Рішення

від 15.04.2015 по справі 910/5722/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2015Справа №910/5722/15-г

За позовом Приватного підприємства «ТЕРМИНАЛ ЦЕНТР»

до Публічного акціонерного товариства «УКРГІДРОСПЕЦБУД»

про стягнення 8 543 714,65 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Булавіна Н.В. - по дов. №4/15 від 05.02.2015р.

Від відповідача: Бегтяр С.В. - по дов. №б/8н від 04.12.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «ТЕРМИНАЛ ЦЕНТР» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «УКРГІДРОСПЕЦБУД» 8 543 714,65 грн., із яких: 6 335 214,68 грн. основного боргу, 160 376,39 грн. - три проценти річних, 1 328 859,75 грн. - інфляційні, 719 263,83 грн. - пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання поворотної фінансової допомоги №65/02-08 від 01.12.20108р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2015р. порушено провадження у справі №910/5722/15-г, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 06.04.2014 р. за участю представників сторін.

В судовому засіданні 06.04.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що прострочення повернення фінансової допомоги виникло не з його вини.

В судовому засіданні 06.04.2015р. оголошувалась перерва до 15.04.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

15.04.2015р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до поданої заяви просить стягнути з відповідача 4 935 214,68 грн. - основний борг, 719 263,83 грн. - пеню, 178 903, 14 грн. - 3% річних, 1 664 626, 13 грн. - інфляційні.

В судовому засіданні 15.04.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

01.12.2008р. між Приватним підприємством «ТЕРМИНАЛ ЦЕНТР» (надалі позивач) та Публічним акціонерним товариством «УКРГІДРОСПЕЦБУД» (надалі відповідач) було укладено договір поворотної фінансової допомоги №65/02/08.

Відповідно до п. 1.1. договору позивач надає безвідсоткову фінансову допомогу відповідачу, в порядку та на умовах, що обумовлені цим договором та відповідними додатковими угодами до договору, для розвитку та укріплення фінансової, виробничої, та комерційної діяльності відповідно до статутних цілей, а відповідач зобов'язується повернути таку суму грошових коштів в порядку та на умовах, визначених даним договором та відповідними додатковими угодами до договору.

Розмір поворотної фінансової допомоги за цим договором становить 9 150 000 грн. (п. 2.1 договору).

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору безвідсоткової фінансової допомоги не було повернуто надані позивачу грошові кошти в повному розмірі, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем станом на день вирішення спору в розмірі 4 935 214,68 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2.1. договору сума визначена сторонами в розмірі 500 000 ,00 грн.

Як свідчать матеріали справи позивачем відповідачу було перераховано грошові кошти в сумі 9 150 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями за період з 02.12.2008р. по 28.11.2012р., належним чином засвідчені копії долучені до матеріалів справи.

Пунктом 4.2 договору визначено, що остаточною датою повернення фінансової допомоги є дата 01 травня 2014 року.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по поверненню грошових коштів в повному обсязі та в передбачені договором строки не виконав, а відтак, заборгованість відповідача перед позивачем на час вирішення спору становить 4 935 214, 68 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4 935 214,68 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 719 263,83 грн. пені, 178 903,14 грн. - 3% річних, 1 664 626, 13 грн. - інфляційні.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних, суд встановив, що останнім було вірно проведено розрахунок, а тому позовні вимоги в частині стягнення 178 903,14 грн. 3% річних, 1 664 626,13 грн. - інфляційних підлягають задоволенню .

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо затримки повернення фінансової допомоги або повернення фінансової допомоги не в повному обсязі, несплачена допомога підлягає індексації і сплачується позивачу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п. 6.6 договору).

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині в сумі 719 263, 83 грн.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача: при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України..

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укргідроспецбуд» (03680, м. Київ. вул.. Гарматна, 6, код ЄДРПОУ 01416470) на користь Приватного підприємства «Термінал Центр» (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 31, код ЄДРПОУ 34429014) 4 935 214 грн. 68 коп. основного боргу, 178 903 грн. 14 коп. - 3% річних, 3719 263 грн. 83 коп. - пені, 1 664 626 грн. 13 коп. - інфляційні та 73 080 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.04.2014р.

Суддя Т. Ю. Трофименко