Постанова

від 09.10.2008 по справі 2-а-863/08

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа 2-а-863/08

справа 2-а-863/08

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

09

жовтня 2008 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у

складі головуючого - судді Чередниченко В.Є., 

при секретарі - Єкимовій О.С. , 

розглянувши у письмовому провадженні в м.  Павлограді адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Павлоградської

міської ради Дніпропетровської області, 

про визнання неправомірним дій; стягнення : недоплаченої суми виплат

допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,  суми в відшкодування моральної шкоди,   судових витрат,

ВСТАНОВИВ  :

Позивач

- ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління праці та

соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської

області в якому просила суд визнати неправомірними дії відповідача : щодо

неправильного нарахування їй державної допомоги по догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку за період з серпня 2007 року по квітень 2008

року. Просила суд стягнути з відповідача на її користь : суму заборгованості по

виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за

період з серпня 2007 року по квітень 2008 року включно у розмірі 3243, 21

грн.,  в рахунок відшкодування моральної шкоди

- 1000 грн.,  судові витрати по справі

покласти на відповідача.

В

обґрунтування заявленого позову заявник зазначив,  що у відповідності до положень Закону України

«Про державну допомогу сім'ям з дітьми» вона перебуває на обліку у

відповідача,  так як ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї

народилася дитина ОСОБА_2. Відповідачем як органом,  що призначає та здійснює виплати державної

допомоги сім'ям з дітьми,  їй була

призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного

віку,  з розміром зазначеної допомоги

позивачка не погодиться. Позивач вважає дії відповідача такими,  що не відповідають вимогам  ст. 

ст. 12, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»,  порушують її конституційні права на

гарантовані державою матеріальну підтримку материнства і соціальний захи

ст.  У судове засідання позивач,  представник відповідача не з'явилися,  надали суду заяви з проханням розглянути справу

за їх відсутності. Представник відповідача у попередньому судовому засіданні

позов не визнав просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог,  так як відповідно до діючого у 2007 році

законодавства позивач не мав права на одержання допомоги по догляду за дитиною

до досягнення нею трирічного віку та одноразової матеріальної допомоги при

народженні дитини у вказаному ним у позові розмірі. Таким чином,  позивачу були призначені та виплачувалися

вказані допомоги в розмірі,  що були

передбачені діючим на  той час

законом.  Суд,  дослідивши матеріали справи в їх

сукупності,  доходить висновку про

необхідність часткового задоволення позовних вимог з огляду на  такі підстави.

В

судовому засіданні було встановлено,  що

між сторонами склалися правовідносини, 

врегульовані Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №

2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року,  з

послідуючими змінами і доповненнями, 

позивач є отримувачем державної допомоги у зв'язку з народженням дитини.

При цьому підстави для провадження виплат, 

строки виплат сторонами не оспорюються.

Так,  позивач з 04.07.2007 року перебуває на обліку

в Управлінні праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради

Дніпропетровської області (а.с. 12), 

оскільки у позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина ОСОБА_2. Відповідно

до ч. 1  ст.  15 зазначеного Закону,  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму

для дітей віком до 6 років. У відповідності до Прикінцевих та перехідних

положень Закону N 2811-ХІІ розмір державної допомоги сім'ям з дітьми,  передбаченої статтею 15 цього Закону,  визначається Верховною Радою України в законі

про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до

прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до

прожиткового мінімуму,  але при цьому не

може бути нижчим за величину,  що

дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму,  аз1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього

прожиткового мінімуму.

Відповідно

до  ст. 12 Закону України № 2811-ХІІ від

21 листопада 1992 року,  одноразова

допомога при народженні дитини надається у сумі,  кратній 22, 6 розміру прожиткового мінімуму

для дітей віком до 6 років, 

встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється

одноразово в дев'ятикратному

розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини,  решта - протягом наступних 12 місяців у

порядку,  встановленому Кабінетом

Міністрів України. Дію  ст. 12,  частини 1 

ст. 15 та пункту 3 розділу VIII „Прикінцеві

положення" зупинено пунктом 18 

ст.  77 Закону України «Про

державний бюджет України на 2006 рік» від 21 грудня 2006 року N 3235-IV.  Статтею 61 Закону N 3235-IV встановлено,  що допомога при народженні дитини та по

догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону N

2811-ХІІ здійснюється у таких розмірах:

-

допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у

розмірі,  що дорівнює  різницю  

між   50   відсотками  

прожиткового   мінімуму,    встановленого   для  

працездатних

2

осіб,  та середньомісячним сукупним

доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні,  шість місяців,  але не менше 90 гривень для незастрахованих

осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму,  встановленого для працездатних осіб,  для застрахованих осіб,  у порядку,  

встановленому Кабінетом Міністрів України;

- допомога при народженні дитини у розмірі 8500 гри. ,  виплата допомоги здійснюється одноразово при

народженні дитини в сумі 3400 гривень, 

решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку,   встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № б-рп/2007 №

6-рп/2007 визнано неконституційним положення п.14  ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет

України на 2007 рік» № 489-V,  в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої  ст. 15 та п.3 розділу VIII „Прикінцеві

положення" Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XIІ від 21 листопада 1992

року щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею

трирічного віку.

Статтею 152 Конституції України встановлено,  що закони, 

інші правові акти або їх окремі положення,  що визнані неконституційними,  втрачають чинність з дня ухвалення

Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Зважаючи на те,  що зупинення дії

законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі або за колом осіб,  то втрата чинності нормативно-правовим

актом,  яким відбулося зупинення дії

певного закону,  за правовими наслідками

є поновленням дії цього закону,  а

відповідно і поновленням прав та обов'язків осіб,  які є учасниками правовідносин,  що є предметом регулювання такого закону.

При  цьому   статтею  

74   Закону   України  

"Про   Конституційний   Суд  

України"   визначено,    що, 

Конституційний   суд   України 

може   вказати   на  

преюдиціальність   свого  

рішення,    при  розгляді судами загальної юрисдикції  позовів 

у зв'язку з 

правовідносинами,   що  виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Отже,  Конституційний Суд

України,  виходячи із змісту статті 74

Закону України "Про Конституційний Суд України",  може поширювати або не поширювати рішення у

справі на правовідносини,   які виникли

внаслідок дії оспорених нормативно-правових актів.

Зважаючи на те,  що у п.5

резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007

року № 6-рп/2007 конкретно зазначено,  що

"рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для

судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з

правовідносинами,  які виникли внаслідок

дії положень статей зазначених законів, 

що визнані неконституційними", 

то суд,  вважає безпідставним

доводи відповідача,  щодо неможливості

зворотної дії у часі вказаного рішення Конституційного Суду України.

У відповідності зі статтями 1, 13 Закону України "Про Конституційний

Суд України" єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є

Конституційний Суд України,  який приймає

рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших

правових актів Верховної Ради України, 

актів Президента України,  актів

Кабінету Міністрів України,  правових

актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Отже   до   компетенції  

адміністративних   судів,    як  

судів   загальної   юрисдикції,    належить надання      висновків      щодо     

відповідності     

нормативно-правових      актів     

законам      України

(законності),     в   той  

час   як   прийняття 

рішень   та   надання  

висновків   щодо   конституційності законів   та  

інших   нормативно-правових   актів  

є   виключною   юрисдикцією  

Конституційного   Суду/ України.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»

прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, 

встановлений з 1 січня у розмірі 434 гривні,  з 1 квітня - 

463 гривні,    з  1 жовтня 

-470 гривень.

Враховуючи зазначені суми,  розмір

недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного

віку,   за 2007 рік складає:

за серпень 2007 року - 329, 81 грн. (463 грн. - 133, 19 грн. - 329, 81

грн.); за вересень 2007 року - 333, 97 грн. (463 грн. - 129, 03 грн. » 333, 97

грн.); за жовтень 2007 року - 365, 15 грн. (470 грн. - 130, 64 грн. - 365, 15

грн.); за листопад 2007 року - 365, 15 грн. (470 грн. - 130, 64 грн. = 365, 15

грн.); за  грудень    2007 року - 365, 15 грн.    (470 грн.  

- 130, 64 грн.   = 365, 25 грн.);

Загальна сума недоотриманої зазначеної допомоги,  за період з 01.08.2007 року по 31.12.2007

року складає : 1759, 23 грн.,  яка

підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується вимог позивача щодо визнання неправомірними дії відповідача :

щодо неправильного нарахування йому державної допомоги по догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку у 2008 році та стягнення у зв'язку з цим

заборгованості,  суд вважає їх

незаконними,  так як Законом України «Про

державний бюджет України на 2008 рік», 

від 27.12.2007 року,  були внесені

зміни у Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХІІ від 21

листопада 1992 року,  згідно з якими

ч.1  ст. 15 зазначеного Закону була

викладена у такій редакції  :

-          допомога

по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у

розмірі,  що

дорівнює різницю між прожитковим мінімумом встановленим для працездатних осіб

та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку

на одну особу за попередні шість

місяців,   але  не менше 130 гривень,

а п.3 розділу VIII „Прикінцеві положення" Закону України «Про державну допомогу сім'ям з

дітьми» № 2811-ХІІ від 21  листопада  1992 року,  

у такій редакції   :

-          допомога

по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у

розмірі,  що

дорівнює різницю між : з 1 січня 2008 року 50 відсоткам,  з 1 січня 2009 року

75 відсотками,  з 1

січня 2010 року 100 відсоткам прожиткового мінімуму,  встановленого для

працездатних осіб, 

та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за

попередні шість місяців.

При цьому у 2008 році позивач не отримував державну допомоги по догляду за

дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі менш 130 грн.   на місяць.

Позовна вимога про стягнення на користь позивача з відповідача суми у

відшкодування моральної   шкоди   у  

розмірі    1000   грн.   

не   підлягає   задоволенню,     так  

як   винними   діями  

або

3

бездіяльністю    відповідача     моральна   

шкода     позивачу,      на   

думку     суду,      не    

завдавалась. Підтверджень наявності 

такої шкоди суду не надано.

Відповідно

до п.2 ч.2  ст.  23 ЦК України моральна шкода полягає у

душевних стражданнях,  яких фізична особа

зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,  членів її сім'ї чи близьких родичів,  однак наявність душевних страждань позивачів

або членів його сім'ї,   враховуючи

обставини справи,   не вбачається.

Відповідно

до   ч.1    ст. 94 

КАС України якщо   судове рішення

ухвалене  на   користь  

сторони,  яка   не  

є   суб'єктом   владних  

повноважень,     суд   присуджує  

всі   здійснені   нею  

документально' підтверджені 

судові витрати з відповідного місцевого бюджету,   якщо іншою стороною був орган місцевого

самоврядування.

Враховуючи

вищевикладене,  керуючись  ст. 3, 

ч.2  ст. 19,  ч.3 

ст. 51 Конституції України,   ст.

15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»,  абз.2 ч.2 

ст. 56,   ст. 62 Закону України

«Про Державний бюджет України на 2007 рік»,  

ст.  ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94, 104,

159, 160, 163 КАС України,    суд  -

ПОСТАНОВИВ   :

Позов

ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Павлоградської

міської ради Дніпропетровської області, 

про визнання неправомірним дій; стягнення : недоплаченої суми виплат

допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,  суми в відшкодування моральної шкоди,  судових витрат задовольнити частково.

Визнати

дії управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської

ради по нарахуванню і виплаті ОСОБА_1 сум допомоги по догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку за період з серпня 2007 року по грудень 2007

року неправомірними.

Стягнути

з управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради

на користь ОСОБА_1 1759 грн. 23 коп. недоплаченої суми допомоги по догляду за

дитиною до досягнення нею трирічного за період з серпня 2007 року по

грудень  2007 року.

Стягнути

з бюджету м.  Павлограда на користь

ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 17 грн.   56 коп.

В іншій частині

позовні вимоги залишити  без задоволення.

Постанова

може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 20 днів з дня

надання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження

подається потягом 10 днів з дня проголошення постанови.