Рішення

від 21.04.2015 по справі 908/1411/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/39/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2015 справа № 908/1411/15-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг” (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА “КУТЕЙНІКОВСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ” (87321, Донецька область, Амвросіївський район, смт. Кутейникове, вул. Лермонтова, буд. 1)

про стягнення 1091835,12 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 04.03.2015 р. звернувся позивач товариство з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг” з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА “КУТЕЙНІКОВСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ” про стягнення 1091835,12 грн. Позовні вимоги ґрунтуються на ст.ст. 173, 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 22, 509, 543, 553, 554, 610, 611, 625 ЦК України та вмотивовані тим, що 30.08.2012 р. сторонами у справі укладено договір фінансового лізингу № 4128L12/00-LD на виконання умов якого позивач передав у користування відповідачу предмет лізингу – трактор New Holland T8.390, серійний номер ZCRC03316, рік випуску 2012; жниварку ZAFFRANI 740N, серійний номер 12.02.1030.20.09, рік випуску 2012; культиватор TIGER 4MT, серійний номер 34641595, рік випуску 2012; дискову борону Joker 8RT, серійний номер 28081784, рік випуску 2012. Свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів в строк, визначений у договорі, відповідач не виконав. З урахуванням умов договору та приписів діючого законодавства позивач просить стягнути з ТОВ “АГРОФІРМА “КУТЕЙНІКОВСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ” на користь ТОВ “УніКредит Лізинг” заборгованість та штрафні і компенсаційні санкції на загальну суму 1091835,12 грн.

Ухвалою суду від 05.03.2015 року порушено провадження у справі № 908/1411/15-г, присвоєно справі номер провадження 18/39/15, судове засідання призначене на 01 квітня 2015 року. Розгляд справи відкладався на 21.04.2015 р. Представник позивача в судове засідання 21.04.2015 р. не з'явився, надіслав 20.04.2015 р. електронною поштою заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, просив визнати неявку представника поважною, витребувані судом документи не надав. Заява позивача відхилена, оскільки доказів поважності причин неявки не надано. Представник відповідача в обидва судові засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвал суду від 05.03.2015 р. та 01.04.2015 р. не виконав, відзиву на позов не надав. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу та закінчений 21.04.2015 р., судом винесено рішення.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено на офіційному веб-сайті суду – 05.03.2015 р. та 03.04.2015 р., внаслідок відсутності здійснення пересилання поштових відправлень УДППЗ «Укрпошта». Зазначене свідчить, що судом вжиті заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, призначення судового засідання, місце і час розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг” (лізингодавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА “КУТЕЙНІКОВСЬКИЙ АГРОПРОДУКТ” (лізингоодержувач, відповідач у справі) 30.08.2012 р. укладено договір фінансового лізингу № 4128L12/00-LD (надалі – договір).

Відповідно до п. 1.1. договору лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати у власність від продавця, що обраний лізингоодержувачем, предмет лізингу відповідно до встановлених лізингоодержувачем умов придбання та технічних характеристик (специфікацій), та передати його у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим договором. Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу у користування та сплачувати лізингодавцю лізингові платежі, комісії, які зазначені в додатку «Тарифи» до цього договору, який є його невід'ємною частиною, інші комісії, що передбачені цим договором та виконувати інші обов'язки, передбачені цим договором та чинним законодавством.

Згідно п. 1.2.1. договору строк лізингу починається з дати передачі предмета лізингу у користування лізингоодержувачу, що підтверджується підписанням відповідного акту приймання-передачі предмета лізингу. Строк лізингу закінчується: а) в день, наступний за останньою датою, що вказана в графіку лізингових платежів; b) в день, наступний за датою, коли лізингодавець отримав відповідні, в залежності від випадку загибелі (знищення) чи втрати (викрадення) предмета лізингу, документи; c) в день, визначений в укладений між сторонами додатковій угоді стосовно дострокового викупу предмету лізингу за умови сплати інших, передбачених договором платежів, згідно з такою угодою. При цьому сторони домовились, що право лізингоодержувача щодо дострокового викупу предмету лізингу виникає після спливу 12 місяців з дати початку перебігу строку лізингу; d) в день, визначений в повідомленні про відмову від договору за ініціативою лізингодавця або лізингоодержувача у випадках, передбачених договором та/або чинним законодавством (п. 1.2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3. договору передача лізингоодержувачу предмета лізингу та документів до нього оформляється підписанням сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу, впродовж 3-ох (трьох) робочих днів, починаючи з дати відповідного повідомлення лізингоодержувача продавцем та/або лізингодавцем. При цьому сторони погоджуються, що у випадку одночасної передачі декількох предметів лізингу, достатнім доказом такої передачі буде підписання одного чи декількох актів приймання-передачі предметів лізингу, за умови, що такий(-і) документ(-и) буде(-ть) відображати передачу предметів лізингу, у кількості, обумовленій цим договором.

На виконання умов вищезазначеного договору відповідачу передано на праві володіння та користування предмет лізингу – трактор New Holland T8.390, серійний номер ZCRC03316, рік випуску 2012; жниварку ZAFFRANI 740N, серійний номер 12.02.1030.20.09, рік випуску 2012; культиватор TIGER 4MT, серійний номер 34641595, рік випуску 2012; дискову борону Joker 8RT, серійний номер 28081784, рік випуску 2012, що підтверджується двома підписаними представниками сторін актами приймання-передачі предмета лізингу від 08.10.2012 р.

Відповідно до п. 5.1 договору лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі. Розмір лізингових платежів, їх складові частини та дати платежів визначаються у графіку лізингових платежів, що міститься у додатку(-ах) до цього договору.

Розмір лізингових платежів та їх складових частин виражається у іноземній валюті (долар США, Євро або інша валюта) та підлягає сплаті у національній валюті України - гривні за курсом, що визначений цим договором (п. 5.2. договору).

Сторони визначили в договорі грошовий еквівалент лізингових платежів в доларах США (графік лізингових платежів у додатку № 4128L12/01 до договору) та в євро (графік лізингових платежів у додатках №№ 4128L12/02, 4128L12/03, 4128L12/04 до договору).

Сторонами 08.10.2012 р. укладено додаткову угоду № 1, згідно до якої додатки до договору договір №№ 4128L12/01, 4128L12/02, 4128L12/03, 4128L12/04 викладені в новій редакції внаслідок зміни вартості предмета лізингу.

Сторонами 11.03.2014 р. укладено додаткову угоду № 2, згідно якої визначено розмір простроченої заборгованості відповідача по сплаті відшкодування у сумі 151812,85 грн. станом на дату укладення додаткової угоди; визначено строк сплати 151812,85 грн. до 30.10.2014 року; також сторони дійшли згоди, що лізингоодержувач сплачує лізингодавцю комісію за перегляд графіку платежів в строк до 15.03.2014 року (включно): - згідно з додатком № 4128L12/01 у розмірі 4832,44 грн., в т.ч. ПДВ; - згідно з додатком № 4128L12/02 у розмірі 2138,36 грн., в т.ч. ПДВ; - згідно з додатком № 41281L12/03 у розмірі 2138,36 грн., в т.ч. ПДВ; - згідно з додатком № 41281L12/04 у розмірі 2000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Згідно п.п. 5.3.1. - 5.3.2. п. 5.3 договору лізингові платежі за цим договором складаються зокрема з:

- авансовий (перший лізинговий) платіж сплачується до передачі предмета лізингу у користування лізингоодержувачу та є частиною відшкодування предмету лізингу. Авансовий платіж сплачується за курсом та в строк(-и), які вказані у відповідному додатку до цього договору авансовий платіж включає в себе податок на додану вартість.

- періодичні лізингові платежі сплачуються після передачі предмета лізингу у користування лізингоодержувачу за курсом продажу та включають в себе:

а) Відшкодування вартості предмету лізингу, що розраховується за курсом, встановленим у відповідному додатку до цього договору;

б) Комісію лізингодавця, яка є такою, що змінюється, та розраховується як різниця між розміром періодичного лізингового платежу, який зазначений у стовбці «Лізинговий платіж» та перерахований в гривню, та розміром відшкодування вартості предмету лізингу у гривні, розрахованого згідно п. 5.3.2.(а) цього договору. Мінімальний розмір комісії лізингодавця не може бути меншим ніж одна гривня.

Відповідно до п. 7.1 договору, оплата лізингоодержувача за цим договором вважається здійсненою в момент зарахування коштів на рахунок лізингодавця.

Випадками невиконання за цим договором зокрема згідно із п.п. а) п. 11.1 договору є: лізингоодержувач не сплачує своєчасно будь-яку суму, яку він повинен сплатити за умовами цього договору.

Лізингоодержувач не виконав зобов'язання з оплати лізингових платежів за графіком, наведеним у додатках до договору №№ 4128L12/01, 4128L12/02, 4128L12/03, 4128L12/04 у період з 05.03.2014 р. по 05.02.2015 р., що призвело до виникнення заборгованості за договором у загальній сумі 955075,15 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу і поставки. У зв'язку із цим лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченні дії договору.

Таким чином, на правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання позивачем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Загальні правові та економічні засади фінансового лізингу регламентуються Законом України “Про фінансовий лізинг”.

Частиною 2 ст. 1 вказаного вище Закону унормовано, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг”, лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Статтею 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” визначено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ч. 1). Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу (ч. 2).

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 955075,15 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

За порушення виконання відповідачем умов договору позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 7771,19 грн. за період з 06.03.2014 р. по 26.02.2015 р. та 64445,61 грн. інфляційних втрат за період з березня 2014 р. по січень 2015 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних за період прострочення з 06.03.2014 р. по 26.02.2015 р. та інфляційних втрат за період з березня 2014 р. по січень 2015 р. суд визнав виконаним вірно, а вимоги про стягнення 7771,19 грн. 3% річних та 64445,61 грн. інфляційних втрат такими, що підлягають задоволенню.

Крім того позивач просив стягнути 64543,17 грн. пені за період прострочення з 06.03.2014 р. по 26.02.2015 р.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 12.3 договору у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена за цим договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, яка діяла протягом періоду прострочення, за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд дійшов висновку, що він є вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 64543,17 грн. за період з 06.03.2014 р. по 26.02.2015 р. судом задовольняється.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «КУТЕИНІКОВСЬКИИ АГРОПРОДУКТ» (87321, Донецька область, Амвросіївський район, смт. Кутейникове, вул. Лермонтова, буд. 1, ідентифікаційний код 30905512) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1, ідентифікаційний код 33942232) 955075,15 грн. (дев'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч сімдесят п'ять грн. 15 коп.) основного боргу, 64543,17 грн. (шістдесят чотири тисячі п'ятсот сорок три грн. 17 коп.) пені, 7771,19 грн. (сім тисяч сімсот сімдесят одну грн. 19 коп.) 3% річних, 64445,61 грн. (шістдесят чотири тисячі чотириста сорок п'ять грн. 61 коп.) інфляційних втрат, 21836,70 грн. (двадцять одну тисячу вісімсот тридцять шість грн. 70 коп.) судового збору. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 24 квітня 2015 р.