Постанова

від 20.04.2015 по справі 910/24969/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року Справа № 910/24969/14

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівКролевець О.А., Попікової О.В., розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 р. (головуючий суддя Синиця О.Ф., судді Зеленін В.О., Шевченко Е.О.) та на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 15.01.2015 р. (суддя Зеленіна Н.І.) у справі№ 910/24969/14 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" доПриватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" простягнення 7.941.649,50 дол. США та 6.407.619,51 грн., за участю представників: позивачаЗемляна Т.О., Шматко В.О., відповідачаАбраменко Д.О.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2015 р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 р., провадження у справі № 910/24969/14 зупинено до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/29479/14 за позовом ПрАТ "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" до ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" про визнання недійсним кредитного договору.

Не погоджуючись з вказаними ухвалою та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що місцевим та апеляційним господарськими судами було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, зокрема ст. 79 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, предметом розгляду даної справи є стягнення з відповідача 7.941.649,50 дол. США та 6.407.619,51 грн. заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором № 1173-КД від 11.04.2013 р., укладеним між ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" (позивач, Банк) та ПрАТ "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" (відповідач, позичальник), а предметом розгляду справи № 910/29479/14 за позовом ПрАТ "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" до ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" є визнання недійсним вказаного кредитного договору.

З урахуванням наведеного судами зроблено висновок, що факти, які будуть встановлені у справі № 910/29479/14, мають істотне значення для розгляду даної справи.

При цьому суди відзначили, що суд зв'язаний предметом доказування у даній справі щодо правомірності стягнення боргу на користь позивача, а тому оцінка законності кредитного договору, за наявності у суді окремого спору за таким предметом, у даній справі є неможливою. Встановлення фактів недійсності кредитного договору впливатиме на оцінку судом доказів у даній справі, що має значення для правильного вирішення даного спору. Відтак, питання дійсності (недійсності) кредитного договору, за висновком судів, може суттєво вплинути на фактичне встановлення прав та обов'язків сторін у даній справі.

Статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Як роз'яснено у п. 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій грунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з частиною першою статті 79 ГПК України може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

Отже, зупинення провадження у справі про звернення стягнення на предмет застави до вирішення справи, предметом якої є визнання недійсним додаткових договорів до кредитного договору, на підставі якого заявлена вимога про звернення стягнення, є правом, а не обов'язком суду, і вирішуючи питання про зупинення або про відмову у зупиненні провадження у справі суд має враховувати обставини конкретної справи.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, що розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Судами попередніх інстанцій не взято до уваги приписи п. 2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів», згідно з якими, вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі на підставі частини першої статті 79 ГПК, господарським судам слід враховувати викладене в пункті 3.16 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" та виходити з того, що порушення провадження у справі, предметом спору в якій є визнання недійсним кредитного договору, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі, в якій предметом спору є повернення кредиту та сплата відсотків за ним.

Крім того судами попередніх інстанцій чітко не визначено, з'ясування яких-саме обставин у ході розгляду справи № 910/29479/14 унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у даній справі, та яким чином встановлені в іншій справі обставини впливають на оцінку доказів, котрими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи із предмету, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

При цьому колегія суддів бере до уваги і те, що матеріали справи навіть не містять копії позовної заяви у справі № 910/29479/14, зі змісту якої можна було б дійти висновку, що у справі № 910/29479/14 дійсно досліджуватимуться як підстави позову обставини, що не входять до предмету доказування у даній справі, але насправді мають істотне значення для прийняття в ній правильного рішення.

Також колегія суддів відзначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що вони не наділені процесуальною можливістю встановити правомірність укладення кредитного договору.

Так, вирішуючи питання про стягнення заборгованості за договором, суди мають встановити відповідні обставини його укладення, як то: підписання сторонами та скріплення їх печатками, досягнення згоди з усіх істотних умов договору, тобто встановити, чи є такий договір укладеним та чинним на час розгляду спору тощо.

Відповідно до п. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Зазначеною нормою передбачено право господарського суду визнати недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. Тобто, коли позовна вимога не полягає у визнанні договору недійсним, а лише ґрунтується на договорі, суд може визнати недійсним такий договір в силу наданих йому п. 1 ст. 83 ГПК України повноважень.

Відтак, колегія суддів вважає, що суди всупереч положенням ст. 79 ГПК не встановили обставин, які унеможливлювали б розгляд даної справи до вирішення спору у справі № 910/29479/14.

Згідно зі ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала місцевого суду про зупинення провадження у справі та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню.

Зважаючи на те, що інших підстав для зупинення провадження у справі судами не встановлено, справа підлягає направленню до місцевого суду для розгляду по суті спору.

Керуючись ст.ст. 49, 85, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2015 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 р. у справі № 910/24969/14 скасувати.

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана" про зупинення провадження у справі відмовити.

Справу передати до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова