Рішення

від 07.04.2015 по справі 310/235/15-ц

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/235/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави до Бердянської міської ради Запорізької області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Бердянської міської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, зобов'язання здійснити дії,

ВСТАНОВИВ:

Бердянський міжрайонний прокурор в інтересах держави звернувся з позовом до Бердянської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Бердянської міської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, зобов'язання здійснити дії, вказуючи, що прокурорською перевіркою встановлено, що Бердянською міською радою 28.01.2010 року прийнято рішення № 38 «Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок», п. 5.19 якого затверджено проект відведення земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,07 га, розташовану по АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, серії НОМЕР_1, кадастровий номер НОМЕР_2.

Проект відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва ОСОБА_1 погоджено та затверджено з порушенням водного, земельного та містобудівного законодавства.

Спірна земельна ділянка у відповідності до ст. 51 ЗК України відноситься до земель рекреаційного призначення.

У порушення вимог ст. 9 ЗУ «Про державну експертизу землевпорядної документації», проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджено без проведення державної експертизи землевпорядної документації, а проектна документація всупереч вимогам ст. 118 ЗК України затверджена рішенням Бердянської міської ради без проведення зазначеної експертизи.

У зв'язку з виявленням численних порушень вимог земельного та містобудівного законодавства позитивні висновки про погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки 01.06.2010 року та 22.03.2011 року були відкликані управлінням Держкомзему у м. Бердянськ та управлінням архітектури та містобудування Бердянської міської ради відповідно. Також головою Запорізької обласної державної адміністрації 16.04.2010 року винесено розпорядження № 101 про необхідність скасування Бердянською міською радою висновків, наданих з 20.05.2009 року, стосовно відведення земельних ділянок під індивідуальне дачне будівництво на територіях рекреаційного призначення.

На підставі постанови прокурора від 08.12.2014 року, винесеної в межах кримінального провадження № 12014080130005963 приватним підприємством «Азовгеопроект» проведено геодезичне дослідження розташування спірної земельної ділянки відносно урізу води Азовського моря. Результати вказаного дослідження оформлено у вигляді ситуаційної схеми, відповідно до якої виділена ОСОБА_1 земельна ділянка знаходиться в межах міста Бердянська, на території Бердянської коси в межах двокілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря, а саме на відстані 439 м від урізу Азовського моря, що порушує ст.ст. 84, 88, 90 Водного кодексу України, ст. 59 ЗК України та унеможливлює відведення такої земельної ділянки та передачу її в приватну власність. Зазначене також підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 08.05.2013 року, матеріалами проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

Рішенням Бердянської міської ради № 38 від 28.01.2010 року порушено вимоги містобудівного законодавства, оскільки генеральним планом м. Бердянська, затвердженого рішенням Бердянської міської ради № 8 від 25.06.2009 року, за адресою виділеної ОСОБА_1 земельної ділянки передбачено лише розміщення зелених насаджень загального користування, що зазначено також у листі виконавчого комітету Бердянської міської ради від 12.12.2014 року.

Відповідно до проектних рішень Генерального плану міста будівництво дачних районів в межах міста Бердянська не передбачено, а п. 3.39 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» передбачена заборона на будівництво нових дачних районів в міських населених пунктах.

Прокурор зазначає, що Бердянська міська рада під час прийняття рішення № 38 від 28.01.2010 року порушила вимоги земельного, водного та містобудівного законодавства, що вказує на протиправність дій міської ради.

Спірна земельна ділянка розташована на території Бердянської коси та передана у власність з порушенням ст. ст. 58, 59, 60 ЗК України та ст. ст. 88, 90 Водного кодексу України при відсутності затвердженої містобудівної документації м. Бердянська, а саме відсутності детальних планів територій окремих районів міста, зокрема території Бердянської коси.

Крім того, проект відводу земельної ділянки, всупереч вимогам ст. ст. 51, 118, ч. 4 ст. 123 ЗК України, ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» не передавався відповідному органу земельних ресурсів для проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації.

Посилаючись на зазначені обставини прокурор просив суд визнати незаконними та скасувати п. 5.19 рішення Бердянської міської ради № 38 від 28.01.2010 року «Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок»; визнати недійсним державний акт на право власності серії НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 0,0700 га, виданий на ім'я ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва по АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_1 повернути зазначену вище земельну ділянку територіальній громаді міста Бердянськ.

У судове засідання прокурор не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій також позовні вимоги підтримав і просив задовольнити.

Представник Бердянської міської ради у судове засідання не з'явився. Про слухання справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Бердянської міської ради. У письмових запереченнях зазначив, що при прийнятті спірного пункту рішення у Бердянської міської ради не було законних підстав відмовляти у затвердженні проекту відведення земельної ділянки та передачі у власність для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації, оскільки при прийнятті п. 5.19 рішення Бердянської міської ради № 38 від 28.01.2010 року «Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» було чинне рішення Бердянської міської ради № 11 від 10.12.2004 р., яким у межах міста Бердянська була встановлена сорокаметрова прибережна захисна смуга, однак зазначене рішення пізніше було скасовано постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2010 року. Також висновки управління архітектури та земельних відносин виконавчого комітету Бердянської міської ради, що були видані громадянам під індивідуальне дачне будівництво були позитивними та відкликані лише 22.03.2011 р., тобто вже після прийняття спірного рішення.

ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Про слухання справи повідомлений відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. ст. 50, 51, 52 Земельного кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва.

Набуття права на землю громадянами України здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель держаної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання її у користування.

Громадяни, зацікавлені в одержані безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської держаної адміністрації, або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюється в порядку, встановленому статтею 151 ЗК України.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає після державної реєстрації цього права і посвідчується державним актом.

Згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав громадян; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом способів.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Судом встановлено, що п. п. 5, 5.19 рішення Бердянської міської ради № 38 від 28.01.2010 року було затверджено проект відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,07 га в АДРЕСА_1, для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації (а.с. 10-12).

На підставі зазначеного вище рішення ОСОБА_1 був виданий державний акт на право власності серії НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 0,0700 га, для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Згідно копії листа виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 12.12.2014 року відповідно до Генерального плану міста Бердянська, що затверджений рішенням шістдесят восьмої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання від 25.06.2009 р. №8 земельна ділянка, що розташована по АДРЕСА_1, розміщується на території зелених насаджень загального користування (а.с. 21-23).

Зі схеми місцезнаходження земельної ділянки, остання знаходиться в межах міста Бердянська, на відстані 439 м від урізу води Азовського моря(а.с.14).

Відповідно до копії акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.05.2013 року Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, зазначена вище земельна ділянка знаходиться в межах двокілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря та відповідно до проектних рішень генерального плану розвитку міста зазначена земельна ділянка не запланована для індивідуального дачного будівництва, проект відведення затверджений без розробки містобудівного обґрунтування об'єкту, не встановлені містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки. Крім того будівництво нових дачних районів в міських населених пунктах, згідно п. 3.39 ДБН «Планування і забудова міських і сільських поселень» не допускається (а.с. 24-26).

Згідно ст. 88 ВК України з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Частиною 1 ст. 90 ВК України визначено, що прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

Однак, у порушення п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 5 листопада № 434, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2004 року, при відведенні спірної земельної ділянки не враховано наявність прибережної захисної смуги, хоча вказаним порядком передбачено, що у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок, нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них", з урахуванням конкретної ситуації.

Відсутність у проекті землеустрою урахування відповідно до ст. 60 ЗК України розмірів і меж прибережної захисної смуги Азовського моря унеможливлює відведення такої земельної ділянки.

На час прийняття спірного рішення Бердянської міської ради було наявне рішення Бердянської міської ради № 11 від 10.12.2004 р., яким була встановлена 40-метрова прибережна захисна смуга вздовж Азовського моря в межах міста Бердянська, але вказане рішення було скасовано постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2010 року ( а.с.18-19).

Згідно листа виконкому Бердянської міської ради від 05.02.2015 р. на момент прийняття спірного рішення діяв Генеральний план міста Бердянська, затверджений рішенням шістдесят восьмої сесії Бердянської міської ради У скликання від 25.06.2009 р. № 8. Проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги Азовського моря на території міста Бердянська на момент прийняття спірного рішення Бердянської міської ради не розроблявся і не затверджувався.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року № 434.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постановах від 21 травня 2014 року у справі № 6-16цс14, від 24.12.2014р. у справі №6-206цс14.

Згідно ст. 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури та спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі, зокрема і проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду, оздоровчого та рекреаційного призначення.

Зважаючи на те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, всупереч ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», та ч. 9 ст. 118 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації при виділенні земельної ділянки у власність ОСОБА_1 проведена не була, чим грубо порушено вимоги чинного земельного законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

З урахуванням вищезазначеного, передача у власність ОСОБА_1 земельної ділянки на підставі п. 5.19 рішення Бердянської міської ради № 38 від 28.01.2010 року відбулася з порушенням норм закону, а отже п. 5.19 вказаного рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

За таких обставин державний акт на право приватної власності на земельну ділянку видано ОСОБА_1 без належної правової підстави, а тому його слід визнати недійсним.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана його повернути.

Спірна земельна ділянка розташована в адміністративних межах м. Бердянська.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» з 1 січня 2013 року землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. При цьому землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Таким чином, земельна ділянка повинна бути повернута територіальній громаді м. Бердянськ.

Керуючись ст.ст. 10, 212 - 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 88, 90 Водного Кодексу України, ст.ст. 12, 50-52, 58-60, 116, 118, 123, 125, 126 ЗК України, ст. 14, 19 Конституції України, ст.ст. 328, 1212 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати п. 5.19 рішення сімдесят восьмої сесії Бердянської міської ради Запорізької області п'ятого скликання №38 від 28.01.2010 року «Про передачу в оренду, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

Визнати недійсним державний акт на право власності серії НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 0,0700 га, виданий на ім'я ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва по АДРЕСА_1

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку вартістю 52192,00 грн., площею 0,0700 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться по АДРЕСА_1, межі якої визначені в державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданому ОСОБА_1, територіальній громаді міста Бердянськ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя