Рішення

від 04.12.2014 по справі 314/5699/14-ц

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/5699/14-ц Провадження № 2/314/1542/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2014 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді: Кіяшко В.О.,

при секретарі: Павлівській І.В.,

з участю представника позивача

(відповідача по зустрічному позову): ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009», треті особи Приватний підприємець ОСОБА_3, Реєстраційна служба Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області про визнання договору оренди землі недійсним зустрічний позов Приватного підприємця ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Реєстраційна служба Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області, про визнання договору оренди землі недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009», треті особи Приватний підприємець ОСОБА_3, Реєстраційна служба Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області про визнання договору оренди землі недійсним.

3-тя особа приватний підприємець ОСОБА_4 звернувся з самостійними позовними вимогами щодо предмету спору до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» про визнання договору оренди землі недійсним.

Ухвалою суду від 24.11.2014р зустрічний позов був прийнятий судом та об'єднаний в одне провадження з первісним позовом.

04.12.2014р. ухвалою суду первісний позов за клопотанням представника позивача залишений без розгляду.

В зустрічному позові ОСОБА_4 посилається на те, що 07.08.2004 року між ним та ОСОБА_6, спадкоємцем за законом та правонаступником якого є ОСОБА_2, укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення № 14.

ОСОБА_2 передала, а позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка є власністю орендодавця, що знаходиться на території Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

В оренду передана земельна ділянка загальною площею 4,9460 га, договір оренди земельної ділянки укладено на десять років - до 07 серпня 2014 року. Договір є діючим (з урахуванням положень що умов його пролонгації), у встановленому законом порядку його дію не припинено.

В березні 2014 року позивачу стало відомо про те, що Реєстраційною службою Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області зареєстровано Договір оренди землі від 01.08.2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Компанія Фенікс 2009».

Предметом договору є земельна ділянка, яка знаходиться в орендному користуванні позивача відповідно до Договору оренди № 14 від 07 серпня 2004 року.

З 07 серпня 2004 року по теперішній час зазначена земельна ділянка не вибувала з орендного користування позивача. На теперішній час вона засіяна позивачем озимою пшеницею.

У зв'язку з чим ОСОБА_4 змушений звернутись до суду з вказаним позовом.

В судове засідання третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_4 не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи в його відсутності на своєму позові наполягає та просить суд його задовольнити на тих підставах, що в ньому зазначені.

Представник позивача по первинному позову (відповідача по зустрічному позову) ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення позову.

Представник відповідача ТОВ «Компанія Фенікс 2009» в судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутності (а.с. 47), надала письмові заперечення, в яких зазначено, що позов вони не визнають і вважають укладання договору оренди між "компанією Фенікс" та ОСОБА_2 таким що укладений відповідно закону, у зв'язку з чим не може бути визнаний недійсним.

Представник 3-ї особи в судове засідання також не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у їх відсутності (а.с. 20).

Суд, вислухавши представника позивача по первісному позову (відповідача по зустрічному позову), вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст.6 та ст. 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження

Судом встановлено наступні обставини.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

В вересні 2014р. ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009», треті особи Приватний підприємець ОСОБА_3, Реєстраційна служба Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області про визнання договору оренди землі недійсним.

3-тя особа приватний підприємець ОСОБА_4 звернувся з самостійними позовними вимогами щодо предмету спору до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» про визнання договору оренди землі недійсним.

Ухвалою суду від 24.11.2014р зустрічний позов був прийнятий судом та об'єднаний в одне провадження з первісним позовом.

04.12.2014р. ухвалою суду первісний позов за клопотанням представника позивача залишений без розгляду.

Відповідно зустрічного позову в судовому засіданні встановлено, що на підставі договору оренди земельної ділянки № 14 від 07.08.2004 року, між приватним підприємцем ОСОБА_4 та ОСОБА_6, спадкоємцем за законом та правонаступником якого є ОСОБА_2, був укладений Договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_4, як фізичній особі підприємцю, була передана в оренду земельна ділянка загальною площею 4,9460 га, що знаходиться на території Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Договір оренди земельної ділянки укладено на десять років - до 07 серпня 2014 року. (а.с.7,8).

Вказаний Договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.09.2004 р. за № 39 (обор. а.с. 8).

Встановлено, що 03.10.2004 р. сторони ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підписали Акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 9).

Відповідно до п. 11.2, зазначеного договору, Договір може бути розірваний: за взаємною згодою сторін, за рішенням суду, в порядку, встановленому законом.

Відповідно п. 3.2 вказаного договору у разі якщо Орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень Орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на трой самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (спадкоємець за законом та правонаступник ОСОБА_6 П.) укладена додаткова угода до договору оренди спірної земельної ділянки, щодо поновлення терміну дії первісного договору оренди.

Проте, зареєструвати зазначену додаткову угоду у встановленому законом порядку сторони не мають змоги, оскільки в 01.08.2013р., був укладений договір оренди між ТОВ «Компанія Фенікс 2009» та ОСОБА_2 стосовно спірної земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі», на вимогу однієї сторони договір оренди може буди достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовам и договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно ч. 1 ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ, питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред'явлення позову про розірвання договору.

Частинами 1 статей 651, 652 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Щодо розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, то наведені норми передбачають таку можливість або у випадку істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом, або у зв'язку з істотною зміною обставин у виняткових випадках.

Частинами 1, 2 ст. 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в Постанові № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

У ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відсутність у договорі оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», є підставою для визнання недійсними таких договорів оренди відповідно до ч. 2 ст. 15 цього Закону України.

Відповідна правова позиція щодо визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними вказана у постанові Верховного Суду України від 06.02.2012 року по справі № 6-104ц11 та у постанові Верховного Суду України від 14.03.2012 року по справі № 6-7цс12 за позовами власників земельних ділянок до ТОВ «Яромир-Агро», які мотивовані тим, що частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначені істотні умови договору оренди, відсутність хоча б однієї з цих істотних умов є, відповідно до ч. 2 цієї ж статті, підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору оренди недійсним.

Вказані постанови Верховного Суду України, відповідно до ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують в своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із цим рішенням Верховного Суду України.

Судом встановлено, що підписаний договір оренди землі від 01.08.2013 року укладений між відповідачами ОСОБА_2 та ТОВ «Компанія Фенікс 2009» не містять всіх істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України "Про оренду землі", зокрема, порушено додержання ч. 2 зазначеної статті, оскільки акт про передачу та прийом земельної ділянки» згідно умов договору земельної ділянки від 01.08.2013 року підписаний відповідачами з порушенням, оскільки фактично земельна ділянка другому відповідачу не передавалась так як знаходиться в орендному користуванні позивача ОСОБА_4 згідно договору № 14 від 07.08.2004 р. укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, правонаступником якого є ОСОБА_7, який на момент розгляду справи ніким не розірваний, ні одним із зазначених способів ст. 31 Закону України «Про оренду землі», умов договору, та в іншому встановленому законом порядку, його дію не припинено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки від 01.08.2013р. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог, щодо поновлення на новий термін договору оренди земельної ділянки від 07.08.2004р. строком на 10 років, не ґрунтуються на законі, оскільки правових підстав для заявлення цих вимог законом не передбачено, так як відповідно до Закону України «Про оренду землі» в судовому порядку можливо оскаржити наявне зволікання в укладанні додаткової угоди до договору оренди землі, а не затвердження добровільної згоди з боку орендаря та орендодавця.

Керуючись ст.ст. 60, 208, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємця ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Реєстраційна служба Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області, про визнання договору оренди землі недійсним - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди землі від 01 серпня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженню відповідальністю «Компанія Фенікс 2009».

В задоволенні іншої частини відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя : В. О. Кіяшко

04.12.2014