Постанова

від 16.04.2015 по справі 804/4369/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2015 р. Справа № 804/4369/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Роял» про накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Кіровському районі, позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Роял» (далі - ТОВ «Торговий Дім «Роял», відповідач), в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в установах банків «СБЕРБАНК РОСІЇ» ТОВ «Торговий Дім «Роял» з метою погашення податкової заборгованості в розмірі 1213, 09 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ТОВ «Торговий Дім «Роял» має податковий борг в розмірі 1213, 09 грн., який виник в результаті несплати грошових зобов'язань, визначених платником податків у податковій декларації від 02.11.2012 р. № 9068261262 та у зв'язку з несплатою у встановлені строки суми грошового зобов'язання відповідно до податкового повідомлення-рішення від 06.06.2013 р. № 0001921501. В ході проведених заходів контролюючим органом встановлено відсутність майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу та відсутність факту самостійного погашення платником податків податкового боргу. У зв'язку з вказаним, для забезпечення надходження коштів до Державного бюджету України, керуючись положеннями п. 20.1.33 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач звернувся до суду з відповідним позовом про накладення арешту на кошти і та інші цінності ТОВ «Торговий Дім «Роял», що знаходяться у банку, на суму податкового боргу. Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги було підтримано.

На адресу відповідача судом направлено повістку про виклик у судове засідання, призначене на 16.04.2015 р., проте конверт повернувся до суду із відміткою поштового відділення про повернення «за закінченням терміну зберігання». Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ «Торговий Дім «Роял» (код ЄДРПОУ 37899249) зареєстроване 28.09.2011 р., перебуває на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі як платник податків.

02.11.2012 р. відповідачем подано до ДПІ у Кіровському районі звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 р., в якій платником податків самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, що підлягає сплаті.

Сума грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства, самостійно визначена платником податків у податковій декларації від 02.11.2012 р. відповідачем в добровільному порядку своєчасно та в повному обсязі сплачена не була.

22.05.2013 р. посадовими особами ДПІ у Кіровському районі проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати податкових зобов'язань до бюджету, за результатами якої встановлено, що в порушення п. 57.1 ст. 57 ПК України ТОВ «Торговий Дім «Роял» протягом граничних строків несвоєчасно сплачено суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій підприємством податковій декларації з податку на прибуток. За результатами перевірки позивачем складено акт від 22.05.2013 р. № 955/1501/37899249.

На підставі акту перевірки від 22.05.2013 р. № 955/1501/37899249 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 06.06.2013 р. № 0001921501, яким за порушення п. 57.1 ст. 57 ПК України на підставі ст. 126 ПК України за затримку на 89 днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 993, 00 грн. ТОВ «Торговий Дім «Роял» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 198, 60 грн. за платежем «податок на прибуток приватних підприємств».

Податкове повідомлення-рішення від 06.06.2013 р. № 0001921501 було направлено на адресу ТОВ «Торговий Дім «Роял» засобами поштового зв'язку, проте конверт повернувся на адресу контролюючого органу.

Відповідно до положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 06.06.2013 р. № 0001921501 відповідачем не оскаржено, докази зворотнього суду не надано; сума грошового зобов'язання є узгодженою.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що станом на день розгляду справи, відповідачем суму податкового боргу у загальному розмірі 1213, 09 грн. не сплачено.

Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Керуючись положеннями ст. 59 ПК України, позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 669 від 20.08.2012 р. про обов'язок відповідача сплатити податковий борг у розмірі 993, 00 грн. Зазначена вимога була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку, проте, конверт повернувся на адресу податкового органу із відміткою поштового відділення про повернення «не значиться», що підтверджується матеріалами справи.

Податковий борг за податковою вимогою відповідачем сплачено не було.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення останнім податкової заборгованості.

З метою виявлення та реалізації рухомого та нерухомого майна боржника було направлено запит про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та згідно рішення від 04.04.2013 р. № 2851262 на який зазначено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо запитуваної інформації.

У відповідь на запит ДПІ у Кіровському районі від 13.03.2013 р. № 4892/10/19-010 до Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області останньою повідомлено позивача листом від 25.03.2013 р. № 07/В-26/2136 про те, що згідно з електронно-обліковою системою інспекції відсутня інформація про реєстрацію сільськогосподарської техніки за ТОВ «Торговий Дім «Роял».

На запит контролюючого органу щодо наявності у відповідача автотранспортних засобів центральним сервером баз даних УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області надано відповідь про відсутність вказаної інформації станом на 14.05.2014 р.

Згідно з довідкою про рахунки ТОВ «Торговий Дім «Роял» у підприємства є наступні відкриті банківські рахунки: № 26003013006271 (українська гривня) в АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627, № 26003013006271 (російський рубль) в АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627.

На вимогу суду представником позивача надано суду довідку про стан розрахунків ТОВ «Торговий Дім «Роял» з бюджетом, відповідно до якої у відповідача станом на день розгляду справи наявний податковий борг в розмірі 1213, 09 грн. Судом встановлено, що грошове зобов'язання є узгодженим, докази протилежного суду не надано. Сума боргу станом на час розгляду справи відповідачем не погашена.

Як вже було встановлено судом, позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення існуючої заборгованості, але було встановлено, що нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано. У відповідача навні лише відкриті розрахункові рахунки у банківських установах.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 ПК України.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Положення п. 94.2 ст. 94 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків.

У відповідності до п. 94.2. ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Пунктом 94.6 ст. 94 ПК України встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків визначено Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 568, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1839/24371 (далі - Порядок № 568), який розроблений відповідно до статті 94 глави 9 розділу II ПК України.

Так, п. 7.1 п., п. 7.3 розділу VII Порядку № 568 передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу доходів і зборів до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Суд зазначає, що вказані норми кореспондуються з положенням пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 ПК України.

При цьому, положеннями п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого п. 94.2 ст. 94 ПК України (сформульованого як вичерпний), не повинна розглядатися судами як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України та п. 94.2 ст. 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини.

За таких обставин звернення податкового органу до суду з вимогою про накладення арешту на кошти з підстав, п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, може здійснюватися без урахування норми пункту 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків. Отже, таке звернення може відбуватися не лише в день прийняття рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків.

Водночас умовою застосування норми п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу.

Відповідна обставина повинна бути підтверджена під час судового розгляду.

Тотожна правова позиція закріплена в інформаційному Листі Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 р. № 642/12/13-13.

Як вже було встановлено судом та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, у відповідача відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Аналізуючи наведені вище положення законодавства, суд доходить висновку, що наявність у відповідача податкового боргу та відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений відповідний податковий борг, є підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків, що безпосередньо врегульовано п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, якою визначено питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Судом враховано, що адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом забезпечення погашення податкового боргу платником податків, проте позивачем доведено вжиття всіх необхідних заходів для погашення відповідачем податкового боргу, доведено неможливість погашення існуючого ТОВ «Торговий Дім «Роял» податкового боргу в інший спосіб.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що докази, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є законними, допустимими, обґрунтованими, такими, що відповідають дійсним обставинам справи, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Роял», що знаходяться на рахунках № 26003013006271 (українська гривня) в АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627, № 26003013006271 (російський рубль) в АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627, у межах суми податкового боргу в розмірі 1213, 09 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Неклеса