Рішення

від 21.04.2015 по справі 926/574/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р. Справа № 926/574/15

За позовом прокурора Сторожинецького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Дніпровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів

до комунального підприємства Сторожинецької міської ради "Карп Еко 2010", м. Сторожинець Чернівецької області

про стягнення заборгованості у сумі 36000,00 грн.

Суддя Гурин М.О.

Представники:

від позивача - Коватар А.В., представник за довіреністю від 26.01.2015р.;

від відповідача - Андріященко О.Р., представник за довіреністю від 20.04.2015 р.;

від прокуратури - Шановська Ю.М.

СУТЬ СПОРУ: прокурор Сторожинецького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Дніпровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів звернувся з позовом до комунального підприємства Сторожинецької міської ради "Карп Еко 2010" про стягнення заборгованості у сумі 36000,00 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 06.04.2015р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 21.04.2015р.

21.04.2015 р. господарським судом Чернівецької області отримано клопотання представника позивача про зменшення позовних вимог згідно якої просить стягнути з відповідача 29500,00 грн.

21.04.2015 р. до господарського суду Чернівецької області надійшло клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення на три місяці.

Станом на день розгляду справи прокурор та представник позивача просили прийняти заяву про зменшення позовних вимог до розгляду, позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача зменшені позовні вимоги визнав, просив задовольнити позовні вимоги позивача з урахуванням поданого клопотання про розстрочку виконання рішення.

Ознайомившись із заявою представника позивача про зменшення позовних вимог, суд встановив.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, суд приймає заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

10.11.2014 р. між Дністровсько-Прутським басейновим управлінням водних ресурсів та комунальним підприємством "Карп Еко 2010" укладено договір підряду № 33-р на проведення руслорегулюючих робіт та здійснення технічного нагляду при їх виконанні на р. Сірет в м. Сторожинець.

За умовами даного договору Підрядник зобов'язується виконувати роботи згідно з проектною документацією та з дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Склад та обсяги робіт, що підлягають виконанню, визначені проектною документацією, яка є невід'ємною частиною даного договору. БУВР зобов'язується впродовж всього терміну дії договору здійснювати технічний нагляд за виконанням руслорегулюючих робіт (п.п. 1-3 розділу 1 договору).

Пунктом 3 Розділу 2 даного договору передбачено, що за видалення гравійно-піщаної суміші при проведенні руслорегулюючих робіт Підрядник перераховує внески па спеціальний рахунок Замовника, на підставі акту виконаних робіт, але не пізніше 10 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 4 розділу 2 Договору кошти, що підлягають перерахуванню Підрядником на спецрахунок Дністровсько-Прутського БУВР за видалену та використану для власних потреб чи реалізовану ГПС, складають 20,00 грн./м3. Обсяг видалення становить 1,8 тис.м3.

У відповідності до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

На виконання п. 3 розділу 2 договору 29.12.2014 р. між сторонами підписано акт перевірки виконання руслорегулюючих робіт згідно якого об'єм видаленої гравійно-піщаної суміші складає 1,8 тис.м3., договірна вартість за договором за видалену гравійно-піщану суміш складає 36000,00 грн.

Однак, відповідач, в порушення умов договору, кошти за видалену гравійно-піщану суміш сплатив частково в сумі 6500,00 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень №24 від 02.04.2015 р. на суму 1500,00 грн. та №25 від 06.04.2015 р. на суму 5000,00 грн.

Судом з достовірністю встановлено, що позивач виконав умови договору в повному обсязі, відповідач же в порушення умов договору кошти сплатив частково, а відтак суд прийшов до висновку, що вимога позивача щодо стягнення боргу в сумі 29500,00 грн. заснована на договірних відносинах між сторонами і є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Щодо заяви представника відповідача про розстрочення виконання рішення на три місяці у рівних частинах, суд зазначає наступне.

Відповідач в усних поясненнях та клопотанні вказує, що діяльність підприємства з об'єктивних причин є збитковою, що унеможливлює погашення заборгованості на даний час, а відтак згідно вимог ст. 83 Господарського процесуального кодексу України просить розстрочити виконання рішення у даній справі.

Згідно ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право розстрочити виконання рішення.

Слід зазначити, що законодавчо визначено дві стадії, на яких суд може вирішувати питання про розстрочку виконання рішення, а саме: при винесенні рішення по суті справи, що відображається в мотивувальній та резолютивній частинах рішення (пункт 3 частини першої, частина друга статті 84), а також у наказі господарського суду; та під час виконання рішення суду (виконавчого провадження) шляхом винесення окремого процесуального документа (ухвали) про розстрочку виконання рішення (частина третя статті 121). Розстрочка виконання рішення суду означає виконання його частинами, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. За змістом частини другої статті 84 Кодексу строки виконання рішення частинами (сплата грошових сум частками тощо) визначаються судом.

Крім того, в п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року № 14 зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передано стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

З аналізу ст. 121 ГПК України вбачається, що розстрочка виконання рішення застосовується лише у виняткових випадках і підставою для неї можуть бути конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

У Рішенні Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" (Рішення, Конституційний Суд, від 26.06.2013, № 5-рп/2013) зазначено, що до обставин, які ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та потребує відповідного доведення заінтересованою особою з урахуванням норм ст. ст. 32,34 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з поданого клопотання та усних пояснень представника відповідача, комунальне підприємство Сторожинецької міської ради "Карп Еко 2010" є збитковим.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи фінансовий стан відповідача, враховуючи доводи викладенні у клопотанні про розстрочення виконання судового рішення, з метою недопущення погіршення економічної ситуації підприємства, суд вважає надання розстрочки виконання рішення на три місяці обґрунтованим. Слід зазначити, що арешт та вилучення грошових коштів, в тому числі тих, які знаходяться або надходитимуть на рахунки відповідача в установах банків, арешт та вилучення іншого майна, позбавить можливості забезпечувати господарську діяльність відповідача, оплачувати поточні витрати на утримання майна, здійснювати розрахунки за комунальні послуги та електроенергію, сплачувати податки і збори, виплачувати заробітну плату працівникам та персоналу. Такі обставини фактично призведуть відповідача до банкрутства і значно ускладнить або взагалі зроблять неможливим виконання рішення суду про стягнення коштів на користь позивача.

Вирішуючи питання про застосування розстрочки виконання рішення суду, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

В даному випадку суд зазначає, що відповідач не ухиляється від виконання грошового зобов'язання та визнає його в повному обсязі.

Таким чином, суд зазначає, що надання в даному випадку розстрочки виконання рішення на три місяці базується на принципах співмірності і пропорційності балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

За приписами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст. 34 ГПК України ).

При вирішення даного спору судом приймається до уваги те, що під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи із змісту ст. 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст. 43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Із врахуванням вищевикладених норм та фактичних обставин справи, суд вважає що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню з розстроченням виконання рішення на три місяці у рівних частинах.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Судові витрати покласти на відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства Сторожинецької міської ради "Карп Еко 2010" (вул. Б. Хмельницького, 18, м. Сторожинець Чернівецької області, код ЄДРПОУ 36755261) на спеціальний рахунок 31254201109078 по КПКВК 2407050 Дністровсько-Прутського БУВР заборгованість в сумі 29500,00 грн.

розстрочивши виконання рішення суду строком на три місяці:

- до 21.05.2015 р. - 9833,33 грн.;

- до 21.06.2015 р. - 9833,33 грн.;

- до 21.07.2015 р. - 9833,34 грн.

3. Стягнути з комунального підприємства Сторожинецької міської ради "Карп Еко 2010" (вул. Б. Хмельницького, 18, м. Сторожинець Чернівецької області, код ЄДРПОУ 36755261) в доход державного бюджету судовий збір у сумі 1827,00 грн. отримувач коштів УДКСУ у м. Чернівцях, код отримувача 37978173, банк отримувача ГУДКСУ у Чернівецькій області, код банку 856135, рахунок отримувача 31210206783002, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: судовий збір, господарський суд Чернівецької області, код 03500074, пункт 2.1.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.04.2015 р.

Суддя М.О. Гурин