Рішення

від 21.04.2015 по справі 921/279/15-г/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" квітня 2015 р.Справа № 921/279/15-г/17

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі", м.Полтава

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацький сирзавод", м.Бучач Тернопільської області

про cтягнення 11544,00грн боргу за договором №1-3/13 від 14.03.2013р. на виконання науково-дослідної роботи,

за участю представників:

позивача: Водяник О.В., уповноважений, довіреність №06-40/190 від 08.04.2015р.;

відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Позивач - Вищий навчальний заклад Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі", м.Полтава, звернувся 11.03.2015р. (згідно відтиску штемпеля відділення поштового зв'язку на поштовому конверті) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацький сирзавод", м.Бучач Тернопільської області, про стягнення 11544,00грн боргу за договором №1-3/13 від 14.03.2013р. на виконання науково-дослідної роботи.

Позов обґрунтовується наступними документами: копією договору на виконання науково-дослідної роботи №1-3/13 від 14.03.2013р. з додатками; копією Акту виконаних робіт №00000017 від 25.10.2013р.; копією Акту здачі-приймання робіт; копією вимоги №06-881/16 від 08.10.2014р. з доказами її надіслання на адресу відповідача; копією довідки ПАТ КБ "Приватбанк" №08.7.0.0.0/150217095025 від 17.02.2015р. про те, що на рахунок позивача не надходили кошти від ТОВ "Бучацький сирзавод" за період з 01.03.2013р. по 16.02.2015р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 19.03.2015р. порушено провадження у справі, витребувано від сторін додаткові документи, судове засідання призначено на 31.03.2015р. з подальшим відкладенням, на підставі ст.77 ГПК України, на 21.04.2015р., з урахуванням клопотання позивача та у зв'язку з неподанням сторонами документів, необхідних для розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 21.04.2015р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Серед іншого пояснив, що позивачем виконано належним чином договірні зобов'язання, передбачені умовами договору від 14.03.2013р. №1-3/13, що підтверджується актом виконаних робіт №00000017 від 25.10.2013р. та актом прийому-передачі робіт, які підписані сторонами без заперечень. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання в частині оплати вартості виконаних робіт на суму 11554,00грн не виконав, а вимогу позивача про погашення існуючої заборгованості, залишив без відповіді та задоволення.

Відповідач жодного разу в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не подав, будь яких клопотань в порядку господарського процесуального законодавства не заявив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, що долучені до матеріалів справи.

Враховуючи належне повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи, достатність часу, наданого для підготовки до судового засідання, зважаючи на те, що брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст.22 ГПК України, застосовуючи принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, що закріплені в п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.4 3 та ст.33 ГПК України та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні, за правилами ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та додатково подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено:

14 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бучацький сирзавод", як Замовником, та Вищим навчальним закладом Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі", як Виконавцем, укладено договір на виконання науково-дослідної роботи №1-3/13 (далі - договір), відповідно до умов якого Замовник доручив, а Виконавець зобов'язався виконати науково-дослідні роботи за темою "Розробка та виготовлення системи бактерицидного знезараження повітря", загальною вартістю 11544,00грн, які Замовник зобов'язався стовідсотково сплатити Виконавцю на підставі актів здавання-прийняття робіт (п.п.1.1, 2.1, 2.2, протокол погодження ціни на виконання науково-дослідної роботи, додаток 2 до договору - кошторис вартості робіт).

Згідно погодженого сторонами кошторису у вартість науково-дослідних робіт включено: фонд оплати праці (1000,00грн), відрахування на соціальні заходи (367,8грн), матеріали (6250,00грн), накладні витрати (202,20грн), витрати на відрядження (1800,00грн), кошторисна вартість (9620,00грн) та ПДВ (1924,00грн).

Загальна ціна договору в сумі 11544,00грн узгоджена сторонами, що вбачається з протоколу (додаток 1 до договору), який є підставою для виконання розрахунків та платежів згідно договору.

Як свідчать матеріали справи, за своєю правовою природою правовідносини, що виникли між сторонами на підставі укладеного правочину регулюються нормами глави 62 Цивільного кодексу України, згідно з якою врегульовано правовідносини з виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Так, згідно з приписами статті 892 ЦК України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Приписами частини першої статті 894 ЦК України, встановлено, що виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Згідно зі статтею 898 Цивільного кодексу України замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний, зокрема, прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Аналогічні положення містяться і в статті 331 ГК України.

Отже, договір на виконання науково-дослідних робіт складається з двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань, де виконавець має виконати та передати науково-дослідні роботи, а замовник прийняти та оплатити роботи (ст.ст. 893, 894, 897 ЦК України) та, де замовник зобов'язаний оплатити передані роботи, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати (ст.ст.894, 898 ЦК України).

Відповідно до п.2 Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (далі - НДДКР), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.1996р. №830, до науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт належать: науково-дослідні , проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються науково-дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими і технологічними організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій.

Слід відзначити, що виконання науково-дослідних робіт за своїм характером відрізняється від інших підрядних робіт та послуг, що вимагає спеціальної правосуб'єктності сторін: як замовника, так і, особливо, виконавця, оскільки останній, відповідно до законодавства про наукову і науково-технічну діяльність, має бути суб'єктом наукової і науково-технічної діяльності. Це надає йому право здійснювати відповідні наукові роботи. Загалом, це означає, що суб'єктивне право на проведення наукових досліджень належить лише спеціальним суб'єктам, визначеним спеціальним законом, яким є Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Відповідно до статті 3 названого Закону, суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є, в тому числі, і вищі навчальні заклади, яким є Вищий навчальний заклад Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" та одним із завдань якого, згідно Статуту закладу, визначено здійснення наукової і науково-технічної діяльності (п.1.4 Статуту).

Як випливає з матеріалів справи, позивачем у відповідності до умов договору на виконання науково-дослідної роботи, у жовтні 2013 року виконано роботи на загальну суму 11544,00грн (з ПДВ).

Факт виконання позивачем робіт згідно договору №1-3/13 підтверджується наявними в матеріалах справи та підписаними обома сторонами без зауважень актом виконаних робіт №00000017 від 25.10.2013р. та актом приймання виконаних науково-дослідних робіт, підписаного сторонами станом на 11.11.2013р., а також не заперечується належними та допустимими доказами відповідачем у справі.

Таким чином, підписавши акт виконаних та акт приймання науково-дослідної роботи, відповідач у справі підтвердив належне виконання позивачем обумовленої договором №1-3/13 від 14.03.2013р. науково-дослідної роботи на загальну суму 11544,00грн.

Обов'язок оплати виконаної Замовником роботи передбачено у п.2.2 договору та випливає із змісту загальних положень про зобов'язання цивільного законодавства та Господарського кодексу України, які суд застосовує до спірних правовідносин (ст.ст. 526, 509, 894, 898 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України).

Як судом встановлено, відповідно до п.п.2.1, 2.2 договору оплата вартості виконаних та прийнятих науково-дослідних робіт здійснюється у повній мірі (стовідсотково суму договору - 11544,00грн) Замовником після прийняття робіт, що підтверджується підписаним сторонами актом здачі-приймання робіт.

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем як Замовником, умов договору №1-3/13 від 14.03.2013р. на виконання науково-дослідних робіт в частині проведення оплати вартості виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт.

З урахуванням наведеного, слід дійти висновку, що між сторонами у справі виникло грошове зобов'язання.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, заслухавши доводи представника позивача господарський суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно з ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як стверджує позивач і це не заперечено відповідачем у встановленому законом порядку, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бучацький сирзавод" зобов'язань по оплаті вартості виконаних робіт не виконало, внаслідок чого станом на 11.03.2015р. (дата звернення з позовом) за відповідачем рахується борг в розмірі 11544,00грн.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору звернувся до відповідача із вимогою №06-881/16 від 08.10.2014р. про оплату вартості прийнятих робіт на загальну суму 11544,00грн, яка останнім залишена без відповіді та задоволення, хоча отримана відповідачем 22.10.2014р.(повідомлення про вручення поштового відправлення долучено до матеріалів справи).

В силу приписів ст.ст.11, 16, 509 ЦК України та ст.ст.1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Між тим, із системного аналізу правовідносин, що склалися між сторонами та норм закону, які їх регулюють, суд дійшов висновку, що між сторонами виник спір з підстав несплати боргу за виконані роботи по договору на виконання науково-дослідних робіт. Отже, за змістом ч.1 ст.509, ч.3 ст.510, ч.1 ст.892, 894, 898 ЦК України, ч.1 ст.173 ГК України правовідносини, які виникли між сторонами є грошовим зобов'язаннями, за якими замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Згідно приписів ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За даних обставин, суд погоджується з доводами позивача про порушення його майнових прав на суму 11544,00грн боргу, які знаходять свої підтвердження у матеріалах справи, а тому позовні вимоги як правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані підлягають до задоволення, шляхом примусового стягнення з відповідача заявленої суми боргу, виходячи з умов договору №1-3/13 від 14.03.2013р. та в силу положень статей 526, 530, 894, 898 ЦК України.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у справі.

В судовому засіданні 21.04.2015р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду відповідно до ст.85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 629, 632, 892-900 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 331 ГК України, Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", ст.ст. 4 2 -4 7 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 81 1 , 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацький сирзавод" (м.Бучач Тернопільської області, вул.Галицька, 176, ідентифікаційний код 30811896) - 11544(одинадцять тисяч п'ятсот сорок чотири)грн 00коп. боргу, та 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім)грн 00коп. в повернення сплаченого судового збору на користь Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" (м.Полтава, вул.Коваля, 3, ідентифікаційний код 01597997).

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено "24" квітня 2015 року.

Суддя Н.О. Андрусик