Рішення

від 22.04.2015 по справі 906/271/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" квітня 2015 р. Справа № 906/271/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

при секретарі: Поливко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

прокурор: Шевчук М.М.- старший прокурор відділу прокуратури Житомирської області. посв. №031781 від 26.01.2015

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом В. о. прокурора Любарського району в інтересах держави в особі територіальної громади смт. Любар в особі Любарської селищної ради Любарського району Житомирської області (смт. Любар Житомирської області)

до Любарського комунального підприємства "Добробут" Любарської селищної ради (с. Старий Любар Любарського району Житомирської області)

про визнання недійсним договору оренди майна № 23 від 01 грудня 2011 року, зобов'язати повернути майно

В. о. прокурора Любарського району в інтересах держави в особі територіальної громади смт. Любар в особі Любарської селищної ради Любарського району Житомирської області подано до господарського суду Житомирської області позов про визнання недійсним Договору оренди майна № 23 від 01.12.2011, укладеного між територіальною громадою смт. Любар в особі Любарської селищної ради Житомирської області та КП "Добробут" Любарської районної ради; зобов'язання КП "Добробут" повернути територіальній громаді смт. Любар водопровідні мережі протяжністю 11,612 км та каналізаційні мережі протяжністю 5,5 км з устаткуванням та обладнанням.

Ухвалою від 02.03.2015 господарський суд прийняв позовну заяву, порушив провадження у справі, призначив засідання суду; зобов'язав сторони надати необхідні документи.

Ухвалою від 24.03.2015 господарський суд розгляд справи відклав, зобов'язав позивача та прокурора надати господарському суду докази правонаступництва Любарського комунального підприємства "Добробут" Любарської селищної ради (с. Старий Любар Любарського району Житомирської області) стосовно КП "Добробут" Любарської районної ради.

До початку розгляду справи на адресу господарського суду надійшло клопотання позивача від 01.04.2015 вих. № 110 про розгляд справи без участі представника Любарської селищної ради (а. с. 48).

Також, на виконання вимог ухвали суду від 24.03.2015, до господарського суду факсимільним зв'язком від прокурора надійшли письмові пояснення від 22.04.2015 № 66-411вих15 з додатками (а. с. 50 - 68). Згідно з вказаними поясненнями повідомлено, що КП "Добробут" Любарської районної ради та КП "Добробут" Любарської селищної ради є одним і тим самим підприємством (юридичною особою). Зміна його назви пов'язана із зміною підпорядкування (засновників, власників). Вказане, на думку прокурора, також підтверджується тим, що ідентифікаційний код юридичної особи даного підприємства не змінювався. На підтвердження викладеного, прокурор надіслав до суду копії таких документів: рішення Любарської районної ради від 22.02.2013 № 236, рішення Любарської селищної ради від 05.04.2013 № 375, рішення Любарської районної ради від 18.06.2013 № 258, акт приймання-передачі КП "Добробут" Любарської районної ради Житомирської області від 27.05.2013, рішення Любарської селищної ради від 19.09.2013 № 433, витяг зі Статуту Любарського комунального підприємства "Добробут" Любарської селищної ради Житомирської області (нова редакція), затвердженого рішенням Любарської селищної ради від 19.09.2013 № 433, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи КП "Добробут" Любарської районної ради Житомирської області, виписку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 904989 від 24.10.2013, договір суборенди № 2 від 01.06.2013 з Додатком № 1 до нього.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання не прибув, згідно з надісланим до суду клопотанням від 01.04.2015 вих. № 110 просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, однак, 22.04.2015 надіслав господарському суду факсимільну копію клопотання, відповідно до якого просить розглянути справу без його участі, так як відповідач не має заперечень по даній справі (а. с. 69).

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011 між територіальною громадою селища смт. Любар в особі Любарської селищної ради Житомирської області (орендодавець/позивач) та комунальним підприємством "Добробут" Любарської районної ради (орендар/відповідач) було укладено Договір оренди майна, що належить до комунальної власності № 23 (далі - Договір, а. с. 16 - 18), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно: водопровідні мережі протяжністю 11,612 км, каналізаційні мережі протяжністю 5,5 км з устаткуванням та обладнанням, що перебувають на балансі Любарської селищної ради (далі - балансоутримувач), залишкова (балансова) вартість яких становить станом на 01.12.2012 154938,00 грн.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання - передавання вказаного майна, який є невід'ємною частиною Договору.

01.12.2011 між сторонами по Договору було підписано Акт прийомки-передачі майна, орендованого відповідачем згідно з Договором оренди майна, що належить до комунальної власності № 23 від 01.12.2011 (а. с. 20, 21).

Таким чином, з 01.12.2011 КП "Добробут" Любарської районної ради набуло права орендаря водопровідної мережі протяжністю 11,612 км та каналізаційної мережі протяжністю 5,5 км з устаткуванням та обладнанням, що перебуває на балансі Любарської селищної ради.

В подальшому, рішенням Любарської районної ради від 22.02.2013 № 236 було вирішено передати КП "Добробут" Любарської районної ради Житомирської області зі спільної власності територіальних громад сіл, селища району у комунальну власність Любарської селищної ради (а. с. 54).

Рішенням Любарської селищної ради від 05.04.2013 № 375 було надано згоду на прийняття у комунальну власність КП "Добробут" Любарської районної ради та прийняття на баланс Любарської селищної ради майна КП "Добробут" Любарської районної ради, яке придбане за рахунок коштів районного бюджету і є Статутним фондом КП "Добробут" (а. с. 22).

27.05.2013 було підписано акт приймання - передачі КП "Добробут" Любарської районної ради Житомирської області (а. с. 57).

18.06.2013 Любарська районна рада своїм рішенням № 258 затвердила акти приймання - передачі КП "Добробут" Любарської районної ради, виключила вказане підприємство з переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селища району (а. с. 23).

19.09.2013 рішенням Любарської селищної ради № 433 було затверджено Статут Любарського комунального підприємства "Добробут" Любарської селищної ради Житомирської області в новій редакції (а. с. 58).

У п. 2.2 вказаного Статуту зазначено, що Статут прийнято у новій редакції замість Статуту Любарського комунального підприємства "Добробут" Любарської районної ради Житомирської області і зв'язку зі зміною підпорядкування підприємства (а. с. 59, 60).

Як вбачається зі Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а. с. 62) та виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 63, 64), після зміни підпорядкування і назви підприємства його ідентифікаційний код не змінився, тобто комунальне підприємство "Добробут" Любарської районної ради та Любарське комунальне підприємство "Добробут" Любарської селищної ради це одне і те ж підприємство, а отже один і той самий орендар комунального майна, переданого в користування згідно з Договором оренди майна, що належить до комунальної власності № 23 від 01.12.2011.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор вказує, що при передачі відповідачу в оренду комунального майна, визначеного умовами Договору оренди № 23 від 01.12.2011, було порушено вимоги Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів центрального водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності" в редакції від 21.10.2010, оскільки водопровідні мережі протяжністю 11,612 км та каналізаційні мережі протяжністю 5,5 км з устаткуванням та обладнанням були надані КП "Добробут" Любарської районної ради за актом приймання - передачі без проведення конкурсу. Водночас, укладений на користування комунальним майном Договір оренди від 01.12.2011 № 23, на думку прокурора, не містить істотних умов договору оренди чи концесії об'єктів центрального водо-, теплопостачання і водовідведення. Крім того, п. 5.7 Договору від 01.12.2011 № 23 передбачено обов'язок орендаря застрахувати орендоване майно протягом місяця після укладення Договору, однак до цього часу майно не застраховане орендарем.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, ч. 1 ст. 207 ГК України, ч. 5 ст. 5 Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів центрального водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності"; вважає, що оскільки при укладенні оскаржуваного договору оренди порушуються вимоги законів України, отже порушується стан законності порядку управління об'єктами комунальної власності, що призводить до порушення прав територіальної громади як суб'єкта права власності.

Враховуючи, що контроль за використанням спірних водопровідних, каналізаційних мереж, устаткування та обладнання має здійснювати Любарська селищна рада, суд вважає, що прокурор правомірно звернувся з даним позовом в інтересах держави в особі територіальної громади смт. Любар в особі Любарської селищної ради Любарського району Житомирської області.

При цьому, оцінивши всі обставини справи згідно з поданими до суду документами, слід зазначити таке.

Особливості передачі в оренду об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, особливості оренди таких об'єктів регулюється Законом України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" (назва - Закон України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів центрального водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності" в редакції від 21.10.2010, далі - Закон).

За ст. 3 Закону, рішення про передачу в оренду, концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності, приймають стосовно об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади села, селища, міста, - відповідні сільські, селищні, міські ради.

Передача об'єкта централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебуває у комунальній власності, в оренду чи концесію здійснюється за ініціативою фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями чи концесіонерами відповідно до цього Закону, або виконавчих органів сільських, селищних, міських рад чи місцевих органів виконавчої влади (ч. 1 ст. 5 Закону).

За приписами ч. ч. 4, 5 ст. 5 Закону у разі прийняття відповідною радою, визначеною статтею 3 цього Закону, рішення про пропозицію передачі в оренду чи концесію об'єкта централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебуває у комунальній власності, здійснюється організаційно-технічна підготовка цього об'єкта до передачі відповідно в оренду чи концесію. Після завершення такої підготовки оголошується конкурс на право отримання об'єкта в оренду чи концесію.

Без оголошення та проведення конкурсу можуть передаватися в оренду чи концесію об'єкти централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності територіальної громади села та забезпечують відповідними послугами споживачів тільки в межах її території.

Згідно з ч. 17 Закону з переможцем конкурсу після погодження всіх умов і схвалення остаточної редакції відповідною радою укладається договір оренди чи концесії. Погодження умов договору та його підписання покладається на орган або посадову особу місцевого самоврядування, уповноважену на це відповідною радою, визначеною у статті 3 цього Закону. Орендо- чи концесієдавцем у договорі виступає відповідна рада. Умови договору, що укладається з переможцем конкурсу, не повинні відрізнятися від тих умов конкурсу, які стали підставою для визнання його переможцем.

У ст. 8 Закону визначені істотні умови договору оренди чи концесії об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, крім визначених законами України "Про концесії" і "Про оренду державного та комунального майна".

За приписами ч. 1 ст. 10 Закону укладені договори оренди чи концесії об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення реєструються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Реєстрація є повідомною і проводиться безоплатно.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено прокурором у позовній заяві, з ініціативи Любарської селищної ради прийнято рішення про передачу в оренду КП "Добробут" Любарської районної ради водопровідні мережі протяжністю 11,612 км та каналізаційні мережі протяжністю 5,5 км з устаткуванням та обладнанням, що перебувають у комунальній власності територіальних громад смт. Любар, сіл Новий Любар (Любарська селищна рада), Громада (Громадська сільська рада), Старий Любар (Стрижівська сільська рада), що підтверджується письмовими поясненнями селищного голови Любарської селищної ради (а. с. 24, 25) та листом від 07.08.2014 вих. № 50 Любарського КП "Добробут" Любарської селищної ради Житомирської області (а. с. 26).

Згідно з рішенням Любарської селищної ради від 12.10.2011 № 135 КП "Добробут" Любарської районної ради було визначено виконавцем житлово-комунальних послуг та інших видів послуг; селищного голову зобов'язано укласти договір про надання комунальних послуг з КП "Добробут" Любарської районної ради (а. с. 37).

З метою використання КП "Добробут" Любарської районної ради майна для здійснення виробничої діяльності та надання жителям якісних житлово-комунальних послуг, 01.12.2011 між територіальною громадою селища смт. Любар в особі Любарської селищної ради та КП "Добробут" Любарської районної ради було укладено Договір оренди майна, що належить до комунальної власності № 23.

Згідно з Договором комунальне майно (водопровідні мережі та каналізаційні мережі протяжністю, відповідно, 11,612 км і 5,5 км з устаткуванням та обладнанням) передані в оренду КП "Добробут" Любарської районної ради за плату на певний строк.

У відповідності до п. 10.1 Договору останній укладено строком на 2 роки і 9 місяців, що діє з 01.12.2011 до 31.08.2014 включно.

Пунктом 10.4 Договору оренди сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або про зміну його умов за місяць до закінчення строку його чинності Договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні відомості про укладення між сторонами додаткового договору, який свідчив би про намір сторін продовжити дію Договору оренди від 01.12.2011 № 23 на той же строк, господарський суд дійшов висновку, що останній припинив свою чинність 01.09.2014. Доводи прокурора про протилежне спростовуються наведеним вище.

В п.п. 10.8, 10.9 Договору оренди сторони обумовити основні правила повернення майна, які зводяться до такого:

- у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом 3-х днів повертається орендодавцю (балансоутримувачу);

- у разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження;

- майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання;

- обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Суд зазначає, що наслідком невиконання орендарем обов'язку щодо повернення майна після закінчення строку дії Договору, є застосування до нього штрафної неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України. Такий наймач несе ризик випадкового знищення або пошкодження речі (с. 772 ЦК України).

Слід зазначити, що закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову до суду не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним (п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Відповідно до приписів ст. 16 ЦК України передбачено право кожного на захист цивільного права та інтересу шляхом визнання правочину недійсним.

Частина 1 статті 203 ЦК України, на яку посилається прокурор у позовній заяві, встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом враховано, що при укладенні Договору оренди від 01.12.2011 № 23 сторонами було порушено приписи законодавства, що регулюють особливості передачі в оренду об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, зокрема ст. 5 Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів центрального водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності" (в редакції чинній на момент укладення Договору).

Матеріалами справи підтверджено, що майно, що передавалося орендарю в користування, знаходилося у комунальній власності територіальної громади смт. Любар, однак його використання забезпечувало відповідними житлово-комунальними послугами споживачів не тільки в межах її території.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про пропозицію передачі в оренду об'єкта централізованого водопостачання і водовідведення (водопровідної та каналізаційної мережі) мало прийматися за результатами проведення конкурсу.

Оскільки Любарська селищна рада рішення про проведення конкурсу на право оренди спірних об'єктів комунальної власності не приймала, остання не мала права передавати в оренду відповідачу в строкове платне користування комунальне майно: водопровідні мережі протяжністю 11,612 км та каналізаційні мережі протяжністю 5,5 км з устаткуванням та обладнанням, що перебувають на балансі Любарської селищної ради, а тому Договір оренди майна № 23 від 01.12.2011, укладений між територіальною громадою смт. Любар в особі Любарської селищної ради Житомирської області та КП "Добробут" Любарської районної ради, слід визнати недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України як такий, що суперечить чинному законодавству.

Що стосується інших визначених прокурором підстав для визнання вказаного Договору оренди майна недійсним, то суд не приймає їх до уваги з огляду на положення п. п. 2.2, 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" якими визначено, що за загальним правилом не є підставою для визнання недійсним відсутність у договорі істотних умов. Сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови (умов) може свідчити про його неукладення, а не про недійсність (якщо інше прямо не передбачено законом. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону.

Крім того, суд не вбачає підставою для визнання Договору оренди комунального майна від 01.12.2012 недійсним, не виконання стороною правочину обов'язку щодо страхування орендованого майна, оскільки в даному випадку орендодавець був не позбавлений права виступати з ініціативою щодо розірвання укладеного Договору (п. 8.2 Договору оренди).

У ч. 1 ст. 236 ЦК України визначено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (укладення).

За змістом ч. 3 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення. Однак, у разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Вказане стосується випадків неможливості повернення одержаного за недійсним правочином, наприклад, у випадку вже здійсненого користування за договором майнового найму (оренди).

З огляду на викладене, Договір оренди майна, що належить до комунальної власності № 23 від 01.12.2012, слід визнати недійсним на майбутнє.

Водночас, оскільки судом встановлено, що Договір оренди майна від 01.12.2011 № 23 станом на день звернення з позовом до суду припинив свою дію, не був поновлений сторонами та за результатами розгляду даного спору був визнаний судом недійсним, тому є обґрунтованою вимога прокурора про повернення територіальній громаді смт. Любар водопровідні мережі протяжністю 11,612 км та каналізаційні мережі протяжністю 5,5 км з устаткуванням та обладнанням.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач позов за предметом та підставами пред'явлення не оспорив, у надісланій до суду факсимільній копії заяви від 22.04.2015 повідомив, що заперечень по даній справі не має (а. с. 69).

З огляду на наявні в матеріалах справи докази та зроблені господарським судом в процесі розгляду справи висновки, суд вважає позов прокурора Любарського району заявленим у відповідності до вимог чинного законодавства та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покласти на відповідача у відповідності до ч. 3 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним на майбутнє Договір оренди майна, що належить до комунальної власності № 23 від 01.12.2011, укладений між територіальною громадою смт. Любар в особі Любарської селищної ради (13100, Житомирська обл., Любарський район, смт. Любар, вул. Леніна, буд. 38, код ЄДРПОУ 04345664) та Любарським комунальним підприємством "Добробут" Любарської районної ради Житомирської області (13133, Житомирська обл., Любарський район, с. Старий Любар, вул. Перемоги, буд. 127, код ЄДРПОУ 36328136).

3. Любарському комунальному підприємству "Добробут" Любарської селищної ради Житомирської області (13100, Житомирська обл., Любарський район, смт. Любар, вул. Леніна, буд. 38, код ЄДРПОУ 04345664) повернути територіальній громаді смт. Любар водопровідні мережі протяжністю 11,612 км та каналізаційні мережі протяжністю 5,5 км з устаткуванням та обладнанням.

4. Стягнути з Любарського комунального підприємства "Добробут" Любарської селищної ради Житомирської області (13100, Житомирська обл., Любарський район, смт. Любар, вул. Леніна, буд. 38, код ЄДРПОУ 04345664) в дохід Державного бюджету України 1218,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.04.15

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам

4 - прокуратура Житомирської області