Постанова

від 16.04.2015 по справі 816/360/15-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/360/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Носенко М.В.,

представника позивача - ОСОБА_1.,

представника відповідача - Батюта З.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВОД ГРУПП" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та визнання недійсними висновків акту перевірки, -

В С Т А Н О В И В:

03 лютого 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СВОД ГРУПП" (надалі - ТОВ "СВОД ГРУПП", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області (надалі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.01.2015 № 0000052310, яким позивачу визначено грошове зобов"язання з податку на додану вартість в розмірі 56 331 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14 083 грн, та визнання недійсними висновків акту "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.10.2014" від 29.12.2014 № 8035/16-01-22-07-12/ 35107389.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено права та інтереси ТОВ "СВОД ГРУПП" у сфері публічно-правових відносин через безпідставне донарахування грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість. Посилався на те, що господарські операції з відповідними контрагентами носили реальний, товарний характер і підтверджені належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку. Оскаржувані висновки акту не відтворюють дійсності, відтак повинні бути визнані недійсними, а спірне податкове - повідомлення - рішення, яким безпідставно донараховано грошові зобов'язання з ПДВ - скасоване.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на законність, обґрунтованість та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення. Наголошував на тому, що висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів - ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акти перевірки не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, у зв'язку з чим відсутні підстав для задоволення позову щодо протиправності акту перевірки, а так само дій щодо включення до акту перевірки будь - яких даних. Крім того, посилався на те, що позивачем для перевірки не було надано доказів транспортування придбаного у ТОВ "Полтрансоіл" дизельного палива за договором поставки нафтопродуктів №50-04/13 від 23.04.2013. Також не було надано пояснень про доцільність транспортування купленого дизельного палива із Закарпатської області в Полтавську область. Для перевірки не було надано доказів актів приймання - передачі в експлуатацію нерухомого майна та обладнання на підставі договору оренди обладнання від 01.09.2011, укладеного з орендодавцем ФОП ОСОБА_1. Крім того, згідно акту опису та арешту майна №45344207 від 14.11.2014, складеного Решетилівським ВДВС на території Кукобівської сільської ради, не встановлено дизельне паливо або інші паливо - мастильні запаси, також не встановлено біологічні активи, а саме гусей в кількості 218 голів. Як на думку відповідача, вказане свідчить про те, що ТОВ "СВОД ГРУПП" вказані активи (дизельне паливо вартістю з ПДВ 241 732,53 грн та 218 голів гусей вартість 5 877,57 грн) було використано не в господарській діяльності, відтак сума ПДВ в розмірі 56 331 грн до податкового кредиту у відповідному звітному періоді віднесена безпідставно. Таким чином, оскаржуване рішення є законним та скасуванню не підлягає.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВОД ГРУПП" (код ЄДРПОУ - 35107389) зареєстроване як юридична особа у встановленому законом порядку 27.04.2007 (а.с.5)

Позивач перебуває на обліку у ДПІ у м. Полтаві, зареєстрований платником податку на додану вартість, на даний час свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ (а.с.7) .

Відповідачем на виконання постанови т.в.о. заступника начальника СВ Октябрського РВ ПМУ УМВС України в полтавській області від 01.12.2014 було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "СВОД ГРУПП" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.10.2014.

Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.

За результатами даної перевірки ДПІ у м. Полтаві складений акт (надалі - Акт перевірки) №8035/16-01-22-07-12/35107389 від 29.12.2014, у висновках якого зафіксовано порушення ТОВ "СВОД ГРУПП" п.198.4, 198.5 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 56 331 грн ( а.с.16-46).

ДПІ у м. Полтаві 16 січня 2015 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0000052310, яким позивачу яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 56 331 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14 083 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ДПІ у м. Полтаві, позивач звернувся до суду із позовом про визнання його протиправним та скасування, а також визнання недійсними висновків акту "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.10.2014" від 29.12.2014 № 8035/16-01-22-07-12/ 35107389.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи правомірність позовних вимог, суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню від 16.01.2015 №0000052310, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та протиправність, з огляду на наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач посилався як на правову підставу його винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем п.198.4, 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень в розмірі 56 331 грн.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Пунктом 198.5 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Зважаючи на вищевказані норми Податкового кодексу України, податковий орган стверджував, що ТОВ "СВОД ГРУПП" фактично дизельне паливо та біологічні активи (гусей) було використано в негосподарській діяльності, та відповідно, не було від операцій зі вказаними активами нараховано податкові зобов'язання, що призвело за заниження податку на додану вартість в розмірі 56 331 грн.

Суд знаходить недоведеними висновки податкового органу про порушення позивачем вказаних норм чинного законодавства, з огляду на наступне.

У ході перевірки ДПІ у м. Полтаві було встановлено та зафіксовано в акті перевірки від 29.12.2014, що між ТОВ "СВОД ГРУПП" та ТОВ "Полтрансоіл" (код ЄДРПОУ 37863008) було укладено договір поставки нафтопродуктів №50-04/13 від 23.04.2013 року, згідно якого ТОВ "Полтрансоіл", надалі іменований "Продавець", зобов'язується поставляти та передавати у власність ТОВ "СВОД ГРУПП", надалі іменований "Покупець" нафтопродукти в кількості та асортименті, що передбачено в рахунках та видаткових накладних, в подальшому "Товар", а Покупець зобов'язується прийняти Товар від Продавця та оплатити його загальну вартість. Одиницею виміру Товару приймається Сторонами тони та літри. Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця в момент передачі товару Покупцю.

Крім того, встановлено, що згідно договору №01/06-А від 01.06.2011 оренди нерухомого майна Рибалко Анатолій Володимирович - "Орендодавець" та ТОВ "СВОД ГРУПП" - Орендар, Орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння наступну споруду, що являє комплекс будівель та споруд сільськогосподарського призначення, за адресою Полтавська обл. Решетилівський р-н, Кукобівська сільська рада, загальною площею 3600 кв. м., вартістю 1 700 000 грн. Найменування об'єктів, що орендуються: Сінник Д-1, Телятник №3, 5.

Термін оренди 3 роки з моменту прийняття об'єкта, що орендується, за актом здачі-приймання. Розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується у цілому складає 54000 грн. за 1 місяць. Орендна плата сплачується в готівковому або безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця наперед не пізніше 25 числа кожного місяця.

Згідно договору оренди обладнання від 01.09.2011, ФОП ОСОБА_1. - Орендодавець передає майно, а ТОВ "СВОД ГРУПП" - Орендар, приймає в строкове безоплатне користування нижче визначене обладнання.

Найменування майна, що орендується: металообробне устаткування, теплові вентилятори, зернові сушки, інше обладнання по переробці зерна. Строк оренди складає 12 календарних місяців з дати прийняття майна, що орендується. (а.с.51)

Згідно листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стверджуючи про реальність вказаних господарських операцій та використання їх у власній господарській діяльності, позивач наголошував про наявність всіх відповідних первинних документів, якими оформлено такі операції. Проте, на даний час у ТОВ "СВОД ГРУПП" відсутня можливість долучити до матеріалів справи відповідні первинні документи бухгалтерського обліку, оскільки вони були вилучені слідчими слідчого відділу Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, згідно протоколу від 28.11.2014 (а.с.78-82).

Суд звертає увагу, що як у ході проведення перевірки, так і у ході розгляду справи податковим органом не заперечувалась наявність відповідних первинних документів, якими оформлено вказані вище господарські операції, натомість відповідач стверджував лише про відсутність доказів транспортування позивачем купленого у ТОВ "Полтрансоіл" дизельного палива, актів приймання-передачі орендованого у ФОП ОСОБА_1. нерухомого майна та обладнання, згідно яких можна зробити висновки, що майно було передано в експлуатацію ТОВ "СВОД ГРУПП", та встановлення Решетилівським ВДВС фактичної відсутності у позивача біологічних ресурсів, а саме гусей кількістю 218 голів, які, згідно даних бухгалтерського обліку, перебували на балансі ТОВ "СВОД ГРУПП".

Як зазначив представник позивача, відсутність доказів транспортування позивачем придбаного дизельного палива з Закарпатської області, Мукачівського р-н., с. Дерцен, про що зазначено в акті перевірки, пояснюється тим, що дизельне паливо об'ємом 26 969 м.куб. було залишене на відповідальне безоплатне зберігання у Фермерському господарстві "Ангеліна" (код ЄДРПОУ 34154710) на підставі долучених до матеріалів справи договору оренди обладнання від 25.04.2013 та акту прийому передачі (а.с.48 - 50) . На час проведення перевірки вказане дизельне паливо знаходилось у даного суб'єкта господарювання на зберіганні.

Суд також бере до уваги те, що податковим органом не було доведено факту відсутності актів приймання - передачі орендованого позивачем у ФОП ОСОБА_1. нерухомого та рухомого обладнання у переліку документів, що були вилучені у ТОВ "СВОД ГРУПП" слідчими слідчого відділу Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, згідно протоколу від 28.11.2014.

Крім того, як пояснив представник позивача, невстановлення Решетилівським ВДВС наявності у позивача біологічних активів, а саме гусей в кількості 218 голів пояснюється тим, що у зв'язку зі смертю гусей за віком, останні були заховані в санітарній ямі, яка знаходиться на території Комплексу будівель та споруд с/г призначення, та були спалені для запобігання розповсюдження інфекції, про що складено відповідний акт списання біологічних активів. Всі відповідні документи були також вилучені слідчими слідчого відділу Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, згідно протоколу від 28.11.2014.

Таким чином, має місце логічне пояснення відсутності у позивача на час проведення перевірки відповідного дизельного палива Л-0,20-62 вартістю з ПДВ 241 732,53 грн та гусей вартістю 5 877,57 грн, що зафіксовано в акті опису та арешту майна №45344207 від 14.11.2014 державного виконавця Решетилівського ВДВС.

Суд звертає увагу, що податковим органом ані в ході перевірки, ані в ході розгляду справи не заперечувалась наявність відповідних первинних документів у позивача, натомість відповідач посилався виключно на акт опису та арешту майна №45344207 від 14.11.2014 державного виконавця Решетилівського ВДВС.

З огляду на викладене, на переконання суду, висновки податкового органу про те, що відповідне дизельне паливо Л-0,20-62 вартістю з ПДВ 241 732,53 грн та гусей вартістю 5 877,57 грн використано позивачем в негосподарській діяльності, а тому безпідставно не нараховано відповідні податкового зобов'язання, суми податку по яких були віднесені до складу податкового кредиту, ґрунтуються виключно на суб'єктивних висновках відповідача та не знайшли свого документального підтвердження у ході розгляду справи.

Враховуючи наведене вище в своїй сукупності, варто констатувати, що висновок податкової інспекції про порушення позивачем вимог статті 198 Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства та фактичних обставин справи.

Виходячи з визначення поняття штрафна санкція, що міститься в підпункті 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого дана санкція може бути застосована до платника податків лише у разі вчинення останнім порушення вимог податкового законодавства, а такі порушення в діях позивача відсутні, суд дійшов висновку, що спірним податковим повідомленням-рішенням неправомірно застосовано до ТОВ "СВОД ГРУПП" штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14 083 грн.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність донарахування ДПІ у м. Полтаві позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 56 331 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 14 083 грн. та відповідно - про протиправність податкового повідомлення - рішення №0000052310 від 16.01.2015.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії, який згідно частиною другою статті 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно частини другої статті 11 КАС України вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтава №0000052310 від 16.01.2015.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними висновків акту "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.10.2014" від 29.12.2014 № 8035/16-01-22-07-12/ 35107389, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу частини другої статті 2, пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України логічно випливає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд вважає, що акти ревізій, документальних перевірок, висновки посадових осіб контролюючих органів, викладені в актах перевірок, інші дії, вчинені у процесі перевірки, не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (у тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження в даній частині позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який частково довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області №0000052310 від 16 січня 2015 року.

Провадження щодо позовних вимог про визнання недійсними висновків акту "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.10.2014" від 29.12.2014 № 8035/16-01-22-07-12/ 35107389 - закрити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВОД ГРУПП" (код ЄДРПОУ 35107389) витрати зі сплати судового збору в сумі 182 (сто вісімдесят дві ) гривні 70 (сімдесят) копійок.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СВОД ГРУПП" (код ЄДРПОУ 35107389) з Державного бюджету України сплачену суму судового збору в розмірі 73 (сімдесят три ) гривні 08 ( вісім ) копійок.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СВОД ГРУПП" (код ЄДРПОУ 35107389) з Державного бюджету України надміру суму судового збору в розмірі 24 (двадцять чотири ) гривні 22 (двадцять дві) копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 20 квітня 2015 року.

Суддя С.С. Бойко