Постанова

від 20.04.2015 по справі 15/281-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2015 р. Справа №15/281-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Кузнєцовій І.В.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №322 від 18.03.2015 року;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Харків (вх.№2010Х/1-40) на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.03.2015 року по справі №15/281-10,

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_2,

про стягнення 10198,85 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.03.2015 року у справі №15/281-15 (суддя Лаврова Л.С.) внесено виправлення до ухвали господарського суду від 15.11.2010 року та викладено її в наступній редакції:

«Прийняти відмову від позову ФОП ОСОБА_2 від позову.

Провадження у справі №15/281-10 припинити.

Скасувати всі заходи по забезпеченню позову у справі №15/281-10 у вигляді накладення заборони на відчуження на нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_3».

Позивач з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм процесуального права просить ухвалу господарського суду Харківської області від 12.03.2015 року скасувати.

Апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала не містить інформації щодо необхідності її винесення та ініціатора виправлення ухвали суду від 15.11.2010 року, а із змісту ухвали неможливо зрозуміти, які описки чи арифметичні посилки виправляються. При цьому, оскаржуваною ухвалою резолютивна частина ухвали суду від 15.11.2010 року викладена в новій редакції, що свідчить про зміну її суті.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2015 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 20.04.2015 року була направлена відповідачу рекомендованим листом 03.04.2015 року за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі і отримана ним 14.04.2015 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи. Однак, відповідач у судове засідання не з'явився, про причини не з'явлення суд не повідомив.

Ухвалою суду від 03.04.2015 року суд попереджав сторони, що у разі не з'явлення їх представників у судове засідання та не надання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін.

Таким чином, враховуючи належне повідомлення сторін, а також те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

ФОП ОСОБА_4 (позивач у справі) звернувся з позовом до суду в якому просив стягнути з ФОП ОСОБА_3 (відповідач у справі) суму 10198,85 грн. штрафу в розмірі 50% за невиконання договірних зобов'язань, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В подальшому, 02.09.2010 року позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог в якій просив стягнути з відповідача 10198,85 грн. штрафу за порушення договірних зобов'язань по договору купівлі-продажу №01/04-01 від 04.01.2010 року, 150000,00 грн. заборгованості по накладних, а також покласти на відповідача судові витрати.

15.11.2010 року позивач надав до канцелярії суду заяву №23292 в якій просив припинити провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову.

За результатами розгляду вищевказаної заяви, господарський суд Харківської області виніс ухвалу від 15.11.2010 року, якою прийняв відмову ФОП ОСОБА_4 від позову та припинив провадження у справі на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У березні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Харківської області з заявою, в якій просив скасувати заходи до забезпечення позову, застосовані ухвалою місцевого господарського суду від 01.09.2010 року по справі №15/281-10 у вигляді накладення заборони на відчуження нерухомого майна, а саме на квартиру АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_3

У підтвердження наявності заборони на відчуження нерухомого майна, заявником надано копію відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якому міститься запис щодо обтяження, а підставою визначено: ухвала, №15/281-10, від 01.09.2010 року, господарський суд Харківської області.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Стаття 68 Господарського процесуального кодексу України визначає, що питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Так, за результатом розгляду вищевказаної заяви, судом першої інстанції винесено оскаржувану ухвалу.

Проте, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що дійсно 01.09.2010 року господарським судом Харківської області по справі №15/281-10 винесено ухвалу. Однак, зазначеною ухвалою, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 03.09.2010 року, судом прийнято позовну заяву до розгляду; порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні, а також зобов'язано сторони надати до суду певні відомості. Жодних інших процесуальних документів господарським судом Харківської області 01.09.2010 року по справі №15/281-10 не виносилося, як не приймалося рішення про заборону на нерухоме майно і в подальшому по зазначеній справі.

Отже, неприпустимим є скасування забезпечувальних заходів по справі №15/281-10, які не були застосовані.

При цьому, колегія суддів зазначає, що з заявою про скасування за своїм змістом неіснуючих заходів по забезпеченню позову звернувся ОСОБА_5, який не є ані стороною по справі №15/281-10, ані учасником провадження по даній справі. Однак, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали вказаній обставині оцінки не надав.

Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєї ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ, імен, назв тощо. Отже, виправлення допущених у рішенні, ухвалі, описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть рішення, ухвали.

У той час, ст. 88 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу.

Додаткове рішення - засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішені деяких питань, що стояли перед судом.

Якщо припустити, що в межах даної справи були застосовані заходи забезпечення позову, а виносячи ухвалу про припинення провадження у справі суд не зазначив про їх скасування, то в даному випадку необхідно виносити додаткову ухвалу, якою в порядку ст. 68 необхідно вирішувати питання про скасування заходів до забезпечення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті ухвали місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки викладені в ухвалі місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи та здійснені з порушенням норм процесуального права через що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 12.03.2015 року по справі №15/281-10 - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, п.2 ст. 103, п.1, п.4 ст. 104, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 12.03.2015 року по справі №15/281-10 скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_5 про скасування заходів до забезпечення позову, застосовані ухвалою місцевого господарського суду від 01.09.2010 року по справі №15/281-10 у вигляді накладення заборони на відчуження нерухомого майна, а саме на квартиру АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_3 - відмовити.

Матеріали справи №15/281-10 повернути до господарського суду Харківської області.

Повний тест постанови складено 23 квітня 2015 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.