Рішення

від 06.04.2015 по справі 911/207/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"06" квітня 2015 р. Справа № 911/207/15

за первісним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп В», м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», с. Гаврилівка

про стягнення 38 400,00 грн. вартості заставної тари.

за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», с. Гаврилівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп В», м. Донецьк

про стягнення 129 447, 48 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач за первісним позовом(відповідач за зустрічним позовом)

- Кошель І.А., предст., дов. б/н від 04.02.2015 ;

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом)

- Кошалковський К.В. предст. дов. №05/КАМ/Ю від 29.12.2014.

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №911/207/15 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп В» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» про стягнення 38 400,00 грн. вартості заставної тари та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп В» про стягнення 129 447, 48 грн. штрафних санкцій за Договором поставки м'яса птиці № 13-608/КАМ-Ю від 01.04.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.01.2015 у справі №911/207/15 було порушено провадження та призначено до розгляду на 09.02.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.02.2015 розгляд справи було відкладено на 02.03.2015 року.

27.02.2015 року через канцелярію суду від ТОВ «Комплекс Агромарс» надійшла зустрічна позовна заява.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.2015 зустрічну позовну заяву ТОВ «Комплекс Агромарс» прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

В судових засіданнях 02.03.2015, 16.03.2015 та 23.03.2015 оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 16.03.2015, 23.03.2015 та 06.04.2015 року відповідно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2015 строк розгляд спору було продовжено в порядку, передбаченому ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 06.04.2015 року представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) повністю підтримав первісні позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, що викладені у первісному позові та повністю заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог. Представник позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) повністю підтримав зустрічні позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, що викладені у зустрічному позові та повністю заперечив проти задоволення первісних позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, в судовому засіданні 06.04.2015 було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд,-

встановив:

01 квітня 2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп В» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (Постачальник) укладено Договір поставки м'яса птиці № 13-608/КАМ-Ю, відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язаний прийняти цей товар і своєчасно здійснити оплату.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що Постачальник здійснює поставку за даним Договором виключно на умовах оплати Покупцем заставної вартості тари, яка відповідно до 6.2. Договору складає 40,00 грн. за один ящик.

Заставна вартість тари сплачується Покупцем протягом трьох робочих днів з моменту підписання даного Договору на підставі виставлених Постачальником рахунків-фактур. (п. 6.3. Договору).

Відповідно до п. 6.4. Договору, Покупець зобов'язаний повернути Постачальнику зворотну тару або її вартість, у разі втрати чи пошкодження, при отриманні наступної партії товару, але в будь-якому випадку не пізніше двадцяти календарних днів з моменту отримання партії товару, в якій було поставлено відповідну тару, яка підлягає поверненню.

Пунктом 6.13 Договору передбачено, що у разі неповернення в зазначений термін зворотної тари, повернення не всієї кількості тари або при поверненні пошкодженої тари, така тара вважається реалізованою покупцю із розрахунку 80,00 грн., а грошові кошти в сумі заставної вартості неповерненої (пошкодженої) тари сплаченої Покупцем на умовах цього Договору - оплатою за реалізовану тару

Згідно з п. 6.5. Договору, для повернення коштів, сплачених в якості заставної вартості тари, Покупець після повернення всієї кількості зворотної тари надає Постачальнику письмову вимогу довільної форми, де вказує реквізити та підстави для повернення коштів. Постачальник повертає Покупцю заставну вартість тари протягом трьох робочих днів після підписання сторонами акту звірки, підтверджуючого факт повернення заставної тари та за умови отримання Постачальником такої письмової вимоги від Покупця, передбаченої даним пунктом.

Як встановлено судом, позивач перерахував відповідачу 44 000,00 грн. вартості заставної тари, що підтверджується копіями платіжних доручень № 10210, № 10222, № 9992, № 10002 та № 10185.

За словами позивача, від відповідача ним було отримано 1239 штук зворотної тари на загальну суму 49 560,00 грн.

Відповідно до накладної № В-000000009 від 19.03.2014 зворотна тара була повернута в кількості 1169 шт. на загальну суму 46 760,00 грн.

70 одиниць тари були втрачені ТОВ «Бізнес Груп В», тому відповідно до п. 6.13. Договору вважається реалізованою Покупцю у розрахунку 80,00 грн. за одиницю, тобто вартість втраченої тари становить 5600,00 грн.

Як стверджує позивач, 38 400, 00 грн. вартості заставної тари залишились неповернуті відповідачем.

На виконання приписів п. 6.5. Договору, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. № 29/2 від 29.12.2014, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 30.12.2014 та поштового повідомлення №0735011272922, проте дана претензія залишилась без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

В свою чергу, відповідач у відзиві позов не визнає та зазначає, що зворотну тару у кількості 1169 шт. повернуто несвоєчасно.

Враховуючи вищевикладене, відповідач звернувся із зустрічними позовними вимогами про стягнення з позивача 5600,00 грн. вартості втраченої зворотної тари та штрафних санкцій, а саме:

- 299,78 грн. пені нарахованої у зв'язку з несвоєчасним поверненням зворотної тари у кількості 1169 шт. за період з 11.03.2014 по 19.03.2014 року;

- 10% штрафу за несвоєчасне поверненням зворотної тари у кількості 1169 шт. у розмірі 9 352,00 грн.;

- 150% штрафу за несвоєчасне поверненням зворотної тари у кількості 1169 шт. у розмірі 140 280,00 грн.;

- 555,70 грн. пені нарахованої у зв'язку з неповерненням зворотної тари у кількості 70 шт. за період з 11.03.2014 по 10.09.2014 року;

- 10% штрафу за неповерненням зворотної тари у кількості 70 шт. у розмірі 560,00 грн.;

- 300% штрафу за неповерненням зворотної тари у кількості 70 шт. у розмірі 16 800,00 грн.

З вирахуванням розміру вартості заставної тари на підставі п. 7.6. Договору, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 129 447,48 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач за зустрічним позовом зазначає, що 14.02.2014 року ним на адресу ТОВ «Бізнес Груп В» було направлено вимогу про повернення зворотної тари в повному обсязі протягом 3 робочих днів з моменту отримання вимоги. За словами позивача за зустрічним позовом, відповідач отримав вказану вимогу 06.03.2014 року, на підтвердження чого надав роздруківку з офіційного сайту «Укрпошти», проте зворотну тару у кількості 1169 шт. було повернуто лише 19.03.2014 року.

Як стверджує позивач за зустрічним позовом та не заперечується відповідачем за зустрічним позовом, 70 шт. зворотної тари не були повернуті, тому відповідно до п. 6.13 Договору вважаються реалізованими Покупцю із розрахунку 80,00 грн. за штуку.

Відповідач за зустрічним позовом не погоджується з позовними вимогами та стверджує, що вимогу про повернення зворотної тари ТОВ «Бізнес Груп В» не отримувало, а роздруківка з сайту «Укрпошти» не може слугувати належним доказом, оскільки дану інформацію неможливо перевірити через сплив строку зберігання інформації на сайті.

Втім, суд не приймає до уваги такі заперечення відповідача за зустрічним позовом, оскільки боржник не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення) .

Аналогічна правова позиція міститься у п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що даний лист був отриманий відповідачем за зустрічним позовом, в зв'язку з чим у нього виник обов'язок повернути заставну тару протягом трьох робочих днів .

Крім того, відповідач за зустрічним позовом не погоджується з порядком розрахунку штрафних санкцій та зазначає, що нарахування пені та штрафу за неповернення зворотної тари у кількості 70 одиниць, є неправомірним оскільки дана тара вважається реалізованою відповідачу.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.2.4. Договору, за порушення умов та строків визначених п.п. 6.4., 6.12. Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від загальної вартості неповернутої тари, виходячи з розміру, визначеного в п. 6.13. цього Договору, за кожен день прострочення. Пеня нараховується протягом 10 (десяти) років з дня, наступного за днем порушення Покупцем свого зобов'язання. До закінчення спливу зазначених 10 років нарахування пені припиняється лише внаслідок виконання зобов'язань Покупцем.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з розрахунку пені у розмірі 299,78 грн. нарахованої у зв'язку з несвоєчасним поверненням зворотної тари у кількості 1169 шт. та розрахунку 555,70 грн. пені у зв'язку з неповерненням зворотної тари у кількості 70 шт., нарахування здійснювалось з 11.03.2014, проте п. 6.5. Договору поставки передбачено, що Покупець повертає зворотну тару протягом 3 робочих днів з моменту отримання претензії.

Роздруківкою з сайту «Укрпошти» підтверджено той факт, що ТОВ «Бізнес Груп В» отримав претензію 06.03.2014, однак враховуючи ту обставину, що 8,9 та 10 березня 2014 року були неробочими, прострочення виконання зобов'язання з повернення тари у відповідача почалось з 13.03.2014 року.

Враховуючи вищевикладене, правомірним суд вважає нарахування пені у зв'язку з несвоєчасним поверненням зворотної тари у кількості 1169 шт. у розмірі 233,16 грн. за період з 13.03.2014 по 19.03.2014 року та нарахування пені у зв'язку з неповерненням зворотної тари у кількості 70 шт. за період з 13.03.2014 по 10.09.2014 року у розмірі 551,72 грн.

Позивач за зустрічним позовом також просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 10% штрафу за несвоєчасне поверненням зворотної тари у кількості 1169 шт. у розмірі 9 352,00 грн., 150% штрафу за несвоєчасне поверненням зворотної тари у кількості 1169 шт. у розмірі 140 280,00 грн., 10% штрафу за неповерненням зворотної тари у кількості 70 шт. у розмірі 560,00 грн. та 300% штрафу за неповерненням зворотної тари у кількості 70 шт. у розмірі 16 800,00 грн.

Всього позивач за зустрічним позовом нарахував відповідачу за зустрічним позовом 166 992, 00 грн. штрафу.

Відповідно до п. 7.2.6. Договору, за прострочення повернення зворотної тари та/або її оплати до 15 календарних днів від строку вказаного в п. 6.4., 6.12. цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 150% вартості неповернутої тари, визначеної відповідно до п. 6.13. цього Договору, а більше 15 календарних днів - 300% (з урахуванням раніше утриманого штрафу) вартості неповернутої тари, визначеної відповідно до п. 6.13. у випадках втрати тари, окрім штрафу оплачується також її вартість.

За порушення умов та строків, визначених п.п. 6.4., 6.12. Договору, понад 5 календарних днів, додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від заставної вартості неповернутої тари, виходячи з розміру, визначеного в п. 6.13. цього Договору. (п. 7.2.5.)

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 06/5026/1052/2011 та у постанові Вищого господарського суду від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань».

Судом було здійснено перевірку правильності нарахування заявленого до стягнення штрафу та встановлено, що розрахунок є арифметично вірним.

Разом з тим, позивач здійснив зарахування вартості заставної тари у розмірі 44 000,00 грн., у зв'язку з чим до стягнення підлягає 122 992,00 грн. штрафу (за мінусом 44 000,00 грн. зарахованої вартості заставної тари).

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача за зустрічним позовом про те, що нарахування штрафу за неповерненням зворотної тари у кількості 70 шт. є неправомірним з огляду на те, що дана зворотна тара вважається реалізованою, оскільки п. 7.2.6. Договору передбачено, що у випадку втрати тари, окрім штрафу ТОВ «Бізнес Груп В» має також сплатити вартість втраченої тари .

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач за зустрічним позовом не надав доказів оплати втраченої тари, суд прийшов до висновку, що вимога про стягнення 5600,00 грн. вартості втраченої тари є обґрунтованою, доведеною належними доказами, а отже підлягає задоволенню.

Стосовно первісного позову, суд зазначає наступне.

З платіжних доручень № 10210, № 10222, № 9992, № 10002 та № 10185 вбачається, що відповідачем було сплачено 44 000,00 грн. заставної вартості тари.

Як встановлено судом, тара в кількості 70 одиниць була втрачена, а 1169 шт. тари було повернуто позивачем несвоєчасно, у зв'язку з чим відповідачем було нараховано штрафні санкції та пред'явлено вимогу про сплату вартості втраченої тари.

Відповідно до пункту 7.6. Договору, Постачальник має право утримувати суми пені, штрафів, збитків та відсотків за користування чужими грошовими коштами із сум належних до повернення Покупцю.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем в рахунок погашення нарахованих штрафних санкцій правомірно було зараховано 44 000,00 грн. вартості заставної тари.

Зважаючи на те, що вартість заставної тари, стягнення якої було вимогою позивача за первісним позовом, була зарахована відповідачем за первісним позовом в рахунок погашення частини нарахованих штрафних санкцій, суд прийшов до висновку, що як наслідок первісний позов задоволенню не підлягає.

З урахуванням вищевикладених обставин, господарський суд вважає позовні вимоги позивача за первісним позовом такими, що не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги позивача за зустрічним позовом задовольняються судом частково, а саме з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача підлягає до стягнення 784,88 грн. пені та 122 992,00 грн. штрафу (за мінусом 44 000,00 грн. зарахованої вартості заставної тари) та 5600,00 грн. вартості втраченої тари В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладається на відповідача за зустрічним позовом пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. В задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп В» (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 12, кв. 29, код ЄДРПОУ 37087354) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (07350, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, код ЄДРПОУ 30160757) - 5600 (п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. вартості втраченої тари, 784 (сімсот вісімдесят чотири) грн. 88 коп. пені, 122 992 (сто двадцять дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 00 коп. штрафу та 2587 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят сім) грн. 54 коп. судового збору.

4. В іншій частині зустрічного позову - відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 24.04.2015р.

Суддя О.В. Щоткін