Рішення

від 17.04.2015 по справі 910/5331/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2015Справа №910/5331/15-г

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О."

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєльвєдер"

про стягнення 24 113,92 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гумен С.М. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєльвєдер" про стягнення з останнього основного боргу в сумі 20 218,52 грн., пені в сумі 2 618,60 грн., штрафу в розмірі 1 010,92 грн. та трьох процентів річних у сумі 265,88 грн. відповідно до договору поставки продукції від 21.07.2011 № 920.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач наполягав на заявлених позовних вимогах, просить позов задовольнити.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 21.07.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Л.К.О.", далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бєльвєдер", далі Покупець, було укладено договір поставки продукції №920, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1 розділу 1) Постачальник зобов'язаний поставляти продукцію Покупцю згідно замовлення Покупця, а останній зобов'язується своєчасно прийняти цю продукцію, сплачувати її вартість на умовах даного Договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах договору. Замовлення передається Постачальнику в будь-якій зрозумілій сторонам формі.

Згідно з п. 3 розділу 1 Договору прийняття Покупцем продукції вважається підтвердженням узгодження кількості, ціни та асортименту продукції. Підтвердженням факту узгодження умов доставки продукції є підписана сторонами товарно-транспортна накладна.

Відвантаження продукції проводиться на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу. При відвантаженні продукції без попередньої оплати Покупець зобов'язується у термін 14 календарних днів повністю оплатити всю отриману продукцію (п. 3 розділу 3 Договору).

Пунктом 2.2 розділу 5 Договору визначено, що Покупець зобов'язаний прийняти й перевірити кількість і якість продукції та повністю оплатити його вартість у строки передбачені розділом 3 договору.

На виконання умов Договору, позивач відповідно до заявок відповідача та в порядку встановленому Договором поставив товар на загальну суму 20 356,01 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 15.08.2014 № ВН-47664; від 21.08.2014 №ВН-49452; від 27.08.2014 № ВН-50828; від 29.08.2014 № ВН-51356; від 30.08.2014 №ВН-51645; від 30.08.2014 № ВН-51649, товар було прийнято відповідачем, про що свідчить підпис останнього на кожній видатковій накладній. Факт отримання товару відповідачем не заперечується. Відповідач на порушення умов Договору, належним чином зобов'язання з повної оплати поставленого товару у строки передбачені Договором не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг у розмірі 20 218,52 грн., який позивач і намагається стягнути.

Згідно з п. 1 розділу 6 Договору у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожен календарний день прострочення платежу за відвантажену продукцію та штраф у розмірі 5% від вартості невчасно оплаченої продукції.

Позивач стверджує, що мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 2 618,60 грн. та штрафу в розмірі 1 010,92 грн.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього три проценти річних в сумі 265,88 грн. за весь період прострочення.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду Договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 265 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Так, згідно з пунктом 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Одночасно, частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач надав суду акт звіряння взаємних розрахунків за Договором, згідно якого основна заборгованість відповідача перед позивачем станом на серпень 2014 року становить 29 396,30 грн., до складу якої входить заборгованість за даними видатковими накладними: від 15.08.2014 № ВН-47664; від 21.08.2014 № ВН-49452; від 27.08.2014 № ВН-50828; від 29.08.2014 № ВН-51356; від 30.08.2014 № ВН-51645; від 30.08.2014 № ВН-51649, акт підписаний двома сторонами та скріплений печатками останніх.

Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем надані докази на підтвердження викладених у позові обставин. Позивач належним чином виконав покладені на нього Договором зобов'язання, здійснив поставку товару, яка була прийнята відповідачем. Факт отримання товару підтверджується наданими видатковими накладними. Відповідач доказів повної оплати в строки передбачені Договору суду не надав. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 20 218,52 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Приписами ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договорами, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, передбаченої п. 1 розділу 6 Договору, обґрунтовані та підлягають задоволенню, а наданий позивачем розрахунок пені в сумі 2 618,60 грн. по кожній накладній окремо відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України.

У зв'язку з неналежним виконанням свого зобов'язання, передбачений п. 1 розділу 6 Договору штраф у розмірі 5% від вартості невчасно оплаченої продукції підлягає задоволенню у сумі 1 010,92 грн.

Згідно вимог частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так як мало місце прострочення оплати поставки за договором, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 265,88 грн. за період з 21.09.2014 по 27.02.2015 також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бєльвєдер", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.04.2015, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 530, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 181, 193, 232, 265 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєльвєдер" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєльвєдер", 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 6/8, код ЄДРПОУ 37193930, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О.", 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 35, код ЄДРПОУ 37317990, основний борг у сумі 20 218,52 грн., пеню в сумі 2 618,60 грн., штраф у розмірі 1 010,92 грн., три проценти річних у сумі 265,88 грн. та судовий збір у розмірі 1 827 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 22.04.2015 року

Суддя Ю.О.Підченко