Рішення

від 30.03.2015 по справі 753/18553/13-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18553/13-ц

провадження № 2/753/122/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва

у складі : головуючого судді - Дубаса В.А.,

при секретарі - Ридзель О.В., Іващенко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «КИЇВ» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2013 року ПАТ «АКБ «КИЇВ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та просило суд стягнути з відповідача матеріальні збитки, завдані внаслідок вчинення злочину у сумі 111 421 925 грн. 27 коп.

Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до рішення Господарського суду м. Києва №6/235 від 14.05.2009 року з ТОВ "Київська нерухомість" на користь АКБ "КИЇВ" (правонаступником якого є ПАТ «АКБ «КИЇВ») стягнуто грошові кошти у сумі 30 465 000 грн. та судові витрати. Оскільки, ні в добровільному порядку, ні через органи державної виконавчої служби стягнути вказану заборгованість не вдалось, позивач звернувся до Господарського суду м.Києва із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Господарським судом міста Києва 18.05.2010 року винесено ухвалу підготовчого засідання у справі №15/116-б, якою визнано розмір вимог кредитора ПАТ "АКБ "КИЇВ", який подав заяву про порушення справи про банкрутство ТОВ "Київська нерухомість", в сумі 30 490 618 грн. 00 коп.

Окрім вказаного договору між АКБ "КИЇВ" та ТОВ "Київська нерухомість" було укладено, ще два кредитні договори від 14.03.2008 року за №03/2008 та від 01.10.2008 року за №67/08.

У зв'язку із невиконанням ТОВ «Київська нерухомість» зазначених договорів, Господарським судом міста Києва 06.10.2010 року винесено ухвалу попереднього засідання у справі №15/116-б, якою затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 106 097 393 грн. 41 коп.

Окрім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2012 року ПАТ «АКБ «КИЇВ» визнано поточним кредитором ТОВ "Київська нерухомість" на суму у 13 906 496 грн. 86 коп., а загальна сума кредиторських вимог становила 120 003 890 грн. 27 коп.

Після продажу арбітражним керуючим майна банкрута, на користь ПАТ «АКБ «КИЇВ» було перераховано лише 8 581 965 грн. 00 коп., за рахунок яких частково погашені кредиторські вимоги останнього, тоді як не виплаченою залишилась сума боргу в розмірі 111 421 925 грн. 27 коп.

На підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 26.03.2013 року ТОВ "Київська нерухомість" було ліквідовано та виключено з ЄДРПОУ, у зв'язку із відсутністю інших активів у боржника . Колишній директор ТОВ «Київська нерухомість» ОСОБА_2, в період здійснення підприємством господарської діяльності, вчиняв, на думку позивача, дії, які призвели до стійкої фінансової неспроможності ТОВ «Київська нерухомість» та свідомого зменшення активів підприємства.

Зазначені дії відповідача стали підставою для звернення ПАТ «АКБ «КИЇВ» 14.02.2012 року до правоохоронних органів із заявою про перевірку викладених фактів та порушення відповідної кримінальної справи.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2012 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 219 КК України закрито на підставі п. «в» ст. 1 та ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році».

Позивач вважає, що поданням ОСОБА_2 заяви про застосування акту амністії він фактично визнав свою вину у вчиненні злочину та наслідки спричиненні цим злочином.

Зважаючи на викладене, ПАТ «АКБ «КИЇВ» просило суд стягнути з ОСОБА_2 матеріальні збитки, завдані внаслідок вчинення злочину у сумі 111 421 925 грн. 27 коп.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач та його представник у судове засідання також з'явились, позовних вимог не визнали у повному обсязі, просили суд відмовити у задоволенні позову, подали суду письмове заперечення з доказами у спростування вимог позову.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду м.Києва від 14.05.2009 року задоволено позов АКБ «Київ» та стягнуто на його користь з ТОВ «Київська нерухомість» 30 465 000 грн. (а.с.5-7).

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 06.10.2010 року ПАТ «АКБ «КИЇВ» визнано кредитором по відношенню до боржника ТОВ «Київська нерухомість» з грошовими вимогами на суму 106 097 393 грн. 41 коп., з яких 38 258 480 грн. 34 коп. - вимоги забезпечені заставою, 96 561 262 грн. 80 коп. - вимоги четвертої черги, 1 768 268 грн. 27 коп. - вимоги шостої черги (а.с.8-9).

Окрім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2012 року ПАТ «АКБ «КИЇВ» визнано поточним кредитором ТОВ "Київська нерухомість" на суму у 13 906 496 грн. 86 коп., а загальна сума кредиторських вимог становила 120 003 890 грн. 27 коп.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 26.03.2013 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідовано банкрута - ТОВ «Київська нерухомість» як юридичну особу у зв'язку з банкрутством (а.с.10-17).

Розглянувши заяву про злочин ПАТ «АКБ «КИЇВ» та матеріали дослідчої перевірки стосовно службових осіб ТОВ «Київська нерухомість», слідчим СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м.Києва ОСОБА_3 22.02.2012 року винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Київська нерухомість» ОСОБА_2 за ст. 219 КК України та прийняття її до свого провадження. (а.с.18-19).

Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 09.11.2012 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 219 КК України закрито на підставі ст. 1 п. «в», ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року та звільнено його від кримінальної відповідальності (20-21).

Згідно положень ч.ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Водночас, з дослідженої судом постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 09.11.2012 року достеменно не вбачається та судом не встановлено, яку саме велику матеріальну шкоду (не вказано грошову суму) та якому саме кредитору (не зазначено назву кредитора), ОСОБА_2 як директор ТОВ «Київська нерухомість» завдав (спричинив) і при цьому вчинив злочин, передбачений ст. 219 КК України.

Інших доказів винуватості ОСОБА_2, як директора ТОВ «Київська нерухомість», у вчиненні дій в інтересах третіх осіб, що призвели до стійкої фінансової неспроможності ТОВ «Київська нерухомість» та заподіянні великої матеріальної шкоди ПАТ «АКБ «КИЇВ» суду не надано.

У той же час саме позивач згідно приписів ст. 60 ЦПК України зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. При цьому доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 року у справі №15/116-б встановлено, що після продажу арбітражним керуючим майна банкрута ТОВ «Київська нерухомість», на користь ПАТ «АКБ «КИЇВ» було перераховано лише 8 581 965 грн. 00 коп., за рахунок яких частково погашені кредиторські вимоги останнього у загальній сумі 120 003 890 грн. 27 коп., тоді як не виплаченою залишилась сума боргу в розмірі 111 421 925 грн. 27 коп., проте цією ухвалою суду також не встановлено вини саме ОСОБА_2 у вчиненні дій в інтересах третіх осіб, що призвели до стійкої фінансової неспроможності ТОВ «Київська нерухомість» та заподіяло велику матеріальної шкоду кредитору ПАТ «АКБ «КИЇВ».

Частинами 1, 2 статті 11 ЦПК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови від 27 березня 1992 року N 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Свідок ОСОБА_3 (старший слідчий СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві) показала суду, що у 2012 році у її провадженні дійсно перебувала кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 Однак, обставин вказаної кримінальної справи вона детально вже не пам'ятала. Зауважила, що при розгляду вказаної справи керувалась чинним на той час кримінальним процесуальним законодавством України, крім того, її дії перебували під прокурорським наглядом прокуратури Дарницького району м.Києва.

Свідок ОСОБА_4 (начальник відділу провадження та банкрутства) показав суду, що ПАТ «АКБ «КИЇВ» було подано заяву до Господарського суду м.Києва про визнання ТОВ «Київська нерухомість» банкрутом. Свідок вважав процедуру санації перспективною, однак ОСОБА_2 не передав жодного документу арбітражному керуючому Титаренку, тому санація не знайшла своєї реалізації, що відлякувало потенційних інвесторів. За рахунок договорів страхування свідок не вважав за можливе погасити борг, бо не мав на це права. Також, свідок повідомив, що предмет іпотеки був реалізований у сумі близько 8 млн. грн.

Отже, для правильного вирішення даного спору слід встановити наявність обставин, які дають підстави для покладення на відповідача обов'язку відшкодувати шкоду, до яких належать протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина завдавача шкоди. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (постанова Верховного Суду України від 22.01.2013 року у справі № 3-72 гс 12).

З огляду на встановлені обставини справи та викладені положення чинного цивільного законодавства, суд приходить до висновку, що ПАТ «АКБ «КИЇВ» дійсно має право на відшкодування завданої майнової шкоди у сумі 111 421 925 грн. 27 коп., однак цю шкоду має бути відшкодовано лише тією особою, яка цю шкоду завдала, тоді як саме ця обставина (завдання шкоди ОСОБА_2) залишилась недоведеною позивачем у справі.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що обов'язок по доведенню обставин справи покладено на кожну із сторін, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявності вини саме відповідача у справі ОСОБА_2 у вчиненні дій в інтересах третіх осіб, що призвели до стійкої фінансової неспроможності ТОВ «Київська нерухомість» та заподіяло велику матеріальної шкоду ПАТ «АКБ «КИЇВ».

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «КИЇВ» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня отримання його копії. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: