрі нерухомого майна. Тільки у такому випадку можлива реалізація вимог частини 2 статті 5 Закону України «Про іпотеку» в розрізі державної реєстрації обтяжень нерухомого майна - об'єкта незавершеного будівництва. Саме завдяки цієї ознаки іпотека відрізняється від застави.

У відповідності до п.38 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, яка діяла на час укладання іпотечного договору (далі - Інструкція), договори про відчуження та заставу (іпотеку) майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, та в передбачених законодавством випадках державну реєстрацію прав на це майно. Такі документи нотаріус приймає лише за наявності відмітки (штампу) про реєстрацію відповідних прав та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що є невід'ємною частиною правовстановлювального документа.

Таким чином Інструкція також чітко передбачає можливість передання у іпотеку об'єкта незавершеного будівництва виключно через реєстрацію прав власності на такий об'єкт.

Більш того, питання правового статусу об'єкта незавершеного будівництва, в тому числі саме для вирішення питань, пов'язаних з іпотечними правовідносинами, також урегульовані Цивільним кодексом України.

Так ч.3 ст.331 Цивільного кодексу України (в редакції зі змінами та доповненнями від 22 грудня 2005 року N3201-IV, яка діяла на час виникнення правовідносин) встановлює, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). В цієй же частині 3 ст.331 Цивільного кодексу України наголошується, що у разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів. Тобто саме для укладання, в тому числі іпотечного договору з об'єктом незавершеного будівництва, законодавцем надана можливість зацікавленій особі здійснити державну реєстрацію прав на таке нерухоме майно.

Є очевидним, що зазначена стаття надає незавершеному будівництвом майну подвійний статус.

З однієї сторони, і це імперативно визначається в першому абзаці частини 3 ст.331 Цивільного кодексу України - основний статус об'єкту незавершеного будівництва « …матеріали та обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна)». Але право власності на таке майно можна використати лише для заставних правовідносин. На нього ніяк не можуть бути поширені іпотечні правовідносини з відповідним правовим захистом іпотекодержателя в частині можливостей застосування іпотечного пріоритету та положень ст.23 Закону України «Про іпотеку».

З другої сторони, абзац другий частини 3 ст.331 Цивільного кодексу України, як виключення, для відносин пов'язаних з необхідністю укладання в тому числі іпотечних договорів, припускає можливість віднесення незавершеного будівництва до об'єкту нерухомості, але виключно після відповідної державної реєстрації прав власності на нього як на нерухоме майно. Цим абзацом урегульовані дії зацікавленої особи щодо представлення в орган державної реєстрації низки документів щодо його будівництва. Лише після державної реєстрації незавершеного будівництва як об'єкту нерухомого майна можливі подальші дії щодо укладання іпотечного правочину з відповідним правовим захистом іпотекодержателя, що в рамках спірних правовідносин зроблено не було. Такий підхід повністю відповідає положенням Закону України «Про іпотеку» і Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, так як пов'язує можливість іпотеки майна з передбаченою законодавством реєстрацією прав власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, яка є невід'ємною частиною, правовстановлюючого документу.

З наявних в матеріалах справи Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (індексний номер документа 32504603, 32504496), які не вивчалися в попередніх засіданнях та не були і не могли бути відомими ОСОБА_1, як не учаснику цих договірних відносин, судом встановлено істотну для справи обставину. У відповідності до цих Витягів, ні на день укладення іпотечного договору, ні пізніше, предмет іпотеки - незакінчене будівництвом приміщення (квартира) в блоці А, будівельний номер 2303, проектною площею 334,5 метрів квадратних, розташоване на 23 поверсі будівлі (в осях 24з - 9з); незакінчене будівництвом приміщення (квартира) в блоці А, будівельний номер 1808, загальною проектною площею 103,5 метрів квадратних, розташоване на 18 поверсі (в осях 24з - 9з), яке будується за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, 2, в якості нерухомого майна не реєструвалося, що свідчить про фактичне укладання сторонами договору застави, а не іпотеки, на який не поширюється іпотечне законодавство. Зазначене вище підтверджується і реєстрацією 10 березня 2006 року обтяжень предмету іпотечного договору №30.840.06.1 від 07.03.2006 року, саме як рухомого майна.

Підсумовуючи зазначене вище, враховуючи те, що предмет іпотеки не відповідає вимогам діючого на той час законодавства та сторонами не дотримані всі необхідні вимоги до іпотечного договору, суд приходить до висновку, що договір іпотеки №30.840.06.1 від 07.03.2006 року має фактично ознаки договору застави.

Стаття 203 Цивільного кодексу України містить ознаки визнання правочину недійсним, а саме, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як було зазначено вище, іпотечний договір №30.840.06.1 від 07.03.2006 року був укладений сторонами при недотриманні усіх необхідних вимог законодавства, що призвело до неможливості застосування сторонами іпотечного законодавства та пов'язаних з ним пріоритетів. Як наслідок у іпотекодержателя (позивача за первісним позовом) не виникло передбачених положеннями Закону України «Про іпотеку» (в тому числі статтею 23) прав на звернення стягнення на предмет іпотеки і дає підстави зробити висновок про неможливість задоволення його позовних вимог.

Але при цьому суд вважає, що це не є підставою вважати вказаний вище договір іпотеки недійсним в розумінні ст.203 ЦПК України. Враховуючі викладене вище, суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до Компанії «Hagworth Management Limited» про визнання договору іпотеки недійсним не підлягають задоволенню.

Більш того, суд вважає необхідним звернути увагу на іншу обставину, яка не розглядалась у попередніх засіданнях і яка підтверджується доказами нововиявлених обставин. ОСОБА_12 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (індексний номер 32504603, 32504496, 32503199) судом встановлено, що реєстрація обтяження предмету іпотеки - незакінчене будівництвом приміщення (квартира) в блоці А, будівельний номер 2303, проектною площею 334,5 метрів квадратних, розташоване на 23 поверсі будівлі (в осях 24з - 9з); незакінчене будівництвом приміщення (квартира) в блоці А, будівельний номер 1808, загальною проектною площею 103,5 метрів квадратних, розташоване на 18 поверсі (в осях 24з - 9з), яке будується за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, 2, сторонами договору не здійснювалась.

Реєстрація в реєстрі обтяжень рухомого майна не відноситься до реєстрації обтяжень нерухомого майна, яка передбачена ч.2 ст.5 Закону України «Про іпотеку» щодо об'єктів незавершеного будівництва, а відповідно не може мати наслідки з відповідними правами пріоритету для іпотекодержателя.

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, заборона на нерухоме майно, була проведена приватним нотаріусом ОСОБА_4 13.11.2012 року при оформлені договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором №30.840.06.1 від 07.03.2006 року. Зазначена заборона відчуження була оформлена відносно квартири АДРЕСА_3.

Тобто, лише 13.11.2012 року іпотекодержатель приступив до реалізації своїх прав у відповідності до Закону України «Про іпотеку», що встановлює момент виникнення у нього передбаченого чинним законодавством пріоритету.

Встановлений факт має важливе значення у спірних відносинах, оскільки впливає на пріоритет задоволення вимог.

ОСОБА_12 статті 1 Закону України «Про іпотеку» пріоритет - це переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно.

Стаття 4 Закону України «Про іпотеку» (в редакції зі змінами та доповненнями від 22 грудня 2005 року N 3273-IV, яка діяла на час виникнення правовідносин) зазначає, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про іпотеку» (в редакції зі змінами та доповненнями від 22 грудня 2005 року N 3273-IV, яка діяла на час виникнення правовідносин) пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Зазначені вище норми вказують на те, що іпотечний договір має свій зміст як гарантійний захист інтересів іпотекодержателя тільки при умови дотримання сторонами вимоги щодо державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою. Всі інші норми закону про іпотеку, наприклад, про збереження договору іпотеки для нового власника при переході права власності на предмет іпотеки застосовуються при умови виконання сторонами всіх вимог пріоритетності. Недотримання цієї вимоги може призвести до певних правових наслідків у вигляді реалізації об'єкту іпотеки та неможливістю іпотекодержателя, при невиконанні боржником своїх обов'язків, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги, що і відбулось у випадку, який розглядається судом.

Зазначене підтверджується п.102 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, яка діяла на дату укладання договору іпотеки (надалі-Інструкція), згідно якого одночасно з посвідченням договору про іпотеку нотаріус, якщо це передбачено договором, накладає заборону на відчуження предмета іпотеки за правилами, викладеними в розділі 26 цієї Інструкції.

Відсутність заборони відчуження зареєстрованої у встановленому порядку, призводить до відсутності у іпотекодавця пріоритету. Теж само відбулося при неукладені сторонами додаткової угоди у зв'язку з отриманням іпотекодавцем право власності на майно.

ОСОБА_12 п.98 Інструкції іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершено, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цю нерухомість. При посвідченні таких договорів нотаріус роз'яснює іпотекодержателю його обов'язок після закінчення будівництва зареєструвати в установленому законом порядку обтяження прав власника на збудовану нерухомість.

У разі зміни в процесі будівництва характеристик нерухомості, яка є предметом іпотеки (зміна площі нерухомості, зміна планування приміщень тощо), а також у разі закінчення будівництва і одержання іпотекодавцем свідоцтва про право власності на предмет іпотеки, до закінчення терміну дії іпотечного договору, за договором сторін вносяться відповідні зміни до іпотечного договору. Указаний договір є підставою для перереєстрації заборони відчуження.

Зазначені умови вказують на певні обов'язки сторін договору іпотеки відносно об'єкта іпотеки та визначають певний алгоритм дій саме для передання в іпотеку незавершеного будівництвом майна, а в наступному на збудовану нерухомість.

Судом встановлено, що з дати укладання іпотечного договору обтяження нерухомого майна (об'єкта незавершеного будівництва-предмету іпотеки) здійснено не було в силу проявленої бездіяльності зацікавленої сторони, що в свою чергу, не дає підстав визначити наявність вищого пріоритету за іпотекодержателем і що можна віднести до його комерційного ризику.

В подальшому, а саме, 07.08.2008 року, з введенням об'єкту в експлуатацію, додатковою угодою до кредитного договору, сторони передбачили необхідність укладання додаткової угоди до іпотечного договору, що підтверджує визнання іпотекодержателем факту відсутності захисту прав згідно Закону України «Про іпотеку», і укладання якої давало б можливість здійснити реєстрацію обтяження нерухомого майна з наслідками пріоритету в розумінні іпотечного законодавства.

ОСОБА_12 обставин справи та пояснення сторін, суд встановив, що іпотекодавець та іпотекодержатель не виконали діючі на той час вимоги, оскільки не уклали передбачену як законодавством, так і п.4.11 кредитного договору №30.840.06 від 07 березня 2006 року з подальшими змінами від 07.08.2008 р., додаткову угоду до іпотечного договору №30.840.06.1 від 07 березня 2006 року.

Незалежно від наявності суб'єктивної вини будь-якої особи в неукладанні такої додаткової угоди до іпотечного договору, з відповідним не внесенням обтяжень до реєстру нерухомого майна та пріоритетом, суд приходить до висновку щодо не виникнення правовідносин в частині пріоритетного права на об'єкт іпотеки, що сталось у результаті бездіяльності іпотекодержателя, як зацікавленої сторони.

Саме на підставі цього, укладення 12.09.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 стало можливим виключно за умови відсутності зареєстрованого обтяження внаслідок вищенаведеної судом бездіяльності іпотекодержателя, відсутності відповідного пріоритету на об'єкт у останнього. Зазначене дає можливість суду зробити висновок, що на дату укладання сторонами договору купівлі-продажу були відсутні передбаченні чинним законодавством обтяження квартири, у зв'язку з чим реєстрація прав власності ОСОБА_1 має вищий пріоритет за раніше виниклі іпотечні правовідносини іпотекодержателя та ОСОБА_2, тому підстав для визнання договору вказаного договору купівлі-продажу немає.

Відсутність зареєстрованого іпотечного обтяження квартири, укладання договору купівлі-продажу відносно неї, реєстрація цього правочину та права власності за покупцем без будь-яких обтяжень, унеможливило у подальшому вчиняти ОСОБА_2 дії по укладанню додаткової угоди до іпотечного договору щодо квартири №163 та фактичної передачі об'єкту для вчинення обтяжень тощо.

Саме укладення договору купівлі-продажу від 12.09.2008 р., реєстрація цього правочину та реєстрація прав власності має наслідком припинення іпотечних правовідносин щодо квартири №163 і до неї не можуть застосовуватися положення статті 23 Закону України «Про іпотеку». Тому суд приходить до висновку про неможливість задоволення позовних вимог компанії «Hagworth Management Limited» про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, звернення стягнення на предмет іпотеки, припинення права власності, витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,18,55-60,169,208,209,212-215,361-365 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В І Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська за позовом компанії «Hagworth Management Limited» до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_1, третя особа - Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, за участю прокурора прокуратури Дніпропетровської області, про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, звернення стягнення на предмет іпотеки, припинення права власності, витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна та зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до компанії «Hagworth Management Limited», Дніпропетровської міської ради про визнання договору іпотеки недійсним - задовольнити.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 11 грудня 2013 року по цивільній справі №200/2393/13-ц, провадження №2/200/1715/13 за позовом компанії «Hagworth Management Limited» до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_1, третя особа - Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, за участю прокурора прокуратури Дніпропетровської області, про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, звернення стягнення на предмет іпотеки, припинення права власності, витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна та зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до компанії «Hagworth Management Limited», Дніпропетровської міської ради про визнання договору іпотеки недійсним - скасувати.

Позов компанії «Hagworth Management Limited» до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_1, третя особа: Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, за участю прокурора прокуратури Дніпропетровської області, про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, звернення стягнення на предмет іпотеки, припинення права власності, витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна - залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до компанії «Hagworth Management Limited» Дніпропетровської міської ради про визнання договору іпотеки недійсним - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Єлісєєва Т.Ю.