Постанова

від 21.04.2015 по справі б-19/117-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Справа № Б-19/117-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В. - доповідача, за участю представників:

ПАТ "Укрексімбанк" - Фурсова В.В. (дов. від 06.08.2013), Федулова Ю.В. (дов. від 13.11.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно -

імпортний банк України" в особі філії ПАТ " Державний

експортно-імпортний банк України" у м.Львові

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2015

у справі №Б-19/117-09 господарського суду Харківської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія

"Інтермаркет"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.12.2014 (суддя Усатий В.О.) скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ " Державний експортно-імпортний банк України" у м.Львові задоволено частково.

Визнано дії ліквідатора при укладенні договору № 04/03/14-1 про проведення аукціону від 04.03.2014 неправомірними.

Заборонено продаж нерухомого майна банкрута за ціною нижчою, ніж вказано у згоді АТ "Укрексімбанк" № 060/7578 від 13.12.2013.

В іншій частині скарги відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 (колегія суддів у складі: Бородіна Л.І. - головуючий, Гетьман Р.А., Лакіза В.В.) ухвалу господарського суду Харківської області від 02.12.2014 скасовано в частині задоволення скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ " Державний експортно-імпортний банк України" у м.Львові на дії ліквідатора з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ " Державний експортно-імпортний банк України" у м.Львові на дії ліквідатора. В решті ухвалу господарського суду Харківської області від 02.12.2014 залишено без змін.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Львові просить вищевказану постанову апеляційного суду від 12.02.2015 скасувати, ухвалу місцевого суду від 02.12.2014 залишити в силі. В обґрунтування посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме ст.ст. 42, 65, 63 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 43 ГПК України.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді Куровського С.В., пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 10.08.2009 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ТК "Інтермаркет" в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Харківської області від 14.08.2009 визнано ТОВ „Торгова компанія „Інтермаркет" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Харкевич - Гончарову І. М.

15.08.2009р. в газеті "Голос України" №152 (4652) опубліковано оголошення про визнання ТОВ „Торгова компанія „Інтермаркет" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

18.08.2009р. ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до ліквідатора з кредиторськими вимогами до боржника ТОВ „Торгова компанія „Інтермаркет".

Ухвалою місцевого господарського суду від 27.04.2010р. ліквідатором ТОВ "ТК "Інтермаркет" призначено арбітражного керуючого Яшина С. В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.02.2011 припинено обов'язки ліквідатора ТОВ "ТК "Інтермаркет" арбітражного керуючого Яшина С.В.; задоволено заяву арбітражного керуючого Босенко К.В. про призначення його ліквідатором ТОВ "ТК "Інтермаркет"; призначено ліквідатором ТОВ "ТК "Інтермаркет" арбітражного керуючого Босенко Костянтина Валентиновича.

06.10.2014 ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" подано скаргу на дії ліквідатора, у якій просив визнати дії ліквідатора - арбітражного керуючого ТОВ "Торгова компанія "Інтермаркет" Босенко К. В. при укладанні договору № 04/03/14-1 про проведення аукціону від 04.03.2014 неправомірними; заборонити продаж нерухомого майна ТОВ "Торгова компанія "Інтермаркет" за ціною, нижчою ніж вказано у згоді АТ "Укрексімбанк" від 13.12.2013 № 060/7578 на продаж нерухомого майна ТОВ "Торгова компанія "Інтермаркет"; зобов'язати ліквідатора - арбітражного керуючого Босенко К. В. укласти новий договір на продаж нерухомого майна ТОВ "Торгова компанія "Інтермаркет" відповідно до наданої АТ "Укрексімбанк" згоди 13.12.2013 № 060/7578 з врахуванням зазначених у згоді умов.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує на те, що ліквідатором всупереч умов, вказаних у згоді на продаж майна та в порушення вимог ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", 04.03.2014 укладений з організатором аукціону ПП "Укрторгцентр" договір про проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості на 20 відсотків та подальшого зниження початкової вартості на самому аукціоні, але не нижче ніж до граничної вартості - 50 відсотків початкової вартості, що може призвести до реалізації нерухомого майна боржника (предмету іпотеки) за штучно заниженою ціною, яка не відповідає ринковій вартості нерухомого майна.

Відповідно до вимог статті 3-1 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до частини 9 статті 3-1 Закону про банкрутство невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутністю наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Арбітражний керуючий в своїй діяльності повинен дотримуватись балансу інтересів, бути добросовісним та розумним, зокрема, в процедурі санації чи ліквідації, коли арбітражний керуючий виконує функції керівника боржника.

Невиконання чи неналежне виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків може мати певні правові наслідки: позбавлення ліцензії, припинення повноважень, стягнення збитків.

Місцевий господарський суд, приймаючи до уваги домовленість заставного кредитора та ліквідатора щодо умов реалізації заставного майна, з метою недопущення порушення прав заставного кредитора та боржника, частково задовольнив скаргу ПАТ, визнав дії ліквідатора при укладенні договору про проведення аукціону неправомірними, заборонив ліквідатору реалізовувати спірне нерухоме майно за ціною нижчою ніж вказаною в згоді АТ "Укрекмісбанк" № 060/7578 від 13.12.2013. В частині зобов'язання ліквідатора укласти новий договір про проведення аукціону зазначив, що ст. 16 ЦК України не визначено такого способу захисту.

Апеляційний господарський суд, переглянувши в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції, дійшов висновку про передчасність та необґрунтованість судового рішення в частині задоволення скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на дії ліквідатора, оскільки не встановлено порушень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при укладенні ліквідатором договору про проведення аукціону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №4212-VІ від 22.12.2011 передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною 4 ст. 42 Закону про банкрутство, продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 44 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги.

Частинами 1, 2 ст. 57 Закону про банкрутство передбачено, що початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим та підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону.

У ст. 65 Закону про банкрутство передбачено, що у разі, якщо інше не встановлено договором, та у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.

Відповідно до ст. 66 Закону про банкрутство, у разі, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості. Повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліквідатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.

Згідно з частиною 1 ст. 33 та частиною 2 ст. 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 20.08.2013 ліквідатор боржника Босенко К.В. у відповідності до вимог ст. 42 Закону про банкрутство звернувся до ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" з запитом на надання згоди на продаж майна, яке є предметом забезпечення його грошових вимог.

Листом від 13.12.2013 ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" повідомило ліквідатора, про надання згоди на продаж (у межах ліквідаційної процедури у справі №Б-19/117-09 про банкрутство) належного банкруту нерухомого майна, а саме: земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 17338 кв.м, кадастровий номер 4610136900:09:002:0064, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Наукова - Княгині Ольги, та будівлі (літ. А-2) загальною площею 6771,30 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул.Княгині Ольги,120, шляхом організації проведення торгів у формі аукціону.

Також у даному листі зазначено, що згода банком надається при дотриманні ліквідатором при продажі майна вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та сукупності наступних умов: продаж вищезазначеного майна банкрута здійснюється одним лотом із початковою вартістю 35842690 грн.; умови договору про проведення аукціону, укладеного між ліквідатором та організатором аукціону, міститимуть положення про проведення аукціону без можливості зниження початкової вартості вказаного майна; крок аукціону з продажу вказаного майна становитиме від 2% до 5%; обов'язковий наступний переказ банку коштів, одержаних від продажу вказаного майна, для задоволення вимог банку до товариства, забезпечених іпотекою такого майна.

04.03.2014 між ТОВ "ТД "Інтермаркет" в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Босенка К.В. (замовником аукціону) та ПП "Укрторгцентр" (організатором аукціону) укладений договір про проведення аукціону №04/03/14-1, п. 1.1 якого встановлено, що відповідно до умов цього договору замовник доручає, а організатор аукціону зобов'язується за рахунок замовника провести аукціон з продажу майна банкрута ТОВ "Торгова компанія "Інтермаркет", яке належить йому на праві власності в порядку, визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", іншими актами цивільного і та цим договором. Перелік майна замовника, що виставляється на аукціон, із розбивкою на лоти та зазначенням початкової вартості лоту, зазначається в додатку №1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною

Відповідно до п.1.4 даного договору початкова вартість лоту, що виставляється на продаж на аукціон, визначається згідно висновків вартості майна, складених відповідними суб'єктами оціночної діяльності та погоджена кредитором, вимоги якого воно забезпечує.

Крок аукціону визначається в додатку №1 до даного договору, який є невід'ємною його частиною (п.1.5 договору).

Пунктом 1.7, 1.8.1 - 1.8.3 цього договору встановлено, що у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Вперше аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості. У разі закінчення аукціону без визначення переможця проводиться повторний аукціон зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків та з можливістю подальшого зниження початкової вартості на самому аукціоні, але не нижче, ніж до граничної вартості, - 50 відсотків початкової вартості. Другий повторний аукціон проводиться зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків від вартості першого повторного аукціону та за відсутності бажаючих укласти договір початкова вартість знижується на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

Зважаючи на вищенаведені обставини справи та вимоги Закону про банкрутство, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що встановлений п.п.1.8.1-1.8.4 договору про проведення аукціону від 04.03.2014 №04/03/14-1 порядок проведення повторного та другого повторного аукціону у повній мірі відповідає вимогам статей 44, 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які регламентують порядок продажу майна банкрута під час ліквідаційної процедури на аукціоні.

В ст. 46 Закону про банкрутство, зокрема, зазначено, що у разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено цим Законом. А тому, як вірно вказав суд апеляційної інстанції в своїй постанові, встановлення обмежень щодо зниження початкової вартості майна при проведенні повторного та другого повторного аукціонів призведе до затягування ліквідаційної процедури та неможливості її завершення, а отже і порушення інтересів учасників провадження у справі про банкрутство.

За таких обставин, враховуючи положення частини 4 ст. 66 Закону про банкрутство, якою передбачено зниження початкової вартості майна на крок аукціону за відсутності бажаючих укласти договір про придбання майна на аукціоні, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що ліквідатором при укладенні договору про проведення аукціону від 04.03.2014 №04/03/14-1 дотримано вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не порушено балансу інтересів сторін, а тому відмова у задоволенні скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Львові на дії ліквідатора від 02.10. 2014 №060-04/42/32 є правомірною.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 85, 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ " Державний експортно-імпортний банк України" у м. Львові залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 по справі № Б-19/117-09 залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.