Рішення

від 22.04.2015 по справі 910/7907/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2015Справа №910/7907/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєльвєдер»

про стягнення 6 105,55 грн

суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Хомяков С.М. - представник за довіреністю від 23.10.14

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 22.04.15, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєльвєдер» заборгованості у розмірі 6 105,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами було укладено договір поставки № 005959 від 01.04.2014, на підставі якого позивач як постачальник зобов'язався поставляти відповідачу як покупцю товар, а відповідач зобов'язався приймати цей товар та сплачувати за нього кошти. За доводами позивача, ТОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» належним чином виконало зобов'язання за договором та поставило товар відповідачу на суму 5 752,02 грн, згідно з видатковими накладними № РН-60-038443 від 14.11.2014 р., РН-60-039707 від 21.11.2014 р. Відповідачем було частково виконано зобов'язання за договором, прийнято товар та оплачено на суму 1 500,00 грн, у зв'язку з чим, у відповідача утворився борг перед позивачем у сумі 4 255,02 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім цього, за неналежне виконання договірних зобов'язань, позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 221,92 грн, штраф у розмірі 1150,40 грн 3% річних у розмірі 23,78 грн та інфляційні втрати у розмірі 457,43 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.04.2015 порушено провадження у справі № 910/7907/15-г за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 22.04.2015.

17.04.2015 позивач через загальний відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвали суду.

У судове засідання, призначене на 22.04.2015, представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та надав пояснення по суті справи.

Відповідач в судове засідання 22.04.2015 явку уповноваженого представника не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0113509210860, з якого вбачається, що відповідач отримав ухвалу суду 06.04.2015. Клопотання про відкладення від відповідача не надходило.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бєльвєдер» (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки №005959 (надалі 0 договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає і оплачує алкогольні та безалкогольні напої (продукція) в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах цього договору. Погоджена сторонами кількість, асортимент і ціна партії продукції вказується в видаткових та товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.5. договору постачання партій продукції здійснюється постачальником протягом 3-х робочих днів з моменту узгодження сторонами усної заявки покупця.

У п. 2.6. договору визначено, що разом з продукцією постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні документи: видаткову накладну (із зазначенням асортименту, кількості, ціни та загальної вартості партії продукції) податкову накладну та документи, що підтверджують якість продукції, що поставляється. Підписана сторонами видаткова накладна свідчить, що постачальник передав вищенаведені документи покупцеві.

Згідно з п. 2.9. договору покупець зобов'язується оплатити кожну придбану за цим договором партію продукції не пізніше 45 календарних днів з моменту її передачі.

Моментом передачі партії продукції (датою поставки) і моментом переходу права власності на продукцію є дата фактичного отримання продукції, зазначена покупцем в підписаній сторонами видатковій накладній на дану продукцію. У разі відсутності відмітки покупця на примірнику видаткової накладної постачальника про дату фактичного отримання продукції, датою поставки і моментом переходу права власності на продукцію вважається дата видачі видаткової накладної (п. 2.10. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору приймання продукції за якістю і кількістю проводиться покупцем у момент отримання продукції від постачальника в присутності повноваженого представника останнього (водія/експедитора).

За доводами позивача, постачальник на виконання умов договору поставив відповідачу продукцію на суму 5 752,02 грн, згідно з видатковими накладними № РН-60-038443 від 14.11.2014 р. на суму 3 381,66 грн та РН-60-039707 від 21.11.2014 р. на суму 2 370,36 грн. В свою чергу, відповідачем було частково оплачено продукцію у сумі 1 500,00 грн, у зв'язку з чим, у відповідача утворився борг перед позивачем у сумі 4 255,02 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направляв на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити борг, що була отримана відповідачем 23.02.2015 р. та залишена без реагування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 2.5. договору покупець зобов'язується оплачувати кожну конкретну партію товару в строк, що не перевищує 14 банківських днів з моменту виконання постачальником зобов'язання з поставки відповідної партії.

Як свідчать матеріали справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5 752,02 грн, що підтверджується видатковими накладними, підписані уповноваженими представниками сторін, а саме: № РН-60-038443 від 14.11.2014 р. на суму 3 381,66 грн, РН-60-039707 від 21.11.2014 р. на суму 2 370,36 грн.

Відповідачем було оплачено товар на суму 1 500,00 грн, що підтверджується матеріалами справи, а відтак борг становить на момент розгляду справи по суті 4 252,02 грн (5 752,02 грн - 1 500,00 грн).

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України , договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 2.9. договору виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті за отриманий товар за договором на момент розгляду справи настав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не розрахувався за поставлений товар у повному обсязі, у зв'язку з чим його заборгованість складає на момент вирішення спору 4 252,02 грн.

Враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 4 252,02 грн.

Крім іншого, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 221,92 грн, штраф у розмірі 1150,40 грн 3% річних у розмірі 23,78 грн та інфляційні втрати у розмірі 457,43 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором поставки строк свого обов'язку по сплаті коштів за поставлений товар не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.1 договору у разі недотримання термінів оплати продукції, зазначених ц п. 2.9. цього договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення. У разі, якщо прострочення оплати становить більше 30 календарних днів, покупець, крім того, зобов'язаний виплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості партії продукції, оплата якої прострочена.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною першою ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок пені, 3 % річних та збитків від інфляції з урахуванням умов договору та періоду прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що розмір пені 3 % річних та збитків від інфляції складає суму більшу, ніж заявлено позивачем до стягнення, проте, враховуючи, що відповідно до п.2 ч.1 ст.83 ГПК України суд не може виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 221,92 грн, 3% річних у розмірі 23,78 грн та інфляційні втрати у розмірі 457,43 грн.

Судом здійснено перерахунок штрафу з урахуванням п. 4.1 договору, згідно якого за прострочення грошового зобов'язання понад 30 календарних днів покупець зобов'язаний виплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості партії продукції, оплата якої прострочена . Як свідчать матеріали справи, відповідачем сплачено частково за продукцію 23.01.2015 у сумі 1 000,00 грн та 30.01.2015 р. у сумі 500,00 грн. Відповідно з урахуванням умов п. 2.9. договору прострочення оплати понад 30 календарних днів з боку відповідача має місце на суму 4 252,02 грн. Відтак, за розрахунком суду штраф становить 850,40 грн (4 252,02 грн х 20%).

Відтак, в іншій частині позовних вимог про стягнення штрафу слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору та послуг адвоката відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бєльвєдер» (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 6/8, ідентифікаційний код 37193930) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, ідентифікаційний код 38679874) основну суму заборгованості у розмірі 4 252 (чотири тисячі двісті п'ятдесят дві) грн 02 коп.; пеню у розмірі 221 (двісті двадцять одну) грн 92 коп.; 3% річних у розмірі 23 (двадцять три) грн 78 коп.; інфляційні втрати у розмірі 457 (чотириста п'ятдесят сім) грн 43 коп.; штраф у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 40 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 737 (одну тисячу сімсот тридцять сім) грн 23 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.04.2015 р.

Суддя Пукшин Л.Г.