Постанова

від 21.04.2015 по справі 826/1904/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 квітня 2015 року                     № 826/1904/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абажур"

про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Абажур” про стягнення коштів з рахунків товариства у банках, що обслуговують такого платника податків у розмірі 74 445,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що кошти у вказаній сумі є податковим боргом, заходи щодо стягнення яких не привели до позитивного результату.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без участі їх представника.

          Відповідач – ТОВ “Абажур” заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, з яких вбачається, що податковий борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 13.09.2013 №0000692204 та №0000682204, які було оскаржено в судовому порядку і рішення, прийняті за результатами розгляду справи на даний час оскаржуються в касаційному порядку та на підставі декларацій від 15.11.2014 №9066427081, від 13.12.2014 №9072036675.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

Податковий борг відповідача з податку на додану вартість виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 13.09.2013 №0000692204, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання на загальну суму 50 157,50 грн. (за основним платежем 40 126,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 10 031,50 грн.), декларації від 15.11.2014 №9066427081 на суму 122,00 грн., від 13.12.2014 №9072036675 на суму 11,00 грн..

Станом на момент виникнення боргу по ПДВ у відповідача обліковувалась переплата на суму 189,584 грн. також позивачем було сплачено кошти у розмірі 160,00 грн., отже загальна сума боргу відповідача з податку на додану вартість становить 49 941,64 грн.

Крім того, за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток підприємств, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 13.09.2013 №0000682204, яким відповідачу нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 49 804, 00 грн. (за основним платежем 49 895,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5 909,00 грн).

З матеріалів справи вбачається, що за позивачем обліковувалась переплата по з податку на прибуток підприємств на суму25 300,25 грн., отже борг позивача з податку на прибуток підприємств становить 24 503,75 грн.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2013 року у справі №826/15111/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2014 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ “Абажур” до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.09.2013 року №0000692204, №000068220.

Згідно із ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2013 року у справі № 826/15111/13-а набрала законної сили.

Щодо посилання відповідача на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17.11.2014 року, якою відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ “Абажур” на згадувану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, суд зазначає, що оскарження судових рішень у касаційному порядку не зупиняє виконання таких судових рішень.

В силу норм ст. 215 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач після відкриття касаційного провадження у справі вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

Отже, зупинення виконання судового рішення є правом суду та вирішується відповідною ухвалою.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.12.2014 вбачається, що судом касаційної інстанції не зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного у справі № 826/15111/13-а.

З огляду на викладене, сума податкового боргу відповідача визначена податковими повідомленнями-рішеннями від 13.09.2013 №0000692204, №000068220 на час вирішення справи є узгодженою.

З урахуванням викладеного, сума податкового боргу відповідача становить 74 445,39 грн.

Відповідач доказів сплати податкових зобов'язань, визначених зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, у встановлені законом строки суду не надав.

Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Враховуючи те, що грошові зобов'язання, які фактично узгоджені відповідачем, не були погашені протягом граничного строку, вони відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України визнаються податковим боргом.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом на адресу відповідача скеровано податкову вимогу від 10.11.2014 №2530-25 на загальну суму 74 471,71 грн., яка отримана представником відповідача про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення адресату.

Вказана податкова вимога відповідачем не оскаржена, доказ сплати податкового боргу в матеріалах справи відсутній.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із п. 95.2. ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Беручи до уваги те, що податковий борг в сумі 74 445,39 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями, 69, 71, 72, 160-163, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Абажур» (код ЄДРПОУ 33550246) кошти в розмірі 74 445, 39 грн. (сімдесят чотири тисячі чотириста сорок п'ять тисяч 39 грн.) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

3. Кошти зарахувати на:

- податок па додану вартість у сумі 49 941,64 грн. на р/р 31110029700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві. МФО 820019, КЕКД 14010100, одержувач - УДКС у Святошинському районі м. Києві, ідентифікаційний код 37962074;

- податок на прибуток приватних підприємств у сумі 24 503.75 грн. на р/р 31118009700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 11021000, одержувач - УДКС у Святошинському районі у м. Києві, ідентифікаційний код 37962074.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                 А.С. Мазур