cpg1251 номер провадження справи 33/24/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2015 Справа № 908/789/15-г
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Акумуляторний світ" (61124, м. Харків, вул. Сидоренківська, буд. 54)
про стягнення суми
Суддя Мірошниченко М.В.
Секретар судового засідання Хилько Ю.І.
За участю представників сторін:
від позивача: Кузьмінова Ю.В. - довіреність № б/н від 29.12.2014 р.;
від відповідача : не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Акумуляторний світ", м. Харків звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський машинобудівний завод", м. Горлівка Донецької області заборгованості за договором № 59/258 від 12.09.2013 р. в розмірі 29923,00 грн., з яких: 20880,00 грн. - сума основного боргу, 2686,50 грн. - сума пені, 731, 84 грн. - сума 3% річних, 5624, 66 грн. - сума інфляційних втрат.
Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № 59/258 від 12.09.2013 р. позивач за видатковими накладними поставив відповідачу Товар на загальну суму 94200,00 грн. Відповідач оплату Товару здійснив лише частково в сумі 73320,00 грн. Решта боргу в сумі 20880,00 грн. залишилась несплаченою. Неналежне виконання договірних зобов'язань, щодо оплати товару потягло за собою нарахування передбачених п.5.6 Договору та ст. 625 ЦК України санкцій. Посилаючись на вищевикладене, на підставі ст.ст. 526, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.02.2015 р. порушено провадження у справі № 908/789/15-г, розгляд якої призначено на 10.03.2015 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.03.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 07.04.2015 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.04.2015 р. на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи на 15-днів - до 24.04.2015 р., розгляд справи відкладено на 21.04.2015 р.
Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалах від 09.02.2015 р., від 10.03.2015 р. та від 07.04.2015 р., щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів не надав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив.
Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У відповідності до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ТОВ "Корум Горлівський машинобудівний завод" визначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 84603, м. Горлівка Донецької області, вул. Катеринича, буд. 1.
Поштове відправлення - ухвали суду від 09.02.2015 р., від 10.03.2015 р. та від 07.04.2015 р. у справі № 908/789/15-г не прийняті до пересилання УДППЗ «Укрпошта» та повернулись до господарського суду Запорізької області на підставі листа Запорізької дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 20.01.2015 №04-16-83, у зв'язку з чим, господарським судом було складено відповідні Акти від 10.02.2015 р., від 11.03.2015 р. та від 09.04.2015 р.
У відповідності до вимог Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-06/2052/14 "Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа ВГСУ від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТО", ухвали суду від 09.02.2015 р., від 10.03.2015 р. та від 07.04.2015р. (з інформацією про час та місце судового розгляду справи) були розміщені на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб - порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, доказом чого є Витяг з веб-сторінки офіційного сайта.
Судом вчинялись дії щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи шляхом передачі телефонограми на відомий суду номер телефону (06242-443-73). Однак, передати телефонограму на вказаний номер не вдалося, оскільки за зазначеним номером абонент не відповідав. Інших контактних номерів телефонів ТОВ "Корум Горлівський машинобудівний завод" матеріали справи не містять.
Також ухвали суду від 09.02.2015 р., від 10.03.2015 р. та від 07.04.2015р. були направлені за відомими суду адресами електронної пошти відповідача, доказом чого є відповідні Витяги з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою.
Також, на вимогу суду, позивачем надані докази направлення на електронну адресу відповідача ( Polyakova.Yaroslava@corum.com ; Kalinina.Olga@corum.com ) копії позовної заяви з доданими до неї документами та копія заяви про збільшення розміру позовних вимог, доказом чого є відповідні скриншоти.
Про обізнаність відповідача про розгляд даної справи в господарському суді Запорізької області також свідчить його клопотання про відкладення розгляду справи, яке надійшло до суду 06.04.2015р., внаслідок чого розгляд справи відкладався в судовому засіданні 07.04.2015р. на 21.04.2015р.
Суд зауважує, що відповідач всупереч ст. 22 ГПК України до суду не з'явився та право на ознайомлення з матеріалами справи ( у разі необхідності) не реалізував.
За таких обставин, відповідач є повідомленим належним чином про час і місце судового розгляду справи.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.
Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.
За клопотанням присутнього у судовому засіданні представника позивача судовий процес здійснювався без застосування засобів технічної фіксації.
Письмовою заявою (вих № 61/01 від 19.03.2015 р.) позивач збільшив розмір позовних вимог, в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції, а також зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені.
Просить стягнути з ТОВ "Корум Горлівський машинобудівний завод" суму 20880,00 грн. основного боргу, суму 2085,77 грн. пені (нарахованої за період з 22.02.2014 р. по 28.08.2014 р.), суму 1003,42 грн. 3% річних (нарахованих за період з 22.02.2014 р. по 07.04.2015 р.) та суму 7758,48 грн. інфляційних втрат (нарахованих за період з березня 2014 р. по лютий 2015 р.).
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи, що вказана заява позивача не суперечать приписам статті 22 ГПК України та подана у відповідності до вимог ст. 57 ГПК України, заява про збільшення/зменшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду.
За таких обставин, предметом позову є вимоги про стягнення з ТОВ "Корум Горлівський машинобудівний завод" суми 20880,00 грн. основного боргу, суми 2085,77грн. пені, суми 1003,42 грн. 3% річних та суми 7758,48 грн. інфляційних втрат.
Присутній в судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити.
В судовому засіданні 21.04.2015 р. прийнято і проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд знаходить підстави для задоволення позову.
Матеріали справи свідчать, що 12.09.2013 р. між позивачем (Постачальником) та відповідачем (Покупцем) було укладено договір № 59/258 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався передати в обумовлені цим Договором строки Покупцю товар/продукцію, а Покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену суму.
Кількість, ціна та асортимент товару визначається Специфікаціями, які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 3.4. Договору зобов'язання Постачальника з поставки партії товару вважаються виконаними датою приймання Покупцем за відповідною накладною партії товару та надання Постачальником Покупцю всіх належним чином оформлених документів згідно з п. 3.3 Договору.
Згідно із п. 4.1 Договору ціна товару за одиницю та за позиціями вказана в Специфікаціях до Договору.
Розрахунки за Договором здійснюються в національній валюті україни шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальник (п. 4.2 Договору).
Пунктом 4.3 Договору узгоджено, що порядок оплати обумовлено в кожній конкретній узгодженій Специфікації партії товару.
Відповідно до 5.6 Договору за порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент прострочення, від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення.
Як встановлено судом, протягом дії Договору сторонами було підписано, зокрема, Специфікацію № 2 від 20.11.2013 р. на суму 94200,00 грн.
Відповідно до умов Специфікації відповідач повинен був здійснити попередню оплату у розмірі 50%, останні 50% по факту отримання товару протягом 15 календарних днів.
Відповідно до умов Договору, позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 94200,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 105 від 06.02.2014 р. на суму 62800,00 грн. та № 125 від 12.02.2014 р. на суму 31400,00 грн.
Товар отримано уповноваженою особою відповідача за Довіреністю № 277 від 05.02.2014 р. (виданої на ім'я Говорухіної А.Д.).
За отриманий товар відповідач розрахувався частково - в сумі 73320,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 667 від 30.01.2014 р. на суму 47100,00 грн., № 982 від 26.05.2014 р. на суму 2670,00 грн. та № 342 від 21.07.2014 р. на суму 23550,0 грн.
Решта боргу в сумі 20880,00 грн. залишилась несплаченою.
28.03.2014 р. позивачем на адресу відповідача було направлено Претензію (вих. № 53/01 від 21.03.2014 р.) з вимогою протягом 10 календарних днів сплатити остаточну суму за поставлений товар та суму пені і 3% річних.
Претензія позивача була залишена відповідачем без задоволення.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Факт поставки, кількість та вартість переданого за Договором Товару на загальну суму 94200 грн. підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними № 105 від 06.02.2014 р. та № 125 від 12.02.2014 р.
Товар отримано уповноваженою особою відповідача за Довіреністю без зауважень та заперечень.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За умовами пункту 4.3 Договору порядок оплати обумовлено в кожній конкретній узгодженій Специфікації партії товару.
В даному випадку, Специфікацією № 2 від 20.11.2013 р. визначено, що відповідач повинен був здійснити попередню оплату у розмірі 50%, останні 50% по факту отримання товару протягом 15 календарних днів.
Станом на дату звернення позивача із даним позовом до суду, строк оплати за Товар - наступив.
Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару, всупереч умов Договору та вимог закону, належним чином своєчасно не виконав, внаслідок чого, у нього існує основний борг за Договором в сумі 20880,00 грн.
Доказів погашення заборгованості в сумі 20880,00 грн. відповідачем до суду надано не було.
Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати отриманого товару, та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 20880,00 грн., а тому задовольняє її у повному обсязі.
Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми пені, 3% річних та втрат від інфляції.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього 3% річних (за період з 22.02.2014 р. по 07.04.2015 р.) в сумі 1003,42 грн. та втрат від інфляції (за період з березня 2014 р. по лютий 2015 р.) в сумі 7758,48 грн., заявлені позивачем правомірно, а тому задовольняються у повному обсязі.
Розрахунок 3% річних та втрат від інфляції судом перевірено та визнано вірним.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).
Аналогічні положення містяться в ст.ст. 216, 230, 231 Господарського кодексу України.
Так, ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Разом з тим, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Вимоги про стягнення пені заявлені позивачем на підставі п. 5.6 Договору, яким передбачено, що за порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент прострочення, від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення.
Оскільки відповідачем не виконувались своєчасно та належним чином зобов'язання щодо оплати вартості отриманого за Договором товару, позивачем нарахована до сплати пеня.
В даному випадку, факт порушення відповідачем умов Договору щодо строків оплати підтверджується матеріалами справи.
З огляду на вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків оплати за Договором, умови Договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача суми 2085,77 грн. пені, заявлена позивачем обґрунтовано, а тому задовольняється у повному обсязі.
Розрахунок пені судом перевірено та визнано вірним.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
В даному випадку відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов'язань.
Отже, позов задовольняється у повному обсязі.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору (1827,00 грн.) покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський машинобудівний завод" (84603, м. Горлівка Донецької області, вул. Катеринича, буд. 1, код ЄДРПОУ 37735859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акумуляторний світ" (61124, м. Харків, вул. Сидоренківська, буд. 54, код ЄДРПОУ 35069930, п/р № 26003060384629 у відділенні № 72 ХГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Харкова, МФО 351533) суму 20880 (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, суму 2085 (дві тисячі вісімдесят п'ять) грн. 77 коп. пені, суму 1003 (одна тисяча три) грн. 42 коп. три відсотки річних, суму 7758 (сім тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн. 48 коп. втрат від інфляції та суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 24 . 04.2015 р.
Суддя М.В. Мірошниченко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 21.04.2015 |
Оприлюднено | 05.05.2015 |
Номер документу | 43791184 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Мірошниченко М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні