Рішення

від 23.04.2015 по справі 909/312/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 р. Справа № 909/312/15 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія",

вул. Торгова, 6,м. Долина, Долинський район,

Івано-Франківська область,77500;

до відповідача: Комунального підприємства "Торгово-виробниче об'єднання "Школяр",

вул.Євшана,17,м. Калуш, Калуський район,

Івано-Франківська область,77300;

вул.Євшана,13,м.Калуш,Калуський район,

Івано-Франківська область,77300;

про: стягнення заборгованості в сумі 19 801,14грн., з яких: 6 138,10грн. - основний борг, 11 141,43грн. - 30% штраф, 2 297,17грн. - інфляційні втрати, 224,44грн. - 3% річних.

За участю представників сторін:

від позивача: Титиш В.П., (довіреність №6/377 від 23.04.2015р.);

від відповідача: не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Галицька торгова компанія", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з відповідача - КП "Торгово-виробниче об'єднання "Школяр" заборгованості в сумі 19 801,14грн., з яких: 6 138,10грн. - основний борг, 11 141,43грн. - штраф, 2 297,17грн. - інфляційні втрати, 224,44грн. - 3% річних.

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому, на:

- укладення між сторонами Договору купівлі-продажу №126 від 28.08.14р., на виконання умов якого, Продавець/позивач передав у власність Покупця/відповідача, по розхідних накладних від 27.08.14р., товар (продукти харчування), на загальну суму 37 138,10грн.;

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 6 138,10грн. (31 000,00грн. - відповідачем сплачено);

- звернення до відповідача з вимогою №5/1103 від 27.11.14р., про погашення заборгованості, яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- п. 5.3. Договору, на підставі до якого, за порушення строків оплати товару, у відповідача в наявності зобов"язання сплатити позивачу 11 141,43грн. - 30% штрафу;

- приписи ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно якої, позивачу нараховано 2 297,17грн. - інфляційних втрат, 224,44грн. - 3% річних;

- норми ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611, 625, 691, 692 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача, в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав. Ухвали суду від 23.03.15р., 08.04.15р., з відомостями про дату, час та місце розгляду справи, направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною позивачем у позовній заяві (вул.Євшана,17, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300) та у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №045062, довідці з ЄДРПОУ АБ №366118 (вул.Євшана, 13,м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300), на адресу суду, підприємством зв"язку, не повертались.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.64, ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом даних норм права, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв"язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р.).

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що відповідач відповідно до вимог чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності відповідача, за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Між ТОВ "Галицька торгова компанія" (Продавець/позивач) та КП "Торгово-виробниче об'єднання "Школяр" (Покупець/відповідач) укладено Договір купівлі-продажу №126 від 28.08.14р.

Згідно п.1.1.Договору, Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному Договорі.

Найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного Договору, визначаються у накладних, які оформляються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього Договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару (п.1.2.Договору).

Пунктом 3.5. Договору встановлено, що датою передачі товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідній накладній.

Оплата кожної партії товару проводиться з відстрочкою платежу до 21 календарного дня з моменту отримання товару Покупцем, представником Покупця чи іншою особою, що підписує накладну, отримує товар. Такі особи вважаються уповноваженими Покупцем. Підписані такими особами накладні чи інші супровідні документи є підставою для оплати за отриманий товар Покупцем (п.4.1.Договору).

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Продавець/позивач передав у власність Покупця/відповідача, по розхідних накладних від 27.08.14р. (а.с.11-28), товар (продукти харчування), на загальну суму 37 138,10грн.

При цьому, підписання відповідачем, без жодних зауважень, розхідних накладних (а.с.11-28), які є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають вимогам ст. 9 цього Закону та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, фіксують факт здійснення господарської операції, в даному випадку, поставку товару Продавцем Покупцю та є підставою для виникнення у відповідача обов"язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Проте, відповідач не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов"язання, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, і як наслідок, утворилась заборгованість в сумі 6 138,10грн. (31 000,00грн. - відповідачем сплачено, а.с.53-55).

Позивач звертався до відповідача з вимогою №5/1103 від 27.11.14р. (а.с.30-31), про погашення заборгованості. Однак, дана вимога залишилась без належного реагування з боку відповідача.

Наявність боргу за поставлений позивачем товар, обумовлений Договором №126 від 28.08.14р., в сумі 6 138,10грн., визначено самим відповідачем, у підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків станом на 02.03.15р. (а.с.52).

Позивачем доведено перед судом, факт наявності у відповідача заборгованості за отриманий товар в сумі 6 138,10грн.

Станом на 23.04.15р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної суми боргу.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.

Договір купівлі-продажу №126 від 28.08.14р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

З огляду на приписи ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Оскільки, відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, то, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 6 138,10грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.

Крім того, приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання (ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України

Пунктом 6.5.Договору, встановлено, що у випадку не оплати Покупцем отриманого товару в строки, передбачені п.4.1.Договору, більше ніж на 1 місяць з моменту отримання товару, Покупець зобов"язаний сплатити на користь Продавця штраф в розмірі 30% від суми заборгованості за отриманий товар.

Враховуючи вище зазначені правові норми та п. 6.5. Договору, позивачем правомірно нараховано відповідачу 11 141,43грн. - 30% штрафу, 2 297,17грн. - інфляційних втрат, 224,44грн. - 3% річних, у відповідності до розрахунку (а.с.56), який перевірено судом та визнано арифметично вірним.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов"язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Розподіл обов"язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу п. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, своїми правами, наданим йому ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 19 801,14грн., з яких: 6 138,10грн. - основний борг, 11 141,43грн. - штраф, 2 297,17грн. - інфляційні втрати, 224,44грн. - 3% річних, правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд, відшкодувати понесені ним витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2 000,00грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, в склад судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. Враховуючи, що витрати, пов"язані з наданням послуг адвоката є судовими витратами, вони відшкодовуються лише сторонами.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України).

Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають відшкодуванню лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались за наявності документального підтвердження таких витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи в суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об"єднанням, доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум (п.6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.13р).

Угодою про надання юридичних послуг №65н-03/2015р. від 16.03.15р. (а.с.57), актом виконаних робіт від 16.03.15р. до Угоди про надання юридичних послуг №65н-03/2015р. від 16.03.15р.(а.с.58), ордером на надання правової допомоги серія ІФ№020830 від 26.03.15р. (а.с.40), квитанцією до прибуткового касового ордера №65н-03/2015р. від 16.03.15р.(а.с.39), позивачем доведено та документально підтверджено перед судом оплату послуг адвоката (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №541 від 09.12.05р., а.с.38), в сумі 2 000,00грн., а відтак останні, підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 611, 614, 625, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 59, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ТОВ "Галицька торгова компанія" до відповідача КП "Торгово-виробниче об'єднання "Школяр" про стягнення заборгованості в сумі 19 801,14грн. - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Торгово-виробниче об'єднання "Школяр", вул.Євшана, 13, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний код 20535571) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія", вул. Торгова, 6, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область, 77500 (ідентифікаційний код 34535868) 6 138,10грн. (шість тисяч сто тридцять вісім грн. 10коп.) - заборгованості, 11 141,43грн. (одинадцять тисяч сто сорок одну грн. 43коп.)- штрафу, 2 297,17грн. (дві тисячі двісті дев"яносто сім грн. 17 коп.) - інфляційних втрат, 224,44грн. (двісті двадцять чотири грн. 44коп.)- 3% річних, 1 827,00грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00коп.) - судового збору, 2 000,00грн. (дві тисячі грн. 00коп.) - витрат на оплату послуг адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.04.15р.

Суддя С.Кобецька