Постанова

від 21.04.2015 по справі 910/20791/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р. Справа№ 910/20791/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання:Грабовському Д.А.

за участі представників сторін:

позивача Кабанцева Я.І. - дов. від 31.03.2015 № 326

відповідача Цурка Н.О. - дов. від 01.04.2014 б/н

розглянувши матеріали

апеляційних скарг

ЖБК "Шовковик-6"

ПАТ "АК "Київводоканал"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2015

у справі № 910/20791/14 (суддя Ломака В.С.)

за позовом ПАТ "АК "Київводоканал"

до відповідача ЖБК "Шовковик-6"

про стягнення заборгованості за Договором

на постачання питної води та приймання стічних вод

через приєднані мережі у розмірі 53 912,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Шовковик-6" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 53 912,99 грн., в тому числі 41 055,27 грн. основного боргу, 6 960,47 грн. інфляційних втрат, 2 618, 29 грн. 3 % річних, 1 226, 20 грн. пені та 2 052,76 штрафу з підстав порушення відповідачем умов договору щодо строків оплати за надані послуги водопостачання та водовідведення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що між ним та відповідачем було укладено Договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06162/4-04 від 08.12.2005, за умовами якого позивач надав відповідачу відповідні послуги, розрахунок за які в період з 01.09.2011 по 30.06.2014 відповідач в порушення умов вказаного Договору не здійснював належним чином, з огляду на що у нього виникла заборгованість перед позивачем на суму 41 055,27 грн..

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2015 № 910/20791/14 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача ЖБК "Шовковик-6" на користь позивача ПАТ"Акціонерна компанія "Київводоканал" 32 943,16 грн. основного боргу, 983,92 грн. пені, 1 647,16 грн. штрафу, 5 585,15 грн. інфляційних втрат, 1 298,53 грн. 3 % річних, в іншій частині заборгованості у розмірі 8 112,11 грн. відмовлено, як заявлених необгрунтовано.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, позивач ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2015 № 910/20791/14 скасувати в частині не задоволених вимог у розмірі 8 112,11 грн., та прийняти нове судове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Оскаржуючи частково Рішення, позивач стверджував, що фактичні обставини справи судом досліджено не в повному обсязі, тому не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

В свою чергу, відповідач ЖБК "Шовковик-6", також частково не погоджуючись з прийнятим Рішенням, звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, за якою просив Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2015 № 910/20791/14 скасувати в частині задоволених вимог на суму 20 253,78 грн. основного боргу та похідних вимог до нього у вигляді пені, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, в іншій частині судове рішення залишити без змін.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідач у Відзиві на апеляційну скаргу позивача, просив суд залишити скаргу ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" без задоволення, як безпідставну та необґрунтовану, підтримав вимоги вказані у прохальній частині своєї апеляційної скарги.

Ухвалою КАГС від 06.03.2015 № 910/20791/14 порушено апеляційне провадження за скаргами позивача та відповідача, які об'єднано в одне апеляційне провадження та призначено судове засідання (колегія суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Авдеєва П.В., Яковлєва М.Л.).

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку апеляційні скарги позивача ПАТ "АК "Київводоканал" та відповідача ЖБК "Шовковик-6" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2015 по даній справі залишити без змін, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08.12.2005 між ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - постачальник, позивач), та Житлово-будівельним кооперативом "Шовковик-6" (далі - абонент, відповідач) було укладено Договір № 06162/4-04 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі (далі - Договір).

ПАТ "АК "Київводоканал" є правонаступником ВАТ"АК "Київводоканал", відповідно до п. 1.2 Статуту ПАТ "АК "Київводоканал", затверджений загальними зборами ПАТ "АК "Київводоканал", Протокол №1/11 від 28 квітня 2011 року. (т. 1, а.с. 21-22).

Відповідно до п. 1.1 Договору, сторони погодили, що даний договір укладається у відповідності із Законом України "Про питну воду та питне водопостачання".

За цим договором постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов'язувався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах даного договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановленні Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 за № 165/374, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за №403/6691, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994, втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку з набуттям чинності Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008 р. № 190 (надалі - Правила № 190).

Пунктами 3.1, 3.7 Правил № 190 було передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Пунктом 2.1.1 Договору сторони передбачили, що облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показанням водолічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водопостачання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями водолічильника. В разі технічної неможливості встановлення водолічильника, кількість поставленої води може визначатися за узгодженням з постачальником розрахунком.

Згідно до пункту 2.1.2 Договору, зняття показань з водолічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (30 м.куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватись постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно платіжні документи, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання водолічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг.

Відповідно до пункту 2.1.6 Договору, облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, або в інші строки, на вимогу постачальника, проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведення абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору, постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжні документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення, вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у платіжних документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Пунктами 2.2.2 та 2.2.3 Договору встановлено, що у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів; оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента; за згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України; в разі утворення боргу, оплата, що надходить від абонента, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу; у разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Згідно з пунктом 2.2.4 Договору сторони визначили, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та в цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити платіжний документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Відповідно до п. 7.1. Договору він укладається на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить про це іншу сторону.

Матеріали справи не містять доказів припинення чи розірвання Договору № 06162/4-04 від 08.12.2005, тобто даний Договір діяв під час виникнення спірних відносин та винесення судом першої інстанції рішення у даній справі.

Судом першої інстанції встановлено, що спір у даній справі виник внаслідок наявної заборгованості відповідача перед позивачем за Договором № 06162/4-04 від 08.12.2005 щодо спожитих з 01.09.2011 по 30.06.2014 послуг з постачання води та приймання стічних вод.

Так, у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним Договором позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 41 055, 27 грн. основного боргу, 6 960,47 грн. інфляційних втрат, 2 618,29 грн. 3 % річних, 1 226,20 грн. пені та 2 052,76 штрафу за період з 01.09.2011 по 30.06.2014 , у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Договором на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06162/4-04 від 08.12.2005.

Пунктами 3.1, 5.2 Правил № 190 передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на підставі показів приладів обліку; вузли обліку повинні розташовуватися на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.

Згідно з п. 3.7 Правил № 190, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

В матеріалах справи наявні Акти про зняття показань з приладу обліку за період з 01.09.2011 по 30.06.2014, тобто, послуги з постачання питної води та водовідведення ПАТ "АК "Київводоканал" виконувалися, відповідно до умов Договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06162/4-04 від 08.12.2005. (а/с 74-93)

Як доказ належного виконання вказаного Договору ПАТ "АК "Київводоканал" до суду першої інстанції було надано: Довідку банку ПАТ "Радикал банк" (вих. №167/14 від 22 вересня 2014 року) та Реєстр дебетових повідомлень, що надсилались на адресу ЖБК "Шовковик-6" за період з 01.09.2011 по 30.06.2014 (т. 1 а/с 30; 31-37).

В позовній заяві ПАТ "АК "Київводоканал" просив суд стягнути заборгованість за надані з 01.09.2011 по 30.06.2014 послуги з постачання питної води та водовідведення в розмірі 41 055,27 грн..

Обґрунтовуючи розмір позовної заяви, ПАТом "АК "Київводоканал" було надано розгорнутий розрахунок позовних вимог, відповідно до якого ПАТ "АК "Київводоканал" виставлено рахунки за послуги з постачання питної води та водовідведення з 01.04.2013 по 30.06.2014 на загальну суму 241 860,62 грн., а ЖБК "Шовковик-6", в свою чергу, здійснено оплату за надані послуги у розмірі 202 505,43 грн., внаслідок чого останнього виникла заборгованість у розмірі 41 055,27 грн.. (т.1 а/с 15-18)

При цьому, з названого розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що до заявленої заборгованості ним включена також заборгованість за воду, яка іде на підігрів.

Розгорнутий розрахунок позовних вимог ПАТ "АК "Київводоканал" містить розмежування послуг за кодом 4-510 - послуги з холодного водопостачання та водовідведення) та кодом 4-50510 - послуги з гарячого водопостачання та водовідведення. (а/с 15-18)

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, ЖБК "Шовковик-6" зазначав, що ПАТ "АК "Київводоканал" запроваджено систему обліку із розподіленням питної води за призначенням на питну холодну воду і питну воду для виготовлення гарячої та присвоєння різних кодів обліку питної води, проте умовами Договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06162/4-04 від 08.12.2005 дані послуги розподіленю не передбачені, а тому підстави для сплати заявленого боргу відсутні.

Відповідно до ст. 1 Закону України ,,Про житлово - комунальні послуги", комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 16 даного Закону встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що запровадження ПАТ "АК "Київводоканал" системи обліку із розподіленням питної води за призначенням на питну холодну воду і питну воду для виготовлення гарячої та присвоєння різних кодів обліку питної води не є підставою для сплати відповідачем ЖБК "Шовковик-6" послуг із надання питної холодної води для виготовлення гарячої, оскільки предметом спірного Договору є надання послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, тобто водовідведення.

Також, умовами названого Договору не передбачено, що ПАТ "АК "Київводоканал" присвоює абоненту ЖБК "Шовковик-6" (два) коди обліку питної холодної води та питної холодної води для виготовлення гарячої, тобто, присвоєння різних кодів обліку питної води не є умовою Договору.

Договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06162/4-04 від 08.12.2005, на якому пред'явлено даний позов, не регулює відносин постачання питної води для виготовлення гарячої, а тому підстави для оплати відповідачем ЖБК "Шовковик-6" позивачу вартості послуг з постачання води для виготовлення гарячої відсутні. При цьому інші договори, які б регулювали відносини між цими сторонами щодо поставки холодної питної води, яка використовується для приготування гарячої, ні суду першої інстанції, ні апеляційному надані не були.

Чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду (яку законодавець також називає енергією). Постачання холодної води для приготування гарячої є окремою послугою, що повинна, в якості сировини, надаватись підприємству, яке має можливість та безпосередньо виробляє гарячу воду.

Тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач, при цьому саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води.

Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що позивачем безпідставно включено до розгорнутого розрахунку основного боргу суму заборгованості за надані послуги з постачання холодної води для її підігріву стосовно теплових пунктів (бойлерів), які не перебувають на балансі відповідача, у зв'язку з чим судом визнано недоведеним факт наявності у відповідача боргу, що обліковується за кодом 4-50510 в частині постачання питної води, що використовується для підігріву та про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вартості холодної води, яка іде на підігрів, на загальну суму 8 112, 11 грн..

Колегією суддів взято до уваги, що код 4-50510 включає в себе як послугу з постачання питної води, що йде на підігрів, так і послугу з приймання стічних вод (стоки), тобто водовідведення.

Умовами укладеного сторонами Договору передбачено не лише надання послуг з постачання питної води, але і приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу.

Пунктом 1.4 Правил користування № 190 визначено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих у Мінюсті 26.04.2002 за № 403/6691 (далі - Правила приймання № 37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно з п. 1.2 Правил приймання № 37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

Як визначено п. 1.4 Правил приймання № 37, абонент Водоканалу - це юридична особа, яка уклала договір з Водоканалом на надання послуг водопостачання та (або) каналізації.

Стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Відповідно до п. 2.4 вказаних Правил приймання, підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги.

Отже, надання послуг із приймання стічних вод (у тому числі, гарячого водопостачання) регулюється умовами укладеного сторонами Договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті абонентом (яким є відповідач) на користь Водоканалу (позивача).

З наданого позивачем розгорнутого розрахунку позовних вимог по коду 4-50510 судом першої інстанції встановлено, що сума заборгованості відповідача за послуги З ПРИЙМАННЯ СТОКІВ ПИТНОЇ ВОДИ, що використовується для приготування гарячої води, становить 3 828,75 грн., позов в цій частині визнано таким, що підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлена сума заборгованості за надані послуги з гарячого водовідведення у розмірі 3 828,75 грн. є обґрунтованою та документально доведеною, оскільки це передбачено п.2.1.4 спірного Договору.

Стосовно розміру заборгованості за надані послуги з холодного водопостачання та водовідведення, яка обліковується за кодом 4-510 на суму 29 114,41 грн., колегія суддів дійшла висновку, що заявлена сума заборгованості є обґрунтованою та документально підтвердженою матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню.

Щодо вирішення спору в частині позовних вимог про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат колегія сддів зазначає про таке.

Згідно з п. 4.2. Договору сторони встановили, що у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, згідно з п. 4.6. Договору сторони визначили, що за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5 % від суми, яку відмовився сплатити.

Також, згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Наведеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у Постанові № 3-12г10 від 08.11.2010).

Взявши до уваги підтверджений матеріалами справи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за Договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06162/4-04 від 08.12.2005 перед позивачем, а також положення наведених умов Договору та норм чинного законодавства України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 983,92 грн. пені, 1 647,16 грн. штрафу, 5 585,15 грн. інфляційних втрат, 1 298,53 грн. 3 % річних за період з 01.09.2011 по 30.06.2014 з урахуванням відмовленої частини боргу.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, за оцінкою колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов цілком вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 32 943,16 грн. основного боргу, 983,92 грн. пені, 1 647,16 грн. штрафу, 5 585,15 грн. інфляційних втрат, 1 298,53 грн. 3 % річних.

Причиною звернення позивачем ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" до суду апеляційної інстанції стало питання щодо правомірності відмови у стягненні з відповідача на користь позивача вартості води, яка використовується для виготовлення гарячої води (підігріву), що включена позивачем у суму заборгованості з водопостачання та водовідведення, а також нарахованих 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу на суму боргу.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ "АК "Київводоканал" зазначає, що умовами Договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06162/4-04 від 08.12.2005 питна вода не розподіляється за призначенням на питну холодну воду і питну воду для виготовлення гарячої та присвоєння різних кодів обліку питної води. Відкриття особових рахунків є особливістю ведення бухгалтерського обліку і норми чинного законодавства та не передбачають узгодження його з абонентами. На думку, ПАТ "АК "Київводоканал", господарським судом міста Києва безпідставно відмовлено у стягненні заборгованості за послуги з гарячого водопостачання та водовідведення, оскільки послуги з постачання питної холодної води для виготовлення гарячої надавалися ЖБК "Шовковик-6" саме позивачем, а не іншим суб'єктом господарювання, а тому відсутні підстави у відмові суми основного боргу у розмірі 8 112,11 грн. та похідних вимог на вказану суму.

Колегія суддів в цій частині погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає дані ствердження скаржника ПАТ "АК "Київводоканал" необґрунтованими та безпідставними з огляду на таке.

Пунктом 3.13 Правил користування № 190 визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Згідно з пунктом 2.1 Правил користування № 190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та Про житлово-комунальні послуги".

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів, фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Тобто, змістом наведенного, відповідно до Правил № 190 визначено, що розрахунок за спожиту гарячу воду повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не має в повному господарському віданні, оперативному управлінні, користуванні, концесії бойлери, теплові пункти, котельні, й протилежного позивачем не доведено.

Отже, чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду. Тобто саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач. При цьому саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води, а споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише у тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води.

За оцінкою колегії суддів, враховуючи те, що укладеним між сторонами Договором не врегульовано відносини з приводу постачання холодної води для виготовлення гарячої води (шляхом підігріву) та за відсутності інших договорів, укладених між сторонами, які б врегульовували відносини між сторонами про надання відповідачу послуг за кодом 4-50510 з постачання питної води, що йде на підігрів, а також з огляду на те, що у відповідача немає бойлеру, який здійснює підігрів води, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у відповідача обов'язку сплачувати вартість послуг з постачання питної води, яка йде на підігрів, а відповідно і про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості саме за надання послуг з постачання питної води, що йде на підігрів та про відмову у стягненні штрафних і фінансових санкцій, нарахованих позивачем на цю суму заборгованості, як таких, що є похідними вимогами.

Аналогічна правова позиція щодо відсутності підстав сплати боргу у вигляді послуг з постачання питної води, яка йде на підігрів та похідних вимог на цю суму викладена у Постановах ВГСУ № 910/12464/13 від 24.03.2015, № 910/20790/14 від 18.03.2015, №910/16476/14 від 23.03.2015.

Відповідач ЖБК "Шовковик-6" у своїй апеляційній скарзі, як і у суді першої інстанції, продовжував стверджувати, що в наданому позивачем розгорнутого розрахунку, на його думку, безпідставно в деяких місцях виставлено нарахування за надані послуги з постачання питної води та водовідведення згідно абонентського коду 4-510 з постачання питної води на підігрів для виготовлення гарячої води, що в свою чергу, призвело до завищення суми щомісячних нарахувань, як наслідок стягнення замість 22 204,14 грн. - 29 114,41 грн.. Також скаржник наголошував на тому, що за оскарженим судовим рішенням безпідставно стягнуто 3 828,75 грн. по коду 4-50510 як сума заборгованості за послуги з приймання стоків питної води, що використовується для приготування гарячої води.

Але ці ствердження базуються на тих же доказах та поясненнях, що надавалися місцевому господарському суду та яким вже надана належна правова оцінка вище.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржниками не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги позивача та відповідача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Підстав для зміни чи скасування оскарженого Рішення у даній справі колегія суддів не вбачає

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу відповідача Житлово-будівельного кооперативу "Шовковик-6" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2015 № 910/20791/14 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 № 910/20791/14 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 № 910/20791/14 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи № 910/20791/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді П.В. Авдеєв

М.Л. Яковлєв