Рішення

від 20.04.2015 по справі 927/471/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

==============================================================================================================================================

.Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"20" квітня 2015 р. Справа № 927/471/15

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Буран"

04080, вул. Вікентія Хвойки, 21, м.Київ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптовичок"

14000, пр.Перемоги, 95, м.Чернігів;

16130, с.Вільшане, вул.Чкалова, 9, Сосницький р-н,Чернігівська обл.;

предмет спору: стягнення 42957,92грн.;

за участю представників сторін:

позивача: Задворна Н.М. (дов. №б/н від 01.03.2015р.) - представник;

відповідача: не з'явився;

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Буран" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Оптовичок" про стягнення 42957,92грн., з яких 371400,00грн. основного боргу за договором поставки №05/08/14 від 05.08.2014 та 87,28грн. пені, 523,64грн. 3%річних, 5207,00грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.03.2015 було порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 06.04.2015, після чого розгляд справи відкладався до 20.04.2015.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився.

Докази вручення відповідачу ухвали господарського суду Чернігівської області від 26.03.2015 у суду відсутні.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 20.04.2015.

В судовому засіданні 06.04.2015 представник позивача усно заявив про збільшення розміру позовних вимог та подав розрахунок ціни позову, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача 371400,00грн. основного боргу, 93,83грн. пені, 562,96грн. 3%річних, 7451,87грн. інфляційних, а всього 45248,66грн..

В судовому засіданні 20.04.2015 представник позивача зазначив, що просить суд стягнути з відповідача заборгованість відповідно до вимог, викладених в позовній заяві, а саме: 42957,92грн., з яких 371400,00грн. основного боргу, 87,28грн. пені, 523,64грн. 3%річних та 5207,00грн. інфляційних.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до витягу з офіційного сайту Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" станом на 06.04.2015 юридична адреса (місцезнаходження) відповідача - ТОВ "Оптовичок": 16130, с.Вільшане, вул.Чкалова,9, Сосницький р-н.

Ухвали господарського суду Чернігівської області від 26.03.2015 та від 06.04.2015 були направлені за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві:14000, пр.Перемоги, 95, м.Чернігів, які повернулись до суду з відміткою відділення "Укрпошта" "за закінченням терміну зберігання". Також ухвала господарського суду Чернігівської області від 06.04.2015 була направлена відповідачу за юридичною адресою відповідача: 16130, с.Вільшане, вул.Чкалова,9, Сосницький р-н та повернулась до суду з відміткою поштового відділення «відмова від отримання без ПІБ».

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

05.08.2014 між ТОВ «Торговий дім «Буран» та ТОВ «Оптовичок» укладено договір №05/08/14 (далі -Договір).

Згідно ч.1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник (Позивач) зобов'язується передати в обумовлені строки Покупцеві продукцію, далі Товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в строки і порядку, передбаченому даним договором.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.1.2. Договору, Поставка товару здійснюється окремими партіями Найменування, асортимент, ціна, кількість Товару в окремій партії визначається в підписаних сторонами накладних.

Відповідно до п.2.2, п.2.3 Договору, разом з товаром, відповідно до чинного законодавства України, Постачальник передає Покупцю супровідні документи: накладна на відпуск товару, рахунок, податкова накладна, товаротранспортна накладна, документи, що підтверджують якість Товару; право власності на поставлений товар переходить до Покупця в момент отримання товару від Постачальника за накладною, що є моментом поставки Товару і засвідчується підписами уповноважених представників сторін.

Позивач зазначає, що він поставив відповідачу товар (монтажну піну професійну Standart Gun Form, клей-піна Polystyrol Fix для пенопласта) на загальну суму 101680,80грн., що підтверджується видатковими накладними: № 106 від 05.08.2014 на суму 36640,80грн., №139 від 26.08.2014 на суму 28080,00грн., №148 від 09.09.2014 на суму 36960,00грн., підписаними представниками відповідача без зауважень

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно п.4.1. Договору, ціна товару погоджена Сторонами та вказується у видаткових накладних на поставку товару, що є невід'ємною частиною цього договору; сума договору складається з сум партій товару, що поставлений Постачальником протягом строку дії цього Договору та вказаних у видаткових накладних; ціна товару встановлюється у національній валюті; Покупець здійснює оплату кожної партії товару на умовах відстрочення платежу 14 календарних днів, починаючи з дати, вказаної у видатковій накладній, але не пізніше 30 числа поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на підстав рахунку, відповідно до реквізитів, зазначених у розділі 11 даного Договору.

Як зазначає позивач, відповідач здійснив часткову оплату товару на суму 64540,80грн., що підтверджується копіями платіжних доручень: від 14.08.2014 на суму 11000,00грн., від 21.08.2014 на суму 25640,80грн., від 28.08.2014 на суму 8400,00грн., від 12.09.2014 на суму 10000,00грн., від 18.09.2014 на суму 5000,00грн., від 24.10.2014 на суму 3000,00грн., від 31.10.2014 на суму 1500,00грн.

Однак, обов'язок щодо оплати отриманого товару відповідачем станом на час порушення провадження у справі повністю не виконаний, що є порушенням ст. ст. 525, 692 ЦК України і ст.193 ГК України.

Факт отримання товару на суму 101680,80грн. належним чином доведений, підтверджується матеріалами та визнаний відповідачем справи.

Станом на час подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар не сплачена та становить 37140,00грн..

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що факт наявності основного боргу у відповідача перед позивачем в сумі 37140,00грн. грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 37140,00грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також, частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 29.11.1996р., розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6.2 Договору Покупець за порушення строків оплати виплачує Постачальнику за кожний день прострочення платежу пеню в розмірі 0,5% від суми неоплаченого товару.

Позивач, просить стягнути на його користь пеню за період з 09.09.2014 по 04.03.2015 в сумі 87,28грн.

За перерахунком суду пеня, 3%річних та інфляційні мають нараховуватись з 01.10.2014 по 04.03.2015. Пеня за період з 01.10.2014 по 04.03.2015 має нараховуватись у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та складає 4686,48грн..

Оскільки позивачем заявлено до стягнення пені за період з 09.09.2014 по 04.03.2015 в сумі 87,28грн., а тому такі вимоги підлягають задоволенню.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, заявлено вимоги про стягнення 3% річних за період з 26.08.2014 по 04.03.2015 в сумі 523,64грн. та інфляційних за період з вересня 2014р. по лютий 2015р. в сумі 5207,00грн..

За перерахунком суду 3% річних за період з 01.10.2014 по 04.03.2015 складають 482,92грн., нарахування яких відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору та підлягає задоволенню.

В іншій частині нарахованих позивачем 3%річних слід відмовити.

За перерахунком суду інфляційні за період з жовтня 2014 по лютий 2015 складають 5307,45грн..

Оскільки позивачем заявлено до стягнення інфляційні за період з вересня 2014р. по лютий 2015р. в сумі 5207,00грн., нарахування яких відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору, а тому такі вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1825,27грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Оптовичок» (16130, с.Вільшане, вул.Чкалова, 9, Сосницький р-н,Чернігівська обл., р/р 26007449684 в «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 38982065) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Буран» (04080, вул. Вікентія Хвойки,21, м.Київ, р/р 26000539265100 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 36940704) 37140,00грн. основного боргу, 87,28грн. пені, 482,92грн. 3% річних, 5207,00грн. інфляційних, а всього 42917,20грн., а також 1825,27грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 27 квітня 2015 року

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна