Постанова

від 09.04.2015 по справі 808/622/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року 16 год. 00 хв. Справа № 808/622/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Р.В. Сацького,

при секретарі судового засідання А.С. Ярошенко,

за участю представників сторін :

від позивача: Мельніков О.А.

від відповідача: Дяченко Ю.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність»

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якій Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 05.01.2015 року № 0000012202, на підставі якого було збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Співдружність» за платежем: податок на додану вартість, у розмірі 226 762 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Співдружність» вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення неправомірним, таким яке суперечить діючому законодавству, а відтак таким, яке підлягає скасуванню.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник Відповідача у судовому засіданні заперечила позовні вимоги. Підтримала надані заперечення. Зазначила, що посадові особи податкового органу діяли в межах своїх повноважень та на підставі діючого законодавства. У зв'язку з викладеним спірне рішення є законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню. Просила у задоволенні позову відмовити.

В ході розгляду справи, суд встановив наступне.

З 26.11.2014 по 28.11.2014 посадовими особами Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, на підставі наказу ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області № 34 від 26.11.2014 проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «CПІВДРУЖНІСТЬ» (надалі ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ») з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Віссон Плюс» (ЄДРПОУ 38926550) та ТОВ НВП «Металпромсервіс» (ЄРДПОУ 25376781) за серпень 2014 року.

За результатами даної перевірки складено Акт № 180/08-30-22-11/25485792 від 02.12.2014 (далі - Акт), за висновками якого, на думку Відповідача, було виявлено порушення п. п. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-ІV (із змінами та доповненнями), в результаті чого, на думку Відповідача, встановлено заниження податку на додану вартість за серпень 2014 року у розмірі 214 869 грн.

На Акт перевірки Позивач подав письмові заперечення, яке Відповідачем було розглянуто та на підставі заперечень прийнято Акт № 199/08-30-22-11/25485792 від 29.12.2014 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ» з питань викладених у запереченні № 716 від 09.12.2014.

20.01.2014 (що підтверджується поштовим повідомленням, наданим Позивачем) Позивачем по пошті було отримано Податкове повідомлення - рішення від 05.01.2015 № 0000012202, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ» за платежем: податок на додану вартість, у розмірі 226 762 грн. 50 коп., з яких сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 157 672 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 69 090 грн. 50 коп.

В акті перевірки від 29.12.2014 № 199/08-30-22-11/25485792 перевіряючими зроблені висновки про недотримання ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ» податкового законодавства в частині заниження податку на додану вартість у зв'язку з тим, що у контрагента ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ» - ТОВ НВП «Металпромсервіс» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, тобто ТОВ НВП «Металпромсервіс» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

На підставі викладеного, Відповідачем зроблено висновок, що операції ТОВ НВП «Металпромсервіс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з чим ТОВ НВП «Металпромсервіс» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Листом від 12.03.2015 Позивач надав суду документи, а саме:

- копії первинних бухгалтерських документів на підтвердження використання отриманих послуг в подальшій господарській діяльності;

- копії актів приймання-передачі матеріалів, необхідних для проведення комплексу робіт на об'єкті,

- копії актів приймання виконаних будівельних робіт,

які підтверджують факт приймання-передачі робіт та подальше їх використання у власній господарській діяльності, а також прийняття їх замовником ПАТ «Мотор Січ». Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти залучення їх до матеріалів справи.

Так приписами Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція дійсності правочину ст. 204 ЦК України).

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним.

Окрім того ЦК України при встановлених підставах на умовах визнання правочинів недійсними, чітко визначає й правові наслідки такої недійсності. Зокрема стаття 216 ЦК України передбачає правові наслідки недійсності вчиненого правочину у вигляді двосторонньої реституції, тобто відновлення порушених майнових прав, приведення їх до стану, що існував на момент вчинення правочину, повернення або відновлення матеріальних цінностей в натурі, але не нарахування зобов'язань платнику податків.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 1-3, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів). Спеціальні підстави (статті 218-235 ЦК України) конкретизують застосування загальних умов, встановлюючи особливості порядку визнання правочину недійсним.

Відповідно до п. п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, довідки форми КБ-2 та КБ-3, наявні в матеріалах справи, виписані для документального оформлення виконання умов договорів, містять відомості про адресу місцезнаходження покупця та продавців, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару, тому відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується і Відповідачем в Акті перевірки. Податкові накладні видані особою, яка на час здійснення господарських операцій зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, платником податку на додану вартість.

Наказом Мінрегіону від 05.07.2013 № 293 затверджено національний стандарт ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», в п.3.18 якого вказано, що кошторис, який визначає вартість виконаних будівельних робіт за період, встановлений у договорі (щомісячно, за етап тощо), складається за примірною формою № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та примірною формою № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати»

Тобто, господарські операції з виконання робіт на підставі укладених між Позивачем та його контрагентом договорів мали реальний характер, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а саме: актами приймання будівельних робіт (форми КБ2в), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ3), видатковими накладними, податковими накладними.

Згідно ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку і податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

До матеріалів справи Позивачем надано документи з яких судом встановлено, що між позивачем та вказаним вище контрагентом укладено договори на виконання робіт.

Отже, надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до податкового кредиту та до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, суд вважає, що податковим органом неправомірно прийнято Податкове повідомлення - рішення від 05.01.2015 року № 0000012202, а Позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присудженню на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 0000012202 від 05.01.2015.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність» витрати на сплату судового збору у сумі 453 (чотириста п'ятдесят три) грн. 53 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький