Ухвала

від 15.10.2014 по справі 872/16066/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2014 рокусправа № 804/11720/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2013р. у справі № 804/11720/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"САМАРЬ-АВТОШЛЯХСЕРВІС"

до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю"САМАРЬ-АВТОШЛЯХСЕРВІС" (далі по тексту - позивач) звернулос до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач) від 27.08.2013р. № 0001212202, яким позивачу донараховано податкове зобов'язань з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 14117,70 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3529,43 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що висновки податкового органу, викладені в акту перевірки від 15.08.2013 року № 325/222/37029952, які стали підставою для спірного податкового повідомлення-рішення, є необґрунтованими, а тому донарахування податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій є безпідставним.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд погодився з доводами платника податку щодо відсутності факту порушення з його боку податкового законодавства.

На зазначену постанову суду відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій податковий орган просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права. Апелянт стверджує, що висновки податкового органу за результатами перевірки позивача є обґрунтованими, при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0001212202 від 27.08.2013 року відповідач діяв на підставі Конституції та законів України.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ПП "Єколінія" за червень, липень, серпень 2012 року. За результатами перевірки складено Акт від 15.08.2013 року № 325/222/37029952 (а.с.4-32), в якому зазначається про порушення платником податку-позивачем:

- ст.203, ст.215, ст.228, 662, 655, 656 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства;

- п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст.200, п. 201.7, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення податкового кредиту за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у червні, липні, серпні 2012 років від ПП "Єколінія" (код за ЄДРПОУ 32745925) на загальну суму ПДВ 14117,70 грн., в результаті чого, занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 14117,70грн., а саме: червень 2012 р.- 6300,47 грн.; липень 2012 р. - 5229,08 грн.; серпень 2012 р. -3182,15 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001212202 від 27.08.2013 року на суму основного зобов'язання в розмірі 14117,70 грн. та нараховано 3529,43 грн. штрафних санкцій (а.с.33).

Висновки податкового органу пов'язані з наступними обставинами.

Взаємовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "САМАРЬ-АВТОШЛЯХСЕРВІС" (покупець) та ПП "Єколінія" (продавець) відбувалися відповідно до договору № 3-Т від 01.11.2010 року, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та сплатити обладнання, будматеріали, товари різного асортименту, що іменується в подальшому «товар» (а.с.49).

На виконання договору ПП "Єколінія" виписано податкові накладні № 11 від 28.08.2012 року, № 12 від 28.08.2012 року, № 25 від 26.07.2012 року, № 19 від 26.06.2012 року, № 18 від 26.06.2012 року (а.с.35, 37,).

Відвантаження продукції та надання послуг підтверджується накладними та актами здачі-прийняття робіт, а саме:

- № РН-0000100 від 28.08.2012 року, №ОУ-0000057 від 28.08.2012 року, № РН-0000078 від 26.07.2012 року, №РН-0000070 від 26.06.2012 року, №ОУ-0000040 від 26.06.2012 року.

Транспортування товару здійснювалось відповідно до умов договору №268 від 19.08.2010р., де ТОВ "САМАРЬ-АВТОШЛЯХСЕРВІС" (покупець), а постачальник ПП "Єколінія" надає послуги по перевезенню вантажу автомобілем згідно виписаних ТТН: від 28.08.2012 року, від 29.08.2012 року.

Розрахунки між підприємствами проводились грошовими коштами у безготівковій формі на розрахунковий рахунок ПП "Єколінія", згідно з платіжними дорученнями:

- №153 від 26.06.2012 року, №154 від 26.06.2012 року, №156 від 27.06.2012 року, №157 від 02.07.2012 року, №168 від 27.07.2012 року, №182 від 28.08.2012 року, №183 від 28.08.2012 року, №185 від 29.08.2012 року.

Відповідно до декларації з ПДВ за червень 2012 року № 9040075651 від 20.07.2012р., додатку 5 до даної декларації з ПДВ за червень 2012 року № 9034293310 від 20.07.2012 р., за липень 2012 року № 9049727389 від 20.08.2012 р., додатку 5 до даної декларації з ПДВ за липень 2012 року № 9049727311 від 20.08.2012 р., за серпень 2012 року № 9056356484 від 20.09.2012 р., додатку 5 до даної декларації з ПДВ за серпень 2012 року № 9056356581від 20.09.2012 р. та даних бази даних АІС : "Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за червень, липень, серпень 2012 року, сума податку на додану вартість по придбанню товару(послуг) у червні, липні, серпні 2012 року у підприємства ПП "Єколінія" (код за ЄДРПОУ 32745925) у розмірі 14711,70 грн. була включена до складу податкового кредиту у відповідному періоді.

Як свідчать матеріали справи, підставою для висновків податкового органу про порушення з боку позивача стало те, що Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при перевірці використано акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 126/224/32745925 від 23.01.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "ЄКОЛІНІЯ" (код ЄДРПОУ 32745925) щодо не підтвердження господарських відносин з TOB "Матадор" (код за ЄДРПОУ 31820299) за березень, вересень, жовтень 2012 року, TOB "Ангстрем Континенталь" (код за ЄДРПОУ 33906299) за період лютий - вересень 2012 року, TOB "Ферріт-Д" (код за ЄДРПОУ 36441206) за період лютий - вересень 2012 року.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Нормами п.198.1 ст.198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких, є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких, передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням абз.5 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з с.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (далі - положення), первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких, складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріали справи підтверджують, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких, останнім задекларовано суму податкового кредиту (договір, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт), а придбаний позивачем товар в подальшому був використаний у власній господарській діяльності. Складені контрагентом податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення.

Доводи податкового органу щодо оцінки договорів з точки зору їх нікчемності не приймаються до уваги, оскільки у відповідності до ч.2 ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Більш того, слід зазначити, що нікчемність угоди не впливає на податкові зобов'язання сторони такої угоди як платника податку, оскільки податкова звітність це окремий вид звітності, який не пов'язується законом з характеристикою чи оцінкою угоди, а відображає певні наслідки операцій з майном або майновими правами платника податку.

Таким чином, слід погодитись з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності факту безтоварності операцій за договорами підряду, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю"САМАРЬ-АВТОШЛЯХСЕРВІС" та його контрагентами. Позиція відповідача з цього питання не підтверджується матеріали справи. Виконання вищевказаних договорів підряду підтверджується первинними бухгалтерськими документами, достовірність та відповідність яких нормам закону не спростована відповідачем. А відтак порушення з боку позивача норм податкового законодавства відповідачем не доведено.

За встановлених обставин, висновки суду першої інстанції обґрунтовані. Судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2013р. у справі № 804/11720/13-а залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2013р. у справі № 804/11720/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова