Постанова

від 16.04.2015 по справі 821/836/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/836/15-а 14 год. 08 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю:

представника позивача - Сергєєвої Л.В.,

відповідача - Григоренка М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Департаменту агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області Григоренка М. Ю. про визнання протиправними дії та скасування постанови про накладення штрафу,

встановив:

Департамент агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області Григоренка М. Ю. (далі - відповідач, державний виконавець Григоренко М.Ю.), у якому просить визнати протиправними дії та скасувати постанову від 25.02.2015 року ВП №46196789 про накладення штрафу у сумі 680,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що Департаментом агропромислового розвитку своєчасно було повідомлено відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про часткове виконання рішення суду та надано відповідні пояснення про неможливість виконання рішення суду в частині зобов'язання провести претензійно - позовну роботу щодо повернення коштів у зв'язку зі звільненням відповідних працівників та відсутністю інформації про їх знаходження, крім того, вказав про неможливість відшкодування видатків загального фонду кошторису у сумі 7270,96 грн. за відсутністю коштів, а тому відповідачем безпідставно накладено штрафу у розмірі 680,00 грн. згідно оскаржуваної постанови за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечив щодо позовних вимог та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, оскільки вважає, що оскаржувана постанова прийнята у відповідності до ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому, відповідач вказує, що посилання Департаменту агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації на відсутність інформації про звільнених працівників та відсутність коштів, що унеможливлю в повному обсязі виконати пункти 3, 4 вимоги від 03.03.2011 року № 21-07-16-14/1290, не може вважатися поважною причиною невиконання рішення суду.

Заслухавши представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області від 28.01.2015 року відкрито виконавче провадження №46196789 про примусове виконання виконавчого листа №2а-650/12/2170, виданого Херсонським окружним адміністративним судом 21.01.2015 року, яким зобов'язано керівництво Головного управління агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації виконати пункти 2, 3, 4 вимог від 03.03.2011 року № 21-07-16-14/1290, а саме: провести донарахування та виплатити працівникам добові витрати в сумі 3600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп., які не були виплачені під час перебування у відрядженні; відобразити в бухгалтерському обліку заборгованість перед загальним фондом державного бюджету та перерахувати 7270 (сім тисяч двісті сімдесят) грн. 96 коп., отриманих управлінням у 2009 році, як відшкодування видатків загального фонду кошторису, проведених у минулих бюджетних роках; провести претензійно-позовну роботу з одержувачами коштів на відрядження не зарахованих до штату працівників Управління щодо повернення коштів, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України. Вказаною постановою державний виконавець встановив боржнику строк для добровільного виконання постанови суду та попередив, що у разі ненадання ним документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Листом від 16 лютого 2015 року за №276-1/120-10 на №265 від 28.01.2015 року Департамент агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації повідомив відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про перерахування коштів у сумі 3600,00 грн., а також стосовно зобов'язання провести претензійно-позовну роботу з одержувачами коштів на відрядження не зарахованих до штату працівників Управління щодо повернення коштів, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України, повідомлено, що зазначені працівники звільнені з посад Головного управління агропромислового розвитку, тому провести дії неможливо, стосовно зобов'язання перерахувати 7270 (сім тисяч двісті сімдесят) грн. 96 коп., отриманих управлінням у 2009 році, як відшкодування видатків загального фонду кошторису, проведених у минулих бюджетних роках, вказано, що кошти будуть перераховані за їх наявністю.

25 лютого 2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції і Херсонській області при примусовому виконанні виконавчого листа №2а-650/12/2170, виданого Херсонським окружним адміністративним судом 21.01.2015 року, встановлено часткове виконання рішення суду, у зв'язку з чим, керуючись ст. 5, 11, 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження", постановлено за невиконання у повному обсязі виконавчого листа №2а-650/12/2170 від 21.01.2015 року накласти на Головне управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації штрафу у розмірі 680,00 грн., про що прийнято постанову, яка є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими положеннями законодавства.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України від 21.04.1999 року №606-ХІV "Про виконавче провадження" (далі - Закон України №606-ХІV).

Згідно зі ст.1 Закону України №606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України №606-ХІV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом

Згідно приписів частин 1-2 ст. 75 Закону України №606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Закону України №606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, для прийняття рішення щодо застосування санкцій, передбачених ч.1 ст. 89 цього Закону державний виконавець повинен встановити два факти: по-перше, що судове рішення не виконано, по-друге, що рішення суду не виконано без поважних на то причин.

Судом встановлено, що одним із доводів позивача щодо протиправності дій державного виконавця при прийняті оскаржуваної постанови є, на думку позивача, поважність причини невиконання судового рішення в частині зобов'язання провести претензійно-позовну роботу з одержувачами коштів на відрядження не зарахованих до штату працівників Управління щодо повернення коштів, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України, у зв'язку з тим, що зазначені працівники звільнені з посад Головного управління агропромислового розвитку і вся кадрова документація по вказаним працівникам відсутня.

Суд не погоджується з вказаною позицією позивача, виходячи з наступного.

Як зазначалося вище, для застосування відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повинен встановити у діях (бездіяльності) боржника склад порушення, зокрема, має бути підтверджено факт невиконання рішення суду та відсутність поважних причин для його невиконання. Елементами правопорушення як підстави для відповідальності є вина та наявність причинного зв'язку між діянням (бездіяльністю) та його наслідками. При цьому, вина боржника у невиконанні судового рішення може бути лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість щодо його виконання.

З іншого боку, боржник, вказуючи на поважність причини невиконання рішення суду повинен надати докази вчинення усіх можливих дій щодо виконання судового рішення, проте за об'єктивними причинами, які не залежали від боржника, рішення суду виконано не було.

Суд зазначає, що Департаментом агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації ні державному виконавцю, ні під час розгляду даної справи суду не надано жодних доказів вчинення позивачем дій та вжиття відповідних заходів, направлених на виконання виконавчого листа №2а-650/12/2170 від 21.01.2015 року в частині проведення претензійно-позовної роботи з одержувачами коштів на відрядження не зарахованих до штату працівників Управління щодо повернення коштів, або стягнення з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України, що на думку суду свідчить про наявність протиправної бездіяльності позивача та відповідно не може вважатись поважною причиною для невиконання рішення суду, натомість вказана бездіяльність вказує на наявність складу правопорушення, передбаченого статтею 89 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд також вважає необґрунтованим довід позивача щодо поважності причин невиконання судового рішення в частині перерахування до загального фонду державного бюджету 7270 (сім тисяч двісті сімдесят) грн. 96 коп., отриманих управлінням у 2009 році, як відшкодування видатків загального фонду кошторису, проведених у минулих бюджетних роках, у зв'язку з відсутністю коштів, враховуючи наступне.

Згідно з ч.1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Практика Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2004 р. "Справа "Жовнер проти України", від 29.06.2004 р. "Справа "Півень проти України") свідчить про те, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка дотримується принципу верховенства права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Європейський суд з прав людини у вищезазначених справах акцентує увагу на тому, що у випадках коли боржник є державним закладом, поточні витрати якого фінансуються з державного бюджету через Державне казначейство, рішення по справі залишаються невиконаними з огляду на те, що бюджетне законодавство держави не передбачає такого виду витрат, а також через відсутність відповідної нормативної бази щодо завдань, покладених на міністерства у випадку відсутності бюджетних коштів.

Разом з тим, у вказаних рішеннях, Європейський суд з прав людини зазначає, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням.

З огляду на викладене, суд вважає, що державний виконавець, приймаючи постанову про накладення штрафу, діяв на підставі та у межах повноважень, визначених приписами ст.89 Закону України №606-XIV.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги Департаменту агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд -

постановив :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 квітня 2015 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 11.5