Рішення

від 22.04.2015 по справі 916/866/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2015 р.Справа № 916/866/15-г

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Князєвої К.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Сєдова В.Ю. за довіреністю № 4-636/1 від 02.07.2014р.

Від відповідача : не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства „Іллічівськтеплоенерго" до державного закладу „Дорожня лікарня державного підприємства „Одеська залізниця" про стягнення 19 242,94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Іллічівськтеплоенерго" (далі по тексту - КП „Іллічівськтеплоенерго") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного закладу „Дорожня лікарня державного підприємства „Одеська залізниця" (далі по тексту - ДЗ „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 19 242,94 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 13 219,33 грн., трьох відсотків річних в сумі 1 124,24 грн., збитків від інфляції в сумі 3 353,82 грн. та пені в сумі 1 545,55 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 184-Б153 від 01.11.2008р. зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості теплової енергії, спожитої протягом періоду з лютого 2013 року по січень 2014 року включно.

Відповідач повністю заперечує проти позову, наголошуючи на його безпідставності та необґрунтованості. При цьому, в судове засідання, призначене на 22.04.2015р., представник відповідача не з'явився, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом представника ДЗ „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" на повідомленні про оголошення перерви в судовому засіданні від 15.04.2015р., та про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

01.11.2008р. між КП „Іллічівськтеплоенерго" (Енергопостачальна організація) та КП „Іллічівськтеплоенерго" (Споживач) було укладено договір про постачання енергії в гарячій воді № 184-Б 153, у відповідності до п.п. 1.1, 2.1 якого за цим договором Енергопостачальна організація зобов'язується постачати Споживачеві вчасно та відповідної якості теплову енергію на опалення та гаряче водопостачання в обсягах відповідно до договору, а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором. Теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору на такі потреби: опалення - в період опалювального сезону (який встановлюється місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування); гаряче водопостачання- в період, який встановлюється місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування.

Виходячи зі змісту додатку № 1 до договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 184-Б153 від 01.11.2008р., Енергопостачальна організація прийняла на себе зобов'язання здійснювати постачання теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання об'єкту Споживача, розташованого за адресою: м. Іллічівськ, вул. Олександрійська, 4.

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Виходячи з умов п.п. 10.1, 10.4 договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 184-Б153 від 01.11.2008р. цей договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 01.11.2009р. Договір вважається пролонгованим на той самий строк, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення. В матеріалах справи відсутні докази волевиявлення жодної із сторін названого договору на припинення його дії протягом спірного періоду, у зв'язку з чим, суд доходить висновку, що договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 184-Б153 від 01.11.2008р., укладений між сторонами по справі, був неодноразово пролонгований на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені сторонами в момент його укладення, та протягом періоду з лютого 2013 року по січень 2014 року був діючим.

В силу положень ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Положеннями п. 4.2.1 договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 184-Б153 від 01.11.2008р. передбачено, що до обов'язків Енергопостачальної організації відноситься забезпечення постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з цим договором.

У відповідності до ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Основним обліковим періодом енергопостачання є декада, з коригуванням обсягів протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергії протягом доби за годинами, а також час і тривалість максимальних та мінімальних навантажень. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Пунктом 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, передбачено, що теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше.

КП „Іллічівськтеплоенерго" протягом періоду з лютого 2013 року по січень 2014 року включно належним чином виконувались прийняті на себе зобов'язання за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 184-Б153 від 01.11.2008р. шляхом безперервного постачання теплової енергії відповідачу на опалення та на гаряче водопостачання до об'єкту, розташованого за адресою: м. Іллічівськ, вул. Олександрійська, 4, що підтверджується наявними в матеріалах справи розпорядженнями Іллічівського міського голови про початок та закінчення опалювальних сезонів, а відповідач здійснював споживання даної послуги. Доказів, спростовуючих викладене, з боку ДЗ „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" суду надано не було.

Згідно з п.п. 5.1, 6.1 - 6.5 договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 184-Б153 від 01.11.2008р. облік споживання теплової енергії проводиться: по об'єктах, на яких встановлені прилади обліку теплової енергії- по цим приладам обліку, по об'єктах, які не мають приладів обліку-розрахунковим способом. Тарифи за надані послуги на момент укладання договору з урахування ПДВ становить: абонентна плата за 100 Ккал/год. приєднаного навантаження -1,53 грн. нараховується щомісяця протягом року; плата за спожиту теплову енергію -197,36 грн. за 1 Гкал. нараховується за фактичне споживання теплової енергії у кожному місяці. Розмір плати за послуги може бути змінено в односторонньому порядку, на підставі рішення Іллічівської міської ради. Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (цін). Розрахунковим періодом щодо сплати Споживачем ціни наданих послуг за цим договором календарний місяць. Сплата за теплову енергію Споживачем здійснюється щомісячно по рахункам Енергопостачальної організації протягом 3 (трьох) банківських днів від часу отримання рахунку.

Як свідчать матеріали справи, з метою отримання плати за спожиту теплову енергію позивачем було направлено на адресу ДЗ „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" рахунки від 04.03.2013р., від 03.04.2013р., від 07.05.2013р., від 04.06.2013р., від 03.07.2013р., від 05.08.2013р., від 03.09.2013р., від 03.10.2013р., від 04.11.2013р., від 03.12.2013р., від 08.01.2014р., від 04.02.2014р., від 04.03.2014р., від 03.04.2014р., від 05.05.2014р., від 04.06.2014р., від 03.07.2014р., від 04.08.2014р., від 06.11.2014р. (рахунок-коригування вартості спожитої теплової енергії за попередні періоди шляхом виключення вартості теплової енергії, що була нарахована після 28.01.2014р.). На підтвердження факту вручення відповідачу вказаних рахунків в матеріалах справи наявні відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень під розписку.

Посилаючись на те, що відповідачем в порушення умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 184-Б153 від 01.11.2008р., вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобов'язання із своєчасного та повного здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію за період з лютого 2013 року по січень 2014 року включно належним чином виконані не були, КП „Іллічівськтеплоенерго" в межах даної справи висуваються позовні вимоги про стягнення з ДЗ „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" заборгованості за спожиту на підставі названого договору теплову енергію в сумі 13 219,33 грн., трьох відсотків річних в сумі 1 124,24 грн., збитків від інфляції в сумі 3 353,82 грн. та пені в сумі 1 545,55 грн.

Розглянувши здійснений КП „Іллічівськтеплоенерго" розрахунок заборгованості ДЗ „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" за спожиту теплову енергію, господарський суд відзначає, що в якості підстави нарахування суми заборгованості, заявленої до стягнення, позивачем було використано наступні тарифи: для теплової енергії, спожитої протягом періоду з лютого по грудень 2013 року, в сумі 683,26 грн. з урахуванням ПДВ; для теплової енергії, спожитої протягом періоду січня 2014 року, в сумі 518,38 грн. (без урахування ПДВ). Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд вважає за необхідне визначити обґрунтованість застосування позивачем даних тарифів.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна визначається в договорі. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 191 Господарського кодексу України державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. В силу положень ст. 12 Закону України „Про ціни та ціноутворення" державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Положеннями ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У відповідності до ч. 3 ст. 20 Закону України „Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-IV (з подальшими змінами та доповненнями) тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

В свою чергу, ст. 19 Законом України „Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" від 09.07.2010р. № 2479-VI (з подальшими змінами та доповненнями) встановлено, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, виконує функції державного регулювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до закінчення процесу формування національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.09.2011р. № 157 було затверджено для КП „Іллічівськтеплоенерго" умовно-змінну частину двоставкових тарифів на теплову енергію (вартість одиниці теплової енергії) для потреб бюджетних установ в розмірі 569,38 грн. за 1 Гкал (без ПДВ). Саме цей тариф було застосовано позивачем при здійсненні розрахунку вартості спожитої ДЗ „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" теплової енергії за період з лютого по грудень 2013 року включено.

В свою чергу, на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 31.12.2013р. № 496, яка набула чинності з 01.01.2014р., було встановлено для КП „Іллічівськтеплоенерго" тариф на теплову енергію в сумі 518,38 грн. (без ПДВ) за 1 ГКал для бюджетних установ. Вказаний тариф був застосований позивачем при визначенні вартості спожитої відповідачем теплової енергії протягом січня 2014 року.

Враховуючи наведені положення законодавства щодо порядку формування тарифів на теплову енергію, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність застосування тарифів, яке було здійснено КП „Іллічівськтеплоенерго" для визначення вартості спожитої відповідачем на виконання умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 184-Б153 від 01.11.2008р. теплової енергії протягом спірного періоду.

Як вбачається, із матеріалів справи, вартість поставленої позивачем теплової енергії була оплачена відповідачем лише частково, в результаті чого, станом на момент вирішення цього спору у ДЗ „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" наявна заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію в сумі 13 219,33 грн.

При цьому, твердження відповідача щодо його необізнаності із новими тарифами на теплову енергію, що були застосовані КП „Іллічівськтеплоенерго" для розрахунку заборгованості протягом спірного періоду, є необґрунтованими з огляду на правову природу договорів на постачання теплової енергії, оскільки у відповідних правовідносинах застосовуються державні регульовані ціни. Твердження ДЗ „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" про неотримання ним рахунків на оплату вартості спожитої протягом спірного періоду теплової енергії взагалі спростовуються наявними у матеріалах повідомленнями про вручення поштових відправлень КП „Іллічівськтеплоенерго" із відповідними рахунками під розписку представнику відповідача.

Що стосується посилань ДЗ „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" на неправомірність пролонгації спірного договору з огляду на норми Закону України „Про здійснення державних закупівель", суд зауважує, що вказаний закон не містить імперативних заборон на можливість пролонгації договорів на здійснення закупівель за державні кошти, що укладені до моменту набрання цим законом чинності.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, господарський суд визнає обґрунтованою та доведеною суму заборгованості відповідача перед ДЗ „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" за поставлену теплову енергію в розмірі 13 219,33 грн., яка витікає з умов укладеної між сторонами угоди та положень чинного законодавства, у зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано ДЗ „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" до сплати три відсотки річних в сумі 1 124,24 грн. за порушення ним власних грошових зобов'язань у спірних правовідносинах. Перевіривши розрахунок трьох відсотків річних, господарський суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення із ДЗ „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" трьох відсотків річних в сумі 1 124,24 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, в порядку ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано відповідачу до сплати збитки від інфляції в сумі 3 353,82 грн. за порушення останнім власних грошових зобов'язань у спірних правовідносинах. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок збитків від інфляції, суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення із ДЗ „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" збитків від інфляції в сумі 3 353,82 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг)

Положеннями п. 7.2 договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 184-Б153 від 01.11.2008р. передбачено, що Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (для інших споживачів).

З посиланням на п. 7.2 договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 184-Б153 від 01.11.2008р. позивачем було нараховано пеню в сумі 1 545,55 грн. за порушення ДЗ „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" прийнятих на себе грошових зобов'язань у спірних правовідносинах. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок даної штрафної санкції, господарський суд доходить висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення із ДЗ „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" на користь КП „Іллічівськтеплоенерго" пені в сумі 1 545,55 грн. підлягають задоволенню.

При цьому, судом відхиляються посилання ДЗ „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" на пропуск позивачем річного строку позовної давності для звернення до суду із позовними вимогами про стягнення пені, оскільки як свідчить здійснений КП „Іллічівськтеплоенерго" розрахунок даної штрафної санкції /а.с. 18/, пеня за порушення зобов'язань у спірних правовідносинах була нарахована в межах річного строку, що передував пред'явленню даного позову.

Посилання ДЗ „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" на неправомірність нарахування трьох відсотків річних через наявність у договорі про постачання теплової енергії в гарячій воді № 184-Б153 від 01.11.2008р. умов щодо нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ судом також залишаються поза увагою, оскільки пеня та три відсотки річних, нарахування яких передбачено ст. 625 ЦК України, є різними заходами відповідальності боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання з огляду на відмінність їх правової природи та законодавчого регулювання.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ДЗ „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" перед КП „Іллічівськтеплоенерго" в загальному розмірі 19 242,94 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 13 219,33 грн., трьох відсотків річних в сумі 1 124,24 грн., збитків від інфляції в сумі 3 353,82 грн. та пені в сумі 1 545,55 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Відповідачем факт існування вказаної суми заборгованості був визнаний під час розгляду справи. Доказів, спростовуючих викладений висновок суду, відповідачем надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи все наведене вище, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом присудження до стягнення із ДЗ „Дорожня лікарня ДП „Одеська залізниця" на користь КП „Іллічівськтеплоенерго" суми основного боргу в розмірі 13 219,33 грн., трьох відсотків річних в сумі 1 124,24 грн., збитків від інфляції в сумі 3 353,82 грн. та пені в сумі 1 545,55 грн. відповідно до відповідно до положень ст.ст. 193, 231, 275, 276, 191 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 629, 632 ЦК України, п. 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, ч. 3 ст. 20 Закону України „Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-IV (з подальшими змінами та доповненнями), ст. 19 Законом України „Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" від 09.07.2010р. № 2479-VI (з подальшими змінами та доповненнями), ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 193, 231, 275, 276, 191 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625 629, 632 ЦК України, п. 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, ч. 3 ст. 20 Закону України „Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-IV (з подальшими змінами та доповненнями), ст. 19 Законом України „Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" від 09.07.2010р. № 2479-VI (з подальшими змінами та доповненнями), ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 35, 44, 49, 82-85, ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного закладу „Дорожня лікарня державного підприємства „Одеська залізниця" /65059, м. Одеса, вул. Шклярука, 4-а, код ЄДРПОУ 01111167, р/р 35227002000167 в ГУДКС в Одеській області, МФО 828011/ на користь комунального підприємства „Іллічівськтеплоенерго" /68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Комсомольська, 2-а, код ЄДРПОУ 31619819, р/р 2600599701 в ФАБ „Південний", МФО 328663/ суму основного боргу в розмірі 13 219 грн. 33 коп. /тринадцять тисяч двісті дев'ятнадцять грн. 33 коп./, збитки від інфляції в сумі 3 353 грн. 82 коп. /три тисячі триста п'ятдесят три грн. 82 коп./, три відсотки річних в сумі 1 124 грн. 24 коп. /одна тисяча сто двадцять чотири грн. 24 коп./, пеню в сумі 1 545 грн. 55 коп. /одна тисяча п'ятсот сорок п'ять грн. 55 коп./, судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп. /одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 27.04.2015р.

Суддя С.П. Желєзна