Постанова

від 22.04.2015 по справі 804/4593/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 р. Справа № 804/4593/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРябчук О.С, при секретаріСкупейко І.М. за участю: представника позивача представника відповідача Коваль І.О. Чохелі Т.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттоліс» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Аттоліс» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «Р» від 27.10.2014 р. № 0003932203.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються на наявності порушень податкового законодавства, допущених постачальником контрагента позивача. Податковим органом не доведено, що договір, укладений позивачем з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «ГардісТрейд», порушує публічний порядок та не спрямований на реальне настання правових наслідків. Недоліки товарно-транспортних накладних, вказані податковим органом в акті перевірки, не є такими, що свідчать про відсутність господарської операції.Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.10.2014 р. № 0003932203 суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Позивачем сформовано податковий кредит за рахунок контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю «ГардісТрейд»,контрагент якого - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудит Консул Україна», допустив порушення податкового законодавства, які встановлені на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки, складеного іншим податковим органом. Первинні документи позивача не підтверджують обсяг та зміст господарських операцій. В зв'язку з цим зроблено висновок про неможливість здійснення господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГардісТрейд». Угода між позивачем та зазначеним контрагентом укладена з метою штучного створення податкового кредиту. В зв'язку з наведеним, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аттоліс» зареєстровано 30.06.2006 р.,включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 34497978та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Товариство з обмеженою відповідальністю «Аттоліс» здійснює наступні види господарської діяльності: 21.21.0 виробництво гофрованого картону, паперової та картонної тари; 22.22.0 інша поліграфічна діяльність.

16.10.2014 р. Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттоліс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «ГардісТрейд» за період липень 2014 р.

За результатами перевірки складено акт № 2773/04-65-22-03/34497978 від 16.10.2014 р.

Перевіркою встановлені, наступні порушення, допущені Товариством з обмеженою відповідальністю «Аттоліс»:

- п. 198.1, п. 198.2,п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у липні 2014 р. в розмірі 101 200,00 грн.

Порушення законодавства позивачем обґрунтовані в акті перевірки наступним.

За перевіряємий період Товариство з обмеженою відповідальністю «Аттоліс» мало господарські взаємовідносини з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «ГардісТрейд». При цьому, в акті перевірки зазначено, що основним постачальником Товариства з обмеженою відповідальністю «ГардісТрейд» є Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудит Консул Україна», податковий кредит та податкові зобов'язання якого підтвердити неможливо. Порушення податкового законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудит Консул Україна» встановлено на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки, складеного іншим податковим органом (а. 6-7 акту перевірки).

Крім того, товарно-транспортні накладні підприємства містять певні недоліки.

В акті контролюючим органом зроблено висновок, що операції з придбання товару Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттоліс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу постачання до «вигодонабувача». Товариство з обмеженою відповідальністю «Аттоліс» провело документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства (а. 7 акту).

В акті перевірки зазначено про наявність первинних документів фінансово-господарської діяльності підприємства: договору, податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних.

На підставі акту № 2773/04-65-22-03/34497978 від 16.10.2014 р. Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 27.10.2014 р. № 0003932203.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Аттоліс» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк ПриватБанк (Покупець) укладено договір поставки № АТ/14 від 31.12.2013 р.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, повне найменування якого, номенклатура, асортимент, марка, вид, сорт, кількість та вимоги до якості вказуються в специфікації.

Детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару містяться в специфікаціях.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Аттоліс» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГардісТрейд» укладено договір поставки № 104 від 30.04.2014 р.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 2.1 договору Постачальник зобов'язується поставляти Замовнику товар.

Товаром по даному договору є поліграфічна продукція.

Передача товару відбувається на складі Постачальника на умовах самовивозу.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано копії наступних документів: договорів, специфікації, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, договорів оренди, штатного розпису, журналів-ордерів і відомостей по рахункам, довіреності, рахунків-фактур.

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; іншіматеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно п.п. 198.1, 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сумм податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г ) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сумм податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарськоїдіяльностіплатника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язкуз придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттоліс» наявні ресурси для здійснення господарської діяльності, а саме, основні фонди, офісне, виробниче, складське приміщення, працівники, рахунки у банках.

За перевіряємий період Товариство з обмеженою відповідальністю «Аттоліс»мало господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГардісТрейд».

Податковим органом не надано доказів, що на момент здійснення господарських операційконтрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГардісТрейд», не було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Товар, придбаний у зазначеного контрагента, відповідає виду господарської діяльності позивача, зазначеному в довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Представником позивача надано копії первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій, здійснених з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГардісТрейд».

Відсутність права позивача на формування податкового кредиту обґрунтовано в акті перевірки недоліками товарно-транспортних накладних, порушенням податкового законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудит Консул Україна» - постачальником контрагента позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю «ГардісТрейд».

Норми чинного законодавства, яке регулює порядок формування податкового кредиту, не передбачають позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того, відповідачем не доведено суду наявність порушень в діях контрагента позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю «ГардісТрейд», в акті перевірки лише міститься посилання на те, що неможливо підтвердити суми податкового зобов'язання та податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудит Консул Україна» - контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «ГардісТрейд».Порушення встановлено на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудит Консул Україна», складеного іншим податковим органом. При цьому позивач не мав господарських взаємовідносин з вказаним підприємством.

Представником позивача в судове засідання надані податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення та документи щодо транспортування товару від постачальника до покупця.

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11: «документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце».

Доводи відповідача, наведені в акті перевірки, щодо недоліків товарно-транспортних накладних, не приймаються судом до уваги, оскільки зазначені недоліки не є такими, що свідчать про відсутність перевезення товару. Товарно-транспортні накладні містять основні відомості, необхідні для встановлення факту здійснення перевезення: номер та дату, вид перевезення, найменування перевізника, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, пункт навантаження, пункт розвантаження, відомості про транспортний засіб, відомості про вантаж, дані про вантажно-розвантажувальні операції, підписи відповідальних осіб та печатки підприємств.

Позивачем надано докази наявності у підприємства транспортного засобу для здійснення перевезення.

Крім того, позивачем надано докази використання отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГардісТрейд» товару в господарській діяльності, на підтвердження постачання товару контрагенту Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк ПриватБанк.

В зв'язку з вказаним, відповідачем не доведено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Аттоліс» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, податкове повідомлення-рішенняДержавної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «Р» від 27.10.2014 р. № 0003932203 не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем на підставі, в межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттоліс»обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа), тому судові витрати в розмірі 303,61 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттоліс».

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттоліс» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «Р» від 27.10.2014 р. № 0003932203.

Судові витрати в розмірі 303,61 грн. стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттоліс».

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 квітня 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 23.04.2015 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді О.С. Рябчук О.С.Рябчук М.М.Бухтіярова